Оцінка операційної системи

      У курсовій роботі подано теоретичне узагальнення яке полягає у вдосконаленні  теоретичних засад на основі узагальнення існуючого теоретичного матеріалу .Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки : вивчені та теоретичні основи операційного менеджменту, дослідження історичного розвитку операційного менеджменту як науки, розглянуто питання встановлення операційного менеджменту в Україні. Проаналізовано вплив економічних показників згідно з індивідуальним завданням варіант №4 було проведено розрахунки з наступних напрямків: було визначено рівень прогресивності і оптимальності виробничої структури підприємства.

  Здійснено  регулювання потреби підприємства  в інструменті (проаналізовано  основні показники, були проведені  підрахунки сукупності планових  профілактичних та різних операцій, технічних заходів догляду та нагляду за станом обладнання, визначено загальну кваліфікацію якості продукції) , було проаналізовано площі складських приміщень та проведено розрахунок показника який характеризує енергетичні господарства. Було виявлено ряд недоліків , причина їх виникнення та запропоновано шляхи поліпшення ситуацій.

      Одним з головних елементів ринкового господарства є підприємство. Стаючи об’єктом товарно-грошових відносин, володіючи економічною самостійністю і повністю відповідаючи за результати своєї господарської діяльності, організація повинна сформувати таку систему управління, яка забезпечить високу ефективність її функціонування. В роботі було проведено розрахунки з наступних напрямків:  побудова та оцінювання діяльності виробничих систем, визначивши виробничу систему А і Б, переконалася що вони є різні, що показано в розрахунках і в їхніх досягнутих цілях, які вони поставили перед своєю виробничою системою, тому проаналізувавши систему А і Б, за успішністю і кращою виробничою системою є система Б. Визначення рівня прогресивності і оптимальності виробничої структури підприємства, оскільки абсолютне значення показників зменшилось, це свідчить на спеціалізацію підрозділів за предметною ознакою, був економічно невиправним. Вимірювання якості продукції, регулювання потреби підприємства в інструменті, визначив здатність продукції,  яка має якісні характеристики, що дозволяють їй конкурувати на ринку з аналогічною продукцією інших підприємств, забезпечуючи при цьому отримання підприємством прийнятного прибутку. В роботі показано конкурентоспроможність яка пов’язана з дією декількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних – рівень ціни та якість продукції та другий фактор поступово виходить на перше місце. Організація ремонтного господарства підприємства, з проведених розрахунків можна зробити висновок, що середній запас інструменту в ЦІСі складає 219 шт. Організація транспортного господарства підприємства, використання односторонньої схеми маятникових перевезень э менш ефективною ніж використання двосторонньої, так як собівартість перевезення онієї тонни вантажу одним автокаром на 8.47 грн.тонн більше ніж при двосторонній маятниковій системі. Організація складського господарства підприємства, загальна площа для складання матеріалів “А” і “Б”  складає 349,49м². Організація енергетичного господарства підприємства,  : витрати підприємства на електроенергію мають вигляд загальні річні витрати підприємства на електроенергію =23193171, що у грошовому виразі становить 14611697 грн. В результаті, розроблених завдання було обґрунтовано пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та вдосконалення системи управління операційним менеджмент 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

  1. Козловський В. О. Організація виробництва.  Практикум. Навчальний посібник. Частина 1. Видання 2-ге, доповн. та перероблене.  –  Вінниця: ВНТУ, 2005. – 154 с.

  2. Козловський В. О. Організація виробництва.  Практикум. Навчальний посібник. Частина 2. Видання 2-ге, доповн. та перероблене.  –  Вінниця: ВНТУ, 2005. – 158 с.

  3. Климов А.Н., Оленев И.Д., Соколицын С.А. Организация и планирование производства на машиностроительном заводе: Учебник для маш. вузов. – 3-е изд., перераб и доп. /Под ред  С.А.Соколицына. – Л.: Машиностроение, 1977. – 463 с.

  4. Козловський В.О., Білоконний П.Г. Основи організації виробничого процесу: Навч. посібник – Київ, НМК ВО, 1991. –171 с.

  5. Методические указания к выполнению практических работ по организации, планированию и управлению предприятием / Т.С.Школьнико-ва, Н.С.Белинская, В.С.Сапун. – Винница: ВПИ, 1990.– 40 с.

  6. Организация и планирование машиностроительного производст-ва. Уч. для вузов. Изд. 3-е, перераб. и доп. Под ред проф. И.М.Разумова, Л.Я.Шухгальтера, Л.А.Глаголевой.– М.: «Машиностроение», 1974. – 592 с.

   7. Организация и планирование машиностроительного производст-ва: Учебник для маш. спец. вузов /М.И.Ипатов, М.К.Захарова, К.А.Грачева и др. – М.: Высш. шк., 1988. – 367 с.

     8. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент: Навч. посіб-ник; Збірник вправ. – Львів, Державний університет «Львівська політехні-ка», 1999. – 258 с.

   9. Практикум по организации и планированию машиностроительно-го производства: Учебн. пособие для машиностр. спец. вузов /К.А.Грачева, Л.А.Некрасов, М.И.Ипатов и др.; Под ред. Ю.В.Скворцова и Л.А.Некрасо-ва. – М.: Высш. шк., 1990. – 224 с.

   10. Сборник задач по курсу «Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием». Учебн. пособие для вузов /Под ред. В.А.Летенко, Б.Н.Родионова.– М.: Высш. школа, 1980.–264 с.

     11. Смирницкий Е.К. Экономические показатели промышленности. – М.: Экономика. 1980. – 432 с.

     12. Тихомирова Б.И. Экономика и организация производства в ради-оэлектронной промышленности. – М.:  Изд-во  «Сов. радио», 1971,– 416 с.

     13. Хопчан М.І., Харів П.С., Бойчик І.М., Лотиш О.Я. Організація і планування виробництва: теорія і практика. Навч. посібник для студ. економ. спец. – Тернопіль, 1996. – 193 с.

    14. Организация производства на предприятии: Учебник для технических и экономических специальностей: Под ред. О.Г.Туровца и Б.Ю.Сербиновського. Серия «Экономика и управление».– Ростов-на-До-ну: Издательский центр МарТ, 2002. – 464 с.

   15. Козловський В.О. Організація виробництва. Практикум. Навчаль-ний посібник. Частина 1. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 133 с.

    16. Макаренко М.В., Махалина О.М.  Производственный менедмент:  Учебн. пособие для вузов. – М.: «Издательство ПРИОР», 1998. – 384 с.

  17. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. - СПб.: Питер, 2000. - 320 с.

18. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент: Учебник. - СПб.: «Специальная литература», 1998. - 365 с.

19. Менеджмент организации: Учеб. пособие / Под ред. З.П. Румянцева, Н.А. Саломатин. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 432 с.

20. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент. - Львів: ІВЦ «ШТЕЛЕКТ+», 1999.

  21. Ареф’єва  О. В. Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та заходи  її забезпечення / О. В. Ареф’єва,  Д. М. Городинська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 8 (86). – С. 83-91.

    22. Василенко В. А., Мельник И. Е. Операционное и  ситуационное управление в системе менеджмента: Учебное пособие. – М.: МГИУ, 2002. – 530 с.

  23. В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією В. О. Василенка. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 532 с.

   24. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник.— М.: Триада ЛТД, 1996.—384с.

  25. Воробьев Л.А. Основы управления производством.— Минск: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 1998.— 195 с.

26. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. - СПб.: Питер, 2000. - 320 с.

  27. Операционный менеджмент: Учебник: Для студ. экон. спец. / О. Л. Яременко, А. М. Суменец. – Х.: Фолио, 2002. – 231 с.