Організація обліку нематериальних активів

40

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи та Організація ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ………………………………………………6

1.1. Поняття про нематеріальні активи, їх види……………………………..6

1.2. Класифікація нематеріальних активів……………………………………9

1.3. Оцінка нематеріальних активів………………………………………….14

1.4. Загальна характеристика рахунків 12 "Нематеріальні активи",

19 "Негативний гудвіл"………………………………………………………17

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

НА ПІДПРИЕМСТВІ ВАТ “Запоріжвогнетрив”…………………….18

2.1.Організаційна структура підприемства………………………………….18

2.2.Організація обліку на підприємств………………………………………19

2.3 Документування господарських операцій………………………………21

2.4. Організація обліку надходження нематеріальних активів…………….22

2.5. Організація обліку амортизації нематеріальних активів………………25

2.6. Організація обліку вибуття нематеріальних активів…………………..27

2.7. Інвентаризація нематеріальних активів………………………………..29

РОЗДІЛ 3. Шляхи удосконалення обліку наявності та

руху нематеріальних активів……………………………………..32

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...42

СПИСОК ВИКОРИСТОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….44

ДОДАТКИ

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

ВСТУП

Мета роботи : проведення та удосконалення організаційной структури обліку на підприемстві ВАТ ”Запоріжвогнетрив”.

Методи дослідження:

-                     описовий

-                     аналітичний

-                     графічний

-                     порівняльний

В даній роботі я озна’милась з організаціэй на підприемстві ВАТ  “Запоріжвогнетрив”. Це підприемство займаеться спеціалізаціею на виробництві вогнетривких виробів: алюмосиликатных  (шамотних і високоглиноземистих), магнезійних, периклазоуглеродистых виробів і  неформованих вогнетривів. Підприємство є одним з основных виробників вогнетривів на Україні, випускаючи 28 % загального об'єму товарної продукції асоціації "Укрогнеупор", зокрема 21 % алюмосиликатных виробів і 50 % магнезійних. Унікальність підприємства полягає в тому, що воно проводить майже всю асортиментну гамму вогнетривів, які використовуються підприємствами гірничо-металургійного комплексу і інших галузей народного господарства. Впродовж останніх років підприємство зберігає стабільний рівень виробництва.

Завдання:

-            закріплення теоретичних знань та їх застосування на практиці;

-            вивчення організаційної структури та особливостей функціонування, правових засад і сфери діяльності підприємства;

-            практична підготовка до самостійної роботи на одній з відповідних посад з фаху “Облік та аудит”;

-            підбір нормативно-правових, інформаційних, звітних і статистичних матеріалів, їх систематизація та аналіз;

-            прогнозування основних показників і перспектив розвитку бази практики;

-            опанувати спеціальність «Облік та аудит» з точки зору практики на основі теоретичних знань;

-            набуття досвіду організаційної та управлінської діяльності зі своєї майбутньої спеціальності.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Згідно даного положення нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи та Організація ОБЛІКУ

НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1.1.           Поняття про нематеріальні активи, їх види

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Згідно даного положення нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

До монетарних активів відносяться грошові кошти, а також інші активи, які мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей. Отже, всі інші активи є немонетарними. До них належать запаси, устаткування, меблі тощо, але вони не є нематеріальними активами, оскільки мають фізичну субстанцію. Особливістю нематеріальних активів, відповідно до їх визначення, є відсутність фізичної субстанції. Типовими прикладами і таких активів є ноу-хау, товарні знаки, патенти, комп'ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо.

Ідентифікований актив – це придбаний актив, який на дату придбання відповідає наступним критеріям:

- оцінка активу може бути достовірно визначена;

- в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигод. Можливість ідентифікації означає, що актив можна відокремити від підприємства. Тобто, по відношенню до конкретного об'єкту нематеріальних активів повинна існувати можливість вилучення його з сукупного майна, зафіксованого на балансі підприємства ВАТ ”Запоріжвогнетрив”, відокремлення його під інших активів і розпорядження ним. До складу нематеріальних активів, наприклад, не можуть бути віднесені інтелектуальні та ділові якості людини, її кваліфікованість та здатність до праці, оскільки вони виступають невідокремленою частиною свого носія і не можуть бути використані без нього.

Майбутня економічна вигода – потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство (прямо або непрямо) грошових коштів та їх еквівалентів

Група нематеріальних активів – це сукупність нематеріальних активів однотипних за призначенням та умовами використання.

У відповідності до п. 5 П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на декілька груп [7].

Розглянемо детальніше деякі групи нематеріальних активів.

Право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища – право на користування надрами, у тому числі на розробку корисних копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсів, Яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону тощо.

Право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище – право на користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища.

Право користування земельною ділянкою – право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права відноситься також право оренди земельної ділянки.

Товарні знаки і торгові марки – це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги.

Фірмова назва. Найменування юридичної особи. Права і обов'язки підприємств ВАТ ”Запоріжвогнетрив”, пов'язані з використанням фірмового найменування, визначаються чинним законодавством.

Право на корисні моделі. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

Право на промислові зразки – виключені привілеї на використання художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визначають зовнішній вигляд продукції [15].

Право на сорт рослин – затверджує авторство на сорт та виключне право на його використання. Список родів та видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на ноу-хау – право на нові технології, технічні та інші рішення, що приносять прибуток в процесі виробничо-господарської діяльності.

Право на програми для ЕОМ – право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності ' даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання результату.

Право на бази даних – право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.

Право на використання економічних та інших привілеїв – права на користування податковими, господарськими та іншими привілеями.

Визначаються на підставі документів, що засвідчують ці права. Право користування податковими привілеями визначається на підставі інформації, наданої податковою адміністрацією.

Гудвіл відповідно до П(С)БО 19 – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання.

Тобто, вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому як єдиного майнового господарського комплексу, відрізняється від сукупної вартості його активів та зобов'язань. Іншими словами, між вартістю підприємства та чистою вартістю його майна завжди існує різниця. Ця різниця і є гудвілом, вона може бути або позитивною, або негативною. Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його активів та зобов'язань через наявність стабільних покупців, визнану ділову репутацію, діяльність у сфері маркетингу та збуту, технічні ноу-хау, ділові зв'язки, досвід управління, рівень кваліфікації персоналу тощо. Таким чином, позитивний гудвіл – це надбавка до ціни, яку сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод.

1.2. Класифікація нематеріальних активів.

Правовою підставою належності ОПВ конкретному підприємству і, відповідно, визнання їх нематеріальними активами підприємства є наявність охоронних документів (патентів, свідоцтв), ліцензійних договорів, свідоцтв про реєстрацію підприємств, акта або протоколу відповідної комісії про факт створення ноу-хау, договори про передачу ноу-хау (безпатентні ліцензії).

За характером функцій, що здійснюються у суспільному виробництві, В.Н. Глазунов [23] поділяє нематеріальні активи на такі групи:

• інтелектуальна власність;

• майнові права;

• відкладені витрати;

• вартість фірми (ділова репутація, імідж фірми).

Ця класифікація має занадто узагальнений характер і відбиває радше не функції нематеріальних активів у суспільстві, а структуру витрат на придбання й використання їх у процесі господарювання.

У бухгалтерському обліку до нематеріальних активів підприємства належить і промислова власність, яка має вартісну оцінку, і це є основною відмітною ознакою, що поділяє ОПВ на дві групи:

• об'єкти нематеріальних активів;

• ОПВ, які не мають вартісної оцінки і не належать до нематеріальних активів.

На думку французьких економістів Р. Домініка і С. Даніеля [119, С. 371 — 375], нематеріальні активи, які сприяють успішній діяльності підприємств, поділяються за своєю природою на дві основні групи. Частина з них є реальними, решта — фінансовими. Реальні активи поділяються на дві категорії. Перша становить активи, що виникли завдяки знанням у будь-якій формі. Друга категорія пов'язана з рідкісністю активів, природною або організованою.

Для зручності активи знань поділяють на три різні групи, хоча такий поділ не завжди чіткий:

• знання (savoir);

• уміння (savoir-faire)

• поширення знань (faire-savoir).

Знання означає опанування принципами діяльності (як теоретичними, так і практичними). Для виробництва це може означати концептуальну розробку методу його регулювання. Для маркетингу — організацію вивчення ринку й опрацювання зібраних даних.

Уміння (технологію) пов'язано з практичним використанням знань і стосується засобів конкретного й ефективного їх застосування.

Поширення знань передбачає розповсюдження на підприємстві і поза ним інформації про фірму, її продукцію та види діяльності. Інформація, реклама й імідж фірми — результати поширення знань. Загалом вони сприяють підвищенню престижу фірми.

Ця класифікація цікава тим, що вирізняє окремі групи нематеріальних активів, пов'язаних із знаннями. Проте вона має два недоліки, на які слід звернути увагу. Перший полягає в тому, що не існує чіткого розмежування категорій. Другий цілковито випливає з першого і полягає в тісному переплетінні та взаємозв'язку всіх груп нематеріальних активів.

Певні форми нематеріальних активів, пов'язані зі знаннями, можуть мати юридичний захист, що гарантує власнику право на використання і часто забороняє імітацію. Це право забезпечується шляхом отримання охоронного документа на опв.