Доходи та витрати страховика

gn="justify">2) судова  влада;

3)  міжнародна  діяльність;

4) фундаментальні    дослідження    і    сприяння    науково-технічному прогресу;

5)  національна  оборона;

6). правоохоронна  діяльність;

7) забезпечення  безпеки держави .

//. Суспільні та соціальні послуги.

До них  відносяться послуги, що надаються  суспільству і безпосередньо  громадянам; 1). освіта;

2} охорона  здоров'я; 3). соціальний захист та соціальне забезпечення;

4)  житлово-комунальне  господарство;

5)  культура  та мистецтво;

6)  засоби  масової інформації; 7). фізична культура  і спорт.

/// Державні послуги, пов 'язані з економічною діяльністю.

Сюди  включаються державні видатки на регулювання і підвищення ефективності господарчої діяльності, фінансування капітальних вкладень, фінансову підтримку суб'єктів народного господарства, рехтізацію інвестиційних програм. До складу цієї категорії входять видатки на:

1) промисловість  та енергетику;

2) будівництво;

3)  сільське  господарство:

4)лісове  господарство, рибальство, мисливство:

5) транспорт;

6) зв'язок ,

7)  шляхове  господарство, телекомунікації та  інформатика ;

8)послуги,   пов'язані   з  економічною   діяльністю,   щодо реалізації    проектів    багатоцільового    розвитку,     пов'язані    з формуванням загальної економічної політики, управлінням и галузі стандартизації,    гідрометеорології,    геодезії    та    контролем    за виробництвом;

9)   охорону навколишнього середовища  ;

10) попередження  та ліквідація надзвичайних ситуацій  та наслідків стихійного лиха

11)  поповнення державних запасів  та резервів

IV. Обслуговування державного боргу. До цієї категорії відносяться;

1)   видатки з обслуговування внутрішнього  і зовнішнього державного боргу ;

2)видатки  з резервних фондів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

60.Класифікація  бюджету за економічними  ознаками.

За економічними ознаками видатки зведені в єдині  економічні категорії, що відображають розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальні видатки.

Видатки бюджету за економічними ознаками класифікуються на поточні, капітальні та видатки на кредитування з вирахуванням погашення (категорія видатків, яка не включає  платежі в рахунок погашення  державного боргу, які класифікуються як фінансування).Таке розмежування видатків з Детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

До    поточних     видатків     за     предметними     ознаками відносяться:

-витрати  на товари та послуги (заробітна  плата працівників бюджетних  установ, нарахування на неї,  придбання матеріалів, витрати на  відрядження, оплата комунальних  послуг та енергоносіїв, послуг І утримання бюджетних установ, видатки на наукові дослідження та розробки);

-виплата  процентів банківським установам  за внутрішніми та зовнішніми  позиками;

-субсидії  та поточні трансфертні платежі.

Під капітальними видатками розуміють платежі  з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів. Вони включають:

-придбання  основного капіталу. До складу  цих видатків відносяться видатки  на капітальне будівництво, капітальний  ремонт, витрати на нові або існуючі товари тривалого користування ( житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні фонди, такі, як транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка тощо) Ця категорія охоплює також платежі, спрямовані на модернізацію, продовження терміну служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращання віддачі основних фондів;

-створення  державних запасів та резервів. Сюди включаються витрати на  закупівлю товарів для створення  стратегічних та надзвичайних  запасів, що мають особливо важливе значення для країни;

-капітальні  трансферти (внутрішні та зовнішні).Капітальні  трансферти — невідплатні односторонні  платежі органів управління, які  не ведуть до виникнення або  погашення фінансових вимог. Вони  передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, що виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальні трансферти з Державного бюджету е безповоротними платежами, які носять одноразовий і нерегулярний характер і мають цільове призначення.

Капітальні  видатки складають основу видатків розвитку, призначених для фінансування Інвестиційної та інноваційної діяльності. Ці видатки призначені для інвестування коштів у нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння діючих об'єктів державної власності, фінансову підтримку високоефективних інвестиційних проектів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

61.Роль  державного казначейства  у виконанні бюджета.

Касове   виконання  Державного  бюджету   та  місцевих   бюджетів, контроль за  цільовим  спрямуванням бюджетних  коштів здійснюють органи   Державного   казначейства   України.   Цей   виконавчий   орган вирішує  комплекс завдань, пов'язаних з організацією та виконанням Державного бюджету і бюджетів місцевого самоврядування, проведенням проведенням операцій з наявними бюджетними коштами та їх ефективним управлінням, обліком доходів та витрат бюджетів, організацією і аналізом фінансової звітності про стан їх виконання.

Казначейська  форма виконання бюджету базується  на принципі роботи єдиного казначейського рахунку - системи бюджетних рахунків Головного Управління Державного казначейства та його територіальних органів.

У поєднанні  з централізованою інформаційно-обчислювальною системою, яка допомагає отримати повну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечується можливість оперативного маневрування державними грошовими ресурсами. За цих умов банківській системі залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету, їх заощадження та перерахунок за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, заощадження та видача готівки. Міністерствам і відомствам залишається право розподілу асигнувань за напрямами витрачання коштів, що затверджені Державним бюджетом України.

Як свідчить світовий досвід, такий розподіл функцій, що стосуються касового виконання Державного бюджету між фінансовою та банківською  системами, є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління бюджетними коштами в руках Державного казначейства України.

Державне  казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої та виконавчої влади, Національним та комерційними банками України, Іншими учасниками бюджетного процесу, а також фінансовими інститутами.

Правила складання і виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної системи  України, затверджується в порядку, встановленому законодавством України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

62.Державний  кредит.

Державний кредит є однією з ланок фінансової системи України і знаходиться  в тісному зв'язку з усіма процесами, що мають місце в умовах перехідної економіки. До таких процесів належить посилення зв'язку між державними фінансами та позичковим капіталом.

Кредит, як елемент загальної системи  перерозподілу вартості в розширеному  виробництві, відображає два взаємопов'язаних зустрічних процеси її руху в грошовій формі. З одного боку, залучення вільних  грошових коштів підприємств та населення, а з іншого — використання цих коштів на фінансування державних потреб.

У кредитних  відносинах беруть участь кредитор (займодавець) і позичальник як юридично самостійні суб'єкти. Держава виступає або в  ролі позичальника грошових коштів, або  кредитора (займодавця) відносно приватних осіб, фінансових та кредитних закладів, урядів інших держав, міжнародних фінансових та кредитних організацій.

Система державного кредиту тісно переплітається з банківською системою, але державний  кредит відрізняється від банківського. Банківський кредит надається у тимчасове користування підприємствам, фірмам на виробничі цілі під заставу основних засобів і обігових коштів, домашнім господарствам у вигляді споживацького кредиту за умови дотримання основних принципів банківського кредитування.

Державний кредит використовується, в основному, для мобілізації коштів з метою  фінансування державних видатків, для  покриття бюджетного дефіциту, підтримки  валютного курсу національної грошової одиниці, на соціальні потреби та на інші невиробничі цілі.

Використання  державного кредиту є виправданою, припустимою формою мобілізації  коштів у розпорядженні держави.

Державний кредит, як фінансову категорію, слід розглядати в двох аспектах: активному, коли держава відіграє роль кредитора, і в пасивному., коли вона виступає позичальником коштів. У фінансовій практиці державним кредитом називають кредит, який видається державою. Кредит, який отримує держава, на практиці визначається як державна позика, що приводить до формування державного боргу.

Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

63.Види  і форми державного  кредиту та їх  розвиток.

Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа.

Найпоширенішою  формою державного кредиту є позики.

Державні  позики — це кредитні відносини між державою і фізичними та юридичними особами, в результаті яких держава отримує обумовлену суму коштів на обумовлений термін за встановлену плату. За 'допомогою їх мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб для фінансування потреб держави. Кошти держава отримує шляхом випуску і розміщення цінних паперів — облігацій і казначейських зобов'язань. Ці цінні папери являють собою боргове зобов'язання держави, за яким їх власникам у встановлені строки повертається борг і виплачується доход у формі процента чи виграшу.

Акумульовані  облігаційними позиками кошти юридичних  та фізичних осіб суттєво полегшують і прискорюють вирішення багатьох проблем структурної перебудови економіки держави, розвитку регіонів, освоєння нових родовищ природних ресурсів, на які у державному бюджеті не вистачало коштів. Тому доцільність і корисність випуску облігацій для оформлення державного кредиту спеціалістами не ставиться під сумнів.