Земельне право

justify">         2) забезпечення раціонального  розселення і визначення напрямів  сталого розвитку територій;

         3) обґрунтування  розподілу земель за цільовим  призначенням;

         4) взаємоузгодження  державних, громадських та приватних  інтересів під час планування  і забудови територій;

         5) визначення і  раціональне взаємне розташування  зон житлової та громадської  забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та  інших зон і об'єктів;

         6) встановлення режиму  забудови територій, на яких  передбачено провадження містобудівної  діяльності;

         7) розроблення містобудівної  та проектної документації, будівництво  об'єктів;

         8) реконструкцію  існуючої забудови та територій;

         9) збереження, створення  та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів,  ландшафтів, лісів, парків, скверів,  окремих зелених насаджень;

         10) створення та  розвиток інженерно-транспортної  інфраструктури;

         11) проведення моніторингу  забудови;

         12) ведення містобудівного  кадастру;

         13) здійснення контролю  у сфері містобудування.

         Містобудівна документація розробляється на паперових і  електронних носіях на оновленій  картографічній основі в цифровій формі  як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній  системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування  об'єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.

   Об'єктами містобудування на державному та регіональному  рівнях є планувальна організація  території, система розселення, система  взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території  України, її частин (груп областей), території  Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

         Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси  об'єктів будівництва, об'єднаних  спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим  рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою  в межах населеного пункту, його функціональної зони (сельбищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони.

      Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

   Особливості регулювання земельних  відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

         Документація із землеустрою розробляється з  урахуванням положень плану зонування або детального плану території. Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

   Зміна цільового призначення земельної  ділянки, яка не відповідає плану  зонування території та/або детальному плану території забороняється.

         Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган  виконавчої влади з питань земельних  ресурсів та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність  та повноту інформації про наявність  на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної  власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови  та обмеження в містобудівному і  державному земельному кадастрах.

          Забудова територій  здійснюється шляхом розміщення  об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

         Право на забудову земельної  ділянки реалізується її власником  або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

         Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних  ділянок у такому порядку:

         1) отримання замовником  або проектувальником вихідних  даних;

         2) розроблення проектної  документації та проведення у  випадках, передбачених статтею  31 цього Закону, її експертизи;

         3) затвердження проектної  документації;

         4) виконання підготовчих  та будівельних робіт;

         5) прийняття в  експлуатацію закінчених будівництвом  об'єктів;

         6) реєстрація права  власності на об'єкт містобудування. 

         Проектна  документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

         До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а  також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додається  оцінка існуючого чи передбачуваного  впливу на стан навколишнього природного середовища. Перелік таких об'єктів  визначається Кабінетом Міністрів  України.

   Планування  територій на місцевому  рівні

   Планування  територій на місцевому рівні  здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених  пунктів, планів зонування територій  і детальних планів території.

         Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється  з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі  як просторово орієнтована інформація в державній системі координат  на паперових і електронних носіях.

         Порядок обміну інформацією  між містобудівним та державним  земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

         Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

         Оновлення містобудівної  документації передбачає:

         1) актуалізацію картографо-геодезичної  основи;

         2) перенесення з  паперових носіїв у векторну  цифрову форму.

   Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення  містобудівної документації на місцевому  рівні визначаються центральним  органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. 

   Згідно  мого завдання об’єктом містобудування є будівництво і обслуговування гаражів.  Території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення потреб громадян. Всі дії виконуються згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   4. Обмеження(обтяження) при використанні проектної земельної ділянки.

       Прибережні захисні смуги є  природоохоронною територією з  режимом обмеженої господарської  діяльності.

      Прибережна  захисна  смуга   уздовж  морів,  морських  заток  і лиманів   входить   у   зону   санітарної   охорони   моря  і  може використовуватися   лише  для  будівництва  військових   та   інших оборонних  об'єктів,  об'єктів,  що  виробляють енергію  за рахунок використання енергії  вітру,  сонця і хвиль,  об'єктів   постачання, розподілу, передачі (транспортування)  енергії, а також санаторіїв, дитячих  оздоровчих таборів та інших  лікувально-оздоровчих закладів  з  обов'язковим  централізованим   водопостачанням  і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та  лінійних споруд.

     У  прибережних захисних смугах  уздовж морів, морських заток   і лиманів та на островах  у внутрішніх морських водах  забороняється:

      1) застосування стійких та сильнодіючих  пестицидів;

     2) влаштування полігонів побутових  та промислових відходів  і  накопичувачів стічних вод;

     3)    влаштування      вигребів        для        накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше  1  кубічного метра на добу;

     4) влаштування полів фільтрації  та створення інших споруд  для приймання і знезаражування  рідких відходів.

   Об'єкти, що знаходяться у прибережній  захисній смузі, можуть експлуатуватися,  якщо при цьому не порушується  її режим. Не придатні для  експлуатації споруди, а також  ті, що не відповідають встановленим  режимам господарювання, підлягають  винесенню з прибережних захисних  смуг.Режим господарської діяльності  на земельних ділянках прибережних  захисних смуг уздовж річок,  навколо водойм та на островах  встановлюється законом.

    Прибережні  захисні смуги мають природоохоронне  значення, їх встановлення передбачає  режим обмеженої господарської  діяльності. Обмеження господарської  діяльності у прибережних смугах  уздовж річок, навколо водойм  та на островах здійснюється  шляхом:

а) заборони певних видів діяльності;

б) дозволу певних видів діяльності зі спеціальним  режимом.

    Перелік  заборонених видів діяльності  на земельних ділянках прибережних  захисних смуг установлений безпосередньо  в ЗК України (п. 2 цієї статті).

    Обмеження  у використанні земельних ділянок  у прибережних захисних смугах  відповідно до статей 87—89 ВК України  спрямовані на охорону і раціональне використання водного фонду з метою створення сприятливого режиму водоохоронних зон і водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм. На земельних ділянках прибережних захисних смуг, віднесених до території водоохоронних зон, забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів, влаштування кладо­вищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

     Певний  вплив на режим господарювання  на земельних ділянках прибережних  смуг здійснюють місцеві державні  організації та виконавчі комітети  місцевих рад. Вони зобов'язані  доводити до відома населення,  всіх заінтересованих організацій  рішення щодо водоохоронних зон  і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням прибережних  захисних смуг і водоохоронних  зон, а також за додержанням  режиму використання їх територій  здійснюється місцевими державними  адміністраціями, виконавчими комітетами  місцевих рад і державними  органами охорони навколишнього  природного середовища. Режим господарської  діяльності на земельних ділянках  прибережних захисних смуг уздовж  річок, навколо водойм та на  островах у межах природоохоронної  смуги встановлюється Законом  України «Про прикордонні війська  України» від 4 листопада 1991 р.1 Згідно з п. 12 ст. 7 цього Закону  Прикордонні війська України  мають право забороняти сходити  на берег і перебувати на  березі членам екіпажів іноземних  невійськових суден та іншим  особам, які перебувають на них  і які допустили порушення  при плаванні та перебуванні  в територіальному морі України,  внутрішніх водах України, а  також під час стоянки суден  у портах України.