Вплив інформатизації на інформаційні ресурси

Ці процеси міжнародних  інформаційних систем спричиняють  за собою необхідність в постійному підвищенні професійного рівня як окремої  людини, так і груп фахівців або  цілих колективів. Більш того, вони спонукають кожного індивіда до певної активізації його життєдіяльності  у області володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), які виступають, перш за все, як підтримка інтелектуальної  діяльності і є основою міжнародних  інформаційних систем.

     Було  досліджено такі питання як історія та розвиток інформатизації, можливості сучасних міжнародних інформаційних систем, загальні поняття та визначення, думка вчених про інформаційне суспільство. Було розглянуто програми та хартії щодо інформатизації суспільства. Зроблено аналіз впливу міжнародних інформаційних систем на інформатизацію суспільства. Проаналізовано міжнародні інформаційні системи та фактори, які входять у міжнародні інформаційні системи. За допомогою когнітивної моделі було визначено вплив таких факторів як Internet, електронна комерція, ЗМІ, комп’ютеризація, мобільні телефони, інформаційні технології та інформаційна культура на інформатизацію суспільства; та було доведено, що електронна комерція та ЗМІ є найбільш впливовими факторами на інформатизацію суспільства. Було розроблено прогноз та рекомендації щодо подальшого розвитку впливу міжнародних інформаційних систем на інформатизацію суспільства.

     Головною  метою побудови інформатизації суспільства  в Україні до 2015 року має стати  формування правових та економічних умов, розвинутої інформаційної інфраструктури, що дасть змогу кожній людині створювати інформацію і накопичувати знання, мати до них доступ, користуватися та обмінюватися ними, а також виробляти товари й надавати послуги за допомогою інформаційних систем, повною мірою реалізуючи свій потенціал, сприяючи сталому розвитку країни і підвищуючи якість свого життя на основі цілей та принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, дотримуючись у повному обсязі Загальної декларації прав людини.

Інформаційне суспільство  – суспільство, в якому більшість  тих, що працюють зайнята виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією  інформації, особливо вищої її форми  – знань.

У реальній практиці розвитку науки і техніки передових  країн в кінці XX ст. поступово  набуває зримих контурів створена теоретиками  картина інформаційного суспільства. Прогнозується перетворення всього світового простору в єдине комп'ютеризоване  і інформаційне співтовариство людей, що проживають в електронних квартирах  і котеджах. Будь-яке житло оснащене всілякими електронними приладами  і комп'ютеризованими пристроями. Діяльність людей буде зосереджена  головним чином на обробці інформації, а матеріальне виробництво і  виробництво енергії буде покладено  на машини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та інформаційних технологій став поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на повсякденному використанні різної інформації, тобто інформаційного суспільства.

Реальні зміни, що супроводжують  процес упровадження та вдосконалення інформаційних і комунікаційних технологій, полягають не тільки в технологічному впливі. Впровадження інформатизації суспільства веде до радикальних змін в організаційних структурах управління підприємствами, сприяє швидкій та гнучкій реакції на конкурентне середовище. Однак їх вплив не обмежується організаційними та економічними змінами. Водночас за рахунок використання ІТ, зокрема інтерактивних засобів (зображення, звук, текст), зароджується новий тип відносин у суспільстві, більш «індивідуалізований» та гнучкий. Тобто мають місце соціальні зміни.

Інформатизація суспільства є однією із закономірностей сучасного соціального прогресу. Цей термін все настирливіше витискує термін “комп’ютеризація суспільства”, широко вживаний донедавна. Незважаючи на зовнішню подібність цих понять, вони істотно різняться. Розглянемо ці поняття у взаємозв’язку. Різниця між ними зумовлена різницею між об’єктами і предметами цих процесів. Так, об’єктом комп’ютеризації є інформаційні технології та системи, а предметом її — засоби автоматики, електроніки, обчислювальної та іншої інформаційної техніки. За комп’ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і впровадженню технічної бази — комп’ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів опрацювання інформації та її накопичення.

Таким чином, зміна  змісту праці в умовах інформатизації виявляється в скороченні, а потім  і в повній ліквідації ручної, малокваліфікованої і важкої праці, перевазі розумової  праці, повній ліквідації рутинної роботи інженерно-технічних працівників  і управлінського персоналу, розвитку творчої активності всіх зайнятих на виробництві. Збільшення частки кваліфікованої праці, розвиток творчого початку в  праці, підвищення особистої відповідальності приводять до інтелектуального зростання  всіх категорій працюючих у комп'ютеризованому  виробництві, що сприяє формуванню таких  якостей людини, як висока працездатність, почуття особистої відповідальності за доручену справу, зацікавленість у  кінцевому результаті праці, потреба  у підвищенні своїх знань, кваліфікації і культури.

З розвитком інформатизації з'являється можливість безпаперової технології обліку, при якій усі  її дані формуються машинним шляхом і  представляються лише на відеотермінальних  пристроях ЕОМ. Чи можна вважати  такий облік справжнім, чи потрібно пред'являти до нього вимоги юридичної  доказовості, чи правомірно в сучасних умовах поступово або відразу  ж відмовитися від паперової  документації? Проблема потребує розв'язання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список використаних джерел:

1. Алексеева И. Ю. Возникновение идеологии информационного общества // Технологии информационного общества. – 2006. – №1. – 329 с.
2. Архітектура cовременных cиcтем и методологии. – Режим доступу: http://interface.ru/case/defs94.htm.
3. Баранов О. А. Информация и информатизация – что они означают для Украины // Зеркало недели. – 1997. – №94. – 17с.
4. Бачило И. Л. Правовое регулирование процессов информатизации // Гос. и право. – 1994. – № 12.
5. Береза Т. Поняття  інформаційного суспільства,  принципи його побудови та  складові компоненти // Інформаційне суспільство України. – 2007. – Вип. 1. – 293 с.
6. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. – Л.: Наука, 1989. – 206 с.
7. Васильєва Н. Становлення ринку телекомунікацій та інформаційних технологій як основи інформаційного суспільства//Економіст. – 2002. – №3. – 66 с.
8. Волков Е. С. Информатизация управления. – М. – 1990. – 213 с.
9. Глобальная информатизация оющества является одной из доминирующих тенденцій развития цивилизации в ХХІ в. – Режим доступу: http://aeli.altai.ru/nauka/sbornik/2001/abramkin.h.
10. Державне управління національними інформаційними ресурсами. – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1189_page_28. html.
11. Документознавство. Бібліотекознавствою. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали між нар. наук.-практ. конф., Київ, 25-26 трав. 2004 р./Ред.: М. С. Слободянник; Держ. акад. кер. Кадрів культури і мистецтв. – К. – 2004. – 212 с.
12. Європа на шляху до інформаційного суспільства. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3300/51078/.
13. Жангиcина Г. Д. Информационные технологии в информатизации общеcтва. – Режим доступу: http://conference.academy.kz/subj4_3.shtml.
14. Жук Ю. О. Системні особливості освітнього середовища як об’єкту інформатизації//Післядипломна освіта в Україні. – 2002. – № 2. –              437 с.
15. Журавский В. П. Компьютер и экономика: экономические проблемы компьютеризации общества. – М.: Наука, 1991. – С. 159.
16. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 9 січня 2007 року №537-V. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
17. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998р. № 75/98-ВР / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 27-28. – Ст. 182.
18. Закон України про захист інформації в автоматизованих системах// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №31. – Ст. 286.
19. Закон України про Національну програму інформатизації//Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №27-28. – Ст. 181.
20. Закон України про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №27-28. – Ст. 183.
21. Закон України про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006-2008 роки. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/law/05_zznpi.html
22. Закон України про освіту // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №34. – Ст. 451.
23. Закон України про наукову і науково-технічну діяльність // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №12. – Ст. 165.
24. Закон України про інформацію // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48. – Ст. 650.
25. Закон України про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №1. – Ст. 14.
26. Закон України про науково-технічну інформацію // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №33. – Ст. 345.
27. Закон України про телебачення та радіомовлення // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №1. – Ст. 14.
28. Згуровський М. Суспільство знань та інформаційні тенденції, виклики, перспективи//Дзеркало тижня. – 2003. – №9. – С 17.
29. Згуровський М. Шлях до інформаційного суспільства – від Женеви до Тунісу//Дзеркало тижня. – №34. – С 17.
30. Інформатизація управління соціальними системами: Орг.-правові питання теорії і практики: навч. посіб. /В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний,               В. С. Цимбалюк та ін..; За аг.ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. –  К.: МАУП, 2003. – 336 с.
31. Інформаційні технології та захист інформації. – Режим доступу:    http://it.ridne.net/taxonomy/term/101.
32. Інформвційному суспільству України інформаційне законодавство (щодо питань реформування в сфері суспільних інформаційних відносин)/                  Р. Калюжний, В. Гавловський, М. Гуцалюк, В. Цимбалюк//Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – К. – 2001. – №2.
33. Інформвційне суспільство. Дефініції…/В. М. Брижко, А. А. Орехов,           В. С. Цимбалюк, О. Н. Гальченко, А. М. Чорнобров/Під ред. Р. А. Калюжного,             М. Я. Швеця. – Київ: Інтеграл, 2002.
34. Информатизация общества одна из важнейших характеристик нашего времени. – Режим доступу: http://www. ilimnet.ru/edu/school-10/vlmamast/PSIHOL.
35. Информатизация общества. Развитие вычеслительной техники. – Режим доступу: http://infosgs.narod.ru/27.htm.
36. Інформаційні ресурси і технології науково-інформаційної діяльності. – Режим доступу: http://librportal.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id.
37. Інформатика як загальноосвітня фундаментальна дисципліна дисципліна О. В. Матвієнко, канд. техн. наук. – Режим доступу: http://edu.ukrsat.com/labconf/tezy/5/inf.html.
38. Інформаційні ресурси. Інформація. Інформаційні технології. Модель державного управління. – Режим доступу: http://www.inau.org.ua/173.phtml.
39. Інформаційні технології в структурах державної служби. Нижник Н. Р., Леліков Г. І. – Режим доступу: http://bezpeka.com/ru/lib/spec/art101.html.
40. Інформаційні ресурси: час упорядкування настав. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article.
41. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 107с.
42. Колин К. К. Информатизация общества и социальная інформатика. – Режим доступу: http://www.ito.su/2000/I/2.html.
43. Коломієць В. Ф. Міжнародні інформаційні системи: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний цент «Київський університет». – 2001. – 457 с.
44. Кулицький С. П. Організація інформаційної діяльності у сфері управління. — К.: МАУП, 2002. — 224 с.
45. Куправа Д. К вопросу управления процессами развития компьютерных информационных технологий на этапе становления государства: Методологический аспект // Інформація, інформатика, суспільство. — 2007. — №2. — С. 29.
46. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 128 с.
47. Матюшок В. М. Сетевая экономика и глобализация экономической деятельности // Информационное общество. — 1999. — №6. — С. 47, 53.
48. Медведєва В. М., Міщенко Г. Г. Інформаційний бізнес у сфері освіти, культури і мистецтва. — К.: НПБУ, 2000. — 96 с.
49. Медведєва В. М., Міщенко Г. Г. Інформаційний бізнес у сфері освіти, культури і мистецтва. — К.: НПБУ, 2000. — 96 с.
50. На пути к «обществу совершенной окружающей среды» — следующему за «высокоинформатизированным обществом» этапу развития цивилизации / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 2003. — №2. — С. 2-6.
51. Переход к информационному обществу. http://www. stu.ru/ 
    inform/glaves/glava1/gl_1_1.htm.
52. Петров С. Т. Информационное Общество: На пути к электронному государству // Технологии информационного общества. — 2007. — №6. — С. 44.
53. Ринок інформаційних послуг и продуктів / І. І. Родіонов,                               Р. С. Гиляревський, В. А. Цвєтков. – М.: МК-Периодика, 2002. – 549 с.
54. Сидоров А. Экономические аспекты информационных технологий // Теория и практика управления. — 2001. — № 1. — С. 86-91.
55. Слободяник М. С. Інформаційне забезпечення: еволюція структури і функцій. — К.: Основи, 2005. — 316 с.
56. Урсул А. Д. Информатизация общества (Введение в социальную информатику): Учебное пособие. — М.: Акад. обществ. наук при ЦК КПСС, 1990. — С. 79.
57. Фріден Р. М., Дрейк В. Дж. Глобальна інформаційна інфраструктура / Телекомунікації в умовах інформаційної доби. Інформаційна Агенція Сполучених Штатів. 2000. — С. 85-89.
58. Шевчук О.Б., Голобуцький О.П. E-Ukraine Інформаційне Суспільство: бути чи не бути. — К.: ЗАТ “Атлант UMS”, 2001. — 212 с.