Оптимізація матеріальних потоків

 

 

• Розраховуємо витрати на формування та утримання поточних запасів для скорегованих величин замовлення:

Отриманий результат перевищує мінімально можливі витрати на 31364 грн.                  (∆В_зз = 41901 – 10537 = 31364 грн.)

 

Розглянемо  можливість розміщення на депозитний рахунок у банку економії на середньорічній вартості поточних запасів під 15 % річних.

∆С = 37924 – 9060 = 28864 грн.

28864*0,15=4329,6 грн.

Витрати на фрмування та утримання поточних запасів для скорегованих величин  оптимальних партій зросли на 31364 грн. і навіть при розміщенні зекономлених коштів    (4329,6 грн.) на депозитний рахунок підприємство у підсумку отримає негативний результат –  збиток у розмірі 27034,4 грн.

Система управління запасами, що передбачає всановлення  оптимальної величини партії закупівель в умовах значної інфляції повинна  виходити з того, що витрати на формування і утримання запасів будуть зростати, оскільки зростатимуть закупівельні ціни. В цій ситуації політика закупівлі  залежатиме від того, яку політику цін здійснюватиме продавець  товару. Існує два можливі варіанти поведінки продавця:

• варіант 1 – відсутність активної поведінки продавця;
• варіант 2 – наявність активної поведінки продавця.

Варіант 1

В умовах інфляції, коли ціна продажу встановлюється відповідно до рівня інфляції покупець зацікавлений купити, більшу від оптимальної, партію товару, оскільки його витрати будуть меншими. Розглянемо розрахунок оптимальної  партії при рівні інфляції 23% (і).

Збільшення  величини партії розраховується за формулою:

_{Для товару №1:}

Відповідно  витрати будуть більші, але можливий ефект від закупівлі складе:

∆В_{зз =} (Q”-Q_opt)*S_H*i

∆B_зз = (32700-9249)*2*0,23 = 10787,4 грн.

 

Для товару №2:

Відповідно  витрати будуть більші, але можливий ефект від закупівлі складе:

∆В_зз = (37800-10800)*3*0,23 = 18630 грн.

 

Для товару №3:

Відповідно  витрати будуть більші, але можливий ефект від закупівлі складе:

∆В_зз = (8733-2495)*10*0,23 =14347,4 грн.

 

Варіант 2

Очікуючи  інфляцію продавець встановлює більшу ціну продажу (збільшену на величину маржі α). За цих умов покупцю вигідно  здійснювати закупівлю меншими  партіями, щоб не переплачувати при  черговій закупівлі. α=20%, і=23%.

Оптимальний обсяг партії розраховується за формулою:

_{Для товару №1:}

_{Можливий  ефект закупівлі  меншими партіями:}

∆В_{зз =} (Q_opt - Q”1)*S_H*i

∆В_{зз =}(9249-8416)*2*0,23=383,18 грн.

 

Для товару№2:

_{Можливий  ефект закупівлі  меншими партіями:}

∆В_{зз =} (Q_opt - Q”2)*S_H*i

∆В_зз = (10800-9828)*2*0,23=447,12 грн.

 

Для товару №3:

_{Можливий  ефект закупівлі  меншими партіями:}

∆В_{зз =} (Q_opt - Q”3)*S_H*i

∆В_{зз =} (2495-2270)*2*0,23=103,5 грн.

 

 

Висновки

В даній  курсовій роботі проводиться комплексне обґрунтування логістичних рішень для всіх сфер діяльності підприємства. Основний зміст та послідовність  проектування логістичних рішень представлено блоками. Їх реалізація передбачає виконання  оптимізаційних розрахунків.

Об’єктом  дослідження для курсової роботи є ТзОВ «ОМІС».

З поміж  багатьох підприємств на ринку вже понад три роки якісну та надійну продукцію виробляє підприємство ТзОВ "ОМІС". Свідченням його авторитету на дверному ринку є нагороди, які отримало підприємство за короткий період свого існування.

Виробництво міжкімнатних дверей ТзОВ „ОМІС ” забезпечене найновітнішим обладнанням промислового класу. Якість продукції, що випускається і закладені в неї ноу-хау, дозволяють конкурувати на ринках із різноманітною насиченістю.

На підприємстві «ОМІС» постійно розширяється дилерська мережа. Це забезпечить хороший імідж підприємству, дасть можливість конкурувати з іншими вітчизняними виробниками міжкімнатних дверей, збільшити обсяги виробництва, розширити дистрибуцій ну мережу, а також появляться нові робочі місця для спеціалістів в даній галузі.

Основною  пріоритетною ціллю для підприємства є максимізація прибутку, відповідно мінімізація витрат на транспортування, складування. З цією метою буде створено центральний склад, який забезпечить  безперешкодний зв'язок між усіма  магазинами, постачальниками та виробництвом.

Підприємство  закуповує такі складові, як: дерево (сосна), плити МДФ, декоративну плівку  для встановлення і складання віконних конструкцій;

Підприємство  виробляє наступні складові: скло піскоструйне матоване, сотове наповнення, покриття, ф’юзинг, фурнітуру, поріг, металеві смужки. Оскільки для їх виробництва наявні потужності, кадри, та потреба у цих частинах є значною.

Підприємство  використовує технологію І для виробництва 173 од. міжкімнатних дверей, а для решти – ІІІ технологію. При такому використанні технологій загальні витрати на виготовлення партії дверей 36000 од. будуть мінімальними.

В даній  ситуації джерелом, що генерує матеріальні  потоки, є виробник. Тому утворена логістична система з прямими зв’язками.

Постачальник  «VOSTRO» відповідає усім критеріям вибору постачальника і постачає 50% профільних конструкцій.

Підприємство  «ОМІС» напряму співпрацює з постачальниками частин, без посередників, а також напряму із клієнтами. Ця співпраця забезпечує тісні зв’язки між ними, дружні стосунки, при цьому передбачає різні знижки, як постійному клієнту, відстрочки в платежах та інше.

Визначення  оптимальної величини партії за різними  моделями показує зростання або  зменшення витрат при цьому, враховуючи різні показники зовнішнього  середовища.

Отже, завданням логістики і є прийняття оптимальних рішень стосовно реалізації найефективнішого компромісу між конфліктуючими цілями, зокрема між оптимальним розміром партії і витратами щодо неї.

 

Використана література:

 

1. Є.Крикавський. Економічний потенціал логістичних систем. - Львів, ДУ "Львівська політехпіка", 1997. - 168 с.

2. Крикавський  Є. Логістика: Навч. посібник. - Львів: Видавництво Державного університету "Львівська політехніка", 1999. - 264 с.

3.  В.М.Пурлик. Рынок инвестиционных товаров и логистика. Монография. - М.: Международник университет бизнеса и управления, 1997. - 192 с.

4. www.omic.com.ua

5. www.google.com.ua