Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2011 в 22:16, курсовая работа
У курсовій роботі досліджено питання виникнення та розвитку операційного менеджменту, історичні етапи розвитку теорії менеджменту, розкрито їх сучасне розуміння. А також у роботі досліджено розрахунки інструментального , енергетичного, складського господарства підприємства. Обгрунтовується тривалість технічного та виробничого циклу простих і складських технологічних процесів , вимірюється якість продукції.
Вступ
1. Сутність операційного менеджменту……………………………………3
2. Історія розвитку операційного менеджменту……………………….....4
3. Побудова та оцінювання діяльності виробничих систем…………….8
4. Визначення рівня прогресивності і оптимальності виробничої структури підприємства……………………………………………………..19
5. Вимірювання якості продукції…………………………………………....25
6. Регулювання потреби підприємства в інструменті…………………...31
7. Організація ремонтного господарства підприємства………………..38
8. Організація транспортного господарства підприємства…………….48
9. Організація складського господарства підприємства………………..54
10. Організація енергетичного господарства підприємства……………59
Висновки
Список використаної літератури
Розрахувати кількість рейсів, які здійснює один автокар протягом доби:
Кількість
рейсів Кр, що їх здійснює один
транспортний засіб протягом доби
Кр =480*2:56.94=16.85
Розрахувати
продуктивність роботи одного автокара
протягом рейсу:
де Qд – добовий вантажооборот, тонн;
Ni – прийнята кількість транспортних засобів, шт.;
Кр – прийнята кількість рейсів, що їх здійснює один транспортний
засіб
протягом доби.
ПРрейс=217.76:8.75*22.25=1.12
Розрахувати
продуктивність роботи одного автокара
протягом години (тонн/годину):
тонн/годину, (6.13)
де
Тр – тривалість одного рейсу транспортного
засобу, хв.
ПРгод= 1.12*60:56.94=1.18
Розрахувати собівартість перевезення одної тонни вантажу одним автокаром:
(6.14)
де В – витрати на
гом однієї години, грн./годину;
ПРгод
– продуктивність транспортного засобу,
тонн/годину.
S=10:1.18=8.47
5. Ефективність
розраховуємо за формулою S1-S2
1.19-8.47=-7.28
6.Висновок:
Використання односторонньої схеми маятникових
перевезень э менш ефективною ніж використання
двосторонньої, так як собівартість перевезення
онієї тонни вантажу одним автокаром на
8.47грн.тонн більше ніж при двосторонній
маятниковій системі.
Практична
№7
Організація
складського господарства
підприємства
Мета:
провести розрахунки площ складських
приміщень, обсягу матеріальних ресурсів
та інших показників, які характеризують
складське господарське підприємства.
Початкові дані:
Таблиця.7.1. Характеристика матеріалу «А»
Варіант | Q, тонн | |||||||||
4 | 0,63 | 1,23 | 2300 | 30 | 5 | 1,3 | 253 | 1 | 3 | 45 |
Таблиця.7.2. – Характеристика матеріалу «Б»
Варіант | Q | a | b | h | |||||||||||
4 | 0.33 | 1.11 | 3300 | 60 | 5 | 1.46 | 252 | 4.3 | 1.05 | 2.3 | 0.33 | 1.92 | 1 | 2 | 23 |
1.Розрахуємо
максимальну величину складського запасу
для матеріалу «А».
(7.1)
де Кпер – коефіцієнт перерахунку робочих днів в календарні:
т
Zmaх 2300*(30+5):360=223.61
2.Розрахуємо
велечину корисної площі складу для зберігання
матеріалу «А».
де Zтmax – максимальна величина складського запасу матеріалу, який
зберігається на складі протягом року, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);
kн = 1,1…1,5;
gд
– допустиме корисне навантаження на
1 м2 площі складу, т/м2.
(7.2)
Sкор =223.61*1.23:1.3=211.56
3.Розрахуємо
величину приймального та відпускного
майданчиків для матеріалу «А».
де Q – надходження матеріалу на склад за рік, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);
kн = 1,1…1,5;
gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.
Дпр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Дпр = 1…3 дні;
Sзв
– площа, необхідна для зважування, перерахунку,
сортування матеріалу, кв.м. Для дрібних
вантажів Sзв = 5…6 кв.м, для великих
вантажів – Sзв
= 30…50 кв.м.
Sпр= (2300*1.23*1):(360*1.3)*45=
Площа відпускного майданчика:
(7.4)
Sвід=(2300*1.23*1):(360*1.3)+
4.Розрахуємо
загальну площу складу, яка необхідна
для зберігання матеріалу «А».
(7.5)
де Sст – площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;
a – довжина стелажу, м; b – ширина стелажу, м;
Nст
– кількість стелажів, шт.
S=211.56:0.63=335.80
5.Розрахуємо
максимальну величину складського запасу
для матеріалу «Б».
(7.6)
6.Розрахуємо розрахункову кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б».
(7.7)
де – максимальна величина складського запасу матеріалу, який збе-
рігається на складі протягом року, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу) на склад; kн = 1,1…1,5;
Vст – об’єм стелажу, м3;
kз – коефіцієнт заповнення об’єму стелажу;
gм
– тугість матеріалу, т/м3.
Nст(р)=595.83*1.11:10.
Vст=a+b+h=4.3*1.05*2.3=10.38
7.Розрахуємо кількість
стелажів для зберігання матеріалу «Б»
з урахуванням коефіцієнта допустимих
корисних навантажень.
(7.9)
де gд – допустиме навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.
За прийняту кількість стелажів Nст приймається найбільше число (ціле) із величин Nст(р) та Nст(доп)
(7.10)
Nст(дол.) =595.83*1.11:451*1.46=100.4
Scm=a*b=4.3*1.05=4.51
8.Визначимо прийняту кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б».
Складає
1.004 оскільки
9.Розрахуємо
величину корисної площі складу для зберігання
матеріалу «Б».
(7.11)
де Sст – площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;
a – довжина стелажу, м; b – ширина стелажу, м;
Nст
– кількість стелажів, шт.
10. Розрахуємо величину приймального та відпускного майданчиків для матеріалу “Б”
Площа приймального майданчика:
, (7.12)
де Q – надходження матеріалу на склад за рік, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);
kн = 1,1…1,5;
gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.
Дпр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Дпр = 1…3 дні;
Sзв
– площа, необхідна для зважування, перерахунку,
сортування матеріалу, кв.м. Для дрібних
вантажів Sзв = 5…6 кв.м, для великих
вантажів – Sзв
= 30…50 кв.м.
Sвід =3300*1.11*1:360*1.46=6.96
Площа
відпускного майданчика Sвід
розраховується за формулою:
, (7.13)
де Двід – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на відпускно-