Антикризове управління підприємством

 

     

Таким чином, можна  констатувати, що, як у 2009 р. так  і  у 2010 р. визначалося фінансово не стійким положенням, нестабільним і  залежним від зовнішніх кредиторів.

     

Зменшення коефіцієнта  маневреності власних засобів у 2010  відбулося за рахунок змінити структури фінансування підприємства.

     

Від’ємні значення показника маневреності власних  засобів свідчить про те, у структурі  власних оборотних засобів сума активів перебільшує суму пасивів. Цей факт говорить про те, що матеріальні  оборотні фонди не забезпечені власними джерелами фінансування.

     

Від’ємні значення показника коефіцієнту маневреності власного капіталу свідчить про те, у структурі власних оборотних  засобів сума активів перебільшує  суму пасивів. Цей факт говорить про  те, матеріальні оборотні фонди не забезпечені власними джерелами  фінансування.

     

Коефіцієнт маневреності власного капіталу повинен бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість  у використанні власних засобів  підприємства, але для досліджуваного підприємства ВАТ ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач»ця закономірність не спостерігається.

      

На початок 2011 року основний капітал підприємства сформований за рахунок залучених  джерел фінансування. Збільшення коефіцієнта  модернізації свідчить про поступове  старіння обладнання.

      

Господарська  практика показує, що для промислових  підприємств нормальним значенням  коефіцієнта реального значення майна виробничого призначення  слід вважати більшим-рівним 0,5. Станом на початок 2011 року даний показник є  меншим нормативного значення. Розрахунок коефіцієнтів показав, що в  розпорядженні  підприємства ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач» протягом досліджуваного періоду не було достатньої кількості мобільних грошових ресурсів, так як протягом всього періоду значення коефіцієнту маневреності було нижче за норматив.

     

Тепер перейдемо  до оцінки ефективності використання наявних ресурсів, у тому числі  і фінансових, тобто до оцінки ділової  активності.

      

Проведемо коефіцієнтний  аналіз ділової активності досліджуваного підприємства  за 2009-2010 рр. в табл. 4.8.  
 

      

Таблиця 4.8

Показники ділової  активності ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач»

 

     

Оборотність активів  в 2010 році складає 0,519 (середньорічна  вартість активів), період обороту менший року. Коефіцієнт оборотності активів  у 2010 році зменшення на 0,02 пункти у  порівнянні з попереднім роком, отже це свідчить про неефективне вкладення  фінансових ресурсів у формування активів. Коефіцієнт оборотності запасів  характеризує ефективність управління запасами на підприємстві ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач». Він показує, скільки оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби. Строк обороту запасів зменшився на 54,1 днів у порівнянні з попереднім роком, таке зменшення є позитивним фактором для досліджуваного підприємства.

     

Розрахунки свідчать, що строк обороту дебіторської заборгованості збільшився на 7,9 днів, погашення поточної заборгованості підприємства перед  кредиторами відбувається повільніше за інкасацію боргів контрагентів перед підприємством.

     

Таким чином, розраховані  коефіцієнти ділової активності дали змогу з’ясувати:

     

Розрахунок коефіцієнту  оборотності активів дав змогу  оцінили ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел їхнього  залучення. Розрахунок коефіцієнту  оборотності активів показав, скільки  разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва і звертання, що приносить відповідний ефект  у виді прибутку.

     

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості показав  скільки оборотів у середньому зробили  протягом звітного періоду засоби підприємства, вкладені в розрахунки. Отже, кількість  обертів має тенденцію до збільшення, що говорить про те, що підприємство скоріше  одержує плату від  своїх дебіторів. З аналізу  оборотності  дебіторської заборгованості, обчислення коефіцієнта тривалості обороту  дебіторської заборгованості дало змогу  з’ясувати період оборотності дебіторської заборгованості. У результаті розрахунку даного показника одержали кількість  днів для погашення кредиту, узятого  дебіторами. Отже, можна зробити  висновок, що у 2010 році цей показник збільшився на 7,9 днів.

     

Обчислення коефіцієнту  оборотності кредиторської заборгованості дало змогу з’ясувати скільки  оборотів необхідно підприємству для  погашення наявної кредиторської  заборгованості. Розрахунок періоду  обороту кредиторської заборгованості дав змогу з’ясувати, що  у 2010 році  кількість днів для погашення  кредиту, отриманого від постачальників підприємства становить 246,1 днів.

     

Коефіцієнт тривалості обігу запасів дав змогу з’ясувати, що протягом 217,9 днів  запаси підприємства перетворюються у реалізовані товари. Чим швидше обігові засоби пройдуть всі стадії кругообігу (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна отримати продукції на кожну  авансовану гривню і значніше збільшити  обсяг виробництва і реалізації продукції. Чим вище коефіцієнт обіговості запасів, а отже, менше тривалість обігу запасів, тим менше засобів у цій статті, тим більш ліквідну структуру мають оборотні засоби і стійкіший фінансовий стан підприємства.

     

Головними причинами  спаду ділової активності підприємства є, насамперед, відвернення коштів у  дебіторську заборгованість. Враховуючи попередні дані можна стверджувати, що загальне зменшення тривалості операційного циклу підприємства на 1,3 дні обумовлене зменьшенням терміну оборотності запасів на  9,2 днів. Щодо фінансового циклу, то його  зменшення на 11,7 днів свідчить, що зменшився період протягом якого підприємство відчуває потреби в коштах для фінансування оборотних активів.

      

Далі здійснимо  прогнозування банкрутства підприємства за моделлю Альтмана.

Модель Альтмана (2009 рік):

 
 
 
 
 
 

К1=276,5/113655=0 

 
 
 
 

К2=-40295/113655=-0,35

 
 
 
 
 

К3=115/113655=0

 
 
 
 
 

К4=70362,5/113655=0,62

 
 
 
 

К5=61427/113655=0,54

Z(2009)=1,2·(0)+1,4·(-0,35)+3,3·(0)+0,6·(0,62)+1(0,54)=0,42 

Модель Альтмана (2010 рік):

 
 
 
 
 
 
 
 
 

К1=-5978,5/105740=-0,06 
 
 
 
 
 

К2=-51199/105740=-0,48

 
 
 
 

К3=0/105740=0 
 

 
 
 

К4=59086/105740=0,56

 
 
 
 

К5=54870/105740=0,52

Z(2010)=1,2·(-0,06)+1,4·(-0,48)+3,3·(0)+0,6·(0,56)+1(0,52)=0,11 

      

Якщо Z < 1,81 - імовірність  банкрутства становить від 80 до 100%;

      

Якщо 2,77 <= Z < 1,81 - середня ймовірність краху  компанії від 35 до 50%;

      

Якщо 2,99 < Z < 2,77 - імовірність банкрутства не велика від 15 до 20%;

      

Якщо Z <= 2,99 - ситуація на підприємстві стабільна, ризик неплатоспроможності  в плині найближчих двох років  украй малий..

      

Оцінка за моделлю  Альтмана дала змогу з’ясувати, що у 2009 р., так і у 2010 р. у досліджуваного підприємства існує велика загроза банкрутства, ця ймовірність становить від 80 до 100%.

    

Застосування  закордонних  багатофакторних дискримінантних функцій  у вітчизняній аналітичній практиці може призвести до отримання неадекватної фінансової інформації через недоліки, які містять більшість таких моделей, а саме: 

    

1) не враховуються галузеві особливості розвитку підприємств окремої країни; 

    

2) важко визначити фактори, які вплинули на фінансовий стан;

    

3) в більшості моделей відсутня поглиблена класифікація

 

рівнів фінансової стійкості підприємств;

    

4) в ході аналізу отримується недостатньо  інформації про можливості розвитку підприємства;

    

5) коло користувачів фінансової інформації є обмеженим, оскільки даних форм звітності, складених у відповідності із П(С)БО

,

 недостатньо для підрахунку значення інтегральної багатофакторної функції.

    

Таким чином, здійснимо аналіз прогнозування банкрутства за моделлю Матвійчика.

Модель Матвійчика (2009 рік). 

 
 
 
 
 
 

К1=61427/113655=0,54

 
 
 

К2=61427/40218=1,53

 
 
 

К3=61427/70362,5=0,87