Асортиментна політика на роздрібному торгівельному підприємстві

 
 
 
 
 
 
 

     Додаток А

     _{Організаційна структура ТОВ "Взуття".}

     

 

Рисунок 1 
 
 
 
 

Додаток Б

      Основні постачальники взуття ТОВ «Взуття»

      Таблиця 1 

      Основні постачальники аксесуарів фірми  ТОВ «Взуття»

      Таблиця 2.  

      Основні постачальники шкіргалантереї ТОВ  «Взуття»

      Таблиця 3  

      Основні постачальники супутніх товарів  ТОВ «Взуття»

      Таблиця 4  

      Основні постачальники панчішно-шкарпеткових товарів ТОВ «Взуття»

        Таблиця 5  
 
 
 
 

Додаток В

Глава 30 
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО - ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 263. Господарсько-торговельна  діяльність

1. Господарсько-торговельною  є діяльність, що здійснюється  суб'єктами господарювання у сфері  товарного обігу, спрямована на  реалізацію продукції виробничо-технічного  призначення і виробів народного  споживання, а також допоміжна  діяльність, яка забезпечує їх  реалізацію шляхом надання відповідних  послуг.

2. Залежно  від ринку (внутрішнього чи  зовнішнього), в межах якого здійснюється  товарний обіг, господарсько-торговельна  діяльність виступає як внутрішня  торгівля або зовнішня торгівля.

3. Господарсько-торговельна  діяльність може здійснюватися  суб'єктами господарювання в таких  формах: матеріально-технічне постачання  і збут; енергопостачання; заготівля;  оптова торгівля; роздрібна торгівля  і громадське харчування; продаж  і передача в оренду засобів  виробництва; комерційне посередництво  у здійсненні торговельної діяльності  та інша допоміжна діяльність  по забезпеченню реалізації товарів  (послуг) у сфері обігу.

4. Господарсько-торговельна  діяльність опосередковується господарськими  договорами поставки, контрактації  сільськогосподарської продукції,  енергопостачання, купівлі - продажу,  оренди, міни (бартеру), лізингу та  іншими договорами.

Параграф 1. Поставка

Стаття 264. Матеріально-технічне постачання та збут

1. Матеріально-технічне  постачання та збут продукції  виробничо-технічного призначення  і виробів народного споживання  як власного виробництва, так  і придбаних у інших суб'єктів  господарювання, здійснюються суб'єктами  господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим  Кодексом, також на основі договорів  купівлі-продажу.

2. Законодавством  можуть бути передбачені особливості  поставки окремих видів продукції  виробничо-технічного призначення  або виробів народного споживання, а також особливий порядок  здійснення поставки продукції  для пріоритетних державних потреб.

3. Основні  вимоги щодо укладення та виконання  договорів поставки встановлюються  цим Кодексом, іншими законодавчими  актами.

Стаття 265. Договір поставки

1. За  договором поставки одна сторона  - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві  товар (товари), а покупець зобов'язується  прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну  грошову суму.

2. Договір  поставки укладається на розсуд  сторін або відповідно до державного  замовлення.

3. Сторонами  договору поставки можуть бути  суб'єкти господарювання, зазначені  у пунктах 1, 2 частини другої  статті 55 цього Кодексу.

4. Умови  договорів поставки повинні викладатися  сторонами відповідно до вимог  Міжнародних правил щодо тлумачення  термінів "Інкотермс".

5. Поставка  товарів без укладення договору  поставки може здійснюватися  лише у випадках і порядку,  передбачених законом.

6. Реалізація  суб'єктами господарювання товарів  негосподарюючим суб'єктам здійснюється  за правилами про договори  купівлі-продажу. До відносин  поставки, не врегульованих цим  Кодексом, застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу  України про договір купівлі-продажу.

Стаття 266. Предмет, кількість  і асортимент поставки

1. Предметом  поставки є визначені родовими  ознаками продукція, вироби з  найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації  до зразків (еталонів), прейскурантах  чи товарознавчих довідниках. Предметом  поставки можуть бути також  продукція, вироби, визначені індивідуальними  ознаками.

2. Загальна  кількість товарів, що підлягають  поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами  визначаються специфікацією за  згодою сторін, якщо інше не  передбачено законом.

Стаття 267. Строки і порядок  поставки

1. Договір  поставки може бути укладений  на один рік, на строк більше  одного року (довгостроковий договір)  або на інший строк, визначений  угодою сторін. Якщо в договорі  строк його дії не визначений, він вважається укладеним на  один рік.

2. Строки  поставки встановлюються сторонами  в договорі з урахуванням необхідності  ритмічного та безперебійного  постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

3. Якщо  в довгостроковому договорі кількість  поставки визначено лише на  рік або менший строк, у договорі  повинен бути передбачений порядок  погодження сторонами строків  поставки на наступні періоди  до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним  на один рік.

4. У  разі якщо сторонами передбачено  поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції  виробничо-технічного призначення  є, як правило, квартал, а  виробів народного споживання, як  правило, - місяць. Сторони можуть  погодити в договорі також  графік поставки (місяць, декада, доба  тощо).

5. У  договорі поставки за згодою  сторін може бути передбачений  порядок відвантаження товарів  будь-яким видом транспорту, а  також вибірка товарів покупцем.

6. Договором  може бути передбачено відвантаження  товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та  одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також  оплата товарів платником, що  не є покупцем.

7. Договором  може бути передбачений порядок  поставки недоодержаної покупцем  у встановлений строк кількості  товарів.

Стаття 268. Якість товарів, що поставляються

1. Якість  товарів, що поставляються, повинна  відповідати стандартам, технічним  умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх  якості, або зразкам (еталонам), якщо  сторони не визначать у договорі  більш високі вимоги до якості  товарів.

2. Номери  та індекси стандартів, технічних  умов або іншої документації  про якість товарів зазначаються  в договорі. Якщо вказану документацію  не опубліковано у загальнодоступних  виданнях, її копії повинні додаватися  постачальником до примірника  договору покупця на його вимогу.

3. У  разі відсутності в договорі  умов щодо якості товарів остання  визначається відповідно до мети  договору або до звичайного  рівня якості для предмета  договору чи загальних критеріїв  якості.