Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2012 в 23:58, курсовая работа
Мета курсової роботи: закріплення теоретичних знань з курсу «Функціональна логістика» і набуття студентами навичок проектування управлінських рішень на підприємстві на основі логістичних концепцій.
В даній курсовій роботі проводиться комплексне обґрунтування логістичних рішень для всіх сфер діяльності підприємства. Основний зміст та послідовність проектування логістичних рішень представлено блоками. Їх реалізація передбачає виконання оптимізаційних розрахунків.
Вступ 3
Блок 1. Прийняття стратегічної товарної політики 4
Блок 2. Формулювання пріоритетної цілі підприємства 6
Блок 3. Обґрунтування оптимального рівня спеціалізації 7
Блок 4. Вибір оптимальної технології виробництва …………………………….10
Блок 5. Обґрунтування характеру постачання (принципове визначення пріоритетів та джерел постачання) 13
Блок 6. Обґрунтування величини внутрішнього замовлення (партії) 15
Блок 7. Оптимізація використання технологічного часу 18
Блок 8. Обґрунтування вибору постачальників 20
Блок 9. Обґрунтування технології транспортування і складування в постачанні 23
Блок 10. Оптимізація дистрибуційної структури 25
Висновки 31
Використана література 33
Для формування логістичних рішень скористуємось методами матричного подання інтегрованого АВС - XYZ аналізу:
X |
Y |
Z | |
А |
Т8 |
Т7, Т3 |
|
В |
Т4 |
Т2,Т1 | |
С |
Т10 |
Т9, Т6 |
Т5 |
Із наведеної матриці можна зробити наступні висновки:
Логістичний підхід до проектування власного виробництва вузлів і частин, з одного боку, ґрунтується на тривалості робочих операцій, складових часу проходження виробу, з іншого – на вартісних оцінках обумовлених при цьому витрат на виробництво. Ці обставини характеризують можливість застосування тієї чи іншої взаємозамінної технології виготовлення. Вибір технологій є актуальним як в довгостроковому, так і в середньостроковому плануванні і базується на економічному порівнянні. Цим даються відповіді на такі запитання:
Загальні
порівняльні витрати для
1). постійної складової на всю партію, яка включає витрати на інструменти та на оплату підготовчо-заключного часу;
2). змінної складової з розрахунку на одну одиницю, яка включає оплату часу обробки та вартість витрат матеріалу.
Математично загальні витрати на виготовлення партії N=36000 од. можна розрахувати за формулою:
Визначаємо оптимальний режим використання трьох технологій обробки деталей. Дані для розрахунків наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Вихідні дані варіантів технологій
Показники |
Варіанти технологій | ||
І |
ІІ |
ІІІ | |
1. Час обробки (ta), хв/шт. |
33 |
30 |
27 |
2. Підготовчо-заключний час (tn), хв/партію |
40 |
50 |
80 |
3. середня годинна ставка (St), грн/год. |
91 |
78 |
76 |
4. Витрати сировини і матеріалів (m), кг/шт. |
0,35 |
0,2 |
0,18 |
5. Ціна матеріалу (с), грн/кг. |
28 |
35 |
39 |
6. Постійні витрати (для всієї партії) (К1), грн. |
5000 |
7800 |
8200 |
Підставивши дані у формули отримаємо такі дані:
№ технології |
Назва технології |
Сукупні витрати, грн. | |
Однією партією | |||
І |
Виробництво дверей з сотовим наповнення |
2159660,6 | |
ІІ |
Виробництво дверей з наповненням МДФ |
1663864,9 | |
ІІІ |
Виробництво дверей з наповненням соснових брусків |
1492221,3 |
Отже, мінімальні витрати будуть при виробництві продукцією третьою технологією однією партією.
Для цього ми спочатку прирівняємо попарно технології і розв’яжемо рівняння, щоб знайти їх точки перетину (т. N).
Y=ax+b
Se1=59,85N+5060,66
Se2=46N+7864,99
Se3=41,22N+8301,33
Прирівняємо І і ІІІ рівняння:
59,85N+5060,66=41,22N+8301,33
18,63N=3240,67
N=173 од.
Для точнішого результату побудуємо графік трьох технологій.
Рис. 1. Оптимальний режим використання технологій
При перетині І і ІІІ технологій N=173 од., це видно на рис. 1.
Отже можна зробити висновок такий, що підприємство використовує технологію І для виробництва 173 од. продукції, а для решти – ІІІ технологію. При такому використанні технологій загальні витрати на виготовлення 36000 од. будуть мінімальними.
Визначення функції закупівель передбачає, що компанія повинна отримати необхідні по якості і кількості сировину в потрібне місце, потрібний час від потенційного постачальника, що своєчасно відповідає за свої зобов’язання, з хорошим сервісом як до здійснення сервісу так і після нього, і за вигідною ціною.
Не завжди необхідно купляти продукцію за найнижчою ціною, якщо при такій ціні може бути доставлено не якісний товар, або в незаплановані терміни, що може привести до зупинки виробничої лінії. З іншого боку ціна може бути і дещо вища звичайної, якщо закупівля є терміновою, і у покупця немає часу на переговори про вигідну ціну.
Етапами розв’язку задачі вибору постачальника є:
В даній ситуації джерелом, що генерує матеріальні потоки, є виробник. Тому утворена логістична система з прямими зв’язками.
В результаті встановлення прямих господарських довгострокових зв’язків, максимально спрощується система управління матеріальними потоками, з’являється можливість оперативно змінювати замовлення, скорочувати виробничі запаси, підвищувати надійність, комплектність та ритмічність матеріально-технічного забезпечення. Ефект таких зв’язків досягається завдяки прямим контактам між постачальником і споживачем, які встановлюються на тривалий час.
Для виготовлення міжкімнатних дверей підприємство «ОМІС» використовує вітчизняні кращі імпортні матеріали і комплектуючі.
Підприємство закуповує для виготовлення такі складові: дерево (сосна), плити МДФ, декоративну плівку, фурнітуру.
Для виготовлення дверей, фірма застосовує екологічно чисту деревину компанії «Енерголіс» (м. Червоноград), високоякісні тверді сорти МДФ польського виробництва «VOSTRO».
Декоративна плівка закуповується у вітчизняних виробників ( «Інтер - Стиль», «Галітон»), а також у фірм «Pikington» (Англія) та «Saint-Gobain» (Франція).
Фурнітуру підприємство закуповує у таких фірм: «НAFELE» (Німеччина) та «USK» (Бельгія).
Відомо, що, перелічені вище частини, постачаються за принципом «точно в час». Тому тут потрібно враховувати відстань до фірми-постачальника, оперативність виконання ним замовлення.
Особливу увагу менеджери приділяють транспортним витратам, у які входить розмитнення комплектуючих частин, цінам і гнучкості поставки. Дані іноземні фірми є досить відомими, тому в якості поставлених частин можна не сумніватись.
Підприємство «ОМІС» напряму співпрацює з постачальниками частин, без посередників, а також напряму із клієнтами. Ця співпраця забезпечує тісні зв’язки між ними, дружні стосунки, при цьому передбачає різні знижки, як постійному клієнту, відстрочки в платежах та інше.
Дане підприємство використовує частини іноземних підприємств тому, що якість та терміни поставки підтверджують ціну. Що не можна сказати про вітчизняних виробників.
Логічним продовженням оптимізації функціональних сфер є оптимізація безпосереднього виготовлення (стосовно планування виробничої програми її виконання, управління, регулювання). Розглядаємо логістичний аспект планування і виробництва. Особливого значення набуває формування внутрішнього замовлення, поділ його на партії визначених розмірів та фактори впливу на ці величини.
Процес планування ґрунтується на двох підходах: або планування виробництва уможливлює максимальне використання обладнання за потужністю при одночасному певному використанні його в часі, або мінімальне – за стабільного повного часового використання. Це аргументує необхідність оптимізаційних розрахунків стосовно визначення оптимальної величина та кількості партій.
При формуванні замовлень на виготовлення партії об’єднуються замовлення багатьох клієнтів з метою досягнення безперервності виробництва та додержання терміну поставки (бажань клієнтів).
Однак термін виготовлення окремої партії та терміни постачання, бажання клієнтів щодо поставки, можуть не збігатися. При цьому відбувається накопичення затрат підприємства у сфері виробництва при формуванні партії та підвищенні капіталовкладень в складське господарство. Це і викликає необхідність розрахунку оптимальної величини та кількості партій.
Для мінімізації річних загальних витрат розраховуємо значення Хорт, при якому досягається екстремум функції:
Дані для розрахунку оптимальної величини партії наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку оптимальної величини партії
№ п/п |
Назва показника |
Позначення показника |
Розмірність |
Значення |
1 |
Постійні витрати на партію |
Зп |
грн. |
18000 |
2 |
Змінні витрати на одиницю виробу |
Sн |
грн. /шт. |
180 |
3 |
Річне замовлення |
m |
шт. |
648000 |
4 |
Середньорічна норма витрат |
Р |
% |
10 |
Підставивши дані у формулу отримаємо:
Розрахована в такий спосіб величина партії є орієнтиром, першим наближенням оптимальної величини партії. Оскільки не були враховані інші істотні чинники впливу техніко-технологічного впливу:
Рис.2. Графічна інтерпретація розрахунку оптимальної величини партії
При плануванні
використання технологічного часу виготовлення
підлягають оптимізації часова координація
та послідовність окремих
Порівняльний аналіз трьох варіантів показує, що:
Для розрахунку трьох варіантів технологічного часу виготовлення партії використовуємо наступні дані:
Величина партії Х=5 шт., технологічний процес включає 5 технологічних операцій тривалістю відповідно:
t1 = 33 хв/шт.
t2 = 23 хв/шт.
t3 = 20 хв/шт.
t4 = 23 хв/шт.
t5 = 37 хв/шт.
Т max = 33+37=70