Доходи та витрати страховика

Бюджетне  фінансування - здійснюється на безповоротній  основі за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

2.Бюджетне фінансування або асигнування здійснюється у таких формах:

Кошторисне  фінансування - метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів.

Державне  фінансування інвестицій на основні об'єкти економічного і соціального розвитку.

Надання бюджетних коштів здійснюється також  у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій.

а) дотації - це кошти, які передаються з бюджету  бюджетам нижчого рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів та видатків;

б), субсидії - це кошти, які передаються на фінансування цільових видатків, тобто це безповоротні поточні цільові виплати;

в) субвенції - це кошти, які передаються на фінансування цільових видатків на певний строк та підлягають поверненню їх у разі нецільового використання.

3.Кредитування - форма фінансового забезпечення, яка полягає у тимчасовому використанні позичкових коштів на принципах повороткості, терміновості й платності.

Структура фінансового механізму

1. Фінансове планування являє собою діяльність щодо формування цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соціальні потреби та задоволення інших потреб суспільства.

2. Фінансові показники - це величини, які характеризують створення та використання фінансових ресурсів в економіці держави. Вони визначають кількісну та якісну характеристики господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічних відносин.

3. Фінансові важелі - це система управління фінансовим механізмом, засіб дії фінансового методу.

4. Норми являють собою абсолютний розмір видатків на розрахункову одиницю.

Нормативи - відносні показники, які встановлюються у відсотках до бази розрахунків.

5. Фінансове право -це сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини. На його основі грунтується вся фінансова діяльність держави, яка через своє фінансове законодавства регламентує і регулює фінансові відносини в суспільстні.  6.Інформаційне забезпечення.Фінансова інформація як різновид економічної є носієм і основою наукового пізнання фінансового механізму організації економіки.

7. Фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

21.Фінансове  планування та  його завдання.

Фінансове планування являє собою діяльність щодо формування цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соціальні потреби та задоволення інших потреб суспільства. -

Основними функціями фінансового планування є:

-відображення  основних напрямків фінансової  політики, що здійснюються органами  законодавчої і виконавчої влади  в державі;

-встановлення кількісних та якісних параметрів суспільного виробництва на плановий період;

-вибір    раціональних    шляхів    фінансового    забезпечення  передбачуваного рівня економічного  і соціального розвитку на  основі   ефективного   використання   наявних   у   суспільстві ресурсів;

-встановлення   раціональних   форм   мобілізації   фінансових ресурсів і на їх  основі визначення оптимальної  структури.

У процесі  фінансового планування складаються  різні фінансові плани, які охоплюють  рух фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання та в різних ланках.

Усі ці плани відносно самостійні і в  той же час тісно пов'язані між собою.

Залежно  від  сфери  функціонування   і  характеру  фінансових відносин   фінансові    плани    підрозділяються    на   загальнодержавні, територіальні плани та плани окремих господарських структур. До загальнодержавних фінансових планів відносяться:

1)  баланс  фінансових ресурсів та витрат  держави;

2)  зведений  бюджет України;

3)  державний  бюджет України;

4)  бюджет  Пенсійного фонду тощо.

До територіальних фінансових планів відносяться:

1)  бюджет  АР Крим;

2)  усі  види місцевих бюджетів.

До фінансових планів окремих підприємницьких  структур, що формуються на децентралізованому рівні, відносяться:

1)  фінансові  плани підприємств та закладів усіх форм власності;

2)  кошториси  доходів та видатків бюджетних  закладів;

3)  кошториси   доходів   та   видатків   громадських   організацій, благодійних  фондів.

В умовах ринкової економіки відбувається постійне вдосконалення фінансового планування на основі використання наукових методів пізнання об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, аналізу досягнутого економічного рівня, пошуку можливостей його подальшого покращення, досліджень економічних явищ і процесів у суспільстві.

Удосконалення територіального фінансового планування здатне сприяти комплексному розвитку регіону при ефективному використанні місцевих природних, трудових, фінансових ресурсів.

Фінансове планування на мікрорівні покликане сприяти досягненню такого рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує його успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.

Фінансове планування і прогнозування  виступає важливим елементом державного регулювання економічних і соціальних процесів. Результатом фінансового планування є фінансові показники, які мають певні ознаки і знаходять своє відображення у фінансовому плані. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

22.Види  фінансових планів  та напрямки удосконалення. 

У процесі  фінансового планування складаються різні фінансові плани, які охоплюють рух фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання та в різних ланках.

Усі ці плани відносно самостійні і в  той же час тісно пов'язані між собою.

Залежно  від  сфери  функціонування   і  характеру  фінансових відносин   фінансові    плани    підрозділяються    на   загальнодержавні, територіальні плани та плани окремих господарських структур. До загальнодержавних фінансових планів відносяться:

1) баланс  фінансових ресурсів та витрат  держави;

2) зведений бюджет України;

3) державний  бюджет України;

4) бюджет  Пенсійного фонду тощо.

До територіальних фінансових планів відносяться:

1)  бюджет  АР Крим;

2)  усі  види місцевих бюджетів.

До фінансових планів окремих підприємницьких  структур, що формуються на децентралізованому рівні, відносяться:

1)  фінансові  плани підприємств та закладів  усіх форм власності;

2)  кошториси  доходів та видатків бюджетних  закладів;

3)  кошториси   доходів   та   видатків   громадських   організацій, благодійних  фондів.

В умовах ринкової економіки відбувається постійне вдосконалення фінансового планування на основі використання наукових методів пізнання об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, аналізу досягнутого економічного рівня, пошуку можливостей його подальшого покращення, досліджень економічних явищ і процесів у суспільстві.

Удосконалення територіального фінансового планування здатне сприяти комплексному розвитку регіону при ефективному використанні місцевих природних, трудових, фінансових ресурсів.

Фінансове планування на мікрорівні покликане сприяти досягненню такого рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує його успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.

Фінансове планування і прогнозування виступає важливим елементом державного регулювання економічних і соціальних процесів. Результатом фінансового планування є фінансові показники, які мають певні ознаки і знаходять своє відображення у фінансовому плані. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

24. Головного  сферою фінансової системи є  державні фінанси, які забезпечують  фінансування усіх загально державних  потреб суспільства та призначені  забезпечувати його динамічний  та ефективний розвиток.

Державні  фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави та її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов'язані з розширенням виробництва задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління.

 За своєю структурою - це дуже складна та багатопланова сфера фінансової системи. Державні фінанси охоплюють загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце належить державному бюджет та місцеві фінанси, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди

Державні  фінанси включають різноманітні розподільчі відносини, як зовнішні, які виникають між різними  сферами і ланками фінансової системи, так І внутрішні, які складаються між окремими ланками державних фінансів.

Загальними  рисами державних фінансів є централізація грошових фондів, акумуляція їхніх доходів з метою впливу держави на фінансові відносини у суспільстві, регламентація цих відносин у законодавчому порядку. Разом з тим, кожну складову державних фінансів відрізняє неоднаковий масштаб централізації фондів, загальне чи спеціалізоване призначення їхніх коштів.

Усі ланки  державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між собою.Їх основу становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку      скільки      вирішення      певних  суспільних      проблем загальнодержавного або місцевого значення.

у процесі  створення та організації діяльності державних підприємств та установ  держава може виступати у ролі засновника, співзасновника та власника пакету акцій. Майно державних підприємств формується за рахунок грошових та матеріальних внесків засновника, зоходів, одержаних від господарської діяльності, коштів, мобілізованих на фінансовому ринку, бюджетних асигнувань, банківських кредитів, благодійних внесків.

З розвитком ринкової економіки частка державного сектора може мати тенденцію до зменшення, однак ще тривалий час цьому сектору належатиме визначальна роль у процесах розподілу та перерозподілу, що здійснюється за допомогою фінансів.