Використання елементів інтерактивного навчання на уроках в початкових класах

• щоб було зрозуміло, як можна виміряти такі результати, коли вони будуть досягнуті в оціночних балах, враховуючи точність і повноту пояснення і кількість прикладів;
• бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для самого учителя, і для батьків учнів, і для інших вчителів.

   Таким чином, формулювання результатів  вчителем під час проектування  уроку є обов’язковою і важливою процедурою. В інтерактивній моделі навчання це надзвичайно важливо, оскільки, як уже зазначалось, побудування технології навчання неможливе без чіткого визначення дидактичної мети.

   Однак досягти результатів у  інтерактивній моделі ми можемо, тільки залучивши учнів до діяльності.

   Цей елемент уроку має займати  не більше 5% часу заняття.

                          Надання необхідної інформації

  Мета – дати учням достатньо  інформації, для того щоб на  її основі виконувати практичні  завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздавального матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути увагу на неї, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу.

Інтерактивна  вправа – центральна частина заняття

  Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

• інструктування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує чи все зрозуміло учасникам (2-3 хвилини);
• об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хвилини);
• виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хвилин);
• презентація результатів виконання вправи (3-15 хвилин);
• рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хвилин).

   Рефлексія є природним невід’ємним  і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю:

1. усвідомити, чого вони навчились;
2. пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись з тією чи іншою навчальною технологією. Це допомагає їм чіткіше планувати свою подальшу діяльність вже на рівні застосування технологій у подальшій пізнавальній діяльності та у житті;
3. оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
4. порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції;
5. як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки;
6. учителям – побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи.

   Рефлексія здійснюється в різних  формах: у вигляді індивідуальної  роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній  формах. Вона завжди містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.

   Рефлексія застосовується після  найважливіших інтерактивних вправ,  після уроку, після закінчення  певного етапу навчання.

   Усне опитування може проводитись  за запитаннями:

• З якою метою ми робили цю вправу?
• Які думки вона у вас викликала?
• Які почуття?
• Чому ви особисто навчились?
• Чому б хотіли навчитись у подальшому?

   Рефлексія і підведення підсумків  інтерактивних вправ 5-15 хвилин.

Підбиття  підсумків, оцінювання результатів  уроку

                      Функції підсумкового етапу уроку:

• прояснити зміст опрацьованого;
• порівняти реальні результати з очікуваними;
• проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;
• зробити висновки;
• закріпити чи відкоригувати засвоєння;
• намітити нові теми для обміркування;
• установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;
• скласти план подальших дій.

   Розглянемо стадії підсумкового  етапу уроку:

1. установлення фактів (що відбулося);
2. аналіз причин (чому це відбулося);
3. планування дій (що нам робити далі).

                     Технологія проведення підсумкового етапу

На  першій стадії

• Використовуйте відкриті запитання: як? чому? що?
• Виражайте почуття.
• Наполягайте на описовому, а не оціночному характері коментарів.
• Говоріть про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене.

На  другій стадії

• Запитуйте про причини. Чому? Як? Хто?
• Вникніть у відповіді. Чому цього немає? Що було б, якщо?
• Шукайте альтернативні теорії. Чи є інша можливість?
• Підберіть інші приклади. Де ще відбувалося щось подібне?
• Наведіть думки незалежних експертів.

На  третій стадії

Домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій.

    Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно залишати до 20% часу.

ІІ. ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКИВНИХ МЕТОДИК.

                                                   Коло ідей

   Метою є залучення всіх до  обговорення проблеми. Порядок проведення:

• вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;
• після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;
• групи висловлюють по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;
• під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;
• коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

                                               Акваріум

   Такий вид діяльності на уроці  допоможе вдосконалити навички  роботи в малих групах.

   Після того як учитель об’єднав  учнів у дві-чотири групи і  запропонував завдання для виконання  та необхідну інформацію, одна  з груп сідає в центр класу  (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.

   Учні цієї групи починають  обговорювати запропоновану вчителем  проблему. Групі, що працює, для  виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;
• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
• дійти спільного рішення за 3-5 хв.

   Всі інші учні класу мають  тільки слухати, не втручаючись  в хід обговорення, спостерігають,  чи відбувається дискусія за  визначеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5 хвилин група  займає свої місця, а клас обговорює:

• чи погоджуєтесь ви з думкою групи;
• чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;
• який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.

   Після цього місця в «Акваріумі»  займає інша група та обговорює  наступну ситуацію.

   Усі групи по черзі мають  побувати в «Акваріумі», і діяльність  кожної з них мусить бути  обговорена класом.

                                      Мозковий штурм

   Це – ефективний метод колективного  обговорення, пошук рішень, що  спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

   Вчитель на уроці називає проблему, яку треба розв’язати, та запрошує  учнів взяти  участь в її  обговоренні шляхом колективного  обдумування – мозкового штурму, який організовується за такими  етапами:

• обрана проблема або проблемне питання записується на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима;
• всі учасники штурму, думаючи про проблему, висувають ідеї щодо розв’язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними;
• учитель записує на дошці всі ідеї, що пропонуються;
• коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється;
• після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, розвивають групою;
• вибираються ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.

   Під час «мозкового штурму» найбільш ефективними правилами поведінки є такі:

• намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми;
• заставте працювати свою уяву: не відкидайте ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
• можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
• не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.

                                               Метод «Прес»

   Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників.

   Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати  таку структуру й етапи:

1. Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що…» та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.
2. Обґрунтування: починаючи словами «…тому, що…», наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.
3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «…наприклад…» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.
4. Висновки: закінчте висловлювання «Отже (тому), я вважаю…» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).

   У виступах, якщо це можливо, використовуйте:

• думку експертів;
• статистичні та наукові дані;
• закони України;
• інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян).

                                 Займи позицію

   Такий вид діяльності допоможе з’ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів.

   Порядок  проведення:

• вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;
• вам потрібно стати біля того плаката («так», «ні», «не знаю»), який відповідає вашій позиції;
• підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод «Прес»;
• уважно вислухайте позиції та аргументи інших;
• якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.