Оптимізація організації праці на підприємстві харчової промисловості

До того ж, у США винятково важливу роль грають промислові консультанти і різні  асоціації адміністраторів,русі за наукову організацію праці в  Росії значну роль відіграли О. К. Гастєв і П. М. Керженцев [10, 68-69].

Так, наприкінці 1920 р. видатний суспільний діяч, вчений і поет О. К. Гастєв почав створювати Центральний інститут праці (ЦІП). А в 1921 р. пройшла Перша Всеросійська конференція з питань наукової організації праці [5, 519-520].

На сьогоднішній день, не має жодної наукової дисципліни, котра б не досліджувала працю так чи інакше. Різноманітні проблеми трудової діяльності людей стали об’єктом дослідження багатьох наукових економічних, соціальних, правових, психологічних дисциплін, зокрема «Економічної теорії», «Теорії менеджменту», «Психології та фізіології праці», «Ринку праці», «Соціології праці», «Соціальної політики», «Наукової організації праці», «Управління персоналом», «Економіки підприємств», «Трудового права», «Охорони праці» та інших. Важливе місце серед них посідає «Економіка праці й соціально-трудові відносини». В сучасних умовах науковою слід вважати таку організацію праці, що засновується на досягненнях науки і передовому досвіді, що систематично впроваджуються в виробництво, дозволяє найкращим чином з’єднати техніку і людей в єдиному виробничому процесі; забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безупинне підвищення продуктивності праці; сприяє збереженню здоров’я людини, поступовому перетворенню праці в першу життєву потреб [5, 517-518].

Отже, історія організації праці пройшла дуже великий і тяжкий період. Великі мислителі вивели різноманітні, цікаві теорії. Сьогодні неможливо заперечити важливість праці у господарському поступі. Погляди на роль цього поняття змінювались ще здавна, впродовж тисячоліть, разом з еволюцією економічного світогляду.

 

 

 

 

 

 

3.  Підходи, принципи і методи дослідження

 

Будь-яке дослідження повинно супроводжуватися рядом використаних підходів, принципів та методів, що в сукупності утворює методологією дослідження.

Підхід є  ракурсом дослідження, вихідною позицією та відправною точкою, з якої починається  дослідження. В своїй роботі ми використали  концептуальний та науковий підходи.

Концептуальний  підхід передбачає попередню розробку концепції дослідження, тобто комплексу  ключових положень, завдань, які визначають спрямованість дослідження. На початку  дослідження нами було виділено вісім  основних завдань. Вони і стали концепцією дослідження, якою ми керувалися в процесі  дослідження організації праці  на підприємстві.

Науковий  підхід характеризується науковою постановкою  завдань дослідження і використанням  наукового апарату в його проведенні. Таким чином, керуючись теоретичними аспектами вивчення оптимізації  організації праці на підприємстві ми використали науковий апарат в  практичному аналізі системи  організації праці на підприємстві конкретної організації і змогли виділити основні проблеми та надати рекомендації щодо їх вирішення [1, 16-17].

Окрім підходів в своїй роботі ми використовували  такі принципи дослідження: розвитку і  історизму, принцип сходження від  абстрактного до конкретного, принцип загального зв’язку й взаємодії та термінологічний принцип.

Принцип розвитку і історизму забезпечує вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому. Цей принцип ми використовували при дослідженні виникнення, формування та розвитку організації праці. Ми описували ці події у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей.

Принцип сходження  від абстрактного до конкретного означає сходження від неповного, часткового, фрагментарного до більш повного, цілісного і всебічного знання. Термін сходження фіксує ту обставину, що всі попередні поняття в русі не втрачаються, а зберігаються, входять у знятому вигляді в наступні. Принцип використовувався протягом всього дослідження безпосередньо при виділенні висновків до розділів, підрозділів та загальних висновків.

Принцип загального зв’язку та взаємодії виражає матеріальність світу, що обумовлює зв’язок усього з усім, у тому числі й між різними формами руху матерії; в основу цього принципу поставлена матеріальна єдність світу. Під зв’язком А. Спіркін розуміє загальне вираження залежності між явищами, відбиття взаємозумовленості й існування, а також їхнього розвитку. Застосування принципу загального зв’язку й взаємодії дозволяє пізнавати предмет однієї науки у взаємозв’язках і взаємодії із предметами інших наук, і в той же час є можливість відокремити його від суміжних предметів, досліджувати відносно обособленно й конкретно. Цей принцип був використаний при виявленні вивченні організації праці.

Термінологічний принцип передбачає вивчення історії  термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, їх місце в понятійному  апараті теорії, на базі якої базується  дослідження. Цим принципом ми користувалися  при визначенні понять «організація», «оптимізація», «праця», «підприємство».

Для вирішення  поставлених на початку дослідження  завдань ми маємо використати  ряд методів дослідження такі як: метод діагностичного підходу, гіпотези та припущення, індукції, дедукції, систематизації, узагальнення та історичний метод.

Метод – (від  грецьк. – шлях дослідження, теорія, вчення) – систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв’язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі законів функціювання її об’єктів [6, 233].

Метод окреслює та втілює шлях до істини, напрями ефективної діяльності, що ведуть до реалізації поставлених  цілей, задає регулятиви та нормативні настанови пізнавального процесу.

Для визначення поняття дослідження «організація», «праця», «оптимізація», «підприємство», потрібно використати метод індукції, який являє собою умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому. Як метод дослідження індукція – це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень, окремі факти неначе виводять до загального положення.

Для виконання  другого завдання дослідження потрібно використати історичний метод, який дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. Він є одним з основних методів наукового пізнання в суспільних науках. Цей метод дозволить нам дослідити історію дослідження організації праці.

Виконання третього завдання курсової роботи передбачає використання методу систематизації. Систематизація – специфічний метод дослідження, пізнавальний процес упорядкування деякої множини розрізнених об’єктів і знання про них. Упорядкування здійснюється шляхом встановлення єдності і відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елемента відносно один одного. Результатом систематизації є відповідна наукова система об’єктів і знань про них. Використання цього методу дає нам змогу виокремити підходи, принципи та методи нашого дослідження.

Для того, щоб розкрити сутність організації праці на підприємстві потрібно використати метод систематизації (впорядкування знань про об’єкт) та узагальнення. Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об’єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального. Отримання узагальненого знання означає більш глибоке відображення дійсності, проникнення в її сутність.

Також метод  систематизації дозволить нам дати загальну характеристику оптимізації  праці.

За допомогою  методу узагальнення ми можемо зафіксувати  методи оцінки ефективності ефективності ролі організації праці на підприємстві.

Для аналізу  системи управління знаннями в конкретній організації потрібно використати метод діагностичного підходу, який полягає у вивченні явищ і процесів управління у взаємному зв’язку та взаємній обумовленості з сучасністю. Цей метод дозволить не лише проаналізувати систему оптимізації праці на підприємстві, а й виділити її основні проблеми, що є частиною останнього, восьмого завдання.

Для виконання  другої частини останнього завдання дослідження – надання рекомендацій – потрібно використати методи індукції (перехід від окремих фактів до загальних положень) та дедукції. Дедукція (від латинського – виведення) – це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини. Дедуктивним у широкому розумінні вважається будь-який вивід взагалі, у більш специфічному і найбільш поширеному розумінні – доведення або виведення твердження (посилань) на основі законів логіки, що мають достовірний характер.

Також протягом всього дослідження використовується метод узагальнення (фіксація загальних ознаки та властивостей певного класу об’єктів та перехід від одиничного до особливого та загального) та аналізу (який дає змогу поділити предмети дослідження на складові частини. Окрім цього в дослідженні потрібно використати метод гіпотези та припущення. Гіпотеза являється однією з головних складових будь-якого дослідження. Розвиток гіпотези просліджується у всій роботі (накопичення фактів та висловлювання на їх основі припущень, безпосереднє формування гіпотези (виведення наслідків зі зробленого припущення) та перевірка отриманих результатів на практиці, уточнення гіпотези).

Таким чином, після короткої характеристики підходів, методів та принципів дослідження, ми маємо певне уявлення про те, які застосовуються в дослідженні  цієї дипломної роботи за темою «оптимізація організації праці на підприємстві харчової промисловості». А саме це концептуальний та науковий підходи; принципи розвитку та історизму, принцип сходження  від абстрактного до конкретного, принцип загального зв’язку й взаємодії та термінологічний принцип; метод діагностичного підходу, гіпотези та припущення, індукції, дедукції, систематизації, узагальнення та історичний метод. За допомогою цих підходів, методів та принципів дослідження, які наведені вище можемо не тільки збирати інформацію з різних джерел, коригувати її, виділяючи необхідну нам, та робити порівняльний аналіз отриманої інформації, також проаналізували організацію праці на підприємстві і виділити її проблеми та розробити рекомендації для вирішення цих проблем.

 

Висновки до першого розділу

 

Отже, в процесі  вивчення методологічних аспектів вивчення оптимізації організації праці  на підприємстві харчової промисловості ми висвітлили поняття організація – це цільове об’єднання ресурсів для досягнення певної мети; розкрили історію виникнення організації праці, а також визначили основне поняття дослідження оптимізація організації праці на підприємстві – це система здійснення трудового процесу, що визначає порядок і умови поєднання та здійснення складових його часткових трудових процесів, взаємодії виконавців і їх груп із засобами праці й один з одним для досягнення поставленої предметної мети спільної діяльності та забезпечення заданого соціально-економічного ефекту, і тепер знаємо, що саме зараз існує проблема організації праці в світі. Деяким організаціям для розквіту не вистачає правильної організації праці і вони зазнають занепаду. Виділили основні методи за допомогою яких ми досліджували курсову роботу, а саме принципи – розвитку і історизму, термінологічний принцип, принцип сходження від абстрактного до конкретного, принцип загального зв’язку та взаємодії, методи – індукції та дедукції, систематизації, узагальнення, гіпотези та припущення, метод діагностичного підходу, історичний метод та метод узагальнення та аналізу.

 

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ  ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

 

2.1. Сутність  та напрями організації праці  на підприємстві

 

Кожне підприємство створюється й існує для того, щоб включившися в процес суспільного поділу праці, зайнявши свою нішу на ринку товарів, виробляючи і продаючи певну продукцію для задоволення потреб суспільства, заробити необхідні кошти для власних потреб учасників виробництва [3, 35-36].

Щоб забезпечити виконання встановлених перед працівниками промислового підприємства конкретних завдань, необхідно відповідним  чином організувати працю людей, зокрема:

– визначити функції кожного працівника;

– розробити форми кооперації праці;

– визначити робочі місця;

– вказати методи виконання роботи.

Це зобов’язує підприємство і насамперед його власника добре налагоджувати  виробничий процес, організовувати працю  так, щоб вона була економічно ефективною, забезпечувала кожному матеріальний добробут, давала моральне задоволення.

Організація праці на підприємстві – процес багатогранний і складний, спрямований на оптимальне поєднання  інтересів учасників виробництва  й створення необхідних умов для  ефективного функціонування його засобів. До виробничого процесу людина включається з економічних міркувань, убачаючи в цьому єдину для себе можливість заробити на прожиття. Головною ланкою, що з’єднує людину із засобами виробництва, є дохід, який отримують наймані працівники у вигляді заробітної плати, а власники засобів виробництва – прибутку [6, 231].