Вплив інформатизації на інформаційні ресурси

– що виникають у процесі створення і використання електронних документів;

– закріплення якісних характеристик соціально-економічної та науково-технічної інформації, яка фіксується на документах;

– закріплення технологічних і організаційних вимог, дотримання яких дозволить сприймати документи, що опрацьовуються комп'ютерними технологіями і мають юридичну силу;

– порядок доступу організацій та громадян до документації, у тому числі й терміни такого доступу;

– порядок розв'язання конфліктів із цих питань;

– співвідношення між традиційними (паперовими) документами і новими документами на технічних носіях інформації, в тому числі порядок зміни, за необхідності, знищення оригіналів традиційних (паперових) документів;

– порядок посвідчення документів, внесення реквізитів, які ідентифікують ці документи;

– способи внесення змін, виправлень у документах;

– порядок збору, реєстрації, зберігання, опрацювання та передачі документації;

– юридичний статус усіх учасників інформаційних відносин, які виникають із приводу використання документів;

– установлення юридичної відповідальності за порушення правил роботи з документацією.

При цьому інформація з традиційних носіїв переноситься на машинні носії. На комп'ютері складається  первинний документ у людиночитаній  формі й одночасно фіксується інформація, що міститься на машинному  носієві. Первинний обліковий документ формується лише на машинних носіях, при  цьому повинна існувати можливість виведення документа на паперовий  носій.

Питання про юридичну силу вторинних документів на машиночитаних  носіях практично не виникає, оскільки вони формуються на основі належно  оформлених паперових документів. Помилки  чи навмисне викривлення такого документа  при переносі його змісту на машинний носій важко виявляються. Це одна із складних проблем щодо формування достовірних інформаційних масивів.

Ігнорування цієї проблеми може розглядатися як соціогенна загроза  інформаційній безпеці людини, суспільства, держави.

При двох інших варіантах  документування технічні засоби реєстрації інформації розвішуються в місцях її виникнення. При створенні первинної  документації за допомогою ЕОМ на паперовому бланку з одночасним перенесенням її інформації на машиночитаний носій  відповідальність за створення документа  і його вірогідність суворо індивідуалізована. Він видається, чи в будь-який момент може бути виданий, з підписом осіб, які склали документ. Принципової  зміни заведеного порядку документування при цьому не відбувається.

Первинний обліковий  документ на машиночитаному носієві  має виготовлятися у суворій  відповідності до затверджених державних  стандартів. Інколи такий стандарт визначається на рівні законодавства. Інформація в такому документі повинна  кодуватися відповідно до встановлених класифікаторів. При цьому повинна  бути забезпечена можливість відтворення  змісту документа в людиночитаній  формі.

Юридична повноцінність  і вірогідність відомостей, що містяться  в електронних документах, забезпечується конкретним персоналом, відповідальним за санкціонування, реєстрацію, оформлення і забезпечення захищеності електронної  документації, припиненням доступу  до формування таких документів не уповноважених на те осіб (несанкціонований доступ).

Важливою умовою юридичної повноцінності первинних  облікових документів на машиночитаних  носіях, у контексті інформаційної  безпеки має бути можливість відтворення  інформації у випадку втрати чи викривлення  змісту документа. Це забезпечується шляхом копіювання автоматизованих баз  даних документів, створенням контрольних  точок відповідної інформації та режимів доступу до неї тощо.

Визначення юридичного статусу машиночитаних носіїв облікової  інформації та вихідних машинограм безпосередньо  пов'язане із розв'язанням таких  проблем:

– що вважати оригіналом документів;

– як оформляти копії з них (наприклад, для подання в адміністративні та судові органи);

–  як в умовах інформатизації забезпечити можливість використання облікової інформації для зберігання і використання в архіві. Оригінал документа має відповідати запису на машинному носієві. Оригіналом машинограми є перший за часом друкований екземпляр цього документа на паперовому носієві. На машинограмі, яка є копією документа на машинному носієві, додатково повинні бути представлені печатка чи штамп і відповідні підписи організації, яка здійснює перетворення документа в машиночитану форму. Якщо в оригіналі машинограми вносяться зміни, на ній повинні бути вказані обґрунтування змін, дата їх внесення, посада і підпис посадової особи, яка здійснила зміни.

Зміни оригіналу  документа на машинному носієві  може здійснювати лише організація, яка його створила, з обов'язковою  реєстрацією змісту і обґрунтувань змін, а також особа, відповідальна  за їхнє внесення.

Оскільки персональна  відповідальність за юридичну повноцінність  вихідних документів і вірогідність їхніх даних забезпечується особами, відповідальними за формування вихідної інформації, виникає питання про  розподіл цієї відповідальності тих, хто  надає інформацію, і тих, хто її опрацьовує.

Стосовно відповідальності за вірогідність даних автоматизованого обліку –  це питання потребує дослідження. 
 

      2.4. Вплив інформатизації  на Національний  авіаційний університет 

Інформатизація – це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для реалізації прав громадян і суспільства, задоволення інформаційних потреб на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, підвищенню якості освіти, поліпшенню керованості економікою навчального  закладу, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню  продуктивності праці, вдосконаленню  соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій  демократизації суспільства.

Обчислювальна та комунікаційна  техніка, телекомунікаційні мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні технології (ІТ), система інформаційно-аналітичних  центрів різного рівня, виробництво  технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ  та підготовки висококваліфікованих фахівців є складовими інформаційної інфраструктури Національного авіаційного університету (НАУ) і одними з основних чинників, що забезпечують економічне та професійне  піднесення НАУ.

     Сьогодні  НАУ є університетом дослідницького типу, як центр науки, культури і  освіти, що має вагомі наукові здобутки, провадить дослідницьку та інноваційну  діяльність, забезпечує інтеграцію освіти та науки з виробництвом, бере участь у реалізації міжнародних проектів і програм. НАУ має телекомунікаційну  мережу, значний парк обчислювальної та офісної техніки, організаційну  структуру підтримки окремих  елементів інформатизації, навчальні  та наукові підрозділи (інститути, кафедри, лабораторії, центри), що здійснюють освітню  та наукову діяльність в сфері  інформатизації.

     Діяльність  НАУ направлена на виконання, серед інших, і на такі завдання:

• розроблення та впровадження в навчальний процес новітніх інформаційних технологій і засобів навчання з метою підготовки фахівців з питань інноваційного розвитку;
• реалізація інноваційних програм підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів для університетів, наукових установ, наукоємних виробництв;
• підвищення кваліфікації працівників підприємств, установ та організацій, які впроваджують у практику результати прикладних наукових досліджень університету;
• реалізація інноваційних проектів розроблення, впровадження та виробництва нової високотехнологічної продукції, тощо.

        Однією з необхідних умов і  ключових факторів, що визначають  успіх університету на ринку  освітніх послуг, варто визнати  наявність системи фахово-орієнтованого  навчання з умов впровадження  новітніх інформаційних технологій  на базі єдиного інформаційного  простору та інтегрованих інформаційних ресурсів навчального закладу. Найважливішою дидактичною вимогою до організації такого навчання є забезпечення студентів, викладачів, аспірантів університету широким діапазоном літератури, навчально-методичних, науково-методичних матеріалів та здійснення контролю й оцінки не тільки результату, але в першу чергу процесу навчання.

     Широкі  можливості в умовах інформатизації суспільства для цього надає  автоматизація всіх ланок процесу навчання. Однак, аналіз сучасного стану справ у даній області показує відсутність, яких-небудь серйозних зрушень у напрямку підвищення якості навчання на цих платформах, а також відсутність єдиних стандартів, щодо формування освітніх інформаційних ресурсів країни.

Загальна політика інформатизації НАУ формується, як складова частина соціально-економічної політики університету в цілому і спрямовується на раціональне використання освітнього та науково-технічного потенціалу, матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань розвитку університету.

     Система вищих навчальних закладів – один з найважливіших соціальних інститутів. Вона не лише забезпечує  підготовку сучасного фахівця, але й формує його відношення до світу, визнає його світогляд та духовність. На етапі крокування до Болонської співдружності університетів Європи саме інформаційно-освітня та виховна функції системи ВНЗ набувають формуюче значення.

Конче потрібно змінити  зміст освітянських послуг, які надаються, їх цільову спрямованість. Сьогодні все більше і більше відчувається гостра потреба у новій філософії освіти, яка була б адекватною сучасному соціально-економічному і інформаційному середовищу.

Реалізація на практиці лише головних принципів випереджаючою  освіти дозволить НАУ не наздоганяти  ті університети, які існують десятиріччями, а бути далеко попереду в сфері інформатизації навчального, науково-технічного, економічного процесу тощо.

В умовах розвитку інформаційного суспільства, необхідно враховувати  концептуальні принципи, що забезпечують досягнення стратегічних цілей НАУ  засобами інформатизації.

     Основні принципи процесу інформатизації НАУ:

• Системна  єдність.

     Принцип означає – зміну системних властивостей внутрішнього середовища університету, з метою цілеспрямованого активного використання інформаційних технологій для організації діяльності НАУ та підвищення його конкурентоздатності.

• Інваріантність.

     Принцип означає – незалежність від інших чинників (політичних, економічних, управлінських). Конкурентоздатності ділових активів та  бізнес процесів.

• Визначальність 

     Принцип означає, що інформатизація – основа для реалізації освітніх, наукових і соціальних проектів.

• Критична маса 

     Формування  умов для переходу типових процесів на якісно вищий рівень

направленого  розвитку.

• Орієнтація на задоволення потреб споживачів освітніх, наукових та інших послуг

     Один  із основних принципів забезпечення ефективності загальної діяльності університету.

• Розгляд процесу інформатизації за отриманою додатковою цінністю.

     Принцип, що спрямовано на оптимізацію системи  управління фінансами університету.

• Безперервне вдосконалення процесу інформатизації на основі об’єктивних оцінок .

     Принцип спрямований на забезпечення конкурентоспроможності НАУ на ринку освітніх та наукових послуг.

• Процесний підхід  до організації діяльності університету .

     Принцип, що означає організацію ефективного  використання ресурсів з урахуванням  опису та стандартизації бізнес процесів.

• Баланс централізації і децентралізації управління.

     Принцип спрямований на оптимізацію організаційної структури управління університету з урахуванням процесу інформатизації.

• Різноманітність систем фінансування.

     Принцип заснований на покращенні умов співробітництва  із зовнішніми споживачами та постачальниками  товарів та послуг.