Курс лекций по "Логистике"

- недостатня свобода  дій плануючих структур і пов´язаних  з плануванням співробітників. Як  показує зарубіжний досвід, у  готельних комплексах розвинених країн ефективний час обробки напівфабрикатів складає максимально 20% від часу проходження циклу. Це свідчить про вельми тривале знаходження напівфабрикатів у напівготовому вигляді та приводить до створення великих товарно-матеріальних запасів, а відповідно і зростання витрат на них. Дослідження, що проводяться у ряді західних країн, дають підстави стверджувати, що очікуваний прибуток від кожного відсотка скорочення рівня товарно-матеріальних запасів може бути прирівняний до 10-процентного зростання обігу.

  В даний час значно зросли вимоги ринку до параметрів готельних послуг, і, перш за все до їх якості. Відбулося це унаслідок переважання пропозиції над попитом, наявності надмірних виробничих потужностей і т.д. Звідси випливає, що успіху в конкурентній боротьбі може досягти той, хто найбільш раціональним чином побудував свій процес надання готельних послуг, так, що його економічні показники знаходяться на оптимальному рівні. Ця мета досягається, окрім інших заходів, шляхом:

а) зниження витрат, пов´язаних із наданням і зберіганням  товарно-матеріальних запасів;

б) скорочення часу постачань;

в) чіткішого дотримання термінів постачання;

г) збільшення гнучкості  виробництва, його пристосованості  до умов ринку;

д) підвищення якості готельних послуг;

е) збільшення продуктивності.

Останніми роками відбулося помітне удосконалення  методів надання готельних послуг, що дозволило знизити виробничі  витрати. Подальша економія коштів, як вже наголошувалося вище, може бути досягнута, якщо будуть реалізовані  резерви, закладені в раціоналізації постачальницьких процесів. Перш за все, це стосується до оптимізації товарно-матеріальних запасів. Рішення, що приймаються керівництвом готельного комплексу в цій області, кінець кінцем торкаються кожного окремого виду готельних послуг або предмету зберігання, що підлягають контролю, конкретна  одиниця яких називається «одиницею  обліку товарно-матеріальних запасів» (ООТМЗ).

Вивчення реально  діючих систем управління товарно-матеріальними  запасами, показало, що існує статистична  закономірність, що визначає розміри  потреби у видах товарно-матеріальних запасів. Типове положення, коли на приблизно 20% ООТМЗ припадає 80% обсягу попиту в  грошовому виразі. При цьому для  товарно-матеріальних запасів напівфабрикатів  широкого споживання характерна менша  концентрація ООТМЗ високої вартості, чим для товарно-матеріальних запасів  напівфабрикатів вузького призначення. Звідси випливає що, всі ООТМЗ не повинні контролюватися на одному рівні.

Даний висновок є  одним з найбільш важливих, і його необхідно враховувати при управлінні безліччю товарно-матеріальних запасів  за умови, що вони розглядаються ізольовано один від одного. Це допомагає ідентифікувати найбільш важливі ООТМЗ, що знаходяться  в товарно-матеріальних запасах. Вони одержують пріоритет при розподілі  часу в процесі управління товарно-матеріальними  запасами в будь-якій даній системі. Проте відносний пріоритет, яким користується та або інша готельна послуга часто змінюється, оскільки попит на неї, як і її вартість, не залишаються постійними. Це означає, що розподіл за вартістю одиниць обліку готельних послуг є динамічним, а  не статичним поняттям.

Сьогодні, завдяки  активізації ряду чинників, у тому числі і впровадженню логістики, багато підприємств послідовно пов´язані  один з одним, надання готельних  послуг і система товарно-матеріальних запасів набувають взаємозалежного  характеру. У такій ситуації управління наданням готельних послуг означає  організацію роботи не тільки кожної ланки окремо, але і всіх разом  як єдиного цілого. Аналізуючи систему  замовлень, багато готельних комплексів стали виходити з методу комплексного регулювання, що дозволяє гармонійно з´єднати, всі ланки і розміряти обсяги виробництва і товарно-матеріальних запасів. Для цього важливо понизити їх коливання на кожній стадії шляхом точного прогнозування попиту на готельні послуги і проведення такої  політики замовлень, яка дозволила  б збалансувати зміни попиту. Крім того, для досягнення шуканої відповідності  на кожній стадії всі розбіжності  необхідно реєструвати, а інформація про них за допомогою зворотного зв´язку повинна враховуватися  в початковому виробничому плані  з подальшою можливістю коригування.

У цілях зниження на кожній стадії відповідності обсягів  надання готельних послуг і товарно-матеріальних запасів у даний час найширше застосовується такий метод контролю, як зворотний зв´язок в системі виробничих товарно-матеріальних запасів.

Завдяки цілеспрямованому застосуванню організованих, планових і контрольних заходів можливо  перешкодити створенню зайвих товарно-матеріальних запасів.

Логістичний підхід до управління товарно-матеріальними  запасами передбачає відмову від  функціонально орієнтованої концепції  в цій області, оскільки вона має  наступні недоліки:

- проблеми, що  виникають у створенні та зберіганні  товарно-матеріальних запасів, часто  розв´язуються за принципом пошуку  винного в іншій структурі,  замість виявлення їх дійсних  причин;

- будь-яка функціональна  ланка кожної організаційної  структури розробляє свою власну  політику товарно-матеріальних запасів,  що не завжди узгоджується  на вищому рівні;

- готельні комплекси,  як правило, забезпечується надлишками  товарно-матеріальних запасів.

Отже, проблема товарно-матеріальних запасів не може бути вирішена, якщо окремі функції організованої структури  розвиватимуться не комплексно. Вимога оптимізації товарно-матеріальних запасів призвела до необхідності розробити  єдину концепцію відповідальності за товарно-матеріальні запаси.

Із розвитком  логістики в готельних комплексах почалася перебудова управління матеріальними  товарно-матеріальними запасами, стала  налагоджуватися їх тісна координація  із загальним матеріальним потоком  готельного комплексу. Стало можливо  звести до нуля погрішності в складуванні  та передавати дані про стан складських товарно-матеріальних запасів в  масштабі реального часу.

Враховуючи потенційне значення товарно-матеріальних запасів, дослідження логістичної системи  повинне включити проблему управління товарно-матеріальними запасами, яка  конкретизується в наступних  питаннях:

Який рівень товарно-матеріальних запасів необхідно мати кожному  готельному комплексу для забезпечення необхідного рівня надання послуг?

У чому полягає  компроміс між рівнем надання  послуг і рівнем товарно-матеріальних запасів у системі логістики?

Які обсяги товарно-матеріальних запасів повинні бути створені на кожній стадії логістичного і виробничого  процесу?

Чи повинні  напівфабрикати відвантажуватися безпосередньо  з готельного комплексу?

Яке значення компромісу між вибраним способом транспортування  і товарно-матеріальними запасами?

Які загальні рівні  товарно-матеріальних запасів у  даному готельному комплексі, пов´язані  із специфічним рівнем обслуговування?

Як змінюються витрати на утримання товарно-матеріальних запасів у залежності від зміни  числа складів?

Як і де слід розміщувати страхові товарно-матеріальні  запаси?

 

3. Основні  системи управління товарно-матеріальними  запасами

Логістична система  управління товарно-матеріальними  запасами проектується з метою безперервного  забезпечення гоотельного комплексу певним видом матеріальних ресурсів. Реалізація цієї мети досягається вирішенням наступних задач:

- облік поточного  рівня товарно-матеріальних запасів  на складах різних рівнів;

- визначення розміру  гарантійних (страхових) товарно-матеріальних  запасів;

- розрахунок розміру  замовлення;

- визначення інтервалу  часу між замовленнями.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і товарно-матеріальні  запаси споживаються рівномірно, в  теорії управління товарно-матеріальними  запасами розроблені дві основні  системи управління, які вирішують  поставлені задачі, відповідаючи меті безперервного забезпечення готельного комплексу матеріальними ресурсами: 1) система управління товарно-матеріальними  запасами з фіксованим розміром замовлення; 2) система управління товарно-матеріальними  запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Система з фіксованим розміром замовлення

Сама назва  говорить про основоположний параметр системи. Це - розмір замовлення. Він  строго зафіксований і не міняється  ні за яких умов роботи системи. Тому визначення розміру замовлення є першим завданням, яке вирішується при роботі з  даною системою управління товарно-матеріальними  запасами.

Така система  буде корисною, якщо перевага віддається, наприклад зручності транспортування  або можливості завантаження складських приміщень.

Тим часом у  системі з фіксованим розміром замовлення обсяг закупівлі повинен бути не тільки раціональним, але і оптимальним, тобто найкращим. Оскільки розглядається  проблема управління товарно-матеріальними  запасами в логістичній системі  окремого готельного комплексу, то критерієм  оптимізації повинен бути мінімум  сукупних витрат на зберігання товарно-матеріальних запасів і повторення замовлення. Даний критерій враховує три чинники, що діють на величину названих сукупних витрат:

Використовувана площа складських приміщень.

Витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів.

Вартість оформлення замовлення.

Ці чинники  тісно взаємозв´язані між собою, причому сам напрям їх взаємодії  неоднаковий в різних випадках. Бажання  максимально заощадити витрати  на зберігання товарно-матеріальних запасів  викликає зростання витрат на оформлення замовлень. Економія витрат на повторення замовлення призводить до втрат, пов´язаних із утриманням зайвих складських приміщень, і, крім того, знижує рівень обслуговування у готельному комплексі. При максимальному  завантаженні складських приміщень  значно збільшуються витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів, вірогідніший ризик появи неліквідних товарно-матеріальних запасів.

Використання  критерію мінімізації сукупних витрат на зберігання товарно-матеріальних запасів  і повторне замовлення не мають сенсу, якщо час виконання замовлення занадто  тривалий, попит зазнає істотних коливань, а ціни на напівфабрикати, матеріали  та ін. сильно коливаються, у такому разі недоцільно економити на утриманні  товарно-матеріальних запасів. Це найімовірніше  призведе до неможливості безперервного  обслуговування, що не відповідає меті функціонування логістичної системи  управління товарно-матеріальними  запасами. У всіх інших ситуаціях  визначення оптимального розміру замовлення забезпечує зменшення витрат на зберігання товарно-матеріальних запасів без  втрати якості обслуговування.

Гарантійні (страхові) товарно-матеріальні запаси дозволяють забезпечувати потребу на час  передбачуваної затримки постачання. При цьому під можливою затримкою постачання мається на увазі максимально можлива затримка. Заповнення гарантійних товарно-матеріальних запасів проводиться в ході подальших постачань через перерахунок розміру замовлення так, щоб його постачання збільшило товарно-матеріальні запаси до бажаного максимального рівня.

Граничний рівень товарно-матеріальних запасів визначає рівень товарно-матеріальних запасів, досягнувши якого здійснюється чергове  замовлення. Величина граничного рівня  розраховується таким чином, що надходження  замовлення на склад відбувається у  момент зниження поточних товарно-матеріальних запасів до гарантійного рівня. При  розрахунку граничного рівня затримка постачання не враховується.

Третій основний параметр системи управління товарно-матеріальними  запасами з фіксованим розміром замовлення - бажаний максимальний рівень товарно-матеріальних запасів. На відміну від попередніх двох параметрів він не здійснює безпосередню дію на функціонування системи в  цілому. Цей рівень товарно-матеріальних запасів визначається для відстежування доцільного завантаження площ з погляду критерію мінімізації сукупних витрат.

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленням - друга  система управління товарно-матеріальними  запасами, яка відноситься до основних. Класифікація систем на основні та інші викликана тим, що дві дані системи  лежать в основі всіх інших систем управління товарно-матеріальними  запасами.

У системі з  фіксованим інтервалом часу між замовленнями, як ясно з назви, замовлення здійснюються в чітко визначені моменти  часу, які знаходяться один від  одного на рівні інтервалу, наприклад, 1 раз на місяць, 1 раз на тиждень, 1 раз на 14 днів і т.п.