Грошові реформи: світовий досвід

2. Усі установи банків та підприємств зв’язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів (банкнот і монет) для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами банкнот і розмінної монети).

3. Проводилася широка роз’яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи. В усіх регіонах України були проведені наради-семінари, куди виїзджали відповідальні працівники Національного банку України.

4. У цілодобовому режимі працювала елекронна пошта Національного банку, яка забезпечувала безперебійний зв’язок Національного банку з комерційними банками та обласними управліннями НБУ. Цілодобо працювали оперативні групи в банках.

Таким чином, банківська система України на кінець дня 1 вересня 1996 року була готова до проведення грошової реформи.

Розпочалася реформа в  січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця багаторазового використання, а закінчилася у вересні 1996 р. випуском в обіг гривні, тобто тривала  майже 5 років. Якщо взяти до уваги  вжиті за цей період заходи і досягнуті  результати, то можна виділити 3 етапи реформи:

Перший  етап  (січень-листопад 1992 р.)

В грошовий обіг з 10 січня 1992 р. було запроваджено купоно-карбованець  і забезпечено його функціонування. В той час це було єдино можливим кроком забезпечення хоча б відносного збалансування грошового обігу  та відповідного обслуговування товарного  ринку. На цьому етапі Уряд України  розпочав формувати власний емісійний механізм і отримав можливість самостійно забезпечувати потреби обороту в грошовій масі

Другий  етап (листопад 1992 р. – серпень 1996 р.)

7 листопада 1992 р. Президент  України підписав Указ “Про  реформу грошової системи України”, за яким з 12.11.1992 р. купоно-карбованець  було впроваджено і у сферу  безготівкового обігу. Функції  рубля в грошовому обігу на  території України припинилися.  Український карбованець остаточно  закріпився в обороті як єдина  національна, хоч і тимчасова,  валюта, а також були створені  економічні і фінансові передумови  для її стабільного функціонування, насамперед як засобу обігу  та засобу платежу.

Третій  етап  (2-16 вересня 1996 р.)

Успішно була проведена грошова  реформа, в результаті якої була введена  в оборот постійна грошова одиниця  – гривня. Головним досягненням  було дотримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків.

Україна першою з країн  колишнього СРСР, почала будувати власну грошову систему, здатну забезпечувати  емісію і регулювання обороту  національних грошей. Без вирішення  цих завдань не мало сенсу вести  мову про політичну самостійність  і економічну незалежність України. Україна з 1991 р. після виходу із складу СССР, опинилася без власного емісійного центру і без власної національної валюти, а рублі виявилися грошима  неіснуючої держави, емісія яких перейшла Росії. Зрозуміло, що за цих умов запровадження  з 10 січня 1992 р. в обіг купонів багаторазового використання як доповнення до рубльової  готівки було дуже своєчасним кроком. Передбачалося, що купоно-карбованець  буде запроваджуватись в обігу поступово, заміняючи в обороті рубль, що забезпечить його достатню стабільність.  При цьому уявлялось, що купон  як тимчасова грошова одиниця  використовуватиметься в обігу  обмежений термін часу, який не перевищить 4-6 місяців. Але враховуючи те, що грошова  реформа почалася у винятково-складних умовах становлення національної економіки, ці сподівання стосовно даної валюти не виправдалися. Уже в квітні 1992 р. купоно-карбованець заповнив весь готівковий оборот, а рубль продовжував  обслуговувати безготівковий оборот, що негативно впливало на стабільність готівкового купоно-карбованця і сприяло його швидкому знеціненню.

7 листопада 1992 р. указом Президента України «Про реформу грошової системи України» купоно-карбованець був запроваджений ще ширше в оборот завдяки поширенню і на безготівковий оборот, тобто він став єдиним на території України офіційним засобом платежу. Але також необхідно було врахувати, що тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкової економіки – функцію нагромадження, без реалізації якої не можна подолати спад виробництва, зупинити гіперінфляцію, відплив за кордон капіталу, а також підняти міжнародний престиж країни.

Структурна перебудова, стабілізація та зміцнення грошово-кредитної  системи України є досить складним, тривалим процесом, який потребував негайного  введення постійної, повноцінної національної валюти. Поліпшення макроекономічної ситуації в Україні, яке було досягнуто  в 1995 р. більш послідовним і активним застосуванням інструментів ринкової економіки, створило належні умови  для проведення у вересні 1996 р. завершального  третього етапу грошової реформи.

Відповідно до Указу Президента України третій етап грошової реформи  в Україні проводився з 2 по 16 вересня 1996 р.(Додаток А). Початком реформи стало впровадження повноцінної національної валюти – гривні. При введені в обіг гривні була проведена деномінація за співвідношенням 1:100000 усіх готівкових і безготівкових запасів грошей, всіх поточних доходів (заробітної плати, пенсій, стипендій) для всіх категорій фізичних і юридичних осіб.

У цей період купоно-карбованець  працював на поступове вилучення  з обігу. В безготівковому обігу  всі операції з перерахувань у  нову грошову одиницю були проведені  в перший же день реформи – 2 вересня 1996 р.

За період з 2 по 16 вересня 1996 р. банківською системою вилучено з обігу, кас банків у резервні фонди Національного банку готівки на загальну суму 327,9 трлн. карбованців, або 97,3 % карбованців готівки, емітованої Національним банком України. Після закінчення реформи залишилися не вилученими 10,2 трлн. карбованців [23, с. 56].

Поряд з обміном карбованців  на гривні, вилучення карбованців  з готівкового обігу здійснювалося  також іншими шляхами: використанням  їх населенням на купівлю товарів, оплату послуг та внесення на вклади в банки, від підприємств зв’язку та інші надходження та платежі, в тому числі  комунальні.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в  Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало  впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100.000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення  у тій же пропорції усіх цінових  показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася  в 100.000 разів більшою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб  цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. А саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про те, що в цілому вона проходила організовано, з оптимальними зручностями для населення і  без значних соціальних конфліктів.

Деякі складнощі з обміном  карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи  у зв’язку з недостатністю  на рахунках окремих банків і підприємств  зв’язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені шляхом надання  їм авансових підкріплень гривнєвою  готівкою.

За балансовими даними емісія карбованцевої готівки напередодні  грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах  банків, а 319,0 трлн. крб. знаходилося  поза банками, тобто в обігу.

За період реформи з 2 по 16 вересня 1996 року та протягом 2-х послідуючих  днів, банківською системою було вилучено карбованців в резервні фонди Національного банку України в погашення емісії на загальну суму 327,9 трлн.крб. (97% емітованої до реформи готівки),   в   тому числі з обігу ¾ 309,5 трлн. крб. (97%) та з кас банків 18,4 трлн. крб. (96,3%).

Станом на 19 вересня залишились не вилученими 10,2 трлн. крб., в тому числі з обігу 9,5 трлн. крб. та з кас комерційних банків 0,7 трлн. крб.

Аналіз ситуації на готівковому  грошовому ринку в період реформи  свідчить про те, що найбільші обсяги вилучення з обігу карбованців  мали місце в перші 5 днів реформи, коли щоденно вилучалось з обігу 31-38,6 трлн. крб., або 9-12% карбованцевої маси, що знаходилася в обігу напередодні реформи.

Починаючи з 17 вересня 1996 року функціонування в готівковому обігу  карбованців припинено і єдиним засобом платежу на території  України стала гривня та її розмінна монета ¾ копійка [26].

Установами Ощадного банку  України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку усі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 року з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень у співвідношенні 100000 крб. за 1 гривню.

За період проведення реформи (з 2 по 16 вересня  цього року) національний банк України здійснив випуск в готівковий обіг 3132,5 млн. гривень. Випуск гривні в обіг здійснювався шляхом обміну на карбованці, видачі коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів та з вкладів населення, підкріплення відділень зв¢язку, а також інших видач.

У відповідності з рішенням Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи після  закінчення реформи в період з 17 вересня по 15 жовтня ц.р. обмін карбованців  на гривні продовжувався через каси комерційних банків за рішеннями  місцевих держадміністрацій. За цей  період було додатково обміняно 0,9 трлн.крб. Крім того, із кас банків вилучено 0,5 трлн.крб. Починаючи з 17 жовтня карбованцеві рахунки в касах комерційних  банків були закриті, а всі залишки  карбованцевих банкнот на суму 0,2 трлн.крб. вивезено в резервні фонди  НБУ.

Таким чином, за станом на 1 листопада 1996 року з урахуванням додаткового  вилучення після закінчення грошової реформи карбованців з обігу  та кас банків в резервні фонди  Національного банку України  зараховано всього 330,3 трлн. крб. (97,7% від усієї суми емітованих карбованців), в тому числі 311,2 трлн.крб., (97,7%), які знаходились в обігу і 19,1 трлн. крб. (100%) ¾ в касах банків. Залишились не пред¢явленими до обміну 7,8 трлн. крб., або 2,3% карбованцевої готівки, яка була випущена в обіг в дореформений період.

Вилучення фальшивих грошей

Банківською системою України  вживались заходи щодо виявлення  та вилучення з обігу фальшивих  грошей. За період реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців  на загальну суму 6,5 млрд.крб. Найбільші  обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівскій, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих  грошей здійснювалася в тісному  контакті з органами МВС України.

В ході перерахування вилучених  з обігу карбованців, вивезених  із кас комерційних банків до резервних  фондів Національного банку, регіональними  управліннями НБУ в період з 17 вересня  по 31 жовтня ц.р. додатково виявлено фальшивих карбованців на суму 1 млрд. крб.

Загальний обсяг фальшивих  карбованців, виявлених банками  за станом на 1 листопада 1996 року, становить 7,5 млрд.крб [20].

 

Підсумки  грошової реформи

Проведення грошової реформи  було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

17 вересня 1996 р. закінчилася  грошова реформа і функціонування  у готівковому обігу карбованців  було припинено, і єдиним засобом  платежу на території України  стала гривня та її розмінна  монета – копійка

За час проведення реформи  Національний банк України випустив у готівковий оборот 3132,5 млн. гривень.

Головним досягненням  є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному  ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.

По-перше, вдалося утримати  інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7% ¾ за серпень, 2,0% ¾ за вересень, 1,5% ¾ за жовтень.

Деякий ажіотаж на споживчому і валютному ринках, що на короткий проміжок часу виник напередодні  проведення реформи, швидо був погашений  шляхом роз¢яснення через засоби масової інформації механізмів і характеру проведення реформи, а також здійснення термінових заходів адміністративного і фінансового характеру та встановлення жорсткого контролю за роботою обмінних пунктів з іноземною валютою.

За порушення правил валютних операцій Національний банк України  застосував штрафні санкції до 5 комерційних банків. Для 4 банків та їх філій обмежив дії ліцензій та припинив дію 70 угод з юридичними особами ¾ агентами комерційних банків з проведення обміну іноземної валюти.

По-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют, зокрема 176 гривень за 100 дол. США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи. Фактично в період реформи і в перші 20 днів після її завершення було зафіксовано курс української грошової одиниці для забезпечення фінансової стабільності. Деяке падіння курсу гривні, яке почалося 7 жовтня, є підтвердженням відновлення режиму плаваючого курсу і виведення його на реальне значення з метою підтримки вітчизняного виробника і стимулювання експорту [16, с. 3-5].

Готівковий курс гривні до іноземних валют в комерційних  банках та пунктах обміну іноземних валют в період реформи відовідає офіційнму, а в деяких банківских установах був навіть нижчим офіційного.

Національний банк України  розробив нові нормативні документи, які  значно розширюють можливості фізичних осіб ¾ резидентів та нерезидентів, у здійсненні через українські уповноважені банки соціальних платежів в іноземній валюті за межі України, що сприятиме створенню умов для приєднання України до 8 статті Статусу Міжнародного валютного фонду і означатиме офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою валютою за поточними операціями.

По-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на фоні дякого зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків, що не спостерігалось останнім часом. Так, протягом серпня-жовтня темпи зростання цін споживчого ринку становили 9,4%, а обсяги готівки в обігу за цей період не тільки не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн. грн.

За рахунок збільшення строкових депозитів суб¢єктів господарювання та населення ліквідність комерційних банків зросла приблизно на таку ж суму і на кінець жовтня досягла 500-600 млн. грн.

Це сприяло зростанню  обсягів кредитів, які комерційні банки надають суб¢єктам господарювання. Загальний обсяг заборгованості за кредитами в національній валюті збільшився з 3,2 млрд. грн. на 1 серпня  до майже 3,5 млрд. грн. на 1 листопада, а в іноземній валюті відповідно з 1,30 млрд. грн. до 1,35 млрд. грн. Намітилася тенденція зростання обсягів довгострокового кредитування.

Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився і становить 43%.