Доходи та витрати страховика

У   цьому   Законі   сформульовані   принципи   побудови  та призначення  системи оподаткування. Такими принципами є:

1. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва.

2. Обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період та встановлення відповідальності платника податків за порушення податкового законодавства.

3.Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних  осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення оплати рівних податків і зборів на рівні прибутки і пропорційно більших податків І зборів - па більші доходи.

4.  Рівність - недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення  однакового  підходу  до суб'єктів господарювання    (юридичних    та    фізичних    осіб,    включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів.

5.Соціальна справедливість ~ забезпечення  соціальної підтримки малозабезпечених верств населення .

6.  Стабільність   -забезпечення   незмінності   податків   І зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

7.Економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.

8.Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

9. Компетенція - встановлення і  скасування  податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до законодавства  про оподаткування  виключно  Верховною  Радою України,    Верховною    Радою    Автономної    Республіки    Крим, місцевими радами.

10. Єдиний   підхід   -   забезпечення   єдиного   підходу   до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням основних елементів податку.

11.Доступність    -    забезпечення     дохідливості     норм податкового законодавства для платників податків і зборів,

Податкова система України - це важливий фінансовий інструмент мобілізації доходів  до бюджету для виконання загальнодержавних  функцій та здійснення макроекономічного  регулювання економіки, що є важливою складовою забезпечення її розвитку.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

81.Неподаткові  доходи бюджета.

2. Неподаткові надходження включають:

- доходи  від власності та підприємницької  діяльності, (надходження спеціальних  коштів бюджетних установ, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій, рентну плату за нафту);

- адміністративні  збори та платежі (збори, що  стягуються Державною автомобільною  інспекцією України, плата за  утримання дітей у школах-інтернатах, плата за оренду цілісних майнових  комплексів державних підприємств, плата за надання певних державних послуг);

- надходження  від штрафів та фінансових  санкцій, не пов'язаних з порушенням  податкового законодавства (суми, стягнені з винних осіб за  шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки, адміністративні штрафи та інші санкції, передбачені чинним законодавством).

3. Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

5. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

82.Загальнодержавні  податки та збори.

Податок на додану вартість е непрямим податком, у законодавчих актах України  податок на додану вартість характеризується як частина новоствореної вартості, шо сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Особливість цього податку полягає в тому, що його платниками, по суті, є кінцеві споживачі товарів та послуг .

Об'єктом  оподаткування ПДВ є обороти з реалізації продукції (робіт, послуг)на території України, а також операції по ввозу товарів на митну територію України та вивозу товарів за межі митної території України.

Акцизний  збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом, як підакцизні, який включається в ціну товарів (продукції) , вироблених на митній території України, або при імпортуванні таких товарів на митну територію України.

Товари, на які, згідно з діючим -законодавством, встановлюється акцизний збір, називаються  підакцизними.

Платниками  акцизного збору є:

-суб'єкти   підприємницької   діяльності 

  -   виробники підакцизних товарів  на митній території України;

-    нерезиденти, які здійснюють вироблення  підакцизних товарів на митній  території України;

-     юридичні та  фізичні  особи,  які  ввозять  підакцизні товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування акцизним збором для вітчизняних товарів є обороти з реалізації товарів та інші обороти, для імпортних товарів - митна вартість таких товарів.

Основною формою прямого оподаткування є податок на прибуток підприємств.

Прибуток  в умовах ринкової економіки є  базою економічного розвитку держави, тому що наповнює через податок на прибуток доходну частину бюджету. Кошти, перераховані до бюджету в  процесі оподаткування прибутку, є джерелом реалізації різноманітних соціальних програм.

Податок на прибуток стягується в Україні  на підставі Закону України Про оподаткування  прибутку підприємств згідно    з яким,    платниками    податку    є    суб'єкти господарської  діяльності,   бюджетні   та   інші   підприємства   та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Платниками податку є резиденти і нерезиденти. Об'єктом оподаткування є прибуток,   який  визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду   на суму валових витрат платника податку і на суму амортизаційних відрахувань.

Основним  прямим податком з фізичних осіб є  податок з доходів фізичних осіб. Він стягується відповідно до Закону України    Про податок з доходів фізичних осіб.

Закон визначає загальні принципи оподаткування  фізичних осіб, оподаткування окремих  видів доходів, порядок обчислення податку з підприємств та нерезидентів, а також порядок складання звітності та відповідальності платників податків щодо забезпечення виконання податкових зобов'язань.

Платниками  податку є фізичні особи - резиденти  і нерезиденти, які мають доходи з джерелом їх походження з території  України,

Об'єктом  оподаткування виступає загальний річний оподатковуваний доход , який складається із сум загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року. При визначенні його сум обчислюються доходи у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах.

Загальна  ставка податку з доходів фізичних осіб складає 13% від об'єкта оподаткування.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

83.Місцеві  податки та збори.

Порядок зарахування  загальнодержавнихподатків та зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету, бюджету АР Крим. Місцевих бюджетів цільових фондів визначається згідно із законодавством України.

До місцевих податків і зборів відносяться:

• Податок з реклами.
• Комунальний податок.
• Податок з продажу імпортних товарів.
• Збір за видачу ордера на квартиру.
• Ринковй збір.
• Збір за припаркування автотранспорту.
• Курортний збір.
• Збір за участь на бігах на іподромі.
• Збір на виграш на бігах.
• Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі.
• Збір за право використання місцевої символіки.
• Збір за право проведення кіно- і телезйомок.
• Збір за проведення місцевого аукціону, розпродажу та лотерей.
• Збір з власників собак.
• Збір за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфкери послуг.

Місцеві податки  встановлюються місцевими органами влади та управління.

Механізм  стянування та порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюються рішеннями місцевих рад на підставі законодавчех актів Україня "“Про систему оподаткування” та “Про місцеві податки та збори”, та стягуються на території тієї адміністративної одиниці, та стягуються на території тієї  адміністративної одиниці, на якій вони затверджені. Характер встановлення місцевих податків залежить від рівня розвитку місцевого самосвядування і самофінансування регіону,економічного стану в державі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Взаємозв'язок  фінансів з іншими  економічними категоріями  ринкового господарювання.

Важливо знати взаємозв'язок фінансів з такими економічними категоріями як ціна ,зарплата,кредит, а також в якій послідовності ці категорії вступають у розподільчий процес.

Ціна.Саме вона вступає у розподільчий процес першою і визначає первинні пропорції в ньому.Коливання ціни вартості створюють поле діяльності для фінансів.

У ціні містяться всі структурні частини  вартості, які далі розповсюджуються й стримують свої економічні форми у вигляді фінансових ресурсів і фондів.В умовахжорсткої централізації доля заробітної платні менша; доля ж доплат до заробітної платні – більша.В умовах демократії заробітна плата- основна, а додаткові виплати значно менші.

Ціна підготовлює умови для функціонування фінансів.Або кошти накопичуються у підприємства, але тоді зростають суми податків, або суспільний продукт розростається, що приводить до вивільнення ресурсів, які переміщуються в галузі з найбільш високою нормою прибутку.

Фінанси конкретизують ті пропорції, якізакладені ціною.Фінансовий розподіл відрізняється  від цінового тим, що обєктом цінового розподілу виступає лише частина  вартості валового суспільного продукту.