Курс лекций по "Логистике"

- малоцінний господарський  інвентар (виробничий інвентар - вогнегасники, відра, лопати тощо; офісний інвентар - столи, стільці, шафи; побутовий  інвентар - ліжка, тумбочки, штори,  скатертини і т.д.);

- спеціальний  одяг і взуття;

- спеціальний  інструмент і пристосування;

- змінне устаткування;

- виробнича тара.

Норма обігових коштів у виробничих товарно-матеріальних ресурсах включає наступні елементи:

- транспортні  товарно-матеріальні ресурси (час  знаходження матеріалів у дорозі);

- підготовчі товарно-матеріальні  ресурси (час на приймання,  розвантаження, сортування, складування  і підготовку до надання готельних  послуг);

- поточні товарно-матеріальні  ресурси (час знаходження на  складі у вигляді змінного, денного  і тому подібного товарно-матеріального  запасу);

- страхові товарно-матеріальні  запаси (час знаходження на складі  у вигляді гарантійних товарно-матеріальних  ресурсів).

Враховуючи ступінь  сезонності, який майже завжди присутній  в готельній індустрії створюються  сезонні товарно-матеріальні запаси.

Величина транспортних ресурсів розраховується методом прямого  рахунку або аналітичним методом. Метод прямого рахунку застосовується при вузькій номенклатурі матеріальних ресурсів, що надходять від обмеженого числа постачальників. У цьому  випадку за підсумками минулого періоду  визначається середня тривалість пробігу  вантажу від постачальника до готельного комплексу, що і є нормою транспортних ресурсів. При великому числі постачальників і широкій  номенклатурі споживаних ресурсів норма  транспортних ресурсів визначається аналітичним  методом на основі нормативу минулого періоду.

розрахунок часу перебування коштів у підготовчих  товарно-матеріальних ресурсах визначається виходячи з фактичних витрат, що встановлюються хронометражем, або  на основі звітних даних за попередній період. Час підготовки матеріалів до надання послуг зумовлюється переліком  відповідних операцій і умовами  їх виконання. При механізації навантажувально-розвантажувальних  і складських операцій цей час  звичайно не перевищує декількох  годин.

Як норму поточних ресурсів приймають половину середньозваженого  інтервалу між постачаннями. По окремих  видах товарно-матеріальних цінностей, що поступають з інтервалом 1-5 днів, норма запасів може бути збільшена  до повної тривалості середнього інтервалу. Величина середньозваженого інтервалу  обчислюється на основі оптимального розміру замовлення або режиму надходження  ресурсів, що склався в звітному періоді. У випадках, коли постачання плануються регулярно, а даний матеріал споживається рівномірно, середній інтервал між постачаннями визначається діленням числа днів у році на число планових постачань.

При розрахунку норми  поточних товарно-матеріальних запасів  по режиму надходження товарно-матеріальних цінностей, що склався, середньозважений інтервал визначається по складських картках обліку постачань за минулий  рік. При цьому не беруться до уваги  повернення матеріалів на склад, випадкові  та нетипові постачання. При отриманні  одного і того ж матеріалу або  напівфабрикату від декількох постачальників в один день такі надходження розглядаються  як одне постачання. Аналогічно розв´язується  питання під час надходження  напівфабрикатів від одного постачальника  протягом декількох днів підряд, але  за умови, що на всі відвантаження  виписаний один платіжний документ.

Норма обігових коштів у днях по страхових товарно-матеріальних запасах звичайно встановлюється в  межах до 50% норми поточних товарно-матеріальних запасів, якщо даний матеріал поступає від іногородніх постачальників. Якщо здійснюються постачання в межах  одного міста, то страхові товарно-матеріальні  запаси не передбачаються або утворюються  по окремих позиціях у розмірі  до 30% норми поточних товарно-матеріальних запасів. Норма страхових товарно-матеріальних запасів збільшується понад 50%, якщо:

- окремі види  матеріалів (напівфабрикатів) виготовляються  тільки для даного готельного  комплексу одним постачальником;

- готельний комплекс  розташований далеко від зручних  транспортних шляхів або доставка  матеріалів можлива лише в  окрему пору року.

Норматив обігових коштів по товарно-матеріальних запасах  розраховується виходячи з описаних вище норм і одноденної витрати як сума всіх вхідних елементів. При  цьому треба мати на увазі, що, як правило, норматив обігових коштів по допоміжних матеріалах розраховується аналітичним методом. При використанні цього методу спочатку обчислюється норматив обігових коштів у гривнях  на одного працівника або на 1000 грн. вартості готельних послуг виходячи з фактичного споживання в базовому періоді. Потім одержаний показник множиться на плановану чисельність  персоналу або надання готельних  послуг.

Норматив виробничих товарно-матеріальних запасів (Нвз) складається з нормативу поточних товарно-матеріальних запасів, підготовчих і страхових і може бути визначений за формулою:

Нвз = СДОБ • (Нпот + Нп +НС) (9.8)

де СДОБ - середньодобове споживання матеріалів;

Нпот - норма поточних товарно-матеріальних запасів, дн;

Нп - норма підготовчих товарно-матеріальних запасів, дн;

НС - норма страхових  товарно-матеріальних запасів, дн.

 

 

5. Шляхи поліпшення забезпеченості матеріальними ресурсами

 Дослідження  внутрішньовиробничих резервів  економії матеріальних ресурсів  складає зміст економічного аналізу,  який передбачає наступні етапи:

Оцінка якості планів матеріально-технічного постачання, аналіз їх виконання.

Оцінка потреби  готельного комплексу в матеріальних ресурсах.

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально-технічного постачання, заявки, специфікації, договори на постачання напівфабрикатів, форми статистичної звітності про наявність і  використання матеріальних ресурсів і  їх витрати на надання послуг, планові  та звітні калькуляції собівартості послуг, дані про нормативи і норми  витрат матеріальних ресурсів.

Важливою умовою безперебійної нормальної роботи готельного комплексу є повна забезпеченість потреби в товарно-матеріальних ресурсах (МРІ) джерелами покриття (Uі):

МРІ = Uі (9.10).

Розрізняють внутрішні (власні) джерела і зовнішні.

До внутрішніх джерел відносять скорочення відходів напівфабрикатів, використання вторинних  напівфабрикатів, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економію матеріалів у результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

До зовнішніх  джерел відносять надходження матеріальних ресурсів від постачальників відповідно до укладених договорів.

Потреба в завезенні  матеріальних ресурсів зі сторони визначається різницею між загальною потребою в 1-му виді матеріальних ресурсів і  сумою внутрішніх джерел її покриття. Ступінь забезпеченості потреби  в матеріальних ресурсах договорами на їх постачання оцінюється за допомогою  наступних показників:

Коефіцієнт забезпеченості за планом Кзп:

Кзп = В / П (9.11),

де В - вартість матеріальних ресурсів за укладеними договорами,

П - планова потреба.

Коефіцієнт забезпеченості фактичний Кзф:

Кзф = Вф / П (9.12),

де Вф - Вартість фактично поставлених матеріальних ресурсів,

П - планова потреба.

Аналіз даних  коефіцієнтів проводиться по кожному  виду матеріалів

Потреба в матеріальних ресурсах визначається також у розрізі їх видів на потреби основної і не основної діяльності готельного комплексу і на товарно-матеріальні ресурси, необхідні для нормального функціонування на кінець періоду.

Потреба в товарно-матеріальних ресурсах на утворення запасів визначається в трьох оцінках:

- у натуральних  одиницях вимірювання, що необхідно  для встановлення потреби в  складських приміщеннях;

- у грошовій (вартісній)  оцінці для виявлення потреби  в оборотних коштах і ув´язки  з фінансовим планом;

- у днях забезпеченості - в цілях планування і контролю  за виконанням графіка постачання.

Забезпеченість  готельного комплексу товарно-матеріальними  ресурсами в днях обчислюється за формулою:

Здн = Змп / Вді (9.13),

де Здн - товарно-матеріальні запаси, в днях;

3МІ - запаси i-ого виду товарно-матеріальних ресурсів у натуральних або вартісних показниках;

ВдІ - середня денна витрата i-ого виду товарно-матеріальних ресурсів у тих же одиницях виміру.

Середня денна  витрата кожного виду товарно-матеріальних ресурсів розраховується діленням сумарної витрати і-ого виду товарно-матеріальних ресурсів за аналізований період (MPI) на кількість календарних періодів (Д):

Вді = MPi / Д (9.14).

У процесі аналізу  фактичні товарно-матеріальні ресурси  найважливіших видів порівнюють із нормативними і виявляють відхилення.

Перевіряють також  стан запасів напівфабрикатів і  матеріалів на предмет виявлення  зайвих і непотрібних. їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрат. До неходових відносять матеріали, по яких не було витрат більше одного року.

 

1. Показники  ефективності товарно-матеріальних  ресурсів

У процесі споживання товарно-матеріальних ресурсів у наданні  послуг відбувається їх трансформація  в матеріальні витрати, тому рівень їх витрачання визначається через показники, обчислені виходячи з суми матеріальних витрат.

Для оцінки ефективності матеріальних ресурсів використовується система узагальнюючих і часткових  показників.

Узагальнюючі  показники

Матеріалоємність  готельних послуг (МЄ):

МЄ = С / В (9.15),

де С- сума матеріальних витрат, В - вартість послуг

Відображає величину матеріальних витрат, на 1 грн. наданих  послуг

Матеріаловіддача послуг (МВ):

МВ = В / С (9.16),

де В - вартість послуг, С - сума матеріальних витрат.

Характеризує  вихід послуг з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів.

Питома вагомість  матеріальних витрат у собівартості послуг (ПВ):

ПВ = С / П (9.17),

де С - сума матеріальних витрат, П - повна собівартість послуг.

Відображає рівень використання матеріальних ресурсів, а також структуру (матеріалоємність готельних послуг).

Коефіцієнт використання матеріалів (Квм):

Квм = Сф / Сп

де Сф - сума фактичних матеріальних витрат,

СП - сума матеріальних витрат за планом при фактичному наданні  послуг.

Показує рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм їх витрачання.

Часткові показники

Вони відображають ефективність споживання окремих елементів  товарно-матеріальних ресурсів на 1 грн. наданих готельних послуг.

Напівфабрикатоємність послуг (Нфє):

Нфє = Всм / Вп

де вСМ - вартість спожитих напівфабрикатів і матеріалів,

Вп - вартість послуг.

Паливоємність послуг (пєп):

Пєгп – Всп / Вп

де Всп - вартість спожитого палива,

Вп - вартість послуг.

Енергоємність послуг (Еєп):

Еєгп = Все / Вп

де ВСЕ - вартість спожитої енергії,

Вгп - вартість послуг.

Питома матеріалоємність послуг (пМє):

Пмє = Ввм / Ц

де ВВМ - вартість всіх спожитих на послуги матеріалів,

Ц - ціна послуг.

Характеризує  величину матеріальних витрат, витрачених на одиницю певного виду послуг.

Застосування  узагальнюючих показників в аналізі  дозволяє одержати загальне уявлення про рівень ефективності використання товарно-матеріальних ресурсів і резерви  його підвищення.

Часткові показники  використовуються для характеристики ефективності споживання окремих елементів  матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії тощо), а  також для встановлення зниження матеріалоємності окремих послуг (питомої  матеріалоємності).

У готельних комплексах частковими показниками можуть бути: матеріалоємність і напівфабрикатоємність.

Питома матеріалоємність окремих послуг може бути обчислена  як у вартісному, так і в умовно-натуральному і натуральному виразі.

У процесі аналізу  фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчають їх динаміку і причини  зміни.

Ефективність  використання обігових коштів

Ефективність  використання обігових коштів (ОК) характеризується їх структурою (часткою фінансування за рахунок власних коштів і розподілом у виробничому циклі) і оборотністю.