Використання елементів інтерактивного навчання на уроках в початкових класах

- спільнокореневі та близькі за значенням слова — різні поняття.

Тема. Службові слова.

Завдання для груп. Група «Понеділок».

Спишіть речення і підкресліть слова, до яких не можна поставити питання.

Білочка любить горіхи та гриби. Зозулі кують, а солов’ї щебечуть.

                                  Група «Вівторок».

Спишіть службові слова і ті слова, з якими вони зв'язані.

У лісі мелодійно постукує дятел. Білка стрибнула з дерева на пеньок.

                                Група «Середа».

Спишіть словосполучення. За допомогою чого зв'язані між собою слова-назви?

Діти на вулиці, хмара в небі, пароплав у морі, олівець під столом.

                          Група «Четвер».

Утворіть речення. Які слова треба додати?

1)дерева, білка, пеньок, стрибнула;

2) лапках, тримала, вона, шишку.

                       Група «П'ятниця».

Зв'яжіть кожну пару слів за допомогою службових слів.

Гриб, дерево; хмара, небо; автомобіль, дорога; міст, річка.

                Група «Субота».

Спишіть так, як того вимагають службові слова.

Білочка виглядала з (дупло). Дятел шукав у (кора) комах. Під (пеньок) дрімав зайчик.

             Висновок при обговоренні:

- до службових слів не можна поставити питання;

• вони зв'язують слова в реченні;
• надають зміст реченню.

                           МЕТОД ПРЕС

Тема. Види текстів.

Учням подається текст:

На даху спала кішка.     

Коло неї сіла пташка.

Пташко, не сиди близько.

Кішки хитрі.

Завдання. Який це текст: розповідь, опис, міркування? Доведи.

Зразок відповіді.

— Я вважаю, що це текст-роз-повідь. Тому, що тут повідомляється, що відбулося, яка пригода сталася. У цьому тексті немає опису котика та міркування про нього. Наприклад, лапки в котика м'якенькі, зубки гостренькі, вуса довгі, шубка шовкова. (Опис.)

Кіт — корисна свійська тварина. Він ловить мишей. (Міркування.) Отже, текст, в якому про щось або про когось розповідається, до якого можна поставити питання: що відбулося?, є розповіддю.

Тема. Слова, які називають ознаки предметів.

Запитання. Яку роль відіграють прикметники в мовленні?

Зразок відповіді.

Я вважаю, що прикметники займають важливе місце в мовленні. Тому, що. без них ми не зможемо охарактеризувати предмет, надати йому ознаки. Важко буде складати загадки.

Наприклад, щоб скласти загадку про зайчика, нам потрібно розказати, які в нього вушка, який хвостик, якої він вдачі тощо.

Отже, слова, що називають ознаки предметів, роблять нашу мову багатшою, досконалішою, допомагають точніше висловити свою думку.

МІКРОФОН

    На уроці української мови дана вправа застосовується з метою:

• повторити вивчений матеріал;

виявити ставлення дітей щодо доцільності вивчення поданого матеріалу тощо.

V. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ.

Інтерактивні  вправи на уроках математики зорієнтовані на:

▪ розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, "Робота в парах", "Робота в групах", "Карусель", "Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися ("Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

▪ розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застування вправ "Аналіз ситуації", "Вирішення проблем", вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати за неї і довести це спонукає завдання, де вчитель допускає помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків;

▪ вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;

▪ розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості. У процесі інтерактивних вправ "Розумовий штурм", "Коло ідей", "Вирішення проблем", "Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа "Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;

▪ інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

 Тому на уроці математики використовую такі методи інтерактивних технологій:1.Вправа “Мікрофон”.

Цей метод використовую в основному  на етапі підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку, хоча можна його використовувати і на інших структурах уроку. “Мікрофон” надає можливість сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Дотримуємось  з учнями  при цьому правил: говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон; подані відповіді не коментуються і не оцінюються; коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

2. Аналіз ситуації.

Перед учнями завдання: пояснимо, що дістали, коли від зменшуваного відняли різницю. Запис: 90-20=70

90-70=20.

Ставлю навідні запитання: яким буде розв’язання цієї проблеми? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення?

Відповідь: від’ємник. Числа при відніманні називаються зменшуване, від’ємник, різниця. Невідоме – від’ємник. Його можна дістати лише таким чином, коли від зменшуваного відняти різницю.

3. Коло ідей.

При вивченні теми “Таблиця множення числа 7” є таке завдання: прочитай приклад 7·8=56. На що вказує множник 8?

Ставиться таке питання і пропонується його обговорити в малих групах. Після того, як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє свої відповіді. Групи висловлюються по черзі. Коли всі ідеї висловлені, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому і зробити висновки.

4. Метод “Прес”.

Розв’язування задачі на зведення до одиниці.

У 6 однакових ящиках 30 кг лимонів. Яка маса лимонів у 4 таких  ящиках?

1) 30:6=5 (кг) в одному ящику;

2) 4·5=20 (кг)

Переконуючи інших, учні висловлюють свою думку такими фразами: “Я вважаю”. Обґрунтовують рішення словами: тому що. Робляться висновки: отже, … .

5. Займи позицію.

Завдання: дібрати числа 20 - □ = 4

Пропонується висловити  думку. Слід стати біля того плаката  “так”, “ні” “не знаю”, який відповідає позиції. Слід обґрунтувати позицію, яку обрали самостійно або в групі однодумців, уважно вислухати інших, висловити свої арґументи, застосовувавши метод “Прес”.

6. Дискусія.

Дискусія дає можливість виявити різні позиції з певної проблеми або суперечливого питання. Всі повинні дотримуватись правил:

• говорити по черзі;
• не перебивати того, хто говорить;
• поважати всі думки;
• критикувати ідеї, а не особу.

Суперечливі питання  можуть бути різними:

а) розв’язати рівняння, розв’язком яких є число 6.

х·5=30

х·2=12

х+6=20

60-х=54

24-х=18

70+х=74

6:х=2

х:3=2

б) яке число треба вставити у віконечко: 6 · * = 18, 6 · * = 36, 6 · * = 30.

7. Мозковий штурм. Запитання: що нам відомо про час?

Час

 

 

Проблемне питання записане на дошці. Всі учасники штурму висувають  ідеї. Учитель записує всі ідеї. Коли ідеї вичерпуються - висування припиняється. Коли всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, вибираються ті ідеї, які допоможуть вирішенню поставленої проблеми. (Доба – 24 години, 1 год – 60 хв, 1 хв – 60 с).

8. “Ажурна пилка”.

При вивченні теми “Доба. Година. Хвилина. Секунда. Визначення часу за годинником”.Такий вид діяльності дає можливість працювати разом, вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу.

Інформація.

24 години – це доба. Це ніч, ранок, день, вечір. Хвилинна стрілка робить повний оберт циферблатом за 1 годину або за 60 хвилин. Секундна стрілка робить повний оберт циферблатом за 1 хвилину або за 60 секунд.

Інформація.

У корпусі годинника  міститься більше 20 маленьких коліщаток. Ми чуємо їх цокання, коли зубчики одного коліщатка чіпляються за зубчики іншого. Рухомі коліщатка відлічують час і переміщують стрілки по циферблату, коротка стрілка називається годинною, довга -–хвилинною. Часто в годинниках ще є тоненька довга стрілка – секундна.

Інформація.

До того, як було винайдено годинник, люди визначали час за Сонцем. Вони вставали зі сходом сонця і лягали, коли темніло. Пізніше люди винайшли сонячний годинник – це один із найдавніших видів годинників. Замість стрілки у ньому рухалася тінь, яку утворювало Сонце.

9. Рольова гра.

Гра допомагає навчитися  через досвід та почуття. Ігри можна  застосовувати при вивченні таблиць  множення.

Множники уявити у  вигляді тварин: 2 – каченя, бо двійка схожа на качку, 3 – верблюд, 4 –  жирафа, 5 – кенгуру, 6 – равлик, 7 – крокодил, 8 – гадюка.

Гра: зустрілись 2 крокодили: 7 і 7. Вирішили здійснити мандрівку  у повітрі, на надувній кулі (корзина  – 4, куля – 9 і т.д.).

10. Акваріум.

Треба об’єднати учнів  у дві-чотири групи, дати завдання (наприклад: розв’язати задачу). Одна з груп сідає в центр класу та утворює коло.

Учні цієї групи починають  обговорювати запропоновану вчителем проблему. Вони читають вголос ситуацію, обговорюють її, доходять спільного  рішення. Інші учні тільки слухають, не втручаючись в хід обговорення. Після закінчення група займає свої місця. а клас обговорює: чи згідні з думкою цієї групи. Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група. Усі групи мають побувати в “Акваріумі”.

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Баханов К. Що ж таке технологія навчання? // Шлях освіти. - 1999. - №3. - С. 24.

 

2.Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. — Запоріжжя: Просвіта, 2000. — 160 с.

 

3.Коберник Г., Побірченко Н.  Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Поч. школа. - №10. – 2004. – С. 8 – 10.

 

4.Комар О.  Інтерактивні технології – технології співпраці // Поч. школа. - №9. – 2004. – С. 5 – 12.

 

5.Новиченко О.  З досвіду використання інтерактивних технологій // Початкова освіта. - №41. – 2007. – С. 4-5.

 

6.Падалка О.С. та інші. Педагогічні технологи. — К.: Укр. енциклопедія, 1995. — С. 129.

 

7.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К., 2002. — 135 с.

 

8.Поспєлкіна Інтерактивні технології навчання // Початкова освіта. - №44. – 2006. – С. 3-7.

 

9.Савченко ОЯ. Дидактика початкової школи. — К.: Абрис, 1997. -98 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шевченкове  слово

Тарас Шевченко — України син

Тема. Розповідь про Т.Г.Шевченка. Антін Лотоцький "Малий Тарас чумакує".

Мета. Збагатити знання дітей про життя Т. Г. Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про раннє дитинство поета, розвивати навички виразного читання, збагачувати словниковий запас учнів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного, під час читання передавати своє ставлення до описуваного, виховувати інтерес до вивчення творів Т.Г. Шевченка.

Очікувані результати:

• розширення знань учнів про життя Т.Г. Шевченка;
• розвиток навичок читання, мовлення, умінь розбиратися в почуттях;
• виховання бажання глибше вивчати твори Т.Г. Шевченка.

Методичне забезпечення. Портрет Т.Г.Шевченка, картки, таблиці до теми уроку, малюнки, картки з кросвордами для домашнього завдання.