4. Постачальник
повинен засвідчити якість товарів,
що поставляються, належним товаросупровідним
документом, який надсилається разом
з товаром, якщо інше не передбачено
в договорі.
5. У
разі поставки товарів більш
низької якості, ніж вимагається
стандартом, технічними умовами
чи зразком (еталоном), покупець
має право відмовитися від
прийняття і оплати товарів,
а якщо товари уже оплачені
покупцем, - вимагати повернення
сплаченої суми.
6. У
разі якщо недоліки поставлених
товарів можуть бути усунені
без повернення їх постачальнику,
покупець має право вимагати
від постачальника усунення недоліків
у місцезнаходженні товарів або
усунути їх своїми засобами
за рахунок постачальника.
7. Якщо
поставлені товари відповідають
стандартам або технічним умовам,
але виявляться більш низького
сорту, ніж було зумовлено,
покупець має право прийняти
товари з оплатою за ціною,
встановленою для товарів відповідного
сорту, або відмовитися від
прийняття і оплати поставлених
товарів.
8. У
разі якщо покупець (одержувач)
відмовився від прийняття товарів,
які не відповідають за якістю
стандартам, технічним умовам, зразкам
(еталонам) або умовам договору, постачальник
(виробник) зобов'язаний розпорядитися
товарами у десятиденний строк,
а щодо товарів, які швидко
псуються, - протягом 24 годин з моменту
одержання повідомлення покупця
(одержувача) про відмову від товарів.
Якщо постачальник (виробник) у зазначений
строк не розпорядиться товарами,
покупець (одержувач) має право
реалізувати їх на місці або
повернути виробникові. Товари, що
швидко псуються, підлягають в
усіх випадках реалізації на
місці.
Стаття
269. Гарантії якості
товарів. Претензії
у зв'язку з недоліками
поставлених товарів
1. Строки
і порядок встановлення покупцем
недоліків поставлених йому товарів,
які не могли бути виявлені
при звичайному їх прийманні,
і пред'явлення постачальникові
претензій у зв'язку з недоліками
поставлених товарів визначаються
законодавством відповідно до
цього Кодексу.
2. Стандартами,
технічними умовами або договором
щодо товарів, призначених для
тривалого користування чи зберігання,
можуть передбачатися більш тривалі
строки для встановлення покупцем
у належному порядку зазначених
недоліків (гарантійні строки). Сторони
можуть погодити в договорі
гарантійні строки більш тривалі
порівняно з передбаченими стандартами
або технічними умовами.
3. Гарантійний
строк експлуатації обчислюється
від дня введення виробу в
експлуатацію, але не пізніше
одного року з дня одержання
виробу покупцем (споживачем), а щодо
виробів народного споживання, які
реалізуються через роздрібну
торгівлю, - з дня роздрібного
продажу речі, якщо інше не
передбачено стандартами, технічними
умовами або договором.
4. Гарантійний
строк придатності та зберігання
товарів обчислюється від дня
виготовлення товару.
5. Постачальник
(виробник) гарантує якість товарів
у цілому. Гарантійний строк на
комплектуючі вироби і складові
частини вважається рівним гарантійному
строку на основний виріб, якщо
інше не передбачено договором
або стандартами (технічними умовами)
на основний виріб.
6. Постачальник
(виробник) зобов'язаний за свій
рахунок усунути дефекти виробу,
виявлені протягом гарантійного
строку, або замінити товари, якщо
не доведе, що дефекти виникли
внаслідок порушення покупцем (споживачем)
правил експлуатації або зберігання
виробу. У разі усунення дефектів
у виробі, на який встановлено
гарантійний строк експлуатації,
цей строк продовжується на
час, протягом якого він не
використовувався через дефект,
а при заміні виробу гарантійний
строк обчислюється заново від
дня заміни.
7. У
разі поставки товарів неналежної
якості покупець (одержувач) має
право стягнути з виготовлювача
(постачальника) штраф у розмірі,
передбаченому статтею 231 цього
Кодексу, якщо інший розмір
не передбачено законом або
договором.
8. Позови,
що випливають з поставки товарів
неналежної якості, можуть бути
пред'явлені протягом шести місяців
з дня встановлення покупцем
у належному порядку недоліків
поставлених йому товарів.
Стаття
270. Комплектність
товарів, що поставляються
1. Товари
повинні поставлятися комплектно
відповідно до вимог стандартів,
технічних умов або прейскурантів.
Договором може бути передбачено
поставку з додатковими до
комплекту виробами (частинами) або
без окремих, не потрібних покупцеві
виробів (частин), що входять до
комплекту.
2. Якщо
комплектність не визначено стандартами,
технічними умовами або прейскурантами,
вона в необхідних випадках
може визначатися договором.
3. У
разі поставки некомплектних
виробів постачальник (виробник) зобов'язаний
на вимогу покупця (одержувача)
доукомплектувати їх у двадцятиденний
строк після одержання вимоги
або замінити комплектними виробами
у той же строк, якщо сторонами
не погоджено інший строк. Надалі
до укомплектування виробу або
його заміни покупець (одержувач)
має право відмовитися від
його оплати, а якщо товар уже
оплачений, вимагати в установленому
порядку повернення сплачених
сум. У разі якщо постачальник
(виробник) у встановлений строк
не укомплектує виріб або не
замінить його комплектним, покупець
має право відмовитися від
товару.
4. Прийняття
покупцем некомплектних виробів
не звільняє постачальника (виробника)
від відповідальності.
Стаття
271. Положення про
поставки і Особливі
умови поставок
1. Кабінет
Міністрів України відповідно
до вимог цього Кодексу та
інших законів затверджує Положення
про поставки продукції виробничо-технічного
призначення та поставки виробів
народного споживання, а також
Особливі умови поставки окремих
видів товарів.
Параграф
2. Контрактація сільськогосподарської
продукції
Стаття
272. Договір контрактації
сільськогосподарської
продукції
1. Державна
закупка сільськогосподарської
продукції здійснюється за договорами
контрактації, які укладаються на
основі державних замовлень на
поставку державі сільськогосподарської
продукції.
2. За
договором контрактації виробник
сільськогосподарської продукції
(далі - виробник) зобов'язується передати
заготівельному (закупівельному) або
переробному підприємству чи
організації (далі - контрактанту) вироблену
ним продукцію у строки, кількості,
асортименті, що передбачені договором,
а контрактант зобов'язується
сприяти виробникові у виробництві
зазначеної продукції, прийняти
і оплатити її.
3. У
договорах контрактації повинні
передбачатися:
- види продукції
(асортимент), номер державного стандарту
або технічних умов, гранично допустимий
вміст у продукції шкідливих речовин;
- кількість
продукції, яку контрактант приймає безпосередньо
у виробника;
- ціна за одиницю,
загальна сума договору, порядок і умови
доставки, строки здавання-приймання продукції;
- обов'язки
контрактанта щодо подання допомоги в
організації виробництва сільськогосподарської
продукції та її транспортування на приймальні
пункти і підприємства;
- взаємна майнова
відповідальність сторін у разі невиконання
ними умов договору;
- інші умови,
передбачені Типовим договором контрактації
сільськогосподарської продукції, затвердженим
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
Стаття
273. Особливості виконання
договорів контрактації
1. Виробник
повинен не пізніш як за
п'ятнадцять днів до початку
заготівлі продукції повідомити
контрактанта про кількість і
строки здачі сільськогосподарської
продукції, що пропонується до
продажу, та погодити календарний
графік її здачі.
2. Контрактант
зобов'язаний прийняти від виробника
всю пред'явлену ним продукцію
на умовах, передбачених у договорі.
Нестандартну продукцію, яка швидко
псується, придатну для використання
у свіжому або переробленому
вигляді, та стандартну продукцію,
яка швидко псується, що здається
понад обсяги, передбачені договором,
контрактант приймає за цінами
і на умовах, що погоджені сторонами.
3. У
договорі контрактації можуть
передбачатися обсяги сільськогосподарської
продукції, приймання якої контрактант
здійснює безпосередньо у виробника,
та продукції, яка доставляється
безпосередньо виробником торговельним
підприємствам. Решта продукції
приймається контрактантом на
визначених договором приймальних
пунктах, розташованих у межах
адміністративного району за
місцезнаходженням виробника.
4. Забезпечення
виробників тарою та необхідними
матеріалами для пакування продукції
здійснюється у кількості, порядку
та строки, передбачені договором.
5. Інші
особливості виконання договорів
контрактації встановлюються Положенням
про контрактацію сільськогосподарської
продукції, яке затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Стаття
274. Відповідальність
за договором контрактації
1. За
нездачу сільськогосподарської
продукції у строки, передбачені
договором контрактації, виробник
сплачує контрактанту неустойку
в розмірі, встановленому договором,
якщо інший розмір не передбачений
законом.
2. За
невиконання зобов'язання щодо
приймання сільськогосподарської
продукції безпосередньо у виробника,
а також у разі відмови від
приймання продукції, пред'явленої
виробником у строки і в
порядку, що погоджені сторонами,
контрактант сплачує виробнику
штраф у розмірі п'яти відсотків
вартості неприйнятої продукції,
враховуючи надбавки і знижки,
а також відшкодовує завдані
виробникові збитки, а щодо продукції,
яка швидко псується, - повну її
вартість.
3. У
разі якщо продукцію не було
своєчасно підготовлено до здавання-приймання
і про це не було попереджено
контрактанта, виробник відшкодовує
контрактанту завдані цим збитки.
4. У
договорі контрактації можуть
бути передбачені також інші
санкції за невиконання або
неналежне виконання зобов'язань
відповідно до вимог цього
Кодексу.
Параграф
3. Енергопостачання
Стаття
275. Договір енергопостачання
1. За
договором енергопостачання енергопостачальне
підприємство (енергопостачальник) відпускає
електричну енергію, пару, гарячу
і перегріту воду (далі - енергію)
споживачеві (абоненту), який зобов'язаний
оплатити прийняту енергію та
дотримуватися передбаченого договором
режиму її використання, а також
забезпечити безпечну експлуатацію
енергетичного обладнання, що ним
використовується.
2. Відпуск
енергії без оформлення договору
енергопостачання не допускається.
3. Предметом
договору енергопостачання є
окремі види енергії з найменуванням,
передбаченим у державних стандартах
або технічних умовах.
4. Виробники
і постачальники енергії, що
займають монопольне становище,
зокрема суб'єкти природних монополій,
зобов'язані укласти договір енергопостачання
на вимогу споживачів, які мають
технічні засоби для одержання
енергії. Розбіжності, що виникають
при укладенні такого договору,
врегульовуються відповідно до
вимог цього Кодексу.
5. Енергопостачальні
підприємства інших, крім державної
і комунальної, форм власності
можуть брати участь у забезпеченні
енергією будь-яких споживачів, у
тому числі через державну (комунальну)
енергомережу, на умовах, визначених
відповідними договорами.
Стаття
276. Кількість і
якість енергії. Строки,
ціни та порядок розрахунків
за договором енергопостачання
1. Загальна
кількість енергії, що відпускається,
визначається за погодженням
сторін. У разі якщо енергія
виділяється в рахунок замовлення
на пріоритетні державні потреби
(ліміту), енергопостачальник не
має права зменшувати абоненту
цей ліміт без його згоди.
2. Пропозиції
абонента щодо кількості та
видів енергії, строків її відпуску
є пріоритетними за наявності
виробничих можливостей у енергопостачальника.