Оптимізація організації праці на підприємстві харчової промисловості

Отже, основними напрямами покращення організації праці на рівні підприємства можуть бути такі: удосконалення розподілу  і кооперації праці в колективі, удосконалення організації та обслуговування робочих місць; вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці, удосконалення підбору, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, удосконалення нормування і стимулювання праці, поліпшення умов праці та ділової робочої атмосфери у колективі, раціоналізація режиму праці та відпочинку, виховання сумлінного ставлення до праці тощо.

Висновки до третього розділу

Отже, для  дослідження проблеми організації  праці на підприємстві харчової промисловості  ТОВ «Овручм’ясо» ми використали  метод соціологічного анкетування. Ми розробили анкету, підібрали потрібні запитання в різних напрямках  та провели дослідження серед робочого колективу в складі 15-ти чоловік. З отриманої інформації ми побачили що в робочому колективі організація праці не досить сформована. Організація праці невід’ємне від необхідності вивчення тривалості трудового процесу, окремих його складових та структури в цілому на конкретних робочих місцях. Таким чином, для ефективної організації праці ми дали деякі рекомендіції щодо оптимізації праці підприємства: удосконалення розподілу і кооперації праці; удосконалення організації та обслуговування робочих місць; вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці; удосконалення підбору, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; удосконалення нормування праці: розробка і впровадження технічно; поліпшення умов праці: нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; виховання сумлінного ставлення до праці: формування культури виробництва; раціоналізація режиму праці та відпочинку (внутрішньо змінного, тижневого, місячного і річного).

ВИСНОВКИ

Отже, в процесі  дослідження дипломної роботи ми прагнули досягти поставленої мети, довести чи спростувати основну та допоміжні гіпотези та виконати всі поставленні завдання.

Метою дослідження було визначення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості. Ми проаналізували методологічні та теоретичні засади нашого дослідження, зробили оцінку ефективності організації праці та вияснили, що організацію праці можна визначити за допомогою анкетування. Такий підхід дозволить виявити та усвідомити зв’язок між практикою організації праці, яка використовується, та ефективністю підприємства й загальними показниками його діяльності.

Гіпотеза, яка була поставлена в процесі дослідження підтвердилася, оскільки ми побачили на прикладі ТОВ «Овручм’ясо», що виникає проблема у зв’язку з організацією праці на підприємстві, відсутня чітко окреслена система за якою організовується праця і в наш час за механізованого й автоматизованого промислового виробництва дуже важливе дотримання прогресивного співвідношення між обсягом виробництва та необхідною кількістю і організацією живої праці .Про це свідчить і підтвердження допоміжних гіпотез дослідження: організація праці змінюється і вдосконалюється залежно від зміни науково-технічного прогресу, а також ефективна організація праці не може бути досягнута без суворої дисципліни. Тобто реалізовуючи певну систему організації праці на підприємстві ми  отримуємо додаткові конкурентні переваги, а отже маємо більш успішне підприємство завдяки ефективній організації праці.

Беручи до уваги завдання, то в процесі дослідження бакалаврської роботи були виконані всі завдання, які ставилися на початку роботи. Тобто, ми розкрили зміст понять «організація», «праця», «оптимізація» та «підприємство» та визначили, що оптимізація організації праці на підприємстві – це діяльність, спрямована на створення таких умов, за що визначає порядок і умови поєднання та здійснення складових його часткових трудових процесів, взаємодії виконавців і їх груп із засобами праці й один з одним для досягнення поставленої предметної мети спільної діяльності та забезпечення заданого соціально-економічного ефекту.

Визначили, що історично поняття організація праці з’явилося досить давно, на сьогоднішній день, не має жодної наукової дисципліни, котра б не досліджувала працю так чи інакше. Також виділили основні підходи (концептуальний, науковий та системний), методи (діагностичного підходу, гіпотези та припущення, індукції, систематизації, узагальнення та історичний метод) та принципи (сходження від абстрактного до конкретного, принцип загального зв’язку й взаємодії та термінологічний принцип), за допомогою яких здійснювали дослідження.

Розкрили сутність організації праці на підприємтві, яка полягає у тому, що цей процес багатогранний і складний, спрямований на оптимальне поєднання інтересів учасників виробництва й створення необхідних умов для ефективного функціонування його засобів. До виробничого процесу людина включається з економічних міркувань, убачаючи в цьому єдину для себе можливість заробити на прожиття.

Дали загальну характеристику оптимізації праці, зокрема визначили, що оптимізація праці досягається за рахунок використання таких чинників, як: хороша організація робочих місць; раціональне планерування і використання виробничих площ; систематична перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників; забезпечення стабільності зайнятості; розробка і реалізація соціально-економічних програм.

Визначили критерії ефективності оптимізації організації праці підприємства, такі як: психо-фізіологічний критерій, соціальний та економічний.

Також проаналізували організацію праці на ТОВ «Овручм’ясо» та розглянули основні проблеми (недостатнє організовані робочі місця; відсутній відділ щодо дослідження організація праці; ненормалізовані санітарно-гігієнічні умови праці і т. д.) і шляхи їх вирішення у вигляді етапів вдосконалення організації праці.

Що ж до того, як здобуті знання використати на практиці, то ми ознайомилися з особливостями впровадження системи організації праці на підприємстві, виділили певні критерії в оцінці оптимізації праці досліджуваного підприємства і в подальшому будемо їх використовувати в процесі управління підприємством та виведення його на вищий рівень у сучасному ринковому господарстві. Адже на сьогоднішній день стан економіки є досить мінливим і це позначається, значною мірою, на роботі підприємств, яку потрібно поліпшувати у всіх галузях діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамчук А. М. Організація праці на підприємстві – К.: Праця, 2004. – 320 с.
2. Андрієнко П. К. Дослідження організацїі праці. – К.: Баланс. – 2007. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/ book_z1139_page_115.html.
3. Багрова І. В. Нормування праці: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 225 с.
4. Балабанова Л. В. Організація праці менеджера: навч. посіб. / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак; М-во освіти України. – К.: Професіонал, 2004. – 237 с.
5. Богиня Д. П. Основи економіки праці: навч. посіб. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 3-тє вид. – К.: Знання, 2002. – 560 с.
6. Богоявленська В. Економіка і менеджмент праці: навч. посіб. / Ю. В. Богоявленська, Є. І. Ходаківський. – К.: Кондор, 2005. – 310 с.
7. Буряк Ю. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. посіб. / П. ІО. Буряк, Б. А. Карпінський, М. І. Григор’єва. – К.: ЦУЛ, 2004. – 530 с.
8. Бухаянов М. И. Организация и нормирование труда: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 272 с.
9. Васильков В. Г. Організація виробництва: навч. посіб. / В. Г. Васильков. – К.: КНЕУ, 2003. – 340 с.
10. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головн. ред. В. Т. Бусел – Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1140 с.
11. Вязигин А. Подбор, оценка и аттестация персонала в сфере торговли и услуг. – М.: Вершина, 2005. – 283 с.
12. Гейц И. В. Нормирование и регламент (режимы) рабочего времени: учеб. – метод. пособ. – М.: Дело и Сервис, 2002. – 543 с.
13. Гусев А. М. Охорона праці: навч. посіб.– К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2006. – 270 с.
14. Данюк В. М. Організація праці менеджера – К.: КНЕУ, 2006. – 286 с.
15. Дзюба С. Г., Гайдай І. Ю. Нормування праці: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ «Юго – Восток, ЛТД», 2004. – 358 с.
16. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників: Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців // Інвест. газ. Нормативна база. – 2007. – № 45. – С. 279-280.
17. Дячун О. В. Організація, нормування та оплата праці: навч. посіб. – Л.: Афіша, 2001. – 264 с.
18. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч, посіб. за ред. В. М. Ковальова. – К.: ЦНЛ, 2006. – 211 – 349 с.
19. Завіновська Г. Т. Економіка праці: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 288 с.
20. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспекты эффективности): учеб. пособ. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2001. – 439 с.
21. Карпіщенко О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. – К.: Університет, 2006. – 369 с.
22. Кравченко О. І. Основи розробки управлінських рішень. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/book_ z1136_page_115.html.
23. Крутогорова С. Посадові інструкції: їхнє значення в регулюванні трудових відносин // Праця і зарплата. – 2007. – № 23. – С. 83-88.
24. Колесник В. В. Социально-экономические аспекты организации и нормирования управленческого труда / Социально-эконом. аспект промышл. политики: зб. наукових праць. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие. – Донецк: Дніпро, 2006. – Т. 3. – 125 с.
25. Лесенко Г. Г. Довідник з охорони праці для керівників та спеціалістів / Г. Г. Лесенко. – К.: Основа, 2008. – С. 56-62.
26. Лукашевич В. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / В. М. Лукашевич. – Л.: Новий світ, 2004. – 370 с.
27. Норми тривалості робочого часу на 2008 рік // Контракти. – 2007. – № 43. – С. 90-98.
28. Онищенко І. О. Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2007 рік з урахуванням перенесення робочих днів // Податки та бух. облік. – 2007. – № 23. – С. 123-130.
29. Осовська Г. В. Основи менеджменту: Навч. посібник. для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Кордон», 2003 – 556 с.
30. Пашутинський Є. К. Діловодство кадрової служби. – К.: КНТ, 2004. – С. 83-88.
31. Перегрій К. Посадові інструкції // Бух. облік. – 2006. – С. – 2-3.
32. Переверзев М. П. Организация производства на промышленных предприятиях: учебное пособие. – М.: ИНФРА – М, 2009. – 286 с.
33. Тимош І. М. Економіка праці: навч. посіб. – Т.: Астоп, 2001. – 246 с.
34. Федорак Я. Як еволюціонував менеджмент у XX-му столітті. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.management.com.ua /item/1031.
35. Ушенко Н. В. Організація праці менеджера: Практикум. – Донецьк, Юго-Восток, 2004. – 320 с.
36. Халецька А. А. Стислий конспект лекцій з курсу «Організація праці менеджера» / А. А. Халецька, О. Г. Канюка. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – 334 с.
37. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник / К.: Видавничий Дім «Слово», 2003. – 240 c.
38. Щекин Г. Организация и психология управления персоналом: Учеб.-метод. пособие. – К.: МАУП, 2002. – 832 с.
39. Щокін Г. В. Як ефективно управляти людьми: психологія кадрового менеджменту: Наук.-практ. Посібник. – К.: МАУП, 1999. – 400 с.
40. Яблунева М. А. Нормування праці: навч. посіб. – К.: Дивосвіт, 2003. – 357 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

План з відповідями  згідно проведеного анкетування