Економічний ризик і методи вимірювання

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2012 в 16:30, контрольная работа

Описание работы

Провести оцінку рівня внутрішнього ризику підприємства і визначити b-коефіцієнт на основі використання методу експертних оцінок на базі конкретного підприємства (організації). Студент повинен дати короткий аналіз підприємства, зазначити основні види діяльності, місце підприємства на ринку, фінансовий стан. До проведення оцінки студенту необхідно залучити 5-10 експертів (працівників підприємства, аудиторів).

Нижче наведено можливий перелік критеріїв і факторів для оцінки рівня внутрішнього ризику. Даний перелік студент може змінювати, виходячи із особливостей своєї діяльності або впливу змін оточуючого середовища. Одні фактори можуть бути відкинуті, інші конкретизовані в залежності від їх значимості і рівня впливу. Із наведеного переліку студент повинен відібрати для оцінки не менше 20-ти критеріїв, а також розробити самостійно і запропонувати не менше 5-ти критеріїв, що характеризують особливості діяльності конкретного підприємства.

Работа содержит 1 файл

Економічний ризик і методи вимірювання.doc

— 1.55 Мб (Скачать)

При ідентифікації  області фінансової стійкості використовується такий трьох компонентний показник:

S = {S(DОКв, DОКд, DОКз)}, (2.14)

де функція  визначається таким чином:

S (DОК x) = 1, якщо DОК x³ 0;

S (DОК x ) = 0, якщо DОК x< 0. (2.15)

Виходячи  із вищесказаного, робимо такі висновки:

1). Абсолютна  стійкість фінансового стану  задається умовами:

DОКв ³ 0

DОКд> 0 `S (1, 1, 1)

DОКз> 0

2). Нормальна  стійкість фінансового стану  задається умовами:

DОКв» 0

DОКд> 0 `S (1, 1, 1)

DОКз> 0

3). Нестійкий  фінансовий стан, який дозволяє  встановити рівновагу платоспроможності  підприємства, задається умовами:

DОКв < 0

DОКд³ 0 `S (0, 1, 1)

DОКз³ 0

4). Критичний  фінансовий стан задається умовами:

DОКв < 0

DОКд < 0 `S (0, 0, 1)

DОКз³ 0

5). Кризовий  фінансовий стан задається умовами:

DОКв < 0

DОКд < 0 `S (0, 0, 0)

DОКз< 0

Завдання 3.

Використання  теорії ігор при розрахунку виробничого і комерційного ризиків.

Торгове підприємство може завести в різних пропорціях товари трьох типів (А,В,С). Їх реалізація, а відповідно i прибуток підприємства залежить від виду товару i стану  попиту на даний товар. Враховуючи, що попит може характеризуватися трьома станами (I,II,III) i він залежить від змін моди i прогнозувати його досить складно, визначити оптимальні пропорції закупівлі товарів за умови одержання середнього гарантованого прибутку. Прибуток відповідно за видами товарів складає:

 
Імовірність різних станів попиту становить:0,3; 0,3; 0,4.

Розв'язок.

В даній ситуації за статистика виступає керівництво підприємства, яке висуває три стратегії: A1, A2, A3. Другим гравцем тут природа - комплекс зовнішніх ринкових умов, в яких функціонує підприємство. Маємо три можливих становища E1, E2, E3. Виграшами статистика A буде прибуток за стратегіями A1, A2, A3 в платіжний матриці (табл.3.1).

Оптимальною за Байєсом буде чиста стратегія A3 , так як саме по ній виграш Aідосягає максимального значення: (див. табл.3.1).

Таблиця 3.1

Ej

Aі

E1 E2 E3
A1 20 15 10 10 14.5 45
A2 16 12 14 12 14 42
A3 13 18 15 13 15.3 46
qj 0,3 0,3 0,4 max aj = 13  
 
=15.3
 
 
46/3
 
20 18 15 mіn bі = 15    

Оптимальною за Бернуллі-Лапласом буде чиста стратегія A3 , так як саме по ній виграш Aідосягає максимального значення:

.

Оптимальною за Вальдом чистою стратегією буде A2, так як в цьому випадку досягається максимін: (див. табл.3.1).

Щоб скористатись критерієм Севіджа, складемо за табл.3.2 матрицю ризиків з елементами rіj=bі-aіj (табл.3.2).

Таблиця 3.2

rіj E1 E2 E3
A1 10 3 0 10
A2 4 6 1 6
A3 7 0 5 7

Так, r11=b1-a11=20-20=10; r12=b2-a12=18-15=3 і т.д.

Оптимальною, за Севіджом, буде чиста стратегія A2, так як при цьому виконується умова .

Для використання критерію Гурвіца знайдемо k, при якому відбувається зміна стратегій згідно рівності (3.1) .

Складемо  рівняння по кожній стратегії (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

aі k×aі bі (1-k)×bі hі
10 10k 20 (1-k)×20 20-10k
12 12k 18 (1-k)×18 18-6k
13 13k 15 (1-k)×15 15-2k

Якщо  k=0 (умова оптимізму і найвищого ризику), то maxhі=20 (стратегія А1), а при k=1 (умова песимізму і мінімального ризику) maxhі=2 (стратегія). Прирівняємо рівняння стратегій А1 і А2.

20-10k=15-2k;

.

Тобто при оптимальною буде стратегія  А1, а при k>0,63 – стратегія А2. Отже, за критерієм Гурвіца, оптимальними можуть бути дві стратегії А1 (оптимістична) і А2 (песимістична). З точки зору ризику кращою є песимістична стратегія А2. Якщо справдиться оптимістичний прогноз, то виграш статистика буде знаходитись у межах від 20 до 15 од. При песимістичній оцінці виграш статистика буде знаходитись у межах від 10 до 2 од.

ЗЛП для гравця A за умови мінімізації збитків буде мати вигляд:

f = x1 + x2 + x3 ® mіn;

20x1 + 16x2 + 13x3 ³ 1;

15x1 + 12x2 + 18x3³ 1;

10x1 + 14x2 + 15x3 ³ 1;

xі ³0 (і=1,2,3).

ЗЛП для гравця A за умови максимізації прибутку буде мати вигляд:

f = x1 + x2 + x3 ® max;

20x1 + 15x2 + 10x3 £ 1;

16x1 + 12x2 + 14x3£ 1;

13x1 + 18x2 + 15x3 £ 1;

xі ³0 (і=1,2,3).

Розв'язок за допомогою ЗЛП.

Змішанні  стратегії складають:

A1 = 0,25;

A2 = 0,25;

A3 = 0,50.

Максимальний  виграш буде: 14.

На  основі оцінок розглянутих вище критеріїв  сформуємо наші пропозиції:

A1 = 0 ;

A2 = 0,55;

A3 = 0,45;

Прогнозований прибуток:

mіn = 5,0; max = 20

Висновок. Випуск існуючої продукції не збільшувати 55% коштів направити на оновлення продукції, що випускається. 45% коштів направити на розробку нової технології і продукції. При цьому прибуток буде знаходитись в межах 5,0 – 20 од., можливі максимальні втрати (ризик) - 4 од.

Завдання 4.

Дана інформація про рівень доходів на підприємствах  на протязі року по місяцях. Використовуючи метод аналізу чутливості кон‘юнктури  дохідності, визначити рівень ризику окремих підприємств; середнє арифметичне значення чистого доходу на протязі року; середньоквадратичне відхилення доходів трьох підприємств; коефіцієнт варіації дохідності підприємств і зробити висновок при рівень ризику.

Статистичний  метод оцінки ризику базується на теорії імовірності розподілу випадкових величин. Це положення значить, що при наявності достатньої кількості інформації про виникнення певних видів ризику в минулому для конкретних видів підприємницької діяльності, будь-який суб’єкт господарювання може оцінити імовірність виникнення їх в майбутньому. Ця імовірність і буде вважатись ступенем ризику.

В абсолютному  виразі ризик може визначатись сподіваною величиною можливих збитків. Величина збитків визначається за допомогою  розрахунку різних показників. Найчастіше за критерії оцінки абсолютного ризику приймається найбільш імовірна величина збитків (сподіване значення - математичне очікування, середньоарифметичне значення) або середньоквадратичне відхилення (дисперсія).

Середньорічний  дохід підприємств можна визначити  за формулою, грн.:

, (4.1)

де Vіj – чистий дохід від реалізації продукції j-го підприємства в і-му місяці;

Информация о работе Економічний ризик і методи вимірювання