Планування особистої праці менеджера

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 23:36, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є визначення основних принципів планування особистої роботи менеджера та застосування отриманих теоретичних навичок для практичної їх реалізації на підприємстві.
Основними завданнями роботи є визначення основних положень роботи менеджера, розгляд питань планування особистої роботи менеджера на підприємстві-базі дослідження, а також вивчення негативних показників діяльності менеджера та пошук шляхів їх подолання.
Об’єктом дослідження в роботі виступає дочірне підприємство ДП «Аква-Україна».

Содержание

Вступ ……………………………………………….…………………………………….3
1. Основні положення планування особистої праці менеджера……………………....5
1.1 Роль та значення планування особистої роботи менеджера………………………5
1.2 Особливості планування особистої праці менеджера………………………….. 10
1.3 Вибір пріоритетних справ менеджера ……………………………………………22
2. Аналіз організаційно-управлінської структури ДП «Аква-Україна»…………….27
2.1 Загальна характеристика та аналіз основних економічних показників діяльності ДП «Аква-Україна» …………………………………………...27
2.2 Аналіз структури та методів управління підприємства………………………….32
2.3 Аналіз роботи менеджерів підприємства ………………………………………...42
3. Шляхи удосконалення процесу планування особистої роботи менеджерів ДП «Аква-Україна» ………………………………………………………………………...44
3.1 Існуючи проблеми в роботі з планування особистої праці менеджерів………..44
3.2 Напрямки поліпшення особистої роботи менеджерів…………………………...47
Висновки………………………………………………………………………………..51
Список використаної літератури………………………………………………………53

Работа содержит 1 файл

КР по менеджменту.doc

— 348.00 Кб (Скачать)

      Організаційна структура стає більш  міцною і життєздатною тільки втому випадку, коли в організації  встановлюється чітка  ієрархічна взаємодія  між дорученнями  керівництва, тобто  коли власний прояв управлінських дій головного керівника здійснюється по всій вертикалі. Саме при таких умовах в організації формується неперервний ланцюг командування, який забезпечує підпорядкування будь-якого суб'єкта діяльності тільки одній особі - вищому керівникові.

      Діапазони контролю впливають  на багато факторів організації. Якщо він  звужений, то структура  організації має  високу концентрацію, якщо ж розширений - плоску. Висока конфігурація обумовлює багаторівневий менеджмент, більше трьох рівнів управління, а плоска - до трьох рівнів. Перша структура, витратна, негнучка, має утруднення в сфері ділової комунікації.

      Фірма “Аква-Україна” належить до структури плоської конфігурації, що має  певні переваги там, де структура високої  конфігурації має  недоліки, але вона менш демократична. В фірмі керівники використовують в роботі стандартні процедури і приписи. В задачах підлеглих окремих відділів багато спільного, введення нових задач для підлеглих майже відсутнє. Ці ознаки свідчать про широкий діапазон контролю в організації.

      Організаційна структура фірми має наступний  вигляд (рис.2.1), а нижче наведена організаційна структура управління (рис.2.2).

      Структура управління залишається  основною і домінуючою формою організаційної структури. Але в  чистому вигляді  не існує жодного типу організації. Як правило, організаційна структура має ознаки декількох типів організаційних структур. І в прикладі з фірмою це підтверджується.

      Директор  фірми має велику кількість різних обов'язків і відповідає за їх виконання, тобто  його робота заснована на виконанні ряду завдань які детально будуть розглянуті в третій частині роботи. Іноді виникає необхідність в тому, щоб сконцентрувати всі зусилля на вирішенні однієї задачі. Тому в директора виникає необхідність в тому, щоб призначити певну особу, яка була б відповідальною за виконання даного завдання, а отже самостійно приймала рішення, визначала виконавців і шляхи вирішення поставленої задачі. Наприклад, виникає необхідність знайти постачальника якого-небудь ексклюзивного товару за найнижчими цінами. Це завдання директор може доручити торговому відділу та відділу експедитування і чекати його виконання, як правило встановлюються конкретні строки. 

 

      Отже, модель управління має  свої позитивні властивості, але ії не можна застосовувати без детальної обробки і вдосконалення всіх складових.

      Для того, щоб враховувати  різницю в задачах, стратегічних і оперативних планах організації, керівники використовують різні системи департаменталізації. Це поняття означає процес поділу організації на окремі блоки, котрі можуть називатися відділами, дільницями або секторами.

      Функціонаційну  організаційну структуру  іноді називають  традиційною або  класичною, оскільки вона була першою структурою, яку вивчили і  опрацювали. Функціональна схема організаційної діяльності широко застосовується в компаніях середнього розміру, а також в організації нашого прикладу - фірми "Аква-Україна". Функціональна департаменталізація - це процес поділу організації на окремі елементи, кожний з яких має свою чітко визначену, конкретну задачу і обов'язки. В принципі, утворення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим задачам, які вони виконують. Тому дуже важливо і необхідно правильно зрозуміти функцію, ії взаємозв'язки з іншими функціями, з якими вона може бути згрупована або від яких вона повинна бути відокремлена. Вже потім вся система інтегрується і віддається в управління одному підрозділу.

      В побудові системи  управління важливу  роль відіграє не тільки об'єднання функцій, але й розподіл повноважень, тобто прав на прийняття управлінських рішень. При визначенні повноважень часто приходиться коректувати початкові варіанти об'єднання функцій. Тут можуть виникнути проблеми ієрархії системи управління, децентралізації, гнучкості і т.д.

      Керівнику будь-якої організації, незалежно від  ії розміру або  ж місця на регіональному  рівні, слід врахувати  вплив зовнішнього  середовища, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, споживачів, конкурентів. Оскільки від керівника залежить виживання організації, він повинен вміти виявити значущі фактори в оточенні, що вплинуть на його організацію. Тому організації вимушені прилаштовуватись до середовища, щоб вижити і зберегти ефективність. Організація весь час знаходиться під прямим або непрямим впливом зовнішніх факторів. До факторів прямого впливу, у прикладі з центром, слід віднести постачальників, трудові ресурси, закони і провадження державного регулювання, споживачів і конкурентів, а до факторів непрямого впливу - стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні зміни.

      Проаналізуємо вплив цих факторів на організаційну  структуру фірми.

      З точки зору системного підходу організація - це механізм перетворення входів у виходи. Основні різновиди входів - це матеріали, обладнання, енергія, капітал і трудові ресурси. Так, фірма “Аква-Україна”  має справу з декількома постачальниками товарів, тому потрапляє в залежність від їх дій. Гарний приклад - забезпечення енергією, водою, опаленням що організація одержує від держави - монополіста та за монопольно-високими цінами. Це в свою чергу підвищує фактичну собівартість на утримання, що знижує прибуток підприємства. Для росту і процвітання фірми потрібні також постачальники капіталу. В Україні таких потенційних інвесторів декілька: банки, акціонери, інвестиційні компанії. Для фірми найбільш зручним інвестуванням є кредити банку, які використовуються для розширення торгових можливостей організації. Що до трудових ресурсів, то будь-якій організації потрібні працівники певних спеціальностей і кваліфікацій для реалізації задач, що пов'язані з досягненням поставлених цілей, тобто для ефективності організації як такої. Без людей, що здатні ефективно використовувати матеріали, обладнання, енергію і капітал, все перераховане стає непотребом. Навіть розвиток деяких галузей в сучасний час стримується через дефіцит спеціалістів. Тому основною турботою сучасної організації є відбір і підтримка талановитих та кваліфікованих спеціалістів.

      Також слід врахувати вплив такого фактору, як закони і провадження державного регулювання. Адже взаємодія між покупцями і продавця ми кожного ресурсу і кожного продукту знаходиться під впливом багаточисельних правових обмежень. Кожна організація має визначений правовий статус і це визначає, яким чином організація може вести свої справи і які податки повинна сплачувати.

      Як  зазначалося, фірма  є юридичною особою і в своїй діяльності керується Законами України, Постановами ВРУ, Указами КМУ, постановами, розпорядженнями і наказами Міністерств, розпорядженнями та іншими актами. Також організації повинні дотримуватися вимог органів державного регулювання. Ці органи забезпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компетенції, а також вводять власні вимоги, що мають силу закону. Господарська діяльність фірми, як і будь-якої організації що займається торговельною діяльністю періодично контролюється і перевіряється такими державними органами як КРУ,  а на місцевому рівні проводиться комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності філій по затвердженому плану не частіше ніж 1 раз на рік.

      Також впливовими факторами  є споживачі і  конкуренти. Саме виживання і виправдане існування організації залежить від здатності знаходити споживача результатів ії діяльності і задовольняти його запити. Споживачі вирішуючи, які товари та послуги для них бажані і за якою ціною, визначають для організації майже все, що відноситься до результатів ії діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб споживачів впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів та трудових ресурсів. Споживачі здійснюють значний вплив на структуру організації. Організація повинна визначити і прийняти рішення про те, як, коли і де надавати послуги.

      Крім  того керівництво  кожної організації розуміє, якщо не задовольняти потреби споживачів на тому ж рівні, як це роблять конкуренти то організація довго не протримається в своїй діяльності. В багатьох випадках не споживачі, а конкуренти визначають які послуги можна продати і за якою ціною. Важливо розуміти, що споживачі - не єдиний об'єкт конкуренції організацій. Вони можуть конкурувати за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використовувати певні технічні нововведення. Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови праці, оплата праці і характер відносин керівників з підлеглими.

      Що  ж до товарів народного  споживання, то їх купують  споживачі, яким не вигідно  іхати на ринок  або базар (через  дріб'язковість покупки  або дефіцит часу), або вони просто полюбляють купувати речі в магазині. Хоча, слід зазначити, що ціни на ринку нижчі ніж у роздрібній мережі фірми, тому вказані товари пропонуються фірмою для асортименту і "випадкового" покупця.

      Розглянемо  фактори середовища непрямого впливу. Середовище непрямого впливу складніше, ніж середовище прямого впливу. Керівництво вимушене приймати свої рішення на прогнозах про існування і вплив середовища, аналізуючи неповну інформацію, у спробах визначити можливі наслідки для організації.

      Зміни в технологічному зовнішньому середовищі можуть поставити організацію в безнадійно програшне конкурентне становище. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою можна виготовляти продукцію і продавати, на те як можна збирати, зберігати і розподіляти інформацію, які послуги і нові товари очікують споживачі від організації. Аналіз технологічного зовнішнього середовища може враховувати застосування ЕОМ в проектуванні і наданні товарів та послуг.  Але не всі організації знаходяться під впливом швидкого науково-технчного прогресу. фірма належить саме до таких організацій, до мети діяльності даної організації входить впровадження нової техніки і передового досвіду, щодо розповсюдження преси, складних робіт, операцій по розрахунках з видавництвами, постачальниками і підприємствами. Значна кількість технологій грунтується на використанні комп'ютерів. Так, існують системи автоматичного складування і видачі товарів (САС) або "автоматичні склади" передбачають використання підйомно-транспортних пристроїв, якими керує комп'ютер, які закладають товар у склад: вилучають його звідти по наказу. Комп'ютер також стежить за тим, де саме знаходиться кожний товар. Ці системи не тільки виключають людську працю, а й дозволяють економити складські площі, прискорювати складські операції і покращувати контроль за матеріально-технічними запасами. Тому всі технологічні новинки якими обмежується фірми - це пакети програм для ведення бухобліку.

      Керівництво також повинно  вміти оцінювати  як вплинуть на структуру  організації та ії діяльність загальні зміни стану економіки. Стан економіки впливає на вартість всіх вхідних ресурсів і здатність споживачів купувати певні товари та послуги. Зараз Україна переживає економічний спад, а отже зниження купівельної спроможності споживачів.

      Зовнішні  фактори здатні впливати і на стиль керівництва. Так як фірма є малою організацією створеною 5 роки тому, то не можна говорити про зміну стилю керівництва і методів управління за такий проміжок часу, тим більш що організацією управляє таж сама людина. Але з огляду на те, що організація управління залежить в значній мірі від ситуації, що складається на ринку товарів та послуг, інтересів споживачів, це вимагає неабиякої швидкості в реагуванні на обставини і гнучкості, щоб вигравати у даних обставинах.

      Це  не може впливати на стиль керівництва, а якщо врахувати що кількість адміністративно-управлінського персоналу  невелика, то за таких умов управління не можуть бути тільки формальними. 
 

2.3 Аналіз роботи менеджерів підприємства 

      Директор  організації є  одночасно і ії лідером, організація  працює як згуртована команда. Стиль керівництва нагадує консультативно-демократичний, бо директор виявляє значну, але неповну довіру до підлеглих. Існує двосторонне спілкування і деяка ступінь довіри між керівником і підлеглим. Важливі рішення приймаються директором, але багато конкретних рішень приймаються підлеглими.

      В перший день робочого тижня або по мірі необхідності директор скликає весь управлінський  персонал на півгодинні наради де вирішуються  чергові питання, визначаються завдання на тиждень, виносяться догани тим, хто не виконав покладеного на нього завдання і дезорганізував роботу організації в цілому або ж завдав збитків організації.

      В той же час керівник складає плани  на півріччя і рік, що створює ряд  важливих і часто  суттєвих сприятливих  факторів для організації. Адже стратегічне планування є єдиним способом прогнозувати майбутні проблеми і можливості. Стратегічне планування дає також основу для прийняття рішень. Знання того, що організація бажає досягнути, допомагає зорієнтуватися у напрямках діяльності. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівник знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості організації або зовнішнє середовище. Планування, оскільки воно необхідне для формулювання встановлених цілей, допомагає створити необхідну єдність загальної мети в організації .

Информация о работе Планування особистої праці менеджера