Доходи та витрати страховика

Форми    і    методи,    за    допомогою    яких    формуються    та використовуються фінансові ресурси, не є сталими І змінюються залежно     від зміни соціальної природи  суспільства.

Створені  та використані в суспільстві  фінансові ресурси об'єднуються системою показників та набувають форму фінансового балансу держави. Фінансовий баланс - це сукупність показників, які відображають створення і використання фінансових ресурсів у загальнодержавному, галузевому, територіальному масштабах або в окремих підприємствах, організаціях, закладах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

17. Фінансова політика, її суть, цілі та завдання.

Фінансова політика - це сукупність методів і напрямів впливу держави на функціонування фінансової системи. Метою цього впливу є зміцнення економічного (а значить і політичного) потенціалу країни.

Основною  метою фінансової політики є оптимальний розподіл валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями. На цій основі має забезпечуватися стійке зростання економіки, удосконалення її структури, створення умов для розвитку господарських утворень різних форм власності, спільних підприємств з іноземним капіталом, акціонерних товариств. За цих умов важливе значення має також створення надійних соціальних гарантій населенню.

Зміст фінансової політики полягає у розробці основних напрямів використання фінансів, виходячи з необхідності вирішення економічних та соціальних завдань. За допомогою фінансової політики держава фінансує потреби розширеного відтворення, регулює масштаби і пропорції розвитку суспільного виробництва, вдосконалює його галузеву та територіальну структуру.

Фінансова політика та її структурні складові - фіскальна або податкова політика, кредитна політика, бюджетна політика, грошова політика - впливають на всі сторони життя суспільства. Суб'єкт фінансової політики - держава - розробляє стратегію розвитку суспільства, Фінансова політика, таким чином, стає організуючим першопочатком суспільного розвитку.

Фінансова політика включає в себе стратегію і тактику.

Фінансова стратегія визначає загальний напрям і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети. Вона спрямована на вироблення фінансових концепцій і програм.

Фінансова тактика включає в себе конкретні методи (прийоми) досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Основні напрями фінансової політики:

1.Акумуляція  фінансових ресурсів та їх  розподіл усередині держави між  регіонами та галузями народногосподарського  комплексу, підвищення ефективності  їх використання.

2.  Сприяння         розвитку         виробництва,         підтримання підприємницької діяльності, створення умов для забезпечення  економічного зростання в країні.

3. Оптимізація  структури доходів та видатків.

4.Удосконалення     державного     та     місцевого     фінансового законодавства.

5.Мобілізація  і використання фінансових ресурсів  на забезпечення соціальних гарантій, досягнення більш високого рівня  життя населення.

Фінансова політика як спосіб організації і  використання фінансових відносин визначає свої завдання на світовому, макроекопомічному та мікроекопомічному рівнях. Кожному рівню фінансової політики відповідає своя мета. Тому завдання і напрями фінансової політики залежать від економічних процесів, що відбуваються у світі, від функцій та економічної природи держави, від форм власності та фінансово - економічного стану підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

18. . Фактори, які впливають на фінансову політику та етапи їі реалізації

Фінансова політика держави залежить від багатьох, як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

До  зовнішніх факторів відносяться:

1.Залежність  держави від економічних взаємовідносин  з іншими державами щодо поставок  сировини, матеріалів, готової продукції.

2.  Експортні  можливості самої держави.

3.Рівень  Інтеграції зі світовими економічними системами .

До  внутрішніх факторів відносяться:

1.Форма  власності на основні засоби  виробництва

2.Структура  економіки

3.Рівень  добробуту населення та його  інтелектуальний рівень

4.  Стабільність  грошової системи

5.   Розвиток форм кредитування

Важливим  аспектом здійснення фінансової політики в державі є вибір форм і  методів її реалізації. Реалізація фінансової політики є досить складним процесом, який потребує відпрацювання  стратегії і тактики у використанні фінансів при управлінні економічними І соціальними процесами в державі.

Реалізація  фінансової політики проводиться у  кілька етапів:

1.Розробка  науково  обґрунтованих    концепцій    розвитку фінансів,    яка    формується    на   основі    вивчання    вимог  економічних     законів,     всебічного     аналізу     перспектив удосконалення виробництва та становища потреб населення. Перший етап полягає у визначенні мети, цілей  та головних завдань фінансової політики.

2.Визначення  основних  напрямів  використання  фінансів  на перспективу і поточний період, тобто розробка стратегії І тактики фінансової політики. Тут, виходячи з поставленої мети,   враховують   можливості   зростання   або   зменшення фінансових ресурсів, а також зовнішні і внутрішні політико-економічні фактори.

Другий   етап   реалізації   фінансової   політики   полягає   у створенні відповідного фінансового механізму.

3.  Здійснення  практичних дій, які спрямовані  на досягнення поставленої мети. Даний етап передбачає цілеспрямовану  діяльність суб'єктів фінансових  відносин, що пов'язана з практичним використанням фінансового механізму.

Природно, що прямий вплив фінансової політики на економіку починається лише на третьому етапі. Слід додати, що такий  механізм впливу фінансової політики на господарство країни буде повністю вірним, якщо він буде враховувати усі можливості фінансового регулювання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

19.Фінансовий  механізм:призначення  та склад.

Фінанси як економічна категорія здійснюють вплив на соціально - економічний  розвиток країни через фінансовий механізм, який відображає напрямки, характер і сутність функціонування фінансів у суспільстві.

Фінансовий  механізм - це сукупність форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, які застосовуються суспільством з метою забезпечення умов для економічного та соціальної о розвитку країни. По суті - це методичні, організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення відповідних цілей і завдань.

За допомогою  фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту відповідно до основних положень фінансової політики.

Фінансовий  механізм є частиною господарського механізму, який являє собою сукупність форм і методів управління суспільним виробництвом.

Функціонування  фінансового механізму відбувається у процесі формування, розподілу  та використання централізованих і  децентралізованих фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб держави і окремих суб'єктів господарювання.

Характер  впливу фінансового механізму на економічний та соціальний розвиток країни визначається тим, що розподільні  відносини є вторинними порівняно  з відносинами виробництва, тобто  розподілити можна лише тоді, коли вже щось створено, 3 іншого боку, процес розподілу не пасивно відображає виробництво, а здІйснюс вплив на нього через різні форми, методи і органи управління фінансовими відносинами.

Фінансовий  механізм - найбільш динамічна частина фінансової політики, його зміни відбуваються у зв'язку з вирішенням різноманітних тактичних завдань, і тому фінансовий механізм чутливо реагує на всі особливості поточного стану в економіці та соціальній сфері країни.

Засобом впливу фінансових відносин на господарчу діяльність є фінансові методи.

У рамках фінансового механізму існують  два основні методи:

1.   фінансове регулювання

2.  фінансове забезпечення

Структура фінансового механізму

Основними складовими фінансового механізму є:

1.  Фінансове  планування.

2.  Фінансові  показники.

3.   Фінансові важелі,

4.  Норми  і нормативи.

5.  Фінансове  правд.

6.  Інформаційне  забезпечення.

7.  Фінансовий  контроль. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

20.Методи  фінансового механізму та його структура.

Засобом впливу фінансових відносин на господарчу діяльність є фінансові методи.

У рамках фінансового механізму існують  два основні методи:

1.   фінансове регулювання

2.  фінансове забезпечення

1. Фінансове      регулювання      засновано      на    правовому регламентуванні розподільних відносин в суспільстві або на окремому підприємстві (тобто пов'язано зі здійсненням розподільних процесів на макро - та мікрорівнях).

Розрізняють два види фінансового регулювання:

а)за сальдовим  методом;

б)за нормативним  методом.

Сальдовий метод передбачає виділення його елементів у розподілі доходу, тобто один елемент є результативним, а інші - розрахунковими. Сальдовий метод несе стимулююче навантаження.

Нормативний метод складається з того, що усі елементи розподілу визначаються за нормативами, які встановлюються щодо об'єкту розподілу. Нормативний метод також називають податковим, тому що сума доходів розподіляється за встановленими ставками.

2.  Фінансове забезпечення здійснюється у трьох формах :

1.Самофінансування - обов'язкова умова успішної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Являє собою покриття витрат власними доходами підприємств.