Курс лекций по "Логистике"

Визначити інтервал часу між замовленнями можна з  урахуванням оптимального розміру  замовлення. Оптимальний розмір замовлення дозволяє мінімізувати сукупні витрати  на зберігання товарно-матеріальних запасів  і повторення замовлення, а також  досягти якнайкращого поєднання  взаємодіючих чинників, таких, як використовувана  площа складських приміщень, витрати  на зберігання товарно-матеріальних запасів  і вартість замовлення.

Розрахунок інтервалу  часу між замовленнями можна проводити  таким чином:

I = N * 8 / Орз

де N - кількість  робочих днів у році;

8 - потреба в  готельному продукті, що замовляється, од.;

Орз - оптимальний розмір замовлення, од.

Одержаний за допомогою  формули інтервал часу між замовленнями не може розглядатися як обов´язковий до застосування. Він може бути скоректований  на основі експертних оцінок.

Оскільки в  даній системі момент замовлення наперед визначений і не змінюється ні за яких обставин, постійно змінюваним параметром є саме розмір замовлення. Його обчислення ´рунтується на прогнозованому рівні споживання.

Розрахунок розміру  замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями проводиться  за формулою:

РЗ = 3МБ - ПЗ+ ОС

де РЗ - розмір замовлення, од.;

ЗМБ - максимально  бажане замовлення, од.;

ПЗ - поточне замовлення, од.;

ОС - очікуване  споживання за певний час.

Як видно з  формули, розмір замовлення розраховується таким чином, що за умови точної відповідності  фактичного споживання очікуваному, постачання поповнює товарно-матеріальні запаси на складі до максимального бажаного рівня. Дійсно різниця між максимальними  бажаними і поточними товарно-матеріальними  запасами визначає величину замовлення, необхідну для поповнення товарно-матеріальних запасів до максимального бажаного рівня, а очікуване споживання забезпечує це заповнення під час постачання.

 

.4. Інші  системи управління товарно-матеріальними  запасами

Розглянуті вище основні системи управління товарно-матеріальними  запасами базуються на фіксації одного з двох можливих параметрів - розміру  замовлення або інтервалу часу між  замовленнями. В умовах відсутності  відхилень від запланованих показників і рівномірного споживання товарно-матеріальних запасів, для яких розроблені основні  системи, такий підхід є цілком достатнім.

Проте на практиці частіше зустрічаються інші, складніші  ситуації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи управління товарно-матеріальними запасами не в змозі забезпечити безперебійне постачання готельного комплексу без  значного завищення обсягу товарно-матеріальних запасів. За наявності систематичних  збоїв у встановленні та споживанні основні системи управління товарно-матеріальними  запасами стають неефективними. Для  таких випадків проектуються інші системи  управління товарно-матеріальними  запасами.

Різне поєднання  ланок основних систем управління товарно-матеріальними  запасами, а також додавання принципово нових ідей в алгоритм роботи системи  призводить до можливості формування величезного числа систем управління товарно-матеріальними запасами, що відповідають найрізноманітнішим вимогам. Найбільш поширені інші системи, як-от: 1) система зі встановленою періодичністю  поповнення товарно-матеріальних запасів  до постійного рівня; 2) система „максимуму-мінімуму".

Система зі встановленою періодичністю поповнення товарно-матеріальних запасів до встановленого рівня

У даній системі, як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від  основної системи, вона зорієнтована на роботу при значних коливаннях відвідування готельного комплексу. Щоб запобігти  завищенню обсягів товарно-матеріальних запасів, що містяться на складі, або  їх дефіциту, замовлення проводяться  не тільки у встановлені моменти  часу, але і при досягненні товарно-матеріальними  запасами граничного рівня. Таким чином, дана система включає елемент  системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену  періодичність оформлення замовлення) і елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстежування граничного рівня товарно-матеріальних запасів).

Гарантійний (страховий) запас дозволяє продовжувати надавати послуги у разі передбачуваної затримки постачання. Поповнення гарантійних  товарно-матеріальних запасів проводиться  під час подальших постачань  через перерахунок розміру замовлення так, щоб його постачання збільшило  товарно-матеріальні запаси до максимального  бажаного рівня. Гарантійні товарно-матеріальні  запаси не справляють безпосередньої дії на функціонування системи в  цілому.

З системи управління товарно-матеріальними запасами з  фіксованим розміром замовлення дана система запозичила параметр граничного рівня товарно-матеріальних запасів. Граничний рівень товарно-матеріальних запасів визначає таку їх кількість, при досягненні якої проводиться чергове замовлення. Величина граничного рівня розраховується виходячи із значення очікуваного денного споживання таким чином, що надходження замовлення відбувається у момент зниження поточних товарно-матеріальних запасів до гарантійного рівня. Отже, відмітною особливістю системи є те, що замовлення діляться на дві категорії. Планові замовлення проводяться через задані інтервали часу. Можливі додаткові замовлення, якщо наявність товарно-матеріальних запасів на складі доходить до граничного рівня. Очевидно, що необхідність додаткових замовлень може з´явитися тільки при відхиленні темпів споживання від запланованих.

Максимально бажані товарно-матеріальні запаси є тим  постійним рівнем, поповнення до якого  вважається за доцільне. Цей рівень товарно-матеріальних запасів побічно (через інтервал часу між замовленнями) пов´язаний з найбільш раціональним завантаженням площ складу при врахуванні можливих збоїв постачання і необхідності безперебійного постачання.

Параметром системи  управління товарно-матеріальними  запасами, що постійно розраховується, зі встановленою періодичністю поповнення товарно-матеріальних запасів до постійного рівня є розмір замовлення. Як і  в системі з фіксованими інтервалом часу між замовленнями, його обчислення ´рунтується на прогнозованому рівні споживання.

Розрахунок розміру  замовлення в даній системі проводиться  або за формулою (9.30) (у фіксовані  моменти замовлень), або за наступною  формулою (в момент досягнення граничного рівня):

РЗ = МБЗ - ГР + ОС

де РЗ - розмір замовлення, од.;

МБЗ - максимально  бажане замовлення, од.;

ГР - граничний  рівень товарно-матеріальних запасів, од.;

ОС - очікуване  споживання до моменту постачання, од.

Розмір замовлення розраховується таким чином, що за умови  точної відповідності фактичного споживання (до моменту постачання) прогнозованому постачання поповнює товарно-матеріальні  запаси на складі до максимального  бажаного рівня.

Система «Мінімум-максимум»

Ця система, як і система зі встановленою періодичністю  поповнення товарно-матеріальних запасів  до постійного рівня, містить у собі елементи основних систем управління товарно-матеріальними запасами. Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується постійний інтервал часу між замовленнями. Система «Мінімум-максимум» орієнтована  на ситуацію, коли витрати на утримання  товарно-матеріальних запасів і  витрати на оформлення замовлення настільки  значні, що стають сумірні з втратами від дефіциту товарно-матеріальних запасів. Тому в даній системі  замовлення, проводяться не через  кожен заданий інтервал часу, а  тільки за умови, що товарно-матеріальні  запаси на складі у цей момент виявилися  рівними або менше встановленого  мінімального рівня. У разі видачі розмір розраховується так, щоб постачання поповнило товарно-матеріальні запаси до максимального бажаного рівня. Таким  чином, дана система працює лише з  двома рівнями товарно-матеріальних запасів - мінімальним і максимальним.

Гарантійні (страхові) товарно-матеріальні запаси дозволяють готельному комплексу надавати послуги  у разі передбачуваної затримки постачання. Як і система зі встановленою періодичністю  поповнення товарно-матеріальних запасів  до постійного рівня, гарантійні товарно-матеріальні запаси використовуються для розрахунку граничного рівня товарно-матеріальних запасів.

Граничний рівень товарно-матеріальних запасів у  системі "Мінімум-максимум" виконує  роль "мінімального" рівня. Якщо у  встановлений момент часу цей рівень пройдений, тобто наявні товарно-матеріальні  запаси рівні граничному рівню, або  не досягають його, то замовлення оформляється. Інакше замовлення не видається, і відстежування граничного рівня, а також видача замовлення будуть проведені тільки через заданий інтервал часу.

Максимальні бажані товарно-матеріальні запаси в системі "Мінімум-максимум" виконують  роль "максимального" рівня. Його розмір враховується при визначенні розміру замовлення. Він побічно (через інтервал часу між замовленнями) пов´язаний з найбільш раціональним завантаженням площ складу при врахуванні можливих збоїв постачання і необхідності його безперебійності.

Параметром системи "Мінімум-максимум" є розмір замовлення, що постійно розраховується. Як і в  попередніх системах управління, товарно-матеріальними  запасами, його обчислення ´рунтується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення.

 

 

8. Організація складського господарства

 Склади - це  будівлі, споруди і різноманітні  пристрої, призначені для приймання,  розміщення і зберігання товарів,  що поступили на них, оброблення  їх, іноді - видачі з них напівфабрикатів  (харчових продуктів для інших  ресторанів, випраної на замовлення  іншого підприємства білизни,  чищеного одягу, якщо є хімчистка)  готельного комплексу.

Склади є одним  з найважливіших елементів логістичних  систем. Об´єктивна необхідність у  спеціально облаштованих місцях для утримання товарно-матеріальних запасів існує на всіх стадіях потоку матеріалів, починаючи від первинного джерела напівфабрикатів і закінчуючи клієнтом готельного комплексу. Цим пояснюється велика кількість різноманітних видів складів.

 

1. Види складів

Розміри складів  варіюються в широкому діапазоні: від  невеликих приміщень, загальною  площею в декілька сотень квадратних метрів, до складів-гігантів, що покривають площі в сотні тисяч квадратних метрів.

Розрізняються склади і за висотою укладання вантажів. У одних вантаж зберігається не вище за людський зріст, в інших необхідні  спеціальні пристрої здатні підняти  і точно укласти вантаж в осередок на висоті 24 м і більше.

Склади можуть мати різні конструкції: розміщуватися  в окремих приміщеннях (закриті), мати тільки дах або дах і одну, дві або три стіни (напівзакриті). Деякі вантажі зберігаються взагалі  поза приміщеннями на спеціально обладнаних майданчиках, у так званих відкритих  складах.

У складі може створюватися і підтримуватися спеціальний режим, наприклад температура, вологість.

Готельний комплекс може мати для зберігання товарів  свій склад (склад індивідуального користування), може, на умовах лізингу, здавати його в оренду іншим фізичним або юридичним особам (склад колективного користування або склад-фірма), або ж використовувати склад іншого підприємства, чи навіть конкурента.

Розрізняються склади і за ступенем механізації складських операцій: немеханізовані; комплексно-механізовані; автоматизовані; автоматичні.

Істотною ознакою  класифікації складів є можливість доставки і вивозу вантажу за допомогою  транспорту.

Залежно від широти асортименту товарно-матеріальних запасів, що зберігаються виділяють:

- спеціалізовані  склади;

- склади із  змішаним або універсальним асортиментом.

Сукупність робіт, що виконуються на різних складах, приблизно  однакова. Це пояснюється тим, що в  різних логістичних процесах склади виконують наступні схожі функції:

- тимчасове розміщення  і зберігання товарно-матеріальних  запасів;

- перетворення  матеріальних потоків;

- забезпечення  логістичного сервісу в системі  обслуговування.

Кількість, склад, місткість і спеціалізація складів  утворюють структуру складського  господарства готельного комплексу. Організація  складів, їх технічне оснащення і  розміщення на території готельного комплексу мають істотне значення для роботи та економіки готельного комплексу. Організація складського  господарства робить вплив на пропускну  спроможність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, на величину внутрішньоготельних транспортних витрат і т.д.

За рівнем спеціалізації  матеріальні склади підрозділяються  на спеціалізовані та універсальні. Звичайно склади оснащуються стелажами, які  розміщуються так, щоб ефективно  використовувати всю їх кубатуру (об´єм). Матеріали зберігаються в  стандартній тарі, яка зручно розміщується на стелажах і легко перевозиться за допомогою транспортерів і  штабелеукладальників.

 

.2. Організація складських робіт

Здійснювані на складах  роботи можна звести до наступних  основних операцій: приймання матеріалів, розміщення їх, зберігання, підготовка до виробничого споживання, відправка  виробничим та іншим ділянкам готельного комплексу і облік матеріальних цінностей.

Матеріали, що поступають на склад, проходять кількісне та якісне приймання. Кількісне приймання  полягає в перевірці відповідності  фактичної наявності матеріалів, вказаних у супровідних документах. Первинна перевірка вантажів, що поступають ззовні, проводиться представником  готельного комплексу на приймальній  станції. Тут перевіряється число  прибулих місць, цілість упаковки, іноді  вага вантажу. Якщо встановлюється розбіжність  між фактичною наявністю і  тією, яка вказана в супровідних  документах, то на приймальній станції  складається так званий комерційний  акт для висунення претензій  винуватцю недостачі -постачальнику або транспортній організації.