Шпаргалка по "Менеджменту"

Через недостатню платоспроможність держави можуть застосовуватись такі методи:

• конверсія;
• консолідація;
• уніфікація;
• обмін облігацій з регресивним співвідношенням;
• відстрочка погашення;
• анулювання позики.

 

 

 

 

 

 

 

 

30. Державний  контроль у сфері охорони довкілля.

В систему органів, здійснюючих  природоохоронний контроль, входять державний контроль, громадський контроль і прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища.  

Державний  контроль  у галузі охорони навколишнього середовища здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. 

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони країни, природних територій та об’єктів, які підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища. 

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається Законом України про охорону навколишнього середовища та іншим законодавством України.

Найбільший досвід щодо здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища набутий органами  

Міністерства охорони здоров’я України. Санітарний нагляд здійснюється розгалуженою системою органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. 

В процесі здійснення поточного санітарного нагляду  в області охорони навколишнього середовища санітарна служба здійснює нагляд за виконанням державними органами і підприємствами санітарних норм і правил щодо запровадження заходів для попередження та ліквідації забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами і господарсько-побутовими відходами.  

Службові особи органів  санітарного нагляду можуть безперешкодно відвідувати об’єкти в будь-який час доби і давати вказівки про усунення виявлених порушень, а також вимагати від посадових осіб і окремих працівників відомості та документи, потрібні для перевірки.  

Рішення і висновки органів санітарного нагляду обов’язкові для виконання всіма посадовими особами і громадянами. Головним санітарним лікарям надано право:  
- робити висновки до проектів перспективних планів розташування промислових підприємств і про відповідність діючим нормам і правилам  промислових та інших споруд, які вводяться в експлуатацію; 
-  забороняти чи припиняти діяльність діючих виробничих об’єктів; 
- ставити питання про прийняття до винних осіб заходів дисцип-лінарного чи громадського впливу;  
-  накладати штрафи на винних осіб в адміністративному порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31.Державний  нагляд та громадський контроль  з охорони праці.

Згідно з Законом  України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

-Державний комітет  України з нагляду за охороною  праці; -Державний комітет України  з ядерної та радіаційної безпеки;

- органи державного пожежного нагляду управління пожежної

охорони; Міністерства внутрішніх справ України;

- органи та заклади  санітарно-епідеміологічної служби  Міністерства охорони здоров'я  України.

Вищий нагляд за додержанням  і правильним застосуванням законів  про охорону праці здійснює Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори.

Органи державного нагляду  за охороною праці не залежать від  будь-яких господарських органів, громадських  об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і рад  народних депутатів та діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Органи державного нагляду  за охороною праці встановлюють порядок  опрацювання і затвердження власником  положень. Інструкцій та інших актів  про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань. Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи. Власник має безкоштовно створювати необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.

Посадові особи органів  державного нагляду за охороною праці  несуть відповідальність за виконання  покладених на них обов'язків згідно Із законодавством.

Громадський контроль за додержанням вимог законодавства про охорону Праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених 1 Професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці  мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці та вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки та гігієни праці. Для виконання цих обов'язків власник за рахунок підприємства організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від основних обов'язків на передбачений колективним договором термін із збереженням за ним середнього заробітку. Уповноважені трудових колективів діють відповідно до типового положення, затвердженого державним комітетом України з нагляду за охороною праці, за погодженням із профспілками.

Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками вимог законодавчих та інших нормативних  актів про охорону праці, створенням безпечних 1 нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного й індивідуального захисту. Вони мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань, передбачених колективним договором угодою, вносити власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці й одержувати від них аргументовану відповідь.

Відповідно до ст. 15 Закону України .Про охорону праці", на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з  кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з  кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці  підпорядковується безпосередньо  роботодавцю.

Згідно зі ст. 16 Закону України „Про охорону праці", на підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у  вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32. Завдання  охорони праці.

Головна.мета курсу — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці реалізація яких на практиці сприятиме поліпшенню умов праці, піднесенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму тощо.

Основним завданням  охорони праці є гуманізація  праці. Під гуманізацією праці розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості.

Завданнями  охорони праці є також:

• знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;
• запровадження норм гранично допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці;
• розробка та планування заходів з поліпшення умов праці;
• забезпечення безпеки виконання робіт працівником;
• впровадження технічних засобів і заходів з боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;
• розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.

 

 

33. Загальні  підходи до оцінки майнового стану, її роль та значення.

Майно суб’єкта господарювання – це сукупність речей  та інших цінностей(включаючи немат. активи), які мають вартісне вираження, виробляються і використовуються у  діяльності підприємства і відображаються у його балансі.До майна підприємства належать всі його активи.

Актив балансу  складається з 4 розділів:НА,ОА,витрати  майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття.

Під основним капіталом (необоротними активами) підп-риємства розуміють сукупність усіх майнових прав, які належать даному суб’єкту господарювання, у тому числі основні за-соби, нематеріальні активи, оборотні кошти.

До необоротних  активів належать:нематеріальні  активи;

незавершене будівництво;основні  засоби;довгострокові фінансові  інвестиції;довгострокова дебіторська заборгованість;відстрочені податкові активи; інші необоротні активи.

Оборотні  активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. При цьому їх вартість повністю переноситься на знову створений продукт. Основним призначенням коштів у обо-ротних активах є забезпечення безперервності виробничого про-цесу.До оборотних активів належать виробничі запаси,  поточні біологічні активи, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Оцінка  майнового  стану підприємства дає змогу  визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу  за  визначений  період, відслідкувати   тенденції  їхньої  зміни  та  визначити  структуру фінансових ресурсів підприємства. Характеристику про якісні зміни в структурі майна та його джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності. Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та його джерел. Як правило, показники структури розраховують у відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які суттєво утруднюють зіставлення абсолютних показників у дина-міці.Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи кількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники до-повнюються відносними темпами зростання (зниження). Аналіз структури майна підприємства, її динаміки не дає відповіді на запитання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у певне підприємство, воно дає змогу оцінити стан активів і наявність коштів для погашення зо-бов’язань.

Для оцінки  майнового   стану   доцільно   розрахувати   такі показники  (коефіцієнти),  які  характеризують виробничий потенціал  підприємства:  коефіцієнт  зносу  основних   засобів,   коефіцієнт оновлення основних засобів та коефіцієнт вибуття основних засобів.

     Коефіцієнт  зносу  основних  засобів   характеризує   стан   та  ступінь зносу основних засобів  і розраховується як відношення  суми зносу основних засобів  до їхньої первісної вартості.

КЗо.з = Зо.з /Пво.з,

де КЗо.з —  коефіцієнт зносу основних засобів; З — сума зносу основних засобів  підприємства на певну дату; Пво.з  — первісна вартість основних засобів  підприємства на певну дату.

     Коефіцієнт  оновлення  основних  засобів  показує,  яку частину від наявних на кінець звітного  періоду  становлять  нові  основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів,  що надійшли за звітний  період,  до  первісної  вартості основних  засобів,  наявних  на  балансі  підприємства  на  кінець звітного періоду.

КОо.з. = (ОЗвв –  ОЗв) / ОЗк

де КОо.з. —  коефіцієнт оновлення о.з.; ОЗвв —  вартість знову зведених о.з. у звітному періоді; ОЗв — вартість вибулих  о.з.у звітному періоді; ОЗк —  вартість о.з. на

кінець звітного періоду.

     Коефіцієнт вибуття основних  засобів показує,  яка частина основних засобів вибула за звітний період,  та  розраховується  як відношення  первісної вартості  основних  засобів,  що  вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

КВо.з = ОЗв / ОЗпоч,

де КВо.з. —  коефіцієнт вибуття ; ОЗв — вартість вибулих о.з. у звітному періоді; О.З.поч — вартість о.з. на початок  звітного періоду.

- Коефіцієнт  надходження розраховується як відношення вартості ОЗ, які надійшли протягом аналізованого періоду до вартості ОЗ на кінець аналізованого періоду:

Кн.о.з.=О.З.н/О.З.к

За результатами аналізу  робиться  висновок  щодо  абсолютної величини  та  структури  балансу,  динаміки зміни вартості активів підприємства,  окремих статей  балансу  підприємства  порівняно  з попередніми періодами, зазначивши позитивні та негативні тенденції таких змін.  Особливу увагу слід приділити наявності та  структурі простроченої заборгованості підприємства.

 

34.Закон  України «Про охорону здоров’я населення».

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні, соціальні  основи охорони здоров'я населення  України. Основи законодавства України  про охорону здоров'я  визначають правові, організаційні, економічні та  соціальні засади  охорони здоров'я в Україні,  регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних  сил,  
високої працездатності і довголітнього активного  життя  громадян,  
усунення  факторів,  що  шкідливо  впливають  на   їх    здоров'я,  
попередження  і  зниження    захворюваності,    інвалідності    та  
смертності, поліпшення спадковості.