Еволюція поглядів на побудову системи управління промисловим підприємством

 

Однак результативність та ефективність управління залежить від системності дій працівників  функціональних служб та підрозділів, від раціонального розподілу  між ними повноважень та обов’язків, від ступеня досконалості управлінських  процедур тощо. Таким чином ефективність управління можна оцінювати за допомогою  якісних показників, що характеризують специфіку управлінської праці (табл. 9.3)

 

Таблиця 9.3

Якісні  показники ефективності системи  управління підприємства

 

Показник	Алгоритм розрахунку
Рівень  керованості	Кн = Ун / Уф, де Ун – норма керованості; Уф – фактична кількість підлеглих у керівника
Коефіцієнт раціональності структури	Пф                                 Аф Крс = 1 –           ,           Крс = 1 -             ,                    Пн                                  Атс де Пф, Пн – кількість підрозділів в апараті управління фактично і відповідно до нормативів; Аф, Атс – кількість працівників апарату управління фактично та згідно з типовою структурою
Ступінь централізації управлінських функцій	Кц = Рфб / Рф, де Рфб – кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління; Рф – загальна кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління
Співвідношення  кількості лінійного та функціонального  персоналу	Кс = Алк / Афк, де Алк – кількість лінійних керівників; Афк – кількість працівників функціональних служб
Ступінь формалізації праці менеджерів	Кф = Анд / Азу, де Анд –  кількість співробітників, праця  яких організована на основі нормативних  документів; Азу – загальна кількість управлінців
Коефіцієнт  цілеспрямованості структури управління	Кц.су = Аа.уп / Ауп, де Аа.уп, Ауп – кількість адміністративно-управлінського персоналу, зайнятого вирішенням спеціальних проблем, і всього управлінського апарату
Коефіцієнт  повноти охоплення функцій управління	Ко.ф.у. = Кф / Кн, де Кф, Кн – кількість функцій, які здійснюються в апараті управління фактично і за встановленими нормативами
Коефіцієнт  дублювання функцій	Кд = К р.з. / Кр.н, де Крз – кількість видів робіт, закріплених за декількома підрозділами; Кр.н – кількість видів робіт із затвердженими нормативами
Коефіцієнт  глибини спеціалізації управлінських  робіт	Кг.с. = Тр.проф. / Тр, де Тр.проф – обсяг робіт, профільних для даного підрозділу; Тр – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі
Коефіцієнт надійності структури  управління	Кн Кнад = 1-                ,                Кзаг де Кн – кількість нереалізованих рішень; Кзаг – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі

 

Часто виникає  потреба не лише в оцінці ефективності всієї системи управління, але  і в оцінці результативності роботи окремих її працівників. Така оцінка дає змогу керівництву визначити  їх внесок у загальні результати роботи підприємства та зробити відповідні зміни в системі мотивації  їхньої праці. Оцінювання слід проводити  з урахуванням зони відповідальності кожного менеджера щодо його посадових  обов’язків (таблиця 9.4).

Таблиця 9.4.

Критерії  оцінки результативності роботи менеджерів відповідно до функціональних аспектів діяльності.

Посада	Зона відповідальності
Фінансовий  менеджер	Ефективне управління фінансовими потоками підприємства, його доходами та витратами, забезпечення достатнього рівня ліквідності, оборотності обігових коштів, рентабельності активів підприємства, мінімізація  дебіторської та кредиторської заборгованості та рівня фінансових ризиків підприємства, уникнення штрафних санкцій тощо
Менеджер  з маркетингу	Процент просування на ринок нових видів  продукції, впровадження ефективних форм перед-і після продажного обслуговування споживачів, збільшення частки ринку, ефективність рекламної компанії, розробка нових методів просування продукції тощо

 

Аналогічні показники  можна визначити для кожного  працівника апарату управління, який має чітко окреслене коло обов’язків. Але різні показники мають  різну вагомість, яка визначається стратегічними або тактичними цілями підприємства. Зокрема, на підприємстві, яке обрало наступальну стратегію, для менеджера з маркетингу важливими  будуть показники виведення на ринок  нової продукції або захоплення нових сегментів ринку, ефективність рекламних заходів тощо.

Коли ж підприємство реалізує оборонну стратегію, більшу увагу  слід приділяти показникам продовження  життєвого циклу товару, розробці нових форм післяпродажного обслуговування, нових методів стимулювання збуту.

Отже система  оцінювання ефективності роботи менеджерів різних управлінських рівнів і функціональних сфер передбачає:

• визначення у контексті загальної стратегії підприємства цілей окремих підрозділів і оформлення їх у вигляді системи планових показників, які можна обчислити кількісно і які мають числові обмеження;
• встановлення експертним шляхом значущості кожного показника у загальній їх кількості (сума вагових коефіцієнтів дорівнює 1);
• визначення вищим керівником по завершенні планового періоду ступеня досягнення кожного показника конкретною структурною одиницею, якою управляє менеджер.

Загальну ефективність роботи менеджера оцінюють за формулою:

 

                                                     Saj  bj

                               Кт =                                   ,                                    (9.3)

                                                      n

 

де Кт – середньозважений інтегральний показник ефективності роботи менеджера;

l - кількість оцінюваних видів діяльності менеджера;

aj - значущість  j- того виду діяльносіт менежера;

bj - оцінка вищим керівником результатів j-того виду діяльності за п’ятибальною шкалою;

n - загальна максимальна кількість балів, яка може бути набрана менеджером з урахуванням кількості оцінюваних сфер діяльності та найвищої оцінки результатів його роботи за п’ятибальною шкалою.

 

 

 

3. Системний підхід до визначення ефективності організаційних процесів та організаційних змін.

Оцінка ефективності являє собою важливий елемент розробки проектних і планових рішень, які дозволяють визначити рівень прогресивності існуючої структури, проектів, що розробляються , та проводиться з метою вибору найбільш раціонального варіанту структури або способу її удосконалення. Ефективність організаційної структури повинна оцінюватись на стадії проектування, в процесі аналізу структур управління функціонуючих підприємств для планування та здійснення заходів стосовно вдосконалення системи управління.

Системний підхід до оцінки ефективності різних варіантів організаційної структури передбачає застосування комплексного набору критеріїв ефективності системи управління. Вказаний набір формується з урахуванням двох напрямків оцінки її функціонування:

1. Відносно ступеня відповідності досягнутих результатів встановленим цілям виробничого підприємства (починаючи з рівня виконання планових завдань).
2. Відносно ступеня відповідності процесу функціонування системи об’єктивним вимогам до його змісту, організації та результатам.

Критерієм ефективності в процесі порівняння різних варіантів  організаційної структури виступає можливість найбільш повного та стійкого досягнення кінцевих цілей управління при наявності відносно менших витрат на її функціонування. Критерієм ефективності заходів щодо удосконалення організаційної структури слугує можливість більш  повного та стабільного досягнення встановлених цілей або скорочення витрат на управління, ефект від  реалізації яких має за нормативний  період перевищити виробничі витрати.

Принципове значення для оцінок ефективності системи управління має вибір бази для порівняння або визначення рівня ефективності, який приймається за нормативний. Відповідно до конкретних випадків в практиці  диференційовано використовуються наступні підходи до оцінки такої ефективності:

• порівняння з показниками, які характеризують ефективність організаційної структури еталонного варіанту системи управління;
• порівняння з показниками ефективності та характеристиками системи управління, що обирається у якості еталонної і що визначає припустимий або достатній рівень ефективності організаційної структури;
• експертна оцінка організаційно-технічного рівня системи управління, яка проектується і яка аналізується;
• комплексна оцінка системи управління, яка грунтується на використанні кількісно-якісного підходу, що дозволяє оцінювати ефективність управління за значною сукупністю факторів.

Показники, які  використовуються в процесі оцінок ефективності апарату управління та його організаційної структури, діляться на три основні групи.

1. Група показників, які характеризують ефективність системи управління. Виражаються через кінцеві результати діяльності підприємства та витрати на управління. У якості ефекту, обумовленого функціонуванням або розвитком системи управління, розглядаються обсяг випуску продукції (його збільшення), прибуток (його збільшення), зниження собівартості, якість продукції та ін.
2. Група показників, які характеризують зміст та організацію процесу управління, в тому числі безпосередні результати та витрати управлінської праці. У якості витрат на управління враховуються поточні витрати на утримання апарата управління, експлуатацію технічних засобів, утримання будівель та приміщень, підготовку та перепідготовку кадрів управління, а також одночасні витрати на дослідницькі та проектні роботи в області створення та вдосконалення системи управління, на придбання технічних засобів, які використовуються  в управлінні, витрати на будівництво. До нормативних характеристик апарата управління можуть бути віднесені наступні: продуктивність, економічність, адаптивність, гнучкість, оперативність, надійність.

 Продуктивність апарату управління може визначатись як  вартість виробленої продукції, яка припадає на одного працівника апарата управління.

Під економічністю апарата управління розуміються відносні витрати на його функціонування, які зіставляються з обсягами або результатами виробничої діяльності. Для оцінки економічності можуть використовуватись такі показники як питома вага на утримання апарата управління у вартості реалізованої продукції, питома вага працівників апарату управління в чисельності промислово-виробничого персоналу, вартість виконання одиниці обсягу окремих видів робіт.

Адаптивність системи управління визначається її здатністю ефективно виконувати задані функції у певному діапазоні умов, що змінюються. Чим відносно ширшим є цей діапазон, тим більш адаптивною вважається система.

Гнучкість характеризує здатність органів апарату управління змінювати свою роль в процесі прийняття управлінських рішень та налагоджувати нові зв’язки, не порушуючи упорядкованості відносин, які притаманні даній структурі, відповідно до виникаючих нових задач.

Оперативність прийняття управлінських рішень характеризує своєчасність виявлення та рішення управлінських проблем, яка забезпечує максимальне досягнення поставлених цілей в умовах зберігання стійкості налагоджених виробничих та забезпечуючих процесів.

Надійність апарату управління в цілому характеризується безвідмовним функціонування. Якщо вважати якість визначення цілей та поставки проблем достатніми, то надійність апарату управління може відносно повно характеризуватись його виконавчістю (исполнительностью), тобто здатністю забезпечувати виконання завдань в рамках встановлених термінів та виділених ресурсів. Для оцінки виконавчості апарату управління та його підсистем можуть застосовуватись такі показники як рівень виконання планових завдань та дотримування затверджених нормативів, відсутність відхилень в процесі виконання директивних вказівок, порушень адміністративно-правового та технологічного регламенту тощо.

3. Група показників, які характеризують раціональність організаційної структури та її техніко-організаційний рівень, які можуть використовуватись в якості нормативних в процесі аналізу та ефективності варіантів організаційних структур, що проектуються (див. параграф 2).

Для оцінки ефективності управління важливе значення має  визначення відповідності системи  управління та її організаційної структури  об’єкту управління. Це проявляється у сбалансованості складу функцій та цілей управління, змістовній повності та цілісності процесів управління, відповідності чисельності та складу працівників обсягам та складності робіт, повноті забезпечення виробничо-технологічних процесів інформацією, забезпеченні процесів управління технологічними засобами з урахуванням їх номенклатури та потужності.

Важливими вимогами, які повинні бути реалізовані  в процесі формування показників оцінки ефективності організаціної структури, виступають:

• забезпечення структурно-ієрархічної відповідності показників системі цілей підприємства;
• здатність адекватного відображення динамічності управлінських процесів;
• збалансованість та не протирічність показників.