Доходи та витрати страховика

Структура державних фінансів

Бюджет  держави:

• Державшій бюджет
• Місцеві бюджети

Цільові фонди:

• Загальнодержавні  фонди
• Регіональні фонди

Державний кредит:

• Державні  позики
• Позики на рівні регіону

Фінанси підприємств:

• Фінанси державних підприємств
• Фінанси муніципальних підприємств.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

25. Необхідність і сутність державних фінансів

Головного сферою фінансової системи є державні фінанси, які забезпечують фінансування усіх загально державних потреб суспільства  та призначені забезпечувати його динамічний та ефективний розвиток.

Державні  фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави та її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов'язані з розширенням виробництва задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління,

Державні  фінанси охоплюють загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце  належить державному бюджет та місцеві  фінанси, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди

Державні  фінанси включають різноманітні розподільчі відносини, як зовнішні, які виникають між різними  сферами і ланками фінансової системи, так І внутрішні, які  складаються між окремими ланками державних фінансів.

Усі ланки  державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між собою.Їх основу становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку      скільки      вирішення      певних  суспільних      проблем загальнодержавного або місцевого значення.

Структура державних фінансів

Бюджет  держави:

• Державшій бюджет
• Місцеві бюджети

Цільові фонди:

• Загальнодержавні  фонди
• Регіональні фонди

Державний кредит:

• Державні  позики
• Позики на рівні регіону

Фінанси підприємств:

• Фінанси державних підприємств
• Фінанси муніципальних підприємств.

Провідною ланкою державних фінансів і всієї фінансової системи України є державний бюджет.

Державний бюджет - це система економічних відносин між державою, підприємствами, організаціями та населенням з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових коштів.

Місцеві фінансові фонди складаються з бюджетів органів місцевого самоврядування, спеціальних фондів місцевого значення і фінансів відповідних підприємств. Місцеві бюджети формуються за рахунок місцевих податків та зборів, місцевих позик, надходжень з централізованих фондів.

Пенсійний фонд - фонд цільового призначення, у якому акумулюються кошти, призначені для пенсійного забезпечення працівників, нарахування та виплати пенсій, різних видів допомоги, реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів та інших категорій громадян, які потребують допомоги.

Фонди соціального страхування.

Фонд  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконує функції  державного фінансового забезпечення соціальних потреб населення через  систему обов'язкового соціального страхування.

Складовою частиною соціального страхування  є страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне   забезпечення   на   випадок   безробіття та   надання соціальнихих послуг за рахунок коштів відповідного фонду.

До цільових   загальнодержавних   фондів   відноситься   Фонд загальнообов'язкового    державного     соціального    страхування     від нещасних випадків на виробництві і професійних  захворювань.

Важливим  інструментом перерозподілу фінансових ресурсів у державі є система державного кредиту.

Держава будує свою фінансову політику шляхом пошуку оптимальної моделі перерозподілу  фінансових ресурсів з метою прискорення  зростання матеріального виробництва  і добробуту населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 

26.Основи  фінансів підприємств  та засади їх  організації.

Фінанси господарських суб'сктів — це система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання фондів грошових ресурсів на макроекоиомічному рівні. Це відносно самостійна сфера фінансових відносин, яка має свої принципи функціонування та специфіку організації та реалізації притаманних фінансам функцій.

Фінанси суб'єктів господарювання, як складова частина фінансової системи, функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється національний доход - основне джерело фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємств відображається у грошових потоках, які характеризують різноманітні та різносторонні відносини. Сфера фінансових відносин підприємств  включас в себе відносини:

-між   підприємством   і   його   засновниками   (власниками)   з приводу   формування   статутного   фонду  

-між  підприємством і державою ;

-між   підприємством   і   банками

-між  підприємством та його постачальниками  і покупцями 

-усередині  підприємства

-з приводу  розподілу прибутку, що залишається      у   його   розпорядженні   після   сплати   податків  і обов'язкових платежів.

-між  підприємством в цілому та  його підрозділами 

- між підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці.

Усі вищезгадані  відносини базується на формуванні і русі фінансових ресурсів підприємств, їх ефективному використанні.

Організація і функціонування фінансів підприсмницьких  структур грунтується на відповідних  принципах.

В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок, притаманний ринковій економіці. Його метою є одержання максимального прибутку при найменших витратах та мінімальному можливому ризику.

Комерційний розрахунок базується на таких основних принципах:

1)  Господарська і фшансова незалежність .

2)  Самоокупність  .

3)  Самофінансування,

4)  Фінансова  відповідальність ,

5)  Контроль  за фінансово-господарського діяльністю .

Господарська  і фінансова незалежність підприємств гарантується законодавством України. Кожний суб'єкт господарювання має право самостійно, але тільки в рамках чинного законодавства, приймати рішення з питань виробничої і фінансової діяльності.

Самоокупність означає покриття витрат за рахунок отриманих власних доходів. Самофінансування передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку.

Фінансова відповідальність полягає в тому, що підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності. Контроль за фінансово-господарською діяльністю включає контроль за дотриманням фінансової дисципліни, контрольно-аналітичну роботу. Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства здійснюють державні фінансові, податкові, митні та інші органи відповідно до законодавства України.

Підприємства, незалежно від організаційно-правової форми підприємницької діяльності та форми власності, функціонують як юридичні особи - суб'єкти цивільно-правових відносин, які визначені фінансово-правовими нормами держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

28. . Фінансові ресурси підприємств

Діяльність  суб'єктів господарювання значною  мірою залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами, що у свою чергу визначається обсягом отриманих  доходів і рівнем їх вилучення  та надходження через систему  фінансових відносин.

Вплив фінансів на ефективність господарювання визначається тим, наскільки активно вони стимулюють зростання рентабельності, продуктивності праці, ефективне використання основних і обігових коштів, зниження витрат, підвищення якості продукції. Вплив фінансів на ефективність господарювання виявляється насамперед у процесі формування фінансових ресурсів.

Фінанси підприємницьких  структур — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються на цілі здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг в різних галузях економіки.

Фінансові ресурси підприємства являють собою  кошти, акумульовані підприємством  з різних джерел, які знаходяться  у господарському обігу і призначені для фінансування його потреб.

Грошові кошти постійно надходять на рахунки підприємств у вигляді виручки від реалізації, вкладів на депозитні рахунки, лізингових операцій, операцій з цінними паперами: акціями, облігаціями тощо.

Не всі  кошти, які надходять від реалізації, належать підприємству. Так, податок  на додану вартість, акцизний збір, мито, які хоч і включаються в ціну товару, не належать підприємству, і як непрямі податки, надходять до бюджету.

Підприємством може бути використана тільки сума виручки за мінусом перерахованих  податків.

До грошових фондів, які формуються на підприємстві, відносяться:

1) статутний   фонд,   який   використовується   для   інвестування   в основні  та оборотні фонди ;

2) фонд оплати праці, який використовується для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам;

3)амортизаційний фонд, який використовується для фінансування капітальних вкладень та капітального ремонту;

4) фонд  розвитку виробництва; 

5) фонд  соціального призначення; 

6) фонд  матеріального стимулювання;

7)   резервний фонд;

8) спеціальні  фонди.

Кошти цих фондів, а також грошові кошти у вигляді дотацій, субсидій, кредиторської заборгованості усіх видів, банківських кредитів, являють собою фінансові ресурси підприємства.

За джерелами  формування фінансові ресурси підприємства поділяють на власні та залучені. До власних відносяться статутний фонд, амортизаційні відрахування, виручка, прибуток. До залучених відносяться майнові внески, кошти, мобілізовані на фінансовому та кредитному ринках.

У структурі  фінансових ресурсів підприємств визначальне  місце мають власні кошти, підвищення питомої ваги яких позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.