Розробка системи заходів щодо їх вдосконалення

     Таблиця 3.3

Прогнозовані  обсяги експорту ПОСП «Уманський тепличний комбінат» на 2011-2014 роки

    З даних таблиці видно, що підприємство прагне нарощувати потенціал експортних операцій, так як заплановано збільшення експорту як по кількості продукції, так і по виручці від реалізації овочів закритого ґрунту відповідно на 712 тонн (7409,7 тис. грн.) у 2014 році в порівнянні з 2011 роком.  

Рис. 3.2. Прогнозована питома вага експорту овочів ПОСП «Уманський тепличний комбінат»

    З усього вищезазначеного, можна зробити  висновок, що ПОСП «Уманський тепличний комбінат» має гарні перспективи розвитку на вітчизняному та зовнішньому ринках овочів. Уміле керівництво та подальше вдосконалення усіх сфер функціонування підприємства стане запорукою успіху та світового визнання українського овочевиробника – «Уманського тепличного комбінату».  

    3.3. Формування та  удосконалення логістичної  системи на підприємстві  у сфері зовнішньоекономічної  діяльності

    Останнім  часом особливу актуальність при  виході компанії на міжнародний ринок  придбав фактор логістичної інфраструктури і побудова міжнародної логістичної системи.

    Міжнародна логістика відрізняється від внутрішньої, оскільки йдеться не тільки про зміну місця доставки товару. Серед найочевидніших відмінностей можна виділити наступні:

    1. Міжнародна торгівля, як правило, пов'язана з набагато більшими об'ємами поставок та різноманітністю постачальників, посередників, ніж на внутрішньому ринку;

    2. Підприємство може не мати  досвіду роботи в умовах міжнародного  ринку, що значно ускладнить його адаптацію;

    3. З'являються нові логістичні посередники,  такі як митні брокери, фрахтові  агенти і т.д.;

    4. Міжнародна транспортна документація  і документальні процедури складніші, ніж на внутрішньому ринку.

    Існує три підходи до формування логістичних систем. Перший підхід полягає в тому, що при організації і здійсненні логістичних операцій основний акцент робиться на вдосконалення процесу управління матеріальними потоками. Інший підхід полягає в тому, що логістика повинна бути гнучкою і здібною до швидкого реагування на запити споживачів. Третій підхід концентрує увагу на інтеграції і координації роботи всіх учасників логістичних ланцюгів у рамках діючої національної або міжнародної логістичної системи. Проте, сучасні умови з жорсткою конкуренцією і глобалізацією економічних систем вимагають перегляду даних підходів у бік більш комплексних, тобто міжнародна логістична система повинна бути і операційною, і гнучкою, і інтегрованою.

     Ефективність  функціонування діяльності підприємств  у сфері зовнішньоекономічної діяльності залежить, в більшості, від розвинутості логістичної інфраструктури. Як стверджують професійні логісти, «щоб заробляти більше, необхідно мати добре оснащення, а щоб придбати його - необхідно більше заробляти» [18].

     На  сьогоднішній день, проблема створення  логістичної інфраструктури та її ефективне  управління актуальна серед логістичних служб підприємств. Слід зазначити, що інфраструктура будь–якого підприємства, не зважаючи на специфіку його діяльності, розглядається як цінний актив, від правильного та оптимального управління яким залежить діяльність підприємства в цілому та досягнення стратегічних цілей, що стоять перед ним. Збільшення прибутку та зменшення витрат – це глобальна ціль і основна задача, яку ставлять перед собою практично усі підприємства аграрної сфери. Тому ефективне управління логістичною інфраструктурою – це важливе джерело економії засобів та виключення додаткових непотрібних витрат.

     На  сьогоднішній день, складність в реалізації вищезазначених завдань на підприємствах  у сфері зовнішньоекономічної діяльності пов’язана з виникненням проблем  в системі управління логістичною інфраструктурою.

     Так, проблема невигідного географічного  розташування елементів інфраструктури (склади, транспортні підприємства та ін.) збільшує витрат часу і фінансові кошти підприємств в цілому.

     Друга проблема – це неефективне використання основних засобів підприємств у  сфері зовнішньоекономічної діяльності (будов, споруд, обладнання), наслідком якої є збільшення витрат підприємства.

Третя проблема, яку слід відзначити, це –  низький рівень організації інформаційної  інфраструктури підприємств, відсутність  інтегрованого інформаційного центру продовж всього логістичного ланцюга.

     Розглянемо  можливі варіанти, завдяки яким можливо вирішити ці проблеми:

     1. Моделювання процесів розташування елементів логістичної інфраструктури. Елементи інфраструктури повинні бути розташовані таким чином, щоб витрати на їх використання були максимально низькими. Для рішення задач на розміщення можливо використовувати два підходи: на основі безконечного числа варіантів та на основі реально доступних варіантів. Перший підхід характеризується використанням аргументів геометричного характеру для оптимального розміщення елементів інфраструктури, при цьому виходять з того, що при виборі місця розташування ніяких обмежень не існує. Створення моделі розташування на основі нескінченного числа, можливо за допомогою: методу знаходження центру тяжіння ( пошук компромісу між витратами на постачання матеріалів та витратами на їх розподіл) та модифікації методу знаходження центру тяжіння ( використання фактично дорожніх відстаней, а не координат). Для реалізації цього підходу не потрібна велика кількість вихідних даних, але його недоліком є складність отримання достовірних даних щодо проведення точних розрахунків, тому знайдене оптимальне рішення може бути не зовсім практично. Другій підхід, на основі реально доступних варіантів, передбачає існування невеликого числа реально можливих місць, та вибір серед них най оптимального. Моделювання проводиться за наступними варіантами: методу калькуляції витрат (обчислення загальних змінних витрат на ведення діяльності та вибір найдешевшого з них); методу нарахування балів (врахування факторів, які мають важливе значення при розміщенні, за допомогою експертного аналізу); сітьових моделей (пошук місця розташування з мінімальною середньою відстанню або часом переміщення). Іноді обидва методи застосовуються сумісно.

     2. Вдосконалення системи управління і контролю над фондами і активами підприємств з метою зменшення виробничих витрат на експлуатацію обладнання продовж всього життєвого циклу.

     3. Розподіл стратегічних основних фондів. Розподіл обладнання виходячи з потреб виробництва. Впровадження методів внутрішніх розрахунків (АВС аналізу): площі, кількості засобів механізації, кількості робітників та ін. Звідси, збільшиться продуктивність основних засобів підприємства, зменшиться вірогідність неефективного використання елементів інфраструктури.

     4. Зменшення витрат підприємств за рахунок оренди, а не купівлі деяких будівель, споруд, обладнання або придбання їх в кредит.

     5. Комплексне планування технічного обслуговування та проведення запобіжних заходів щодо ремонтування та модернізації основних засобів підприємства.

     6. Підвищення кваліфікації, перекваліфікація персоналу, проведення практичних навчальних заходів, конференцій. Кадри вирішують все. Тому професіоналізм і компетентність працівників, які займаються управлінням логістичною інфраструктурою, одна з важливих складових ефективної логістичної системи в цілому.

     7. Розробка нових більш ефективних моделей інтегрованої логістичної інфраструктури підприємства, використовуючи новітні інформаційні технології. Створення наскрізної моделі логістичної інфраструктури підприємства, яка дозволить об’єднати в єдину систему логістичні процеси та операції, створити єдиний логістичний центр на протязі всього логістичного ланцюга [19]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ

    Логістичний підхід до функціонального планування на підприємстві передбачає виділення спеціальної логістичної служби, яка повинна управляти матеріальним потоком, починаючи від формування договірних стосунків з постачальником і завершуючи поставкою покупцю готової продукції.

    Сучасна підприємницька діяльність вітчизняних  підприємств незалежно від їх основного виду діяльності характеризується складністю та динамічністю, саме це визначає причину для здійснення раціонального  логістичного управління, що й стане  вирішенням багатьох проблем.

    Логістична  система – це сукупність та цілісність функціональних взаємозв'язаних елементів (підсистем, субсистем), які визначають її призначення.

    Логістична  система – це адаптивна система  із зворотнім зв'язком, що виконує  ті чи інші логістичні функції. Вона, як правило, складається із декількох підсистем та має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

    Науковці  повинні розробити відповідні методики оптимізації процесів управління матеріальними  потоками в межах сільськогосподарських  підприємств і, що вкрай важливо – на рівні їх взаємодії з партнерами з інтегрованих логістичних ланцюгів просування аграрної продукції у сферу споживання.

    Агрологістика – новий прикладний напрямок логістики, пов’язаний із застосуванням її положень і методів у сфері аграрного виробництва. Аграрна логістика як наука розробляє наукові принципи, методи, математичні моделі, що дають змогу планувати, контролювати й управляти транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними та нематеріальними операціями, що виникають у процесі доведення сировини та матеріалів до аграрного підприємства, організації виробничого процесу, доведення аграрної продукції до споживача відповідно до його вимог.

    Впевнений перехід аграрного сектору України  до ринкової економіки потребує розв’язання комплексу питань, зокрема, концептуальних основ розвитку овочівництва в нових умовах на основі аналізу стану та тенденцій розвитку, економічних і технічних проблем його функціонування, а також обґрунтування напрямів і заходів щодо виходу галузі з кризи та розвитку на перспективу.

    ПОСП  «Уманський тепличний комбінат», що являється передовим підприємством  Черкащини по вирощуванню та реалізації овочів закритого ґрунту, слугує гарним прикладом, на основі якого можна  розглянути організацію логістичної  системию  Постійно збільшуючи обсяги виробництва овочів, підприємство дбає про маркетингову стратегію. Логістична служба Уманського тепличного комбінату створена для зручності партнерів, яким уже не варто задаватися питаннями доставки свіжого урожаю. Адже підприємство протягом 24 годин в будь-який регіон України доставить  високоякісну продукцію.

    Міжнародна  логістика відрізняється від  внутрішньої, оскільки йдеться не тільки про зміну місця доставки товару. Серед найочевидніших відмінностей можна виділити наступні:

    1. Міжнародна торгівля, як правило,  пов'язана з набагато більшими  об'ємами поставок та різноманітністю  постачальників, посередників, ніж  на внутрішньому ринку;

    2. Підприємство може не мати  досвіду роботи в умовах міжнародного  ринку, що значно ускладнить його адаптацію;