Грошові реформи: світовий досвід

Напередодні грошової реформи  прискореними темпами відбувалось  залучення коштів населення на депозити в комерційних банках. Ця тенденція  зберігалась під час реформи  і після її закінчення. За період з 1 серпня по 1 листопада обсяги вкладів  збільшились на 101 млн. грн. (15%) і досягли 785 млн. грн., що свідчить про довіру населення до гривні [14].

Необхідно відмітити також  стабільність рівня процентних ставок банківської системи України  за цей період та їх поступове зниження за останні три місяці. Середній рівень процентних ставок за кредитами  комерційних банків з 73,4% у червні поступово знизився до 63,6% у жовтні, а за депозитами відповідно з 32,3% до 27,7% (у річному обчисленні).

Проведення реформи сприяло  більш активному надходженню  платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів  реалізації товарів. В результаті за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торгової виручки на суму 761 млн. грн., або на 21,5% більше ніж за відповідний період серпня місяця.

Грошова реформа в Україні ¾ це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю ¾ гривню, в історії України проводився вперше.

Відкритий безконфіскаційний  характер реформи показав усьому світові, що Україна не пішла шляхом зрівнялівки як засобу регулювання  відносин держави і народу. Тим  самим створено умови для прискорення  широкого спектру позитивних соціально-економічних  змін. Особливо позитивне значення цей факт матиме для посилення  довіри іноземних інвесторів до України.

В результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити  певне покращення стану фінансово-грошової системи.

Підводячи підсумок, необхідно  зазначити що в Україні була проведена  широкомасштабна грошова реформа, яка за своїм характером може бути віднесена до структурних реформ.

Головним досягненням  було утримання стабільності грошового, споживчого й валового ринків, що сприяло  цілеспрямованому розвитку економіки  України.

Грошова реформа (1992 – 1996 рр.) в Україні, це надзвичайна подія  для молодої, незалежної держави, в  результаті якої створено власну національну  валюту, як один із невід’ємних атрибутів  державності [7].

 

 

 

 

Висновки:

Негативні соціально-економічні наслідки інфляції примушують окремі держави вдаватися до таких заходів, як грошові реформи. Тобто повної або часткової перебудови грошової системи з метою стабілізації грошового обігу, що є головною функцією грошової реформи.

Кожна грошова реформа  є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Тому при  виборі виду реформи та методу її здійснення необхідно враховувати нові соціально-економічні умови.

Успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної  підготовки: оздоровлення державних  фінансів, припинення чи значне зменшення  темпів зростання грошової маси в  обігу, нагромадження золото-валютних та матеріальних резервів та ін. Тобто, недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі  акти щоб забезпечити успіх грошової реформи, а необхідно підготувати  відповідні економічні передумови.

Також, важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти.

Грошові реформи здійснюють у випадках: глибоких економічних  криз фінансової системи, економічних  потрясінь, падіння ролі грошей, розрахунків  кредиту, зміни державних устроїв.

Розпад СРСР і утворення  на його території суверенних держав, а також перехід від адміністративно-командної  до ринкової економіки зумовили необхідність для всіх країн – колишніх союзних  республік, у т. ч. України, виходу з рублевої зони, запровадження власної грошової одиниці та проведення на цій основі глибокої структурної перебудови грошової системи. Звісно йдеться про грошові реформи в широкому значенні, метою якої є не просто перебудова, а й утвердження зовсім нової системи грошово-кредитних і валютних відносин, адекватним умовам ринкової економіки.

Кожна республіка шукала способи  захисту свого внутрішнього ринку  від проникнення законних платіжних  засобів (рубля) із інших республік. Як доповнення до грошових знаків почали випускатись талони, купони, карточки і вводились інші обмеження функціонування грошей.

Україна першою серед країн, що входили до колишнього СРСР, стала  на шлях поетапного виходу з рублевої зони та розбудови національної грошової системи.

Грошова реформа в Україні  була надзвичайною подією для нашої  держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну зміну в готівковому обороті за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи й безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю – гривню, в історії України проводився вперше.

Набутий у цій винятково складній справі досвід творчо впродовж 1992 – 1993 рр. використали інші країни. Це забезпечило їм можливість уникнути окремих істотних помилок, що допустилася наша держава.

Винятково показовим є  той факт, що всі нові незалежні  держави, які виникли на території  колишнього СРСР обрали шлях до ринку. Позаду залишилась епоха, в якій відсутність  політичних і економічних свобод кидала особистість у лещата зрівняйлівки, природним результатом якої були низька продуктивність праці та прогресуюче  відставання у рівні життя  від країн з ринковою економікою. Попереду – устрій, в якому жорстка  але цивілізована конкуренція буде рушієм розквіту держави.

Виконання даної курсової роботи дало змогу обґрунтувати сутність проведення грошової реформи в Україні, цілі, особливості, напрями та соціально-економічні наслідки. Аналіз даних проблем дозволив отримати наступні висновки:

1. Найважливішою метою грошової реформи є надання національ-ній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості. Оскільки “твердість” національної валюти має два тісно пов’язані між собою, але не тотожні аспекти: зовнішній – стабільність обміну національної валюти, і внутрішній – стабільність цін, тобто відсутність інфляції, то, вибираючи модель проведення грошової реформи, украй важливо чітко визначитись щодо напрямку “вектора твердості” національної валюти у просторі цих двох вимірів.

2. Залежно від мети  проведення та глибини перебудови  державою наявної грошової системи  реформи поділяються на грошові  реформи у вузькому й широкому  розумінні цього поняття та  на грошові реформи паралельного  типу.

3. Для успіху реформи  важливе значення має правильний  вибір методу стабілізації національної  валюти. У процесі грошових реформ  можуть застосовуватись такі  методи стабілізації валют: дефляція, деномінація, нуліфікація, девальвація,  ревальвація. 

4. Однією з головних  передумов проведення грошової  реформи була надзвичайно велика  кредитна емісія.

5. Головними завданнями, які вирішила грошова реформа, були такі завдання, як заміна тимчасової грошової, зміна масштабу цін, створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

Отже, можна зробити висновок, що грошова реформа в Україні  мала прозорий і безконфіскаційний  характер. Таким чином, уперше за всі  періоди існування України передбачалося проведення цивілізованої неконфіскаційної грошової реформи і забезпечення не¬доторканності наявних перед реформою грошових заощаджень населення. Введення в обіг повноцінної національної валюти та підтримка її стабільності стимулювали залучення в Україну іноземного капіталу, її процвітання, економічного розвитку та зростання в світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р.

2. Гроші та кредит: підручник/за ред. М. І. Савлука - К.: КНЕУ, 2001 – 602 с.

3. Економічний розвиток України після грошової реформи 1996 року//Вісник Національного банку України. – К. - 2003.- №10 - С. 44-47.

4. Грошово-кредитні відносини: світовий досвід // Вісник УДАУ, К.: 2005 - №3 – С. 224-230.

5. Політична економія: навч. посіб./за ред.: В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова - К.: Академвидав, 2004 – 672 с.

6. Кухарець Л. Грошові реформи світу// Фінанси України 2009.- №1- С.100.

7. Сайт Державного комітету статистики України – www.ukrstat.gov.ua.

8. Берегуля О. Ще раз про грошову реформу//Вісник Національного банку України. - К.. - 2006. - №11 - С. 52-53.

9. Плаксій Б. Стратегічна ціль – стабільність гривні // Вісник НБУ.-2007. - №12 - С. 2-6.

10. Лютий І. Грошово-кредитна політика та особливості її реалізації в Україні // Фінанси України, 2008. - №1- С. 20-24.

11. Гальчинський  А. Теорія грошей: навч.-метод. посіб. З-є вид., змін. і доп. - К.: Основи, 1998 – 415 с.

12. Статистичний щорічник України за 2009 р. / Державний комітет статистики України, К.: 2009.

13. Заставна 3. Становлення Національного банку України як головного суб'єкта грошово-кредитного регулювання//Регіональна економіка.- 2006. - №2 - С. 162-166.

14. Сайт Національного Банку України – www.bank.gov.ua.

15. Кривенко К. Т., Савчук В. С., Беляєв О. О., Фукс А. Е., Вакуленко М. І. Політична економія: навч. посіб./за ред. К. Т. Кривенка - К.: КНЕУ, 2001 – 508 с.

16. Ющенко В. Ключові проблеми монетарної та валютно-курсової політики в Україні // Вісник НБУ.-2008. - №2. - С.3-5.

17. Гребеник Н. Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік.// Вісник НБУ – 2008. - №11 – С. 2-5.

18. Михайловська І. М., Ларіонова К. Л. Гроші та кредит: практикум - Львів: Новий Світ - 2000, 2008 – 312 с.

19. Михайловська І. М., Ларіонова К. Л. Гроші та кредит: навч. посіб. - Львів: Новий світ - 2000, 2006 - 432 с.

20. http://news.finance.ua/

21. Назарова И. А. Теория и практика денежного обращения и денежных реформ в России (ХVIII - первая половина ХIХ в.)//Вестник Московского университета. Сер. 6, Зкономика. - М.. - 2005. - №5 - С. 54-71. 

22. Писаренко С. О. Випробовування грошима//Віче.- К. - 2005. - №7-8 - С. 26-30.

23. Сищук О. Підвищили оклади//Віче. - К.. - 2007. - №23-24 - С. 56.

24. Смовженко Т., Стеблій Г. Гроші з позиції сучасної економічної теорії//Вісник Національного банку України. - К.. - 2006. - №5 - С. 28-32.

25. Стельмах В. Реформа, гідна наслідування//Вісник Національного банку України. - К.. - 2005. - №9 - С. 4-6.

26. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні»//Вісник НБУ. – 1996. - №5.

27. Щетинін А. І. Гроші та кредит: підручник. - 2-ге вид., перероб., та доп. - К.: ЦНЛ, 2006 – 432 с.

28. Стабільна гривня: головне — не злякати. Дзеркало тижня № 7 (586) 25 лютого — 3 березня 2006. – С. 23-29.

29. http://ua.proua.com/news/2007/07/03/172201.html Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро proUA / 03.07.2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про грошову реформу  в Україні

З метою сприяння проведенню радикальних ринкових реформ в Україні, забезпечення економіки стабільною національною валютою та відповідно до статей 99 і 102 Конституції України  постановляю:

1. Провести, починаючи з 2 вересня, в Україні грошову реформу - введення в обіг визначеної Конституцією та іншим законодавством України національної валюти України, якою є гривня та її сота частина копійка.

2. Національному банку України з 2 вересня 1996 року випустити в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінну монету номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок і припинити емісію українських карбованців.

3. Українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.

4. З 2 вересня 1996 року по 16 вересня 1996 року на території України функціонують у готівковому обігу гривня, а також український карбованець, який поступово вилучається з обігу.

5. Органам виконавчої влади, юридичним особам та іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності відповідно до встановленого курсу обміну українського карбованця на гривню провести до 2 вересня 1996 року перерахування у гривні без будь-яких обмежень, вилучень і конфіскації:

- цін, тарифів, а також  заробітної плати, пенсій, стипендій,  допомог та інших грошових  виплат населенню з їх округленням  до 1 копійки; 

- коштів юридичних осіб  та інших суб'єктів господарювання (резидентів і нерезидентів), що  знаходяться на рахунках в  установах банків і в цінних  паперах; 

- усіх видів заощаджень  населення на депозитних та  інших рахунках, у депозитних  сертифікатах, страхових полісах,  а також акціях та інших  цінних паперах, в тому числі  приватизаційних паперах; 

- активів і пасивів  балансів, укладених угод.

6. З 2 вересня 1996 року безготівкові рахунки (включаючи перекази), а також бухгалтерський облік усіх операцій та складання звітності юридичними особами та іншими суб'єктами господарювання в усіх сферах діяльності здійснюються лише у гривнях.

7. Виплата заробітної плати, стипендій, пенсій, допомог, інших грошових виплат населенню проводиться з 2 вересня 1996 року лише у гривнях без будь-яких змін порядку і строків такої виплати.

8. Органам виконавчої влади, юридичним особам та іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності станом на початок робочого дня 2 вересня 1996 року оформити актами наявність в касах залишків українських карбованців та здати їх того ж дня до 17 годин за місцевим часом в обслуговуючі установи банків.