Проблеми в сфері визначення правового статусу і режим використання морського дна, як об’єкта загальної спадщини людства

     Орган уповноважений з метою покриття адміністративних витрат, пов'язаних з  розглядом заявок, що зробили, на твердження планів робіт, стягувати із заявників  установлений у розмірі 250000 доларів  США збір. Цей збір стягується як при подачі заявки на розвідку, так і при подачі заявки на розробку. Залежно від обставин розмір збору може бути переглянутий.[61]

     У випадку виникнення спірної ситуації по фінансових питаннях контракту , суперечка може бути винесена на комерційний арбітражний розгляд. Розв'язок арбітра має обов'язкову силу для сторін (Органа й учасника контракта).

     За  основу розрахунків , ставок , виплат розроблювачем Органу , взяті ставки, які практикуються при видобутку подібних корисних копалин на суші. Крім цих ставок, розроблювач зобов'язаний щорічно виплачувати Органу річний фіксований збір. Розмір цього збору встановлюється Радою, і початок його виплати пристосовується до початку промислового виробництва.[6]

     Система виплат розроблювачем Органу фінансових внесків будується на слушній  для обох сторін основі й, як підкреслюється в Додатку до Угоди (розд. 8, п. е) повинна бути простою і не вести до збільшення адміністративних витрат для Органа або для розроблювача. Викладена в ст. 13 Додатка III Конвенції 1982 р. система виплат фінансових внесків передбачає досить складну процедуру фінансових операцій і до теперішнього часу в основному скасована. Тому надалі передбачається розгляд питання про застосування системи виплат на право розробки надр або про комбінацію такої системи із системою участі в прибутках. Причому учасникові контракту дається право на вибір системи, яку він міг би застосувати для свого контракту.

     Обрана  система виплат може періодично переглядатися  з урахуванням зміни обстановки, але за узгодженням між Органом і розроблювачем.

     Один  з важливих обов'язків, які покладаються на учасників діяльності на морському дні, є суворе виконання вимог і заходів щодо захисту й збереження морського середовища. Контроль у цій області покладений на Орган. У відповідності зі ст. 17 Додатка III Конвенції 1982 р. Орган розробляє норми, правила й процедури по ефективному захисту морського середовища від шкідливих для неї наслідків, що виникають у результаті діяльності в Районі й у результаті переробки на борті судів безпосередньо над ділянкою видобутку корисних копалин.[16;с.173 ]

     Орган визначає ступінь шкідливості наслідків  від буріння, узяття проб, вилучення  ґрунту, видалення, поховання й скидання в морське середовище відстою, відходів або інших викидів, що впливають  на чистоту навколишнього морського  середовища.

     Поряд з даними положеннями, що регулюють  основні питання міжнародно-правової діяльності розроблювачів ресурсів глибоководних районів морського  дна, певне значення мають і питання, які розглядалися й визначалися  в робочих структурах Органа по морському  дну. Мається на увазі робота Підготовчої комісії для Міжнародного органа по морському дну.

     У рамках цієї Комісії був розроблений  комплекс правил, регулюючих питання  так званого технічного плану, але області, що мають значимість в, деталізації розглянутих положень. Зокрема , у ході роботи Пленуму цієї Комісії були розглянуті правила й процедури, що стосуються адміністративних, фінансових і бюджетних питань, що стосуються повсякденного функціонування всіх структур Органа.

     Певну увагу , також , заслуговують результати діяльності чотирьох Спеціальних комісій, створених Підготовчою комісією як допоміжних робочих структур.

     У першій  Спецкомісії розглядалися й вирішувалися питання й проблеми країн , що розвиваються, які, розробляючи  копалини , ресурси на суші, неминуче зіштовхнуться з конкуренцією з  боку розроблювачів морського дна , у зв'язку із цим будуть зазнавати  значних збитків. Враховуючи це Спецкомісія  розробила рекомендації Органу по морському дну про необхідність створення компенсаційного фонду для надання допомоги тим країнам , що розвиваються, які постраждають від подібної конкуренції.

     У другій Спецкомісії розглядалися питання, пов'язані зі створенням умов, що сприяють підвищенню ефективності діяльності такої  важливої структури Органа як Підприємство. Це вплинуло на формування проекту правил пошуку, розвідки й розробки поліметалевих конкрецій Району. Цей проект у значній мірі сприяв виробленню положень Статуту глибоководного видобутку корисних копалин морського дна. У четвертій Спецкомісії був підготовлений проект регламенту Міжнародного трибуналу по морському дну, а також проект Угоди про взаємини між ООН і Міжнародним органом по морському дну. [18;c.443]

     Аналіз  документів, що регламентують питання  діяльності держав- учасниць  по розвідці й розробці залізо-марганцевих конкрецій  у глибоководних районах морського  дна за межами дії національної юрисдикції, дозволяє змоделювати зразкову схему дії держави-учасниці  по оформленню й реалізації свого права на видобуток копалин з надр морського дна:

     - вибір передбачуваного глибоководного району морського дна достатнього розміру для проведення робіт з пошуку й розвідки залізо-марганцевих конкрецій. Достатній розмір району пошуку й розвідки припускає, якщо він входить до складу раніше не зарезервованих ділянок, сукупна площа яких становить 2 % від усієї площі Району, яка не зарезервована або не виключена як не підлягаюча розробці за екологічними мотивами;

     - розробка плану роботи з розвідки й визначення джерел фінансування цих робіт і сил, здатних ефективно й вчасно провести дані роботи, технології й заходів захисту морського середовища від забруднення;

     - подача заявки на план робіт з розвідки в Міжнародний орган по морському дну з оплатою реєстрації заявки - 250 тис. доларів США;

     - організація геолого-розвідницьких  робіт після затвердження плану  робіт з розвідки й одержання  Органом письмових гарантій-зобов'язань  дотримуватись  Конвенції 1982 р.  з урахуванням, що загальні  фінансові вкладення в ці роботи  повинні скласти 30 млн. діл.  США;

     - визначення координат району  розробки, за даними пошуку й  геолого-розвідницьких робіт, площа  якого не обов'язково повинна  представляти єдиний безперервний  масив, але повинна бути досить великою й мати достатню можливу комерційну цінність, щоб забезпечити ведення двох самостійних операцій з видобутку;

     - подача заявки на план робіт  з розробки в Міжнародний орган  по морському  дну з підтвердженням виробничих витрат на науково-дослідні й геолого-розвідницькі роботи, еквівалентні 30 млн. дол. США, з оплатою реєстрації заявки в 250 тис. діл. США й вказівкою координат поділу заявленої  ділянки на дві окремі ділянки з однаковою можливою комерційною цінністю.  До заявки додаються опис передбачуваних технологічних засобів розробки залізо-марганцевих конкрецій і гарантії по охороні навколишнього середовища;

     - вибір методів розробки й узгодження  їх з Органом, а також рішення  про розробку зарезервованої  ділянки разом з Підприємством або самостійно;

     - у випадку передбачуваної організації  спільного підприємства з іншим  партнером необхідно надати письмові гарантії правоздатності, економічної заможності й партнерської надійності цього партнера; на підставі цього партнери зобов'язані спільно звернутися в Орган за дозволом на організацію спільного підприємства.[16;с.176 ], [6]

     Подібний  обіг може мати місце практично на будь-якій стадії діяльності по розвідці й розробці залізо-марганцевих конкрецій.

     Надалі  Орган продовжував розробляти нові й удосконалювати положення, що вже  є. Зокрема,  на третій сесії Органа, що проходила у два етапи в  березні й серпні 1997 р. були проаналізовані підсумки організаційного періоду  діяльності Органа (з листопада 1994 р. по грудень 1996 р.) і констатувався  початок функціонального етапу. Цей початок ознаменувався затвердженням в 1997 р. планів роботи з розвідки семи раніше зареєстрованих первісних вкладників. Одночасно констатувалося, що відтепер уся діяльність по розробці ресурсів Району буде регламентуватися положеннями Частини XI Конвенції 1982 р. і Угодою про її здійснення 1994 р., а також тими нормами, правилами й процедурами, які напрацьовані структурами Органа з обліком їх подальшого вдосконалювання.

     Під цим малися на увазі результати роботи, які були наявними до розглянутого періоду й, особливо наробітку в області формування Статуту глибоководного видобутку корисних копалин морського дна. Даний Статут представлявся як важливий робочий документ, що визначає режим розробки ресурсів Району, установлений на основі вимог Конвенції 1982 р. і Угоди 1994 р.

     Разом з тим Юридична й технічна комісія продовжила роботу з формування проекту правил пошуку й розвідки глибоководних копалин. Даний проект містив у собі перелік стандартних умов, необхідних при складанні контрактів на розвідку.

     Одночасно, враховуючи характер нового етапу в  роботі Органа, у його структурах розвернулася робота з вироблення методики збору  даних і інформації. Важливість цієї роботи полягала в тому, що на основі інформації про вступників ,  траплялася можливість аналізу й оцінки всієї діяльності по розробці ресурсів і прогнозування екологічних наслідків такої діяльності.[52;c.213 ]

     Велике  значення в питанні розвитку правового  режиму використання Району має науково-дослідна діяльність.

     Основи  правової регламентації проведення науково-дослідної діяльності в  Міжнародному районі морського дна  були закладені в Декларації про  принципи держав, що регулюють діяльність, відносно дна морів і океанів  і його надр у відкритому  морі за межами дії національної юрисдикції.

     У цій Декларації, розробленої Правовим підкомітетом Комітета по мирниму  використанню дна морів і океанів  за межами дії національної юрисдикції, й прийнятої на XXV сесії Генеральної Асамблеї ООН в 1970 р., в. п. 8 підкреслювалося: "Цей район повинен бути відкритим для проведення наукових досліджень у мирних цілях усіма державами або від імені всіх держав без дискримінації". З метою сприяння міжнародному співробітництву в цій області держави повинні, зокрема , шляхом своєчасного попереднього опублікування повідомляти про свої дослідницькі програми і давати доступ до результатів цих дослідженнь й, наскільки це буде практично можливо, сприяти й брати участь у загальних дослідницьких програмах".

     У Декларації також відзначається, що при проведенні досліджень "держави  і їх громадяни не повинні зазіхати на волю відкритого моря, зокрема , що стосується навігації, рибальських промислів, укладання й ремонту кабелів  і трубопроводів, збереження живих  ресурсів і свобод наукових досліджень". При цьому враховуються інтереси інших держав і їх громадян.

     Принципові  положення даної Декларації знайшли  своє відображення в Конвенції ООН  по морському праву 1982 р. зокрема, право  всіх держав незалежно від їхнього географічного положення, а також право компетентних міжнародних організацій проводити морські наукові дослідження в Районі , констатується в ст. 256 Конвенції. При цьому відзначається, що морські наукові дослідження в Районі повинні проводитися відповідно до положень Частини XI Конвенції.

     Пріоритетне положення в здійсненні науково-дослідної діяльності в Районі приділяється Міжнародному Органу по морському дну. Він наділений правом проводити наукові дослідження відносно Району і його ресурсів і вповноважений укладати із цією метою контракти. На Орган покладені обов'язки сприяти проведенню науково-дослідної діяльності в Районі, їх заохочення, а також Орган координує й поширює результати цієї діяльності.[6]

     Держави , в силу проголошеного права про свободу морських наукових досліджень у Районі , можуть проводити такі дослідження. Беручи до уваги певні складності, з якими доводитися зустрічатися дослідникам глибоководних районів морського дна й більшу значимість міжнародного співробітництва, здатного суттєво полегшити глибоководні дослідження, Конвенція відзначає, що держави сприяють міжнародному співробітництву в проведенні наукових досліджень у Районі й формують конкретні шляхи цього сприяння.

     До  них відносяться:

     - участь у міжнародних програмах і заохоченнях  до співпраці в проведенні морських наукових досліджень спеціалістами різних країн і Органа;

     - забезпечення розробки програм за посередництвом Органа або інших міжнародних організацій залежно від обставин на благо держав, що розвиваються, з метою зміцнення їх дослідницького потенціалу, підготовки їх кадрів і персоналу Органа в області методів дослідження й застосування результатів дослідження, а також сприяння використанню їх кваліфікованого персоналу в досліджених районах;

     - ефективне поширення результатів досліджень і аналізів, коли вони стають доступними, за посередництвом Органа або через міжнародні канали, залежно від обставин.[16;с.179 ]

     Відповідно  до загальних вимог, викладених у  ст. 147 Конвенції, науково-дослідна діяльність у Районі здійснюється з розумним обліком іншої діяльності в морському середовищі.