Отчет по практике в банке "КредитДнепр"

Виходячи з особливостей праці, проводиться організація робочого місця, що полягає у відповідному його оснащенні і плануванні.

Як відомо, будь-яке робоче місце має бути добре укомплектованим, а тому потребує організації, яка включає раціональне планування і забезпечення всім необхідним для роботи. Раціональна організація робочого місця вимагає, щоб конструкція основного устаткування й оснащення забезпечувала безпечні, зручні умови праці; устаткування має бути справним; складання, скорочення кількості рухів, зменшення зусиль і т.д.

На ПАТ «Банк Кредит Дніпро» існує технічне (підтримання устаткування в робочому стані), технологічне (транспортне, матеріально – технічне забезпечення робочого місця) та організаційне обслуговування робочих місць.

Наукова організація обслуговування робочих місць досягається шляхом дотримання деяких принципів. Основні з них – системність, комплексність, плановість, запобігливість, своєчасність, надійність, оперативність, економічність.

Формами організації обслуговування робочих місць можуть бути чергове, планово-запобіжне і стандартне обслуговування.

Чергове обслуговування – це обслуговування по виклику, його організовують, як правило, в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва.

Планово-запобіжне обслуговування найчастіше застосовується в серійному виробництві і проводиться по планам-гарфікам (розкладу). Ця форма організації обслуговування вимагає більшої підготовчої роботи, чим чергове обслуговування, характеризується чітким ритмом роботи служб обслуговування і мінімальною вірогідністю простоїв робочого місця із-за невчасності обслуговування.

Стандартне обслуговування – використовують в потоково-масових виробництвах. Це найбільш досконала форма організації обслуговування робочих місць. Воно проводиться в строго регламентованому порядку по стандартних розкладах і стандарт-планам.

Під атестацією робочих місць розуміють їх комплексну перевірку на відповідність технічним, економічним, організаційним і соціальним вимогам.

Виконання плану раціоналізації робочих місць дозволяє підприємствам підтримувати високий рівень їх організації, що, у свою чергу, сприяє зростанню ефективності виробництва.

На ПАТ «Банк Кредит Дніпро» відсутня необхідність застосування процедури атестації робочого місця. Підтримувати високий рівень організації робочих місць вдається і без неї.

Тема 3

УМОВИ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ НА ПІДРИЄМСТВІ. ОХОРОНА ПРАЦІ, ДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Умови праці –  це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі праці.

На працівника у робочій обстановці впливає велика кількість зовнішніх чинників. За ознакою залежності від місця і джерела походження всі чинники можна розділити на дві великі групи:

a)          Чинники, не залежні від особливостей виробництва ;

b)          Чинники, визначені особливостями виробництва.

Вивчення дії кожного з чинників|факторів|, що впливають на формування умов праці, має велике значення для управління ними. Але|та|, в підсумку, для кожного конкретного підприємства важлива|поважна| інтегральна оцінка чинників|факторів|, яка характеризує важкість|тягар| праці.

Травмонебезпека у банку низка через відсутність будь-яких серйозних фізичний дій. Мікроклімат сприятливий завдяки кондиціонерам. Електробезпека висока, шум працівників не турбує|непокоїть|, правда, переважно з природних причин, ніж стараннями організаторів. Пожежний захист полягає в двох-трьох вогнегасниках і пожежному крані, електропроводка пожежної небезпеки не представляє|уявляє|, і лише активне використання електроприладів може створити пожежонебезпечну ситуацію.

Світловий  клімат надзвичайно напружує очі – поєднання природного і штучного джерел світла при роботі з монітором без покриття антивідблиску просто шкідливо для здоров'я.

Важливого значення набуває оцінювання стану умов праці й визначення ступеня їх шкідливості та небезпечності. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці з метою:

       контролю умов праці працівників на відповідність санітарним правилам і нормам;

       атестації робочих місць за умовами праці;

       санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

       складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

       розслідування випадків професійних захворювань;

       розробки рекомендацій по поліпшенню умов праці тощо.

Результати зусиль щодо поліпшення умов праці значно залежать від правильного аналізу стану умов праці та оцінки цього стану як за окремими елементами, так і в цілому за якимось показником. Таким показником, який з достатньою для практики точністю враховував би «різноякісний» вплив усіх факторів умов праці, на даний момент прийнято вважати важкість праці. Правомірність його використання зумовлена тим, що організм людини однаково реагує на вплив з найрізноманітніших поєднань елементів умов праці. Однакові за важкістю зміни в організмі працівників можуть бути викликані різними причинами. В одних випадках причиною можуть бути якісь шкідливі фактори зовнішнього середовища, в других — завелике фізичне або розумове навантаження, у третіх — дефіцит рухливості при підвищеному нервово-емоційному навантаженні і т. ін. Можливе і різне поєднання цих причин.

Таким чином, важкість праці характеризує сукупний вплив усіх елементів, що складають умови праці, на працездатність людини, її здоров’я, життєдіяльність і відтворення робочої сили. Це визначення поняття важкості праці однаково можна застосувати як до розумової, так і до фізичної праці.

Ступінь важкості праці можна визначити залежно від реакцій та змін в організмі людини. Урешті-решт вони служать показником якості самих умов праці.

Умови праці на ПАТ « Банк Кредит Дніпро» можна віднести до1-3-ї категорій важкості.

До 1-ої категорії важкості відносяться роботи, при виконанні яких більшість показників функціонального стану в результаті перемикання на інший вигляд діяльності підвищуються. Це роботи, що виконуються в комфортних умовах, при оптимальних величинах м'язового, розумового і нервово-емоційного навантаження. У здорових людей підвищується тренованість організму і працездатність.

Ознакою і критерієм робіт 2-ої категорії важкості є наявність помірного стомлення і декілька пониженої продуктивності праці в кінці робочого періоду.

Роботи 3-ої категорії важкості характеризуються підвищеними м'язовими або нервово-емоційними навантаженнями, а також не зовсім сприятливими виробничими умовами. Важливою ознакою є те, що раціоналізація режимів праці і відпочинку сприяє швидкому відновленню організму.

Охорона здоров’я працівників, забезпечення сприятливих умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму є однією з основних турбот уряду України. Це виявляється в комплексі економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і правових заходів, спрямованих на прискорення технічного прогресу, автоматизацію та механізацію виробничих процесів, заміну ручної праці машинами, подальше поліпшення умов праці.

Разом з тим, рівень розвитку техніки поки що не може забезпечити створення в усіх випадках і всім працівникам належних умов праці, що виключають вплив шкідливих умов праці на людський організм. Тому для таких працівників законодавством передбачено різні пільги і компенсації. Серед цих пільг — лікувально-профілактичне харчування для працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, для зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань згідно з Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці.

На ПАТ « Банк Кредит Дніпро» до певних категорій персоналу застосовують такі види компенсацій, як скорочений робочий день, гнучкий або вільний графік роботи.

При скорочені робочого дня людина працює і відчуває на собі вплив шкідливих факторів не повний нормований робочий день (вісім годин), а на певний визначений час менше. Завдяки цьому часу відпочинку їй легше повернутися до нормального самопочуття. Такий вид компенсації, як додаткові відпустки, скорочений робочий день спрямовані на те, щоб людина, яка працює в умовах, небезпечних для її здоров’я та життєдіяльності, мала більше часу на відтворення своїх життєвих сил.

Усі види компенсації спрямовані на збільшення часу відпочинку від небезпечної, напруженої праці.

Умови праці в банку, як і на будь-якому підприємстві потребують постійного контролю та поліпшення.

В ПАТ « Банк Кредит Дніпро» існують такі напрями вдосконалення умов праці:

1) Мінімізація дії деяких чинників, таких як шум та запиленість.

2) Максимізація таких чинників як ергономічна, естетична і організаційна комфортність на робочих місцях, морально-психологічний клімат в колективі, безпека праці, господарчо-побутова облаштованість.

3) Оптимізація таких чинників, як освітленість, мікроклімат, демографічна і соціальна структура персоналу, матеріальні умови.

Основними заходами по зниженню фізичної важкості праці будуть такі заходи:

      вдосконалення організації робочих місць;

      раціоналізація прийомів і методів праці;

      оптимізація темпу роботи;

      оптимізація режиму праці і відпочинку.

Подоланню або зниженню нервово-психічної напруженості персоналу банку сприяють наступні заходи:

      чергування робіт, що вимагають участі різних аналізаторів;

      чергування робіт, що вимагають переважно розумових навантажень, з фізичними;

      чергування робіт різної складності і інтенсивності;

      оптимізація режимів праці і відпочинку;

      попередження і зниження монотонності праці шляхом підвищення змістовності праці;

      ритмізація| праці (робота по графіку зі|із| зниженою на 10-15% навантаженням в перший і останній годинник робочої зміни).

Для підвищення безпеки праці необхідно застосовувати наступні заходи:

      система інформації про небезпеку у вигляді плакатів, знаків, покажчиків, світлових табло на машинах, механізмах, в будівлях, на робочих місцях, на території підприємства;

      спеціальні інструктажі по техніці безпеки, заняття по цих питаннях, особливо з молодими працівниками.

В цілому, робота банку організована добре, умови праці є нормальними.

Тема 4

НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ЯК ОСНОВА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. МЕТОДИ НОРМУВАННЯ ЗАТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ

Сукупність заходів та розрахунки за допомогою яких відбувається процес встановлення норм, становлять конкретні методи нормування. Розрізняють 3 методи: аналітичний, укрупнений, досвідно-статистичний. Сутність аналітичного методу полягає в сукупності та послідовності таких дій:

- розкладання виробничого процесу на складові частини;

- дослідження факторів, що впливають на тривалість кожного з елементів операції;

- проектування нового, ефективного складу виробничого процесу.

Аналітичний метод має два різновиди розрахунку:

- розрахунок норм за нормативами;

- розрахунок норм на основі досліджень.

Сутність укрупненого методу полягає у визначені норми на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин – витрат робочого часу на типові операції, деталі чи види робіт з типовими умовами їх виконання; конкретні витрати часу отримують з таблиць, графіків, номограм або розраховують за допомогою емпіричних формул.

Вище названі методи дозволяють створити технічно обґрунтовані норми праці.

Сутність дослідно-статистичного методу полягає у визначенні норми на основі приватного досвіду особи, що встановлює норму, з урахуванням даних оперативного й статистичного обліку витрат часу або даних про виконання норм виробітку на аналогічні роботи в минулому чи шляхом порівняння складності виконання операції та загального обсягу нормованої праці з аналогічними, раніше виконуваними роботами.

Методи вивчення витрат робочого часу групують за такими ознаками:

1)          за видом і метою спостереження, змістом і деталізацією витрат: хронометраж; фотографія робочого часу, фотографія використання устаткування, фотографія виробничого процесу; фотохронометраж;

2)          за способом спостереження: метод безпосереднього вимірювання тривалості кожного з елементів роботи чи перерви в роботі шляхом суцільних замірів; метод фіксування кількості випадків повторення певних видів витрат у певному інтервалі часу шляхом періодичних спостережень;

3)          за об’єктом спостереження та формою організації праці на робочих місцях: індивідуальне спостереження; групове спостереження; бригадне спостереження;багатоверстатне, багато апаратне спостереження; маршрутне спостереження; пікетне спостереження;

4)          за способом спостереження та реєстрації результатів: у результаті візуального спостереження спостерігачем; за допомогою приладів; самим робітником (самофотографія);