Оцінка операційної системи

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2011 в 22:16, курсовая работа

Описание работы

У курсовій роботі досліджено питання виникнення та розвитку операційного менеджменту, історичні етапи розвитку теорії менеджменту, розкрито їх сучасне розуміння. А також у роботі досліджено розрахунки інструментального , енергетичного, складського господарства підприємства. Обгрунтовується тривалість технічного та виробничого циклу простих і складських технологічних процесів , вимірюється якість продукції.

Содержание

Вступ
1. Сутність операційного менеджменту……………………………………3
2. Історія розвитку операційного менеджменту……………………….....4
3. Побудова та оцінювання діяльності виробничих систем…………….8
4. Визначення рівня прогресивності і оптимальності виробничої структури підприємства……………………………………………………..19
5. Вимірювання якості продукції…………………………………………....25
6. Регулювання потреби підприємства в інструменті…………………...31
7. Організація ремонтного господарства підприємства………………..38
8. Організація транспортного господарства підприємства…………….48
9. Організація складського господарства підприємства………………..54
10. Організація енергетичного господарства підприємства……………59
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА.doc

— 1.45 Мб (Скачать)

Розрахувати кількість рейсів, які здійснює один автокар протягом доби:

                                                                          

                                                                                                    (6.11)

Кількість рейсів Кр, що їх здійснює один транспортний засіб протягом доби 

Кр =480*2:56.94=16.85 

Розрахувати продуктивність роботи одного автокара протягом рейсу: 

                                                                                                      (6.12)

 

     де Qд – добовий вантажооборот, тонн;

      Ni – прийнята кількість транспортних засобів, шт.;

      Кр – прийнята  кількість рейсів,  що  їх  здійснює  один транспортний

  засіб протягом доби. 

ПРрейс=217.76:8.75*22.25=1.12 

Розрахувати продуктивність роботи одного автокара протягом години (тонн/годину): 
 

        тонн/годину, (6.13)

де  Тр – тривалість одного рейсу транспортного засобу, хв. 

ПРгод= 1.12*60:56.94=1.18 

Розрахувати собівартість перевезення одної тонни вантажу одним автокаром:

                         

 (6.14) 

     де В – витрати на обслуговування (роботу) транспортного засобу протя-

     гом однієї години, грн./годину;

      ПРгод – продуктивність транспортного засобу, тонн/годину. 

S=10:1.18=8.47 

    5. Ефективність розраховуємо за формулою  S1-S2 

1.19-8.47=-7.28 
 

   6.Висновок: Використання односторонньої схеми маятникових перевезень э менш ефективною ніж використання двосторонньої, так як собівартість перевезення онієї тонни вантажу одним автокаром на 8.47грн.тонн більше ніж при двосторонній маятниковій системі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Практична №7 

Організація складського господарства підприємства 

    Мета: провести розрахунки площ складських приміщень, обсягу матеріальних ресурсів та інших показників, які характеризують складське господарське підприємства. 

Початкові дані:

Таблиця.7.1. Характеристика матеріалу «А»

Варіант
Q, тонн
, кален.  дні
, кален.  дні
, т/
, дні
, дні
, дні
,
4 0,63 1,23 2300 30 5 1,3 253 1 3 45
 

Таблиця.7.2. – Характеристика матеріалу «Б»

Варіант
Q
a b h
4 0.33 1.11 3300 60 5 1.46 252 4.3 1.05 2.3 0.33 1.92 1 2 23
 
 

1.Розрахуємо максимальну величину складського запасу для матеріалу «А». 
 

              (7.1) 

                                                    

де Кпер – коефіцієнт перерахунку робочих днів в календарні:

            т

Zmaх 2300*(30+5):360=223.61 

2.Розрахуємо велечину корисної площі складу для зберігання матеріалу «А». 

 де Zтmax – максимальна величина  складського запасу  матеріалу,  який

     зберігається  на складі протягом року, тонн;

kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);

    kн = 1,1…1,5;

     gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2. 

                   (7.2)                                                        

                                                                                      

                                        Sкор =223.61*1.23:1.3=211.56 

3.Розрахуємо величину приймального та відпускного майданчиків для матеріалу «А». 

    • Площа приймального майданчика:

                                                                              (7.3)

 

 де Q – надходження матеріалу на склад за рік, тонн;

kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);

kн = 1,1…1,5;

gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.

Дпр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Дпр = 1…3 дні;

Sзв – площа, необхідна для зважування, перерахунку, сортування матеріалу, кв.м. Для дрібних вантажів Sзв = 5…6 кв.м, для великих вантажів – Sзв = 30…50 кв.м. 

Sпр= (2300*1.23*1):(360*1.3)*45=271.8 
 

    Площа відпускного майданчика:

                (7.4)

 

Sвід=(2300*1.23*1):(360*1.3)+45=70.8 
 
 
 
 
 

4.Розрахуємо загальну площу складу, яка необхідна для зберігання матеріалу «А». 

      (7.5) 

     де Sст – площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;

     a – довжина стелажу, м;  b – ширина стелажу, м;

     Nст – кількість стелажів, шт. 

S=211.56:0.63=335.80 

5.Розрахуємо максимальну величину складського запасу для матеріалу «Б». 

    (7.6)

     

                                              Zmaх(в) =3300*(60+5):360=595.83 

6.Розрахуємо розрахункову кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б».

(7.7)

 
 

    де – максимальна величина складського запасу матеріалу, який збе-

     рігається на складі протягом року, тонн;

    kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу) на склад; kн = 1,1…1,5;

     Vст – об’єм стелажу, м3;

     kз – коефіцієнт заповнення об’єму стелажу;

     gм – тугість матеріалу, т/м3. 

      Nст(р)=595.83*1.11:10.38*0.33*1.92=100.66 (7.8) 

Vст=a+b+h=4.3*1.05*2.3=10.38 

7.Розрахуємо кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б» з урахуванням коефіцієнта допустимих корисних навантажень. 

             (7.9) 
 

 де gд – допустиме навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.

     За  прийняту кількість стелажів Nст приймається найбільше число (ціле) із величин Nст(р)   та Nст(доп)

      (7.10)

Nст(дол.) =595.83*1.11:451*1.46=100.4

Scm=a*b=4.3*1.05=4.51 
 

8.Визначимо прийняту кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б».

    Складає 1.004 оскільки

    . 

9.Розрахуємо величину корисної площі складу для зберігання матеріалу «Б». 
 
 

      (7.11) 

          де Sст – площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;

     a – довжина стелажу, м;  b –  ширина стелажу, м;

     Nст – кількість стелажів, шт. 

                                          Sкор =4.51*1.004=4.52 

10. Розрахуємо величину приймального та відпускного майданчиків для матеріалу “Б”

    Площа приймального майданчика:

       , (7.12) 

     де Q – надходження матеріалу  на склад за рік, тонн;

     kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);

     kн = 1,1…1,5;

     gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.

    Дпр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Дпр = 1…3 дні;

    Sзв – площа, необхідна для зважування, перерахунку, сортування матеріалу, кв.м. Для дрібних вантажів Sзв = 5…6 кв.м, для великих вантажів – Sзв = 30…50 кв.м. 

Sвід =3300*1.11*1:360*1.46=6.96 

Площа відпускного майданчика Sвід розраховується за формулою: 

       ,           (7.13) 

     де Двід – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на відпускно-

Информация о работе Оцінка операційної системи