Соціально-психологічні методи управління в готелі "Братислава"

     Вступ

 

      Актуальність  теми. Вихід України з економічної кризи і вирішення стратегічних завдань, які стоять перед її народом по створенню національної економіки, можливі за умови значного підвищення ефективності всієї системи управління. Від цього залежить ступінь задоволення потреб її громадян і місце в світовому співтоваристві. Тому вже сьогодні ринкова трансформація економіки вимагає не тільки подолання кризових явищ у всіх сферах народного господарства, але й кардинальних зрушень для зростання ефективності системи принципів менеджменту на кожному підприємстві окремо. Середньорічні темпи падіння продуктивності праці у готельному бізнесі тільки за останні 5 років становили близько 8%. Погіршилась трудова і виробнича дисципліна, зменшилась зацікавленість працівників у розвитку своєї майстерності, набула поширення трудова апатія. Така ситуація вимагає практичних дій в цьому напрямку на мікро- і макроекономічному рівнях.

      Ефективність  системи соціально-психологічних методів менеджменту в буквальному розумінні означає  результативність господарської діяльності. Перш, ніж почати працювати, люди ставлять перед собою певну мету. Працю можна визначити як “будь-яке розумове або фізичне зусилля, що здійснюється частково чи повністю з метою досягти будь-якого результату. Цей аспект ефективності праці обчислюється за формулою “ затрати праці – продукт”. Таким чином, ефективність соціально-психологічного управління та принципів менеджменту має визначатися, насамперед, конкретними споживчими вартостями (матеріальними чи духовними благами, виконанням робіт наданням послуг), а також кількістю затраченої на них праці.

      Підвищення  ефективності системи принципів менеджменту безпосередньо пов’язане з головною метою суспільства – забезпеченням стійких і високих темпів економічного зростання, яке визначається як збільшення реального ВНП в цілому і на душу населення. Збільшення кількості товарів і послуг у процесі економічного зростання забезпечує населенню країни більш високий рівень життя. Економічне зростання надає людям ширші можливості вибору занять, роботи і відпочинку.

      Об`єктом дослідження  в курсовій роботі є особливості теоретичних та практичних аспектів формування та використання соціально-психологічних методів управління на підприємствах готельного господарства.

      Предметом дослідження є система соціально-психологічних методів управління, яка використовується в готелі «Братислава».

      Метою дослідження в курсовій роботі є  аналіз діючої системи соціально-психологічних методів менеджменту на «Братислава», та визначення основних напрямків по її вдосконаленню.

      Завдання  курсової роботи є наступними:

      - визначення теоретичних особливостей  та сутності соціально-психологічних  методів управління;

      - аналіз використання соціально-психолоічних  методів управління на прикладі  готелю «Братислава», а також оцінка їх ефективності;

      - обґрунтування напрямків підвищення  ефективності використання соціально-психологічних  методів управління в готелі «Братислава».

      При написанні курсової роботи було використано  досить широкий діапазон теоретичної  бази з досліджуваної теми, а також наявну в готелі фінансову та управлінську інформацію.

      Основними специфічними методами, які використовувались  в процесі дослідження, були наступні:

• Метод дослідження літературних джерел та аналізу інформаційного забезпечення;
• Принципи економіко-статистичного аналізу (визначення показників динаміки та структури, ритмічності, тощо);
• Принципи техніко-економічних розрахунків (здійснення планування окремих показників, проведення факторного аналізу);
• Принципи експертного аналізу системи менеджменту підприємства.

 

     РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ В ГОТЕЛЬНИХ  ПІДПРИЄМСТВАХ

     1.1. Поняття, сутність та значення  соціально-психологічних методів управління

 

       Питанням  дослідження соціально-психологічних методів управління займалися ряд науковців. Виділимо основні напрямки досліджень:

       - Питання особливостей соціальни  методів -Шлендер А.Г, Кокін Ю.П., Адамчук В.В., Андрієнко В. Ф., Андрющенко Е. І., Яковлєв Р. А., Лобатюк В. Ф.;

       - Питання визначення ефективності соціально-психологічних методів управліня - Балабанов І. Т.,  Богатін Ю. В. Бондарь І.К.;

       - Питання психологічного стимулювання  підлеглих - Карсекін В.І., Рофе А.І., Чебанова Н.В. Юров В. Н.

       Спочатку  визначимось, що собою являють методи менеджменту взагалі. Методи менеджменту – це сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації та ефективного виконання її місії.

       Методи  менеджменту покликані забезпечити  високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного його члена, забезпечити своєчасну і дієву ліквідацію відхилень від накресленої програми дій. Це відрізняє методи менеджменту від технічних методів управління, які використовуються в процесі вирішення виробничо-господарських завдань [25, с. 124].

       Методи  менеджменту є засобом практичної реалізації вимог об’єктивних економічних  законів розвитку суспільства і  відповідних їм закономірностей  і принципів менеджменту. Вони  багатогранні, неперервно розвиваються і удосконалюються на основі критичного аналізу практики і експериментів [6, с. 45].

       Методів менеджменту є дуже багато, але  всіх їх можна класифікувати на такі три групи [25, с. 123]:

• економічні
• організаційно-розпорядчі
• соціально-психологічні

       Можливі ознаки класифікації методів менеджменту (рис.1.1) [22, с. 134]: 

• за напрямком впливу на керований об’єкт;
• за способом врахування інтересів працівників;
• за формою впливу на керований об’єкт;
• за характером впливу на керований об’єкт.

1. За  напрямком впливу на керований  об’єкт [22, с. 134]:

- методи  прямого впливу – безпосередньо  впливають на керовану систему  (накази, розпорядження, вказівки, інструкції, положення).

Рис 1.1. Класифікація методів менеджменту за різними ознаками [25, с. 123]

       - методи непрямого впливу –  створюють умови на керовану  систему менеджменту  (методи  підбору колективу за різними  ознаками, методи формування психологічного  клімату в колективі).

       2. За способом врахування інтересів працівників [7, с. 112]:

       - методи матеріального впливу  – враховують майнові та фінансові  інтереси працівників; включають  різноманітні економічні стимули.

       - методи вдалого впливу – націлені  на впорядкування функцій, обов’язків  і прав працівників, регламентацію та нормування їх діяльності (штатні розписи, положення про виконавців, договори, накази, розпорядження, догани).

       - методи морального впливу –  спрямовані на підвищення соціально-господарської  активності; включають етичні норми, моральні стимули, методи встановлення хороших взаємин між керівниками і підлеглими.

       3. За формою впливу [7, с. 112]:

       - кількісні методи (калькуляції, кошториси,  ціни, бюджет, матеріальні стимули).

       - якісні методи (вказівки, інструкції, моральні стимули, методи добору колективу за психофізіологічними факторами).

       4. За характерами впливу [7, с. 112]:

       - економічні методи менеджменту;

       - організаційно-розпорядчі методи;

       - соціально-психологічні методи менеджменту.

       Методи  менеджменту взаємопов’язані, отже цей поділ цілком умовний. Наприклад, техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників організації після того, як він затверджений наказом директора (розпорядчі методи). При цьому можливі зміни у складі працівників (соціально-психологічні методи), викликані необхідністю виконання цього плану. Тому на практиці застосування конкретного методу має комплексний характер [34, с. 135-136].

       Економічні  та організаційно-розпорядчі методи менеджменту  спрямовані в основному на виробничо-господарську діяльність організацій і підприємств як елементів соціальної системи суспільства. Об’єктом соціального управління є трудовий колектив і окремі працівники. У функціональному аспекті соціальне управління постає як діяльність і поведінка керівника, соціальних груп, які формують колектив [34, с. 135-136].

       Соціально-психологічні методи менеджменту  – це методи, які використовують індивідуальну і групову свідомість, психологію та які базуються на суспільно-значимих морально-етичних категоріях, цінностях та вихованні [42, с. 212].

       Соціально-психологічні методи менеджменту постають як сукупність специфічних способів впливу на міжособисті  стосунки і зв’язки, соціальні процеси, що виникають у трудових колективах. Ґрунтуючись на моральних стимулах до праці, діють на особу за допомогою психологічних прийомів (власний приклад, авторитет) з метою перетворення адміністративного завдання на внутрішньо усвідомлену потребу людини. Використовують їх з метою підвищення виробничої активності працівників, створення відповідних соціально-психологічних умов їх діяльності. Передусім такі методи зорієнтовані на дотримання принципу психофізиологічної сумісності у колективі, формування здорового морально-психологічного клімату, виховання почуття взаємодопомоги та колективізму. Базуючись на суспільно-значущих морально-етичних цінностях, вони активно використовують індивідуальну та групову свідомість, психологічні особливості різних типів індивідів, спільнот, які є передумовою вибору конкретних прийомів впливу [42, с. 121].

     1.2 Характеристика соціально-психологічних методів управління в готельному  підприємстві в готельному господарстві

       За  масштабом і способом дії ці методи можна розділити на дві основні  групи: соціальні методи, які направлені на групи людей і їх взаємодія в процесі виробництва (зовнішній світ людини); психологічні методи, які спрямовано впливають на особистість певної людини (внутрішній світ людини) [7, с. 55-57].

       Такий поділ є умовним, тому що в сучасному  суспільному виробництві людина завжди діє не в ізольованому світі, а в групі різних за психологією людей. Однак ефективне управління людськими ресурсами, які складаються із сукупності високорозвинутих індивідуальностей, вимагає знання як соціальних так і психологічних методів [7, с. 55-57].

       Методи  соціального управління спрямовані на гармонізацію соціальних відносин у колективі шляхом задоволення соціальних потреб працівників – розвитку особистості, соціального захисту. Суть управління людськими ресурсами полягає у ставленні до людей як до конкурентної вартості, яку необхідно спрямувати, мотивувати, розміщати й розвивати разом з іншими ресурсами з метою досягнення стратегічної мети [7, с. 55-57].

       Трудовий  колектив – основне джерело задоволення  соціальних потреб особистості. Засобами задоволення цих потреб є соціальне  прогнозування, соціальне планування, соціальне нормування та соціальне регулювання [7, с. 55-57].

       Прогноз є імовірнісним науково обґрунтованим  уявленням не спостережуваного стану  об’єкта на певний час або можливих шляхів досягнення такого стану, визначеного  як ціль. Передбачення майбутнього стану соціальних об’єктів належить до сфери пізнання соціального прогнозування [7, с. 55-57].

       Соціальний  прогноз –  конкретне уявлення про стан колективу в майбутньому, інформація про цілі соціально-економічного розвитку, необхідні для їх досягнення засоби [28, с. 159-160].

       Соціальне прогнозування передбачає визначення: об’єкта прогнозу; інтервалу прогнозу; можливих форм використання результатів  прогнозу; аналіз тенденцій розвитку і виявлення чинників, які стимулюють чи гальмують його; формулювання і обґрунтування можливих варіантів цілей розвитку [28, с. 159-160].

       З огляду на проблемно-цільові аспекти  виокремлюють пошукове і нормативне соціальне прогнозування.

       Пошукове  соціальне прогнозування  – визначення можливих станів об’єкта управління в майбутньому на основі тенденцій його розвитку в минулому і натепер [28, с. 159-160].