Отчет по практике в банке "КредитДнепр"

5)          за способом та формою запису результатів: цифровий; індексний, графічний, фото- і кінозйомку; осцилографічний; комбінований (змішаний).

Особливості виробничих умов, технологічних і трудових процесів обумовили необхідність застосування різноманітних норм.

За видами (призначення сфери нормування праці) норми бувають такі:

- норма часу – нормування тривалості робочого часу, необхідного для виконання певної роботи ;

- норма виробітку – нормування кількості роботи, послуг, яку потрібно виробити за робочу зміну;

- норма обслуговування – нормування кількості одиниць устаткування, апаратів, агрегатів, які робітник має одночасно обслуговувати протягом зміни;

- норма чисельності – нормування чисельності робітників, необхідної для забезпечення безперебійної роботи устаткування, робочого місця протягом зміни, за наявних організаційно – технічних умов та встановленого обсягу роботи.

В банку жоден з видів норм не був встановлений і не застосовується.

На ПАТ «Банк Кредит Дніпро» нормування праці взагалі відсутнє і не застосовується, адже в цьому просто немає необхідності. А для того, щоб найняти хоча б одного нормувальника банк повинен створити додаткове робоче місце і витрачати приблизно 16000 грн. на місяць на оплату його праці, що створює додаткові матеріальні затрати. Та все ж ближче ознайомитись з нормами праці, їх аналізом та значенням для банку було б корисно.

Норма часу – це кількість робочого часу, що необхідно на виготовлення заданої одиниці продукції чи на виконання встановленого обсягу робіт у певних організаційно технічних умовах.

Норма часу (Нчс) складається з витрат часу на основну роботу (Тосн), допоміжну роботу (Тдоп), обслуговування робочого місця (Тобс), підготовчо – завершальну роботу (Тп-з), відпочинок (Твп) та на приватні потреби (Тптр):

Нчс=Тосн+Тдп+Тобс+Тп-з+Твп+Тптр год(хв).

Якщо говорити про норму часу для певних працівників банку (наприклад касир або спеціаліст кредитного відділу), то для них встановити її неможливо. Адже не можна встановити час на обслуговування одного клієнта. Всі люди по-різному заповнюють документи, сприймають і розуміють інформацію. Одні можуть зробити все швидко самі, а іншим слід довго пояснювати, задиктовувати, навіть роботи за них.

Нормою виробітку називають мінімальну кількість одиниць продукції, яку встановлено робітникові виробити за зміну.

Зазвичай встановлюють змінні норми виробітку або для одного робітника, або для бригади робітників. Як мінімальне завдання норма праці повинна бути виконана кожним робітником.

Нормою виробітку для спеціалістів кредитних операцій могла б бути кількість виданих кредитів за місяць. Норма чисельності, наприклад, 30 клієнтів. Для операторів з Центру інформаційної підтримки клієнтів нормою виробітку могла б бути кількість опрацьованих дзвінків або так званих «активних продаж».

Та, як показує досвід, – встановлення норм банку непотрібне. Він стрімко розвивається і добре функціонує без цього.

У цілому вивчення робочого часу методом фотографування спрямоване на встановлення раціонального режиму праці, побудованого на максимальному ущільнені робочого дня за рахунок виявлення й виключення всіх втрат робочого часу та недоцільного його використання.

При проведенні індивідуальної фотографії робочого часу спостерігач приходить на вибране робоче місце за 10-15 хвилин до початку спостереження, щоб подивитися як підготовлені до роботи робоче місце та устаткування, зайняти зручне місце, щоб мати в полі зору всі дії робітника і не відволікати його від роботи.

До початку зміни у бланку спостереження спостерігач записує: назву цеху (відділу), ділянку, агрегат, професію, прізвище, ім’я та по-батькові робітника, початок та кінець спостереження, дату спостереження та прізвище спостерігача. Протягом робочого дня в бланку спостереження фіксується все, що відбувається на робочому місці.

Самофотографія відбувається дещо іншим чином, оскільки спостерігачем є сам робітник.

              Хронометраж – це метод визначення середньої фактичної тривалості повторюваних операцій. Хронометраж є менш об’ємним та більш точним видом спостереження, ніж фотографії робочого процесу, тому що в ньому вивчають лише частину трудового процесу – окрему операцію або навіть її окремі елементи, які робітник регулярно повторює при виготовленні продукції.

Основні етапи хронометражного спостереження наступні:

- розкладання операцій на складові елементи;

- спостереження;

- обробка результатів спостереження;

- аналіз та внесення раціональних змін у зміст і структуру елементів операції;

- узагальнення матеріалів для встановлення норм часу.

Головні питання, що вирішуються за допомогою хронометражу – раціональний поділ операцій на прийоми, виявлення їхніх взаємозв’язків та послідовності, визначення моментів їх перекриття та суміщення. На основі цього можливе проектування раціонального складу комплексу рухів робітника.

На жаль, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» не застосовує ні фотографію робочого часу, ні хронометражні спостереження. Можливо, якби дані методи дослідження трудових процесів проводились, можна було б виявити й виключити всі втрати робочого часу та недоцільне його використання і максимально ущільнити робочий день працівників. Але керівництво банку не вважає це за необхідність і не ставить перед собою подібних завдань, спираючись на високу продуктивність праці свого персоналу та компанії в цілому. Враховуючи те, що ПАТ «Банк Кредит Дніпро» займається обслуговуванням клієнтів та наданням послуг, а не виробництвом, дані методи застосовувати  тут дуже важко і просто непотрібно.

Тема 5

АНАЛІЗ І ПЛАНУВАННЯ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Трудові показники – це кількісні та якісні характеристики для оцінки стану соціально-трудових відносин на підприємстві, використання робочої сили та ефективності праці (за визначений період часу).

До основних трудових показників відносять: продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, чисельність персоналу, заробітна плата, фонд оплати праці, фонд споживання.

В ринкових умовах господарювання визначення трудових показників підприємства набуває особливого значення. Основна задача підприємства – виконати виробничу програму по випуску конкурентоспроможної продукції при використанні мінімальних витрат живої і уречевленої праці. Це посилює значення і вплив трудових показників на результативність виробництва.

Підвищення продуктивності праці – головний фактор зростання ефективності та прогресивного розвитку підприємства. Воно безпосередньо пов’язано із зниженням трудомісткості продукції, оптимальністю використання робочої сили, підвищенням кваліфікації робітників, раціональністю організації та стимулювання праці.

Аналіз трудових показників – це вид економічних досліджень для визначення рівня результативності виконання виробничих, управлінських функцій трудовим колективом, а також для розробки заходів щодо підвищення ефективності праці на підприємстві.

Основні задачі аналізу трудових показників:

                        об’єктивна оцінка використання ресурсів праці: робочої сили, продуктивності праці;

                        визначення факторів та їх впливовість (кількісно) на зміну трудових показників;

                        усунення недоліків в організації, нормуванні праці;

                        пошук шляхів використання резервів щодо підвищення продуктивності праці.

Систематичних аналіз трудових показників визначає можливості для узгодження процесу взаємодії окремих критеріальних характеристик, що дозволяє оцінювати вплив кожного параметра окремо та всієї сукупності на загальну результативність праці.

В методиці аналізу трудових показників доцільно виділяти наступні об’єкти дослідження:

                        фактори, шляхи інтенсифікації та підвищення ефективності використання праці;

                        індикатори трудової діяльності – забезпеченість ресурсами праці та продуктивність праці;

                        вплив трудових показників на кінцеві результати праці.

Аналіз трудових показників не повинен стати самоціллю підприємства. Він має виконувати головні функції в системі управління підприємством: удосконалення планування, регулювання, керівництва.

Хоча на ПАТ «Банк Кредит Дніпро» не ведуться розрахунки  продуктивності праці , її можна розрахувати за формулою:

, (5.1)

де – обсяг випускаємо продукції за даний період (або кількість клієнтів);

– чисельність працівників на даному підприємстві, за якими ведеться розрахунок продуктивності праці, чол.

Кожне підприємство прагне до підвищення продуктивності праці своїх працівників. Цього можна досягнутий за рахунок:

                       скорочення витрат робочого часу на одиницю продукції (трудомісткості);

                       збільшення випуску продукції, скорочення чисельності робітників

, (5.2)

де - приріст випуску продукції, %;

              - зменшення чисельності працівників підприємства, %;

              - чисельність працівників, %;

                       покращення використання фонду робочого часу (зменшення невиходів на роботу)

(5.3)

де - фонд робочого часу одного робітника за рік в плановому й планованому періоді відповідно, год.;

                       зменшення і здешевлення апарату управління підприємством;

                       застосування нового, більш продуктивного обладнання і засобів малої механізації;

                       застосування нових методів обробки з виключенням окремих операцій, які не впливають на якість продукції;

                       підвищення кваліфікації робочих шляхом їх навчання передовим прийомам праці.

Ріст продуктивності праці можна прослідкувати на основі даних про планову й фактичну продуктивність праці:

. (5.4)

Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою здійснюється способом порівняння фактичної чисельності працівників за категоріями із плановими показниками і з показниками, досягнутими у минулому періоді. Основними показниками використання трудових ресурсів є дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацію та освітній рівень про витрати робочого часу в людино-годинах, кількість виробленої продукції або виконаних робіт, а також відомості про рух особового складу підприємства.

За характером участі у виробничому процесі працівники підприємства розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах. До працівників основної діяльності відносять такі категорії працівників: робітники, учні, інженерно-технічний персонал і персонал охорони.

Для аналізу трудових ресурсів використовується інформація звітних форм, з якими я ознайомилася в ході практики:

-   форма № 1-ПВ „Звіт з праці” за місяць;

-   форма № 3-ПВ „Звіт про використання робочого часу” за місяць ;

-   форма № 6-ПВ „Звіт про кількість працівників, їхній склад та професійне навчання” за рік ;

-   форма № 10-ПІ „Звіт про зайнятість інвалідів” ;

-   а також дані планово-нормативної, облікової та оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства, інші оперативні дані.

У формі № 1-ПВ вказано склад фонду оплати праці та інші виплати, кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників, розподіл працівників за розмірами заробітної плати та рух робочої сили.

У звіті з праці ПАТ «Банк Кредит Дніпро» ми бачимо, що з початку 2007 року було прийнято 242 працівників, 146 з них – жінки. А вибуло 95 працівників, 63 з яких становили жінки. Облікова кількість штатних працівників на кінець звітного періоду становила 520 осіб.

Форма № 3-ПВ вказує на те, скільки на підприємстві відпрацьовано працівниками людино-годин, а скільки не відпрацьовано та з яких причин. При цьому невідпрацьований час складається з щорічних відпусток, хвороби, прогулів, неявки у зв’язку з тимчасовим переводом для роботи на іншому підприємстві та невиходів з дозволу адміністрації.

Форма № 6-ПВ (річна) показує кількість працівників за якісним складом, підготовку кадрів та підвищення кваліфікації.

Облікова кількість штатних працівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на кінець 2010 року становила 720 особи. Основна кількість працюючих у віці від 15 до 34 років та мають повну вищу освіту.

У звітному році навчено новим професіям (перепідготовка)  у професійно-технічному навчальному закладі – 3 особи. А підвищили кваліфікацію у навчальних закладах за договорами – 7 осіб – професіонали, фахівці.

Форма № 10-ПІ показує середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу (720 осіб), кількість працівників-інвалідів в компанії (2 особи), фонд оплати праці штатних працівників (45000 тис.грн.) та середньорічну заробітну плату штатного працівника (85тис. грн.).

Тема 6

ОПЛАТА ПРАЦІ ТА МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Заробітна плата - це грошовий дохід працівників, або витрати підприємств, установ, організацій, що залежить від кількості витраченої праці під час створення матеріального блага або конкретного товару, або витрат робочого часу при наданні послуг. Оплата праці використовується як найважливіший засіб стимулювання зростання праці, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і зміцнення дисципліни; забезпечення прямої та жорстокої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів; оптимальне поєднання інтересів трудових колективів з загальнонародними; усунення будь-якої «зрівнялівки» і верхньої межі в оплаті праці, що дає можливість послідовніше здійснювати принцип соціальної справедливості; посилення зацікавленості працівників у використанні робіт меншим числом працюючих; створення переваг в оплаті тим категоріям працівників, від яких залежить прискорення темпів наукового-технічного прогресу; чіткість і доступність механізму нарахування заробітної плати, що сприяє розумінню широкими верстами працівників у зв'язку оплати праці з результатами виробництва.