Використання елементів інтерактивного навчання на уроках в початкових класах

Встаньте, діти, потягніться

І Тарасу посміхніться.

Що з портрета в класі в нас

Мудро дивиться на нас.

В небо ясне подивіться,

Вліво-вправо поверніться,

Один одному всміхніться,

Землі-матінці вклоніться.

Знов до сонця потягніться

Веретеном покрутіться

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

 

Ґ)Відтворення змісту прочитаного.

• Чому Тарас вирішив стати даровим наймитом? Чи оправдались сподівання хлопчика?
• На кого хотів вивчитись Тарас? Що його заставив робити новий учитель?
• Про кого сказав третій дяк: "Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець"' Як ви розумієте це прислів'я?
• Про що мріяв Тарас? На що тратив зароблені копійки?
• Чим закінчились пошуки хлопця?

 

VІІ. Осмислення, узагальнення та систематизація  знань.

1.Вправи на розвиток швидкості читання.

А)Вибіркове читання.

• Як жилося Тарасові у дяка-п'яниці? А у дяка-маляра?
• З яких рядків видно ставлення Тараса до сестричок?
• Що він любив робити?

 

Б)Гра "Дочитай речення до кінця".

Учитель читає початок речення з тексту, а учні, відшукавши його дочитують далі:

"Дуже Тарас...", "Та більше він ...", "Завжди...", "Повернувся ...", "Весь час ...", "Дуже хороший ...", "Та коли прийшов ...".

 

2.Творче застосування знань учнів.

А)Мовно-логічне завдання.

На дошці записано два слова: Тарас і дяк. Учитель ще раз показує слова на картках-блискавках. Колективно вирішується, кого стосуються прикметники. Картка прикріплюється під відповідним словом.

 

Тарас     Дяк

 

сумний  новий

даровий    п'яний

голодний  письменний

обідраний

 

В)Вправа «Сенкан»

1. Найми.
2. Тяжкі, сумні.
3. Бідувати, голодувати, працювати.
4. Хто  наймах бував – той горя зазнав.
5. Тяжко-важко в світі жити сироті без роду.

 

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

• Що нового про Т.Г. Шевченка ви дізналися?
• Яким ви його уявляєте у цьому творі?
• А як назвали б ви цей уривок з книги О. Іваненко?
• Яким почуттям пройняте оповідання? Як автор ставиться до Тараса?
• Які почуття викликає у вас дитинство поета? Чому?

 

ІX. Домашнє завдання.

с. 22-23 – стисло переказувати (обов'язково для всіх).

Додаткове завдання (за бажанням):

Скласти розповідь  “Дитинство Тараса” за опорними словами:

Я→ мама і  тато→ сестри і брати → дід  Іван →залізні стовпи → хочеться малювати → поневіряння в наймах.

 

 

 

Вчитайся, вслухайся у Шевченкове слово!

Тема. Т.Г. Шевченко "Село! І серце одпочине...", "І досі сниться: під горою ...".

Мета. Ознайомити учнів із поезією Т. Шевченка, розкрити красу поетичних образів, домогтися замилування учнями поетичним малюнком природи, удосконалювати читацькі уміння — точність, виразність, розвивати уяву, пам’ять, мислення, сприяти вихованню любові до рідного краю.

Очікувані результати:

• відчуття мелодики Шевченкового слова;
• розвиток читацьких умінь;
• виховання поваги до художнього слова-образу, любові до рідного краю.

Методичне забезпечення. Портрет Т.Г. Шевченка,  книжкова виставка, таблиці до теми уроку, картки деформованих речень, картки з розсипанкою речень для домашнього завдання.

Тип уроку. Комбінований.

 

Хід уроку

І. Організаційна  частина.

Девіз працюючого учня:

Я – школяр.

Я – особистість  творча.

Я – думаю, замислююсь.

Я – аналізую, висловлюю судження.

Я – хочу знати.

 

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Презентація домашніх завдань.

 

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань.

1.Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

 

2. Гра “Я – тобі, ти – мені” (робота в парі за картками).

Читання гнізд  споріднених слів на одному диханні.

село   письмо  диво   качка

селище  писати  дивина  качечка

сільський  писанка  дивитися  качур

селитися  переписати  задивлятися качаточка

 

3. Вправа на інтонування.

- Прочитайте, відповідно до розділових  знаків.

Село? Село. Село!

 

4.Робота з  книжковою виставкою. 

- Які книги представлені на виставці?

- Що уже читали?

- Які твори знаєте напам’ять?

 

ІV. Мотивація навчання учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Колективне  заповнення таблиці на дошці.

 

Знаю	Хочу знати	Дізнався

 

V. Актуалізація чуттєвого досвіду  учнів.

1. Вікторина «Чи уважний ти?»

- Знайдіть відповідність між назвою твору та образним висловом.

Защебетав жайворонок вгору летючи  «Садок вишневий коло хати»

Сім’я вечеря коло хати     «Вранці»

Вечірня зіронька встає     «Княжна»

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає  «Світає»

 

• Про який твір почули вперше? ("Княжна ".)
• Поема "Княжна" — це один із перших творів, написаних Кобзарем у засланні. Цей великий твір розпочинається чудовим пейзажем "Зоре моя вечірняя...".

- На минулих уроках ми дізналися, яке важке дитинство та життя було у Тараса Шевченка. І ці пророчі слова батька Григорія Івановича, які ми пригадали, справдились, бо з малого Тараса вийшов великий художник і народний поет, наш прекрасний поет, наша гордість. Українці називають його своїм Кобзарем. Раніше їх було багато в Україні, вони ходили селами й містами країни, співали пісні та думи про боротьбу відважних героїв-українців з ворогами під акомпанемент кобзи (бандури). Т. Шевченко, як кобзар, виповів українському народу його життя. Та й книгу, яку він писав усе життя, поет назвав "Кобзар". (Демонструється "Кобзар"у різних виданнях.)

• Люблять твори Кобзаря за правду, щирість. У віршах він писав про тяжке життя селян-кріпаків, дітей-сиріт, бо ж і сам зазнав сирітського життя.

Та не тільки сум і горе бачив Шевченко. Він зростав в Україні серед мальовничої природи, українського люду, які з вуст у вуста передавали, переповідали легенди, билини, казки, повір'я чумаків, козаків.

Поет кохався в природі рідного краю, і тому, мабуть, кожен рядок вірша переливається краплинами любові до природи.

 

VІ. Сприйняття та усвідомлення  учнями нового навчального матеріалу.

1.Опрацювання вірша Т. Шевченка "Село! І серце одпочине...".

А) Створення асоціативного куща.

- Що виникає у вашій уяві, коли ви чуєте слово «село»?

 

город  квіти  хата  садок

Село

 

річка   бабуся   дідусь

 

Б) Виразне читання вірша вчителем.

 

В)Словникова робота.

— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.

сам Бог

село диво

сині неначе

сади Україні

серце   Дніпром

стоять   широколисті

• Прочитайте усі іменники.
• У якому слові "сховалося" два слова? Поясніть слово "палати".
• Поясніть правопис слів, написаних з великої букви.

 

Г) Повторне (мовчазне) читання вірша учнями. 

— В яку пору року описане село? Чому ви так думаєте?

 

  Фізкультхвилинка

Раз-два! Руки в боки.

Нахились вперед-назад.

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири-

Набираємося сили.

Нахились, повернись,

До товариша всміхнись.

 

Ґ) Аналіз змісту. Робота над порівняннями.

• Які почуття охопили поета при згадці про українське село?
• Як поет описав село? Що росте біля села?
• Які порівняння вжив поет? Прочитайте. Поясніть кожне з них.
• Прочитайте останній рядок вірша. Що ним хотів сказати поет?

 

Д) Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання "буксиром" за учнем.

б) Читання вірша, напівприкриваючи букви лінійкою.

в)  Гра "Знайди прикметник".

Учитель називає іменник з вірша, а учні у тексті шукають, з яким прикметником він вжитий: гори (сині), тополі (широколистії), гаєм (зеленим), Україні (нашій).

 

Е) Робота з ілюстрацією до вірша.

— Розгляньте малюнок. Які рядки вірша зобразив художник? А що ви не домалювали б?

 

Є) Виразне читання вірша.

 

3. Опрацювання вірша Т. Шевченка «І досі сниться…»

А) Самостійне читання вірша мовчки.

• Краєвиди рідної природи, спогади дитинства не раз приходили до поета у снах на далекій чужині. І все це виливалось у чудові вірші.
• Прочитайте вірш "І досі сниться..." мовчки. Який сон побачив поет?

 

Б) Словникова робота.

Вправа для розвитку мовної здогадки.

— Прочитайте слова подумки, вставляючи пропущені букви.

м-ти   сн-ться

дит-   си-ить

в-уча   бав-ть

д-д    ви-шла

д-сі   хор-шеє

— Яке слово "зайве" у кожній колонці? (Досі, хорошеє.) Чому?

 

В) Повторне читання вірша вголос.

— Які картини малює ваша уява, коли ви читаєте вірш?

 

Г) Аналіз змісту.

• Які дві картини приснилися автору?
• Який настрій викликав цей сон у поета? Доведіть словами вірша.
• Як ставляться один до одного члени родини? З чого це видно?

— Які зменшувально-пестливі слова використав автор у вірші? Про що це говорить?

• Як ви думаєте, поет описав те, що колись бачив, чи свої мрії?
• Які почуття викликав у вас цей вірш?

— Що спільного і чим відрізняються вірші "Село! І серце одпочине..." і "І досі сниться ..."?

 

VІІ. Осмислення, узагальнення та систематизація  знань.

1.Вправа на розвиток швидкості читання.

Читання напівголосне сусіду по парті, взаємоконтроль.

 

2. Виразне читання.

 

3. Творче застосування знань учнів.

Мовно-логічне завдання. Робота в парах.

— З'єднайте стрілками слова І колонки із словами II колонки, щоб утворились правильні словосполучення.

мати   сниться

дитя   сидить

внуча   бавить

дід   вийшла

досі   хорошеє  

 

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

— Куди б не закидала доля Шевченка, він завжди пам'ятав і любив рідний край — Україну.

Любіть і ви Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли ваші діди і прадіди.

Читайте його твори і ваша мова теж буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова — одна з найкращих мов світу.

 

Продовжте речення.

Я дізнався на уроці…

Мені сподобалось…

Я навчився…

 

ІX. Домашнє завдання.

с. 24-25 – виразно читати (обов'язково для всіх).

 

Додаткове завдання (за бажанням):

Скласти розсипанку.

Шевченко Тарас     живе і здорове.

Немає птаха без крил,     як рідний край.

Тарасове слово     і ніколи не забудем.

Шевченків «Кобзар» дорогий,  наче сонце для нас.

Кобзаря любити будем    а Шевченка без України.