Розробка системи заходів щодо їх вдосконалення

    Логістика як наукова дисципліна та практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності овочевих підприємств. З цією метою  в Україні необхідно створити розгалужену мережу логістичних утворень, що в сучасних кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарчі зв’язки. Такі служби, як ніякі інші заходи, спроможні швидко відновити виробничий ритм, знявши бар’єр у господарських відносинах.

    Існуюча нині система управління матеріальними потоками є традиційною. При розробці логістичних моделей в овочівництві, орієнтованих на використання на загальноекономічному просторі колишнього СРСР, слід зважати на ряд особливостей.

    Перша особливість полягає у великій території, яка ускладнює проектування логістичних моделей, сприяє збільшенню обсягів запасів та транспортно-заготівельних витрат.

    Друга особливість — у нерозвинутій інфраструктурі (засоби транспорту зв’язку, устатковані склади, пакувальне обладнання). Поряд з уповільненням обороту матеріальних об’єктів це спричиняє великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей. Необхідно враховувати, що відсоток їх збереження буде значно нижчим, ніж у нормативах, прийнятих на Заході. З розвитком матеріально-технічної бази сфери обороту дія цього фактору послаблюється.

    Третя особливість — це високий ступінь концентрації виробництва та споживання на великих підприємствах. З одного боку, це сприяє інтенсифікації матеріальних потоків, а з другого — уповільнює реакцію та гнучкість у зв’язку зі зміною потреб клієнтів. Малі підприємства мають перевагу у реакційній спроможності, оскільки вони експлуатують здебільшого просте універсальне устаткування та інструмент. Нововведення не спричиняють тривалих і збиткових простоїв.

    Четверта особливість полягає у високому ступені концентрації управління, що знижує реакцію виробництва на зміну попиту. Концентрація управління виявляється в обмеженості самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств та організацій, у необхідності узгоджувати прийняті рішення з вищими органами управління. Через це малі підприємства мають значну перевагу, оскільки скорочується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповідних рішень, прискорюється надходження документів та оперативної інформації.

    П’ята особливість полягає у низькому ступені інтеграції виробництва. Вона виявляється в об’єднанні багатьох проміжних етапів технологічного циклу, у намаганні досягти максимального ступеня готовності продукції до кінцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виготовляється й інша. (так звана диверсифікація підприємств в галузі овочівництва). При регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика як найбільш комплексна ланка логістичної моделі великого підприємства.

    Шоста особливість полягає у слабкій насиченості ринку. Дія цього фактору полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики, але створює великі складності для постачальницької логістики.

    Сьома особливість характеризується відсутністю резервів виробничих потужностей і має вираз у нагромадженні великих резервів матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, що значною мірою перешкоджає гнучкості виробництва і свідчить про низький рівень інтенсивності матеріальних потоків. Концепція логістики в управлінні матеріальними потоками тільки-но починає застосовуватись в Україні. Необхідною умовою успішного її розвитку є підготовка висококваліфікованих фахівців, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики й застосовувати їх на підприємствах та у постачальницько-збутових організаціях [14].

    Україна намагається просуватися у сфері  впровадження логістичних систем в  овочівництві. Так, компанія "Логістична платформа" 17 вересня 2009 року провела  в Києві першу конференцію з ефективного транспортування та зберігання сільськогосподарської продукції «Агрологістика'2009». Конференція відбулася за активної допомоги Посольства Королівства Бельгії в Україні. Про ситуацію з логістикою овочів в Україні на конференції розповів керівник проекту розвитку свіжого плодоовочевого сектору в Україні Міжнародної Фінансової Корпорації Еббе Йонсон.

    Сектор  свіжих овочів в Україні характеризується так:

• Стрімкий розвиток роздрібної торгівлі за останні п'ять років (до настання кризи);
• Внутрішнє виробництво овочів (вкл. картоплю) – 26 млн. тонн;
• Приблизно 15-20% свіжих овочів реалізують через організовану торгівлю;
• Частка українських овочів у супермаркетах - 70%;
• Невеликий обсяг експорту свіжих овочів.

    Що  перешкоджає розвивати сектор свіжих овочів?

• Погана якість (немає єдиного розуміння стандартів якості);
• Брак обладнання та потужностей для післязбиральної доробки (великі втрати в ланцюзі поставок);
• Немає стандартної упаковки ("стандартом" слугує ящик для бананів);
• Немає логістичного ланцюга охолодженої продукції;
• Фрагментарний ланцюг поставок, багато дрібних трейдерів (посередників) і немає співробітництва між учасниками ринку;
• Обмежений доступ до довгострокових кредитів.

    Проблемою в логістичному ланцюзі сектору овочів є, перш за все, незадоволений попит на холодосховища. На сьогодні для овочів попит задоволено на 10%. Виробництво овочів зростає швидше, ніж будують потужності для зберігання. Нині українські виробники щороку інвестують у будівництво нових холодосховищ для овочів і картоплі приблизно 50 млн. доларів за потрібного обсягу інвестицій у 2 млрд. доларів.

    Дві основні перешкоди подальшого розвитку потужностей для зберігання охолодженої продукції в Україні такі як низька якість сировинної продукції внаслідок використання недосконалих технологій вирощування, нестача фінансів та проблема отримання кредитних ресурсів для будівництва холодосховищ.

    Логістика є невід'ємною частиною маркетингового ланцюга. Можна виростити хороший  урожай і згноїти його через брак сховищ та транспортних засобів. Адже в СРСР 70% урожаю картоплі втрачали саме внаслідок неефективного зберігання. Щороку ми чуємо про конвенції (заборону на відвантаження продукції в певному напрямку) в портах через низьку пропускну спроможність залізничних під'їздів до терміналів. Розвинені країни, такі як Бельгія, хочуть допомогти розвинути необхідну аграрну логістику в сфері овочівництва України, безумовно, одержуючи свою вигоду з цього завдяки продажу своїх ноу-хау в цій сфері. Конференція «Агрологістика'2009» стала першим потрібним містком між іноземними експертами в галузі логістики та аграрним сектором України [11, 19]. 

    3.2. Перспективи розвитку  ПОСП «Уманський  тепличний комбінат»  на вітчизняному  та міжнародному  рівнях

    Планування  – це процес економічного обґрунтування  раціональної поведінки суб'єкта господарювання для досягнення своїх цілей. Воно являє собою процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів досягнення.

    Не  можна створити раз і назавжди єдину раціональну систему планування. Тому якісний план вимагає періодичного уточнення. Воно буде залежати не тільки від нової інформації, але і досвіду, підготовленості й інтуїції працівників: керівництва, економістів-менеджерів. Щоб план був дійсно корисним, він повинен відігравати роль помічника в керуванні, але ніяк не головного діючого обличчя в бізнесі.

    Таким чином, план – не ціль, а можливий засіб досягнення мети. Цей засіб  допомагає поліпшити майбутнє. Його дієвість визначається об'єктивним розумінням життя і суб'єктивних управлінських  рішень, що повинні стати діями по саморегуляції об'єкта господарювання заради досягнення обраних цілей життєдіяльності.

    Якщо  колись планову систему розглядали як альтернативу ринку, то сьогодні вона – складова частина ринкової економіки.

    При плануванні в галузі овочівництва доцільно збільшувати площі тих культур, які в більшій мірі реалізуються на внутрішньому та зовнішніх ринках за укладеними контрактами.

    Важливо обґрунтувати планування урожайності  сільськогосподарських культур, так  як з нею пов'язано багато інших  питань виробничо-фінансової діяльності господарств, а саме розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість.

     Планування урожайності на ПОСП «Уманський тепличний комбінат» проводимо за методом досягнутого рівня, враховуючи середню урожайність овочевих культур за останні 3 роки та середній темп приросту урожайності (за рахунок внесення добрив та впровадження нових сортів та прогресивних технологій) на рівні 3 %.

    Функціонування  підприємства, незалежно від виду його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.

    Прибуток  – це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну  ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу.

    За  допомогою прибутку визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковості, а також ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується, як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво та її продаж.

    Рентабельність  продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції.

    Прогнозуємо показники ефективності ПОСП «Уманський тепличний комбінат» на 2011-2012 роки (таблиці 3.1 та 3.2).

Таблиця 3.1

Прогнозування ефективності ПОСП «Уманський тепличний комбінат»  на 2011 рік

Культура	Площа, тис. м2	Урожайність, кг/м2	Валовий збір, т	Прогнозована  ціна, грн./т	Реалізовано шляхом продажу, т	Виручка,  тис.  грн.	Собівартість, тис. грн.	Прибуток, тис. грн.	Рівень рентабельності, %
Огірки	123,2	37,6	4632,3	5080,3	4345,4	22075,9	12874,3	9201,6	71,5
Помідори	260,3	48,9	12728,7	5120,5	10457,9	53549,7	28908,4	24641,3	85,2

 

Таблиця 3.2

Прогнозування ефективності ПОСП «Уманський тепличний комбінат» на 2012 рік

Культура	Площа, тис. м2	Урожайність, кг/м2	Валовий збір, т	Прогнозована  ціна, грн./т	Реалізовано шляхом продажу, т	Виручка,  тис.  грн.	Собівартість, тис. грн.	Прибуток, тис. грн.	Рівень рентабельності, %
Огірки	125,4	38,7	4740,1	5168,3	4578,4	23662,5	13639,2	10023,3	73,5
Помідори	265,2	50,3	13339,6	5249,6	11987,2	62928,0	35998,7	26929,3	74,8

 

    З даних таблиць видно, що підприємство планує розширювати площі вирощування  огірків та помідорів за рахунок, по-перше, реконструкції існуючих теплиць та, по-друге, будівництва нових з використанням прогресивних технологій та впроваджень. Щороку планується збільшувати і урожайність культур завдяки використання гібридних сортів та вдосконалення технологічних процесів. З огляду на це, відбувається  планування валових зборів та кількості реалізованої продукції у кожний із зазначених років.  Прогнозована ціна реалізації враховує тенденції до збільшення ціни на овочі як на зовнішньому так ф на внутрішньому ринках.

    Тому  середній рівень рентабельності овочевої продукції у 2011 році планується на рівні 78,35%, а у 2012 році – 74,15%, зниження рентабельності пов’язане з прогнозованими змінами, які відбудуться на ринку.

    ПОСП  «Уманський тепличний комбінат»  успішно функціонує і у сфері експорту овочевої продукції. тому доцільно розглянути заплановані обсяги експортних операцій ПОСП «Уманський тепличний комбінат» у таблиці 3.3 та на рис.3.2.