Грошові реформи: світовий досвід

 

Міністерство освіти і  науки України

Хмельницький національний університет

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу “Макроекономіка” на тему:

Грошові реформи: світовий досвід

(назва теми)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студент групи МР 08-1                                                                  О. С. Качановецька

                                                                                                              (підпис, дата)                                  (ініціали, прізвище)

 

Керівник                  

канд. екон. наук, доц.                       _____________                       Л. С. Любохинець

                                                                                   (підпис, дата)                                   (ініціали, прізвище)

 

 

 

 

Хмельницький 2009

Зміст

 

Вступ …………..…………………………………………………………………..…3

Розділ I. Грошові реформи: сутнісна характеристика………...………….......7

1. Поняття грошових реформ та їх види……………………..…….……7
2. Грошова реформа – стабілізатор грошового обігу ………............…14

Розділ II. Досвід проведення грошових реформ у зарубіжних країнах.....…18

Розділ III. Історія грошової реформи в Україні: особливості та значення....41

Висновок……………………………………………………………………………..60

Список використаної літератури…………………………………………….…..…63

Додаток А………………………………………………………………………....…65

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших чинників ефективного функціонування ринкової економіки є високий рівень розвитку грошово-кредитних відносин у суспільстві. Багатовіковий досвід розвитку світової економіки переконливо довів, що ринкові стимулятори суспільного виробництва найбільш ефективно діють в умовах, коли домінуючою формою економічних відносин є грошово-кредитна, за якої гроші втратили свою внутрішню (трудову) вартість і стали виключно кредитними. В умовах високорозвинутих грошово-кредитних відносин у розпорядженні держави з'явився такий могутній інструмент регулювання економічного і соціального розвитку, як монетарна політика.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. В українській літературі багато уваги приділяється окремим аспектам розвитку грошово-кредитних відносин у наукових працях А. Гальчинського, В. Гейця, О. Дзю-блюка, Т. Ковальчука, С. Корабліна, В. Матвієнка, І. Мітюкова, А. Мороза,              М. Савлука, В. Стельмаха, А. Чухно, М. Жукова, І. Михасюк, І. Лукінов,             О. Шарова, В. Ющенка та ін. В роботах цих та інших фахівців найбільш повне висвітлення отримали загальнотеоретичні аспекти та прикладні проблеми грошово-кредитних відносин: їх сутність, закономірності розвитку, державне регулювання, інструменти забезпечення стабільності національної валюти.

В зарубіжній літературі, особливо в західній, в центрі уваги дослідників були і є загальні питання грошово-кредитних відносин, зокрема механізми грошового ринку, попит і пропозиція грошей, монетарна політика, грошові реформи, забезпечення стабільності банківської діяльності, регулювання валютного ринку. Їм присвячені праці Дж. Кейнса, А. Маршала, М. Фрідмана,    І. Фішера, П. Роуза та інших фахівців. В російській літературі ці питання висвітлювались в працях Г. Акулової, А. Косого, Л. Красавіної, О. Лаврушина, Д. Смислова, В. Шенаєва. Проте розробки зарубіжних науковців з цієї проблематики недостатньо адаптовані до умов української економіки, що посилює актуальність теми даної курсової роботи.

Мета курсової роботи. Метою курсової роботи є розвиток теоретико-методологічних підходів до державного регулювання грошової системи за умов ринкової трансформації економіки шляхом впровадження грошових реформ.

Завдання курсової роботи:

• розкрити сутність та роль грошово-кредитних відносин в ринковій економіці й обґрунтувати пріоритетність їх розвитку при формуванні ринкової системи;
• дослідити суть та наслідки грошових реформ;
• оцінити сучасний стан монетизації економіки України, визначити її вплив на економічну та фінансову ситуацію в країні;
• визначити функціональну структуру грошового ринку та його взаємодію з іншими складниками національного ринку;
• розглянути наявні підходи до державного регулювання грошової системи шляхом проведення грошових реформ за умов нестабільної економіки.

Предметом курсової роботи є теоретичні, методологічні та методичні аспекти державної грошово-кредитної політики щодо регулювання грошової системи.

Об’єктом дослідження є економіка України та економіки інших країн світу за умов ринкових трансформацій.

Грошові реформи, до яких вдаються окремі держави при виникненні екстремальних ситуацій – глибокого структурного розбалансування всієї системи функціонування та механізму грошового обігу, завжди пов’язані з ризиком. Тут, як засвідчує світова практика, можливі прорахунки та невдачі. Саме це вимагає проведення в кожному випадку, коли йдеться про грошові реформи, глибоких аналітичних розрахунків усебічного підготування. Та світова практика засвідчує, що у багатьох країнах світу завдяки проведенню глибоких грошових реформ вдавалося у стислі строки досягти істотної стабілізації грошового обігу, відтак і загальної санації (оздоровлення) економічного розвитку.

Проблему використання грошей і управління ними як товаром людство  розв'язує упродовж усієї історії.

Кожний етап історичного  розвитку вносить якісні зміни в  суспільні відносини. Кожне суспільство, маючи своє історичне і культурне  минуле, свої традиції і звичаї, своє національне багатство, по-різному  підходить до вирішення проблем. Те, що прийнятне в одній країні й дає високий економічний  ефект, може призвести до протилежних  результатів в іншій.

Грошові реформи істотно впливають  на хід і результат реформування економіки.

По-перше, реформи здійснюються в умовах загострення економічної  кризи, що виявляється в економічному спаді, загостренні енергетичної кризи, зниженні рівня життя населення, погіршенні зовнішньоекономічних показників тощо.

По-друге, у багатьох країнах  радикальні реформи здійснюються в  умовах політичної нестабільності, тому всі спроби реформувати економіку  виявляються непослідовними, компромісними  і не дають очікуваних результатів. Намагання сил різних напрямків  реформування дійти компромісу призводить до того, що ухвалені закони, з одного боку, начебто уможливлюють здійснення реформ, а з іншого — гальмують  їх.

По-третє, реформи здійснюються в умовах нестабільності. Старі адміністративні  важелі регулювання вже втратили силу, а нові ринкові механізми (конкуренція, банкрутство, перетікання капіталу) ще не повністю врегульовані.

Грошові реформи, що проводились в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялись за своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо.

Розпочавши ринкову трансформацію економіки, незалежна Україна повинна була врахувати світовий досвід і забезпечити відповідний розвиток грошово-кредитних відносин в усіх проявах. Зокрема, потрібно було: створити дієвий емісійний механізм, механізм гнучкого забезпечення потреб економіки у грошовій масі; розбудувати ефективну інституціональну основу для обігу грошей, ключовим елементом якої є банки; створити ефективні кредитні механізми фінансування потреб усіх економічних суб'єктів; забезпечити стабільність національних грошей; відрегулювати відповідним чином взаємозв'язки між банківською і фіскально-бюджетною системами.

Вирішення цих задач, які взагалі є надзвичайно складними, в Україні ускладнювалось специфічними умовами – відсутністю достатнього досвіду, раптовою розбалансованістю економічного комплексу у зв'язку з виходом зі складу СРСР, неефективною приватизацією та реструктуризацією підприємств. Тому не дивлячись на очевидні успіхи, в розбудові грошово-кредитних відносин в Україні є ще багато невирішених питань, що знижує ефективність ринкових інструментів, зокрема роль грошей і кредиту, банківської системи в цілому, спричинює переважання методів прямого, в тому числі фіскально-бюджетного, регулювання грошових потоків. Наявність таких проблем і визначає високу актуальність вдосконалення грошово-кредитних відносин та обумовила вибір теми курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Грошові  реформи: сутнісна характеристика

1.1. Поняття грошових  реформ та їх види

Грошова реформа є складним еталоном антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей.

Головною функцією монетарної реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу, який би характеризувався стабільністю і конвертованістю.

Такий елемент  антиінфляційній політики використовується державою тільки в тих випадках, коли інші відомі способи стабілізації грошей себе повністю вичерпали і не дають бажаного ефекту. Як засвідчує світова практика, проведення грошових реформ завжди пов'язано з ризиком. Саме це вимагає при створені концепції проведення грошової реформи глибоких аналітичних розрахунків, вивчення досвіду зарубіжних країн і врахування їхніх прорахунків, помилок. Але необхідно зазначити, що не дивлячись на ризик, завдяки проведенню глибоких грошових реформ в багатьох країнах світу вдалось досягти істотної стабілізації грошового обігу.

Важливе значення для успіху реформи має правильний вибір  методу стабілізації грошової одиниці. При цьому необхідно всебічно проаналізувати всі внутрішні і зовнішні чинники, які спонукали до глибокого структурного розбалансування всієї системи функціонування та механізму грошового обігу, підготувати відповідні економічні передумови.

 

Класифікація  грошових реформ:

1. За  глибиною реформаційних заходів:

1) структурні (повні) грошові реформи;

2) реформи часткового типу;

2. За  характером обміну старих грошей  на нові:

1) грошові реформи неконфіскаційного характеру;

2) грошові реформи конфіскаційного характеру;

3. За  порядком введення в обіг нових  грошей:

1) одномоментні реформи;

2) реформи паралельного типу;

4. За  характером впливу на курс  національної валюти щодо іноземних  валют:

1) девальвація;

2) ревальвація;

5. За  повнотою здійснення змін у  грошовій системі:

1) грошові реформи формального типу;

2) деномінацій ні реформи.

 

Кожна реформа специфічна за змістом, так як вона проводиться  в різні часи і вирішує конкретно  визначене коло завдань структурної  перебудови грошового обігу в окремо взятій країні. Однак світова практика показує що грошові реформи можна класифікувати через виділення певної групи спільних ознак.

Враховуючи  мету проведення та глибину перебудови державою наявної грошової системи реформи поділяються на два типи:

• повні;
• часткові.

Повні (структурні) грошові реформи передбачають насамперед структурну перебудову дійсної системи грошово-валютних і кредитних відносин, а також впровадження в обіг нової грошової одиниці.

В процесі такої грошової реформи передбачається структурна перебудова як усієї системи грошових відносин, так і кожної її окремо взятої структурної ланки.

Такі структурні зміни  диктуються особливостями нової  національної валюти, що запроваджується  в обмін і повинні забезпечувати  передумови для їх успішного функціонування.

У зв'язку з глибиною і  різноплавністю реформування існуючої грошової системи структурні грошові реформи є тривалими в часовому вимірі.

Повні грошові реформи  проводяться при створенні нових  держав, які виникають у наслідок війн або розпаду колоніальних імперій, надвеликих держав.

Найбільш яскравими прикладами грошових реформ даного виду в останні роки є насамперед грошові реформи в країнах колишнього СРСР (90-ті роки) і постсоціалістичного альянсу і реформи в країнах Західної Європи, яка пов'язана з випуском в оборот єдиної валюти євро замість національних валют [2, с. 304].

Реформи часткового типу - це реформи, при проведені яких реформуються окремі елементи грошової системи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії. У сучасних умовах досить часто проводяться часткові реформи, це насамперед пов'язано з тим, що у всіх країнах світу запроваджені неповноцінні гроші, що мають здатність до швидкого знецінення.