Розробка системи менеджменту в організації ПАТ меблева фабрика «Еко Док»

Ефективність управлінської праці - соціально-економічна категорія, що характеризує рівень результативності управлінської  діяльності щодо реалізації мети управління. Визначають її відношенням економічних  результатів до затрат праці. При  оцінці ефективності праці визначають, крім економічного, соціальний ефект (поліпшення умов праці, підвищення соціальної активності колективу та ін.),  який проявляється в якісному аспекті діяльності та в управлінні (кількісному) економічного ефекту.

Ефективність управління визначається за допомогою різних критеріїв, серед  яких найбільш часто використовуваним є ступінь того, наскільки успішно  керівник виконує завдання та досягає  поставлених цілей. У всякому разі, даний параметр вимірювання торкається результатів дій підлеглих. При цьому у більшості випадків об'єктивна виробничо-економічна оцінка грає велику роль. Критеріями досягнення цілей виступають прибуток, обсяг продажу, частка ринку, кількість продаж відносно до поставлених цілей, продуктивність, витрати на одну одиницю порівняно до результатів або до фінансової переваги.

Також це можуть бути результати роботи людини, яка за певний період досягла  відповідного рівня в ієрархії організації  або рівня заробітної плати. Також  враховуються суб'єктивні критерії визначення успішного управління: оцінка роботи керівництвом підприємства, начальниками, співробітниками чи колегами, при  цьому суттєву роль відіграє критерій задоволеності або тісний зв'язок співробітників організації з поставленим  завданням. Крім, того в експериментальних  дослідженнях ефективності управління часто порівнюють людей, які досягли  посади керівника, та людей, які не змогли отримати підвищення по посаді.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Після написання курсової роботи можна зробити такі висновки:

1. Організація - група  людей, діяльність яких координується  (свідомо або спонтанно) для  досягнення певної мети або  цілей. В українському законодавстві  організації, які мають статус  юридичної особи, називають підприємствами.

Формальні організації - групи  людей, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою  досягнення певної мети або цілей.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості складових  елементів.

2. Внутрішнє середовище - це та частина загального  середовища, яка перебуває в межах  організації. Внутрішнє середовище  інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової  форми організації, й об'єднує  всі функціональні сфери її  діяльності: маркетинг, виробництво,  фінанси, кадри, дослідження й  розвиток. Сильні сторони є перевагами, які організація використовує  в конкурентній боротьбі та  прагне максимально зміцнити. Слабкі  сторони мають перебувати під  постійним контролем керівництва  з метою їх усунення. Макрооточення  створює загальні умови діяльності  організації і переважно немає  специфічного впливу на конкретну  організацію, однак рівень впливу  стану оточення на організації  різний. Аналіз макрооточення передбачає  вивчення впливу таких компонент:  демографічної, економічної, технологічної,  політико-правової та соціально-культурної.

3.Формування стратегії  розвитку підприємства дозволяє  визначити напрямок поведінки  на ринку з врахуванням умов  зовнішнього середовища, та вірогідного  характеру їх зміни; оцінити  конкурентоспроможність та стратегічні  конкурентні переваги підприємства, сформулювати глобальну ціль  його діяльності та цілі нею  визначені; визначити ресурси,  які необхідно залучити для  досягнення поставлених цілей  та забезпечити їх найбільш  ефективне використання.

4. Під структурою управління  організацією розуміється упорядкована

сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам,

що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Створення  структури є важливим елементом  в організаційній діяльності фірми. Вибір ефективної методики департаментації  і формування усього комплексу організаційних структур - також життєво важливий елемент в діяльності менеджерського корпуса.

5. Методи менеджменту  - це сукупність способів і  прийомів впливу на колектив  і окремих виконавців із метою  активізації ініціативи та творчого  підходу всього персоналу в  процесі практичної діяльності. Особлива роль методів менеджменту полягає в тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки та прогресивних технологій організації праці, забезпечити їх максимальну ефективність при досягненні поставлених задач та цілей відповідно до стратегії розвитку.

6. Операційний менеджмент  є центральною ланкою підприємства  і створюється на основі раціонального  (вертикального і горизонтального)  розподілу праці та поєднання  в часі і просторі предметів,  засобів і самої праці. За  допомогою операційної функції  проводиться сукупність дій з  переробки ресурсів і постачання  результатів діяльності в зовнішнє  середовище.

Менеджери повинні створювати такі ситуації, які дозволяли б  працівникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби. З метою  підвищення ефективності використання праці працівників будуть проведені  такі матеріальні і моральні заходи, як преміювання, нагородження грамотами  у відповідності до виробничо-господарської  діяльності, за виконання найбільш важливих та відповідальних робіт. Ще однією формою матеріального стимулювання праці є комісійні, розмір яких визначається на основі нормативу у % до показника, покращенню якого сприяє трудова  діяльність працівника.

апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки  зв'язкам,

що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Створення  структури є

 важливим елементом  в організаційній діяльності  фірми. Вибір ефективної методики  департаментації і формування  усього комплексу організаційних  структур - також життєво важливий  елемент в діяльності менеджерського  корпуса.

Список використаної літератури

1. Андрійчук В., Бауер  Л. Менеджмент: прийняття рішень  і ризик: Посібник - К.: КНЕУ, 1998.

2. Андрушків Б.М., Кузьмін  О.Є. Основи менеджменту . - Львів. "Світ", 1995.

3. Гончаров С.М., Дупляк  В.Д. Основи менеджменту та  маркетингу. - К.: 1992.

4. Кіндрацька Г.І. Основи  стратегічного менеджменту: Посібник. - Львів, 2000.

5. Колот А. М. Мотивація,  стимулювання і оцінка персоналу:  Посібник. - К.: КНЕУ, 1998.

6. Кузьмін О.Є. Сучасний  менеджмент. - Львів, 1995.

7. Мартиненко Н.М. Менеджмент  фирмы. - К.: 1995.

8. Менеджмент організацій:  Підручник. / за ред. Федулової  Л.І. - К.: "Либідь", 2003.

9. Мескон М., Альберт  М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М: "Дело", 1993.

10. Методичні вказівки  до вивчення теоретичної частини  курсу "Менеджмент" студентами  спеціальності 7.0501106 "Облік і  аудит" денної та заочної  форм навчання/ Окорський В.П. - Рівне:  РДТУ, 2000. Шифр 101-10.

11. Мочерний С.В., Устенко  О.А., Чеботар С.І. Основи підприємницької  діяльності: Посібник - К. "Академія", 2001.

12. Хміль  Ф.І. Менеджмент: Підручник. - К. 1995.