Вплив інформатизації на інформаційні ресурси

1. Інформатизація суспільства.
2. Internet.
3. Комп’ютеризація.
4. Мобільні телефони.
5. ЗМІ.
6. Електрона комерція.
7. Інформаційні технології.
8. Інформаційна культура.

     Виділення серед сукупності наявних саме цих  факторів ґрунтується на необхідності вибору найголовніших чинників впливу з метою побудови когнітивної  моделі досліджуваної проблеми. Кожен з вказаних факторів є узагальненням групи факторів, які подібні між собою. Розглянемо кожен з них.

     Інформатизація  суспільства є цільовим фактором у даній когнітивній моделі. Матеріальною і технологічною базою інформатизації суспільства є міжнародні інформаційні системи на базі комп'ютеризації, інформаційних технологій, ЗМІ, internet, електронна комерція, мобільні телефони, інформаційна культура

Засоби масової  інформації роблять позитивний вплив  на процес інформатизації суспільства, рекламуючи нові інформаційні продукти і послуги, формуючи громадську думку  про пріоритетність цього процесу  в порівнянні з іншими, про першорядну вагу заходів, що проводяться, щодо його інтенсифікації, про роль інформаційної  сфери в моделі майбутнього інформаційного суспільства.

     Розвитку  засобів масової інформації багато в чому сприяє процес інформатизації суспільства. Поява нових технічних  засобів, інформаційних технологій, телекомунікацій і ін. забезпечує своєчасний збір, накопичення, оперативну обробку і передачу інформації в будь-яку точку світового простору. Як наслідок, стає можливим ухвалення оперативних рішень і цілеспрямованих дій на суспільство.

При комп'ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і впровадженню технічної  бази комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів переробки  інформації і її накопичення. Комп'ютери  є базовою технічною складовою  процесу інформатизації суспільства.

При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів, направлених  на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного  знання в усіх видах людської діяльності. Інформатизація на базі впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій є реакцією суспільства  на потребу в існуючому збільшенні продуктивності праці в інформаційному секторі суспільного виробництва, де зосереджена більше половини працездатного  населення.

     Потенційні  переваги інформаційних технологій, що стимулюють конкуренцію, що сприяють розширенню виробництва, що створюють  і підтримують економічний ріст і зайнятість, мають значні перспективи. Їхня задача полягає не тільки в стимулюванні і сприянні переходу до інформаційного суспільства, але також і в реалізації його повних економічних, соціальних і культурних переваг. Інформатизація суспільство збільшує розвиток інформаційних технологій

Інформаційна культура у вузькому сенсі – це рівень досягнутого в розвитку інформаційного спілкування людей, а також характеристика інформаційної сфери життєдіяльності  людей, в якій ми можемо відзначити ступінь досягнутого, кількість  і якість створеного, тенденції розвитку, ступінь прогнозування майбутнього. Це дає можливість позитивно впливати на інформатизацію суспільства. Що в  свою чергу інформатизація посилює  розвиток інформаційної культури.

Важливий напрям впровадження інформаційних систем – це електронна комерція. Чим більше зростання використання електронної  комерції у приватному секторі, тим  більше суспільство стає інформаційним.

За допомогою Internet можна збирати, зберігати, використовувати  і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Що позитивно впливає на інформатизацію суспільства. В результаті, стає все більше Internet – користувачів.

З кожним днем збільшується кількість користувачів мобільними телефонами. Мобільний телефон –  один із способів передачі інформації. Що є характерною рисою позитивного  впливу на інформатизацію суспільства. Чим більш розвинене інформаційне суспільство, тим більший попит  на використання мобільних телефонів.

Досвід впровадження та використання міжнародних інформаційних  систем дає змогу говорити про  великі потенційні можливості цієї сфери  при розв’язанні соціальних проблем  суспільства. Інформаційні системи  дедалі більше проникають в усі сфери  діяльності суспільства.

На підставі проведеного  аналізу зв’язків будуємо когнітивну карту (дивиться додаток Д).

Для обчислення когнітивної  моделі, визначаємо значення коефіцієнтів контуру зворотнього зв’язку, вплив факторів на цільовий, складаємо вихідну матрицю.

Вихідна матриця  для аналізу факторів за допомогою  програми когнітивного аналізу.(дивитися додаток Е,Є).

     Виділені  сірим кольором по діагоналі числа  – сумарні коефіцієнти зворотного зв’язку або потенціали. Цей коефіцієнт показує як реагує система на зміну певного фактора. За результатами розрахунків можна зробити висновок, що система є нестабільною, тобто сама система підпадає під вплив імпульсу та змінюється у заданому напрямку.

     Оскільки  сумарний коефіцієнт зворотного зв’язку  показує степінь взаємодії певного  фактору із оточуючою системою, то можна зробити наступні висновки: фактор (1) “Інформатизація суспільства” та фактор (7) “Інформаційні технології”  мають найбільше значення для  системи (R₁ = 273, R₇ = 229 – найбільш дестабілізуючі). Тобто система реагує на всі зміни через фактори інформатизація суспільства та інформаційні технології. Також цінними для системи є фактори комп’ютеризація та мобільні телефони. Сприяння розвитку цих факторів матиме великі результати у майбутньому.

     Наступний етап – аналіз впливу керуючих факторів на цільовий.

     Фактор (6) “Електронна комерція” найбільше  впливає на цільовий фактор (1) “Інформатизацію  суспільства”. Таким чином, посилення  росту електронної комерції є  найважливішим чинником підвищення інформатизації суспільства 140 (+)саме у даний час. Та з часом, якщо підвищувати  електрону комерцію, то й вплив  її на інформатизацію суспільства буде посилюватися. Високий потенціал  на розвиток інформатизації суспільства  має фактор (5) “ЗМІ” (коефіцієнт зв’язку 86). При посилені впливу цього фактора  на систему відбуватиметься посилення  інформатизації суспільства. Найкращими потенціалами для підвищення інформатизації суспільства є також фактор (7) “Інформаційні технології”, які  при посилені впливу на систему підвищить  інформатизацію суспільства.

     Оскільки  фактор (4) “Мобільні телефони” має  коефіцієнт зв’язку 13(+), то це означає, що цей актор найменш впливає  на цільовий фактор. Найменшим сумарним коефіцієнтом зворотного зв’язку є  фактор „Електронна комерція” (R₆ = 110(+)), то це означає, що цей фактор найменше впливає на систему. Це можна побачити у ДОДАТКУ Є. 
 

    3.4. Прогноз процесів інформатизації на основі результатів когнітивної моделі 

     Аналіз  когнітивної моделі на основі попереднього дослідження взаємного впливу факторів когнітивної моделі дає можливість зробити прогнози.

     Для порівняння вагомості факторів згідно їх сумарних коефіцієнтів зворотного зв’язку представлений графік (дивитися додаток Ж).

     Згідно  показників на графіку фактор (1) “Інформатизація  суспільства” та фактор (7) “Інформаційні  технології” - найбільше впливають  на систему, оскільки в них найбільший позитивний сумарний контур зворотного зв’язку +273 і +229, вони є нестійким  і легко піддаються змінам. Високий  потенціал для системи у майбутньому  матимуть мобільні телефони(+217), комп’ютеризація (+210), Internet (+167). Тобто це найкращі довгострокові умови для ефективної.

     Для досягнення покращення ефективності інформатизації суспільства слід більше уваги приділяти  таким факторам міжнародних інформаційних  систем як електронна комерція, ЗМІ  та інформаційна культура.

     За  даними соціологічного дослідження, проведеного  в США, вже зараз 38,9 млн. тих, що працюють можуть здійснити свою діяльність, не виходячи із дому, а 1/3 всіх недавно  зареєстрованих фірм заснована на широкому використанні самостійної зайнятості. У США до категорії самостійно зайнятих були віднесені: у 1980 р. – 5,7 млн. чоловік, в 1989 р. – 14,6 млн.,  в 1995 р. – 20,7 млн. чоловік, а в 2005 р – 39,8 млн. чоловік.

     При переході до інформаційного суспільства  виникає нова індустрія переробки  інформаційної бази комп'ютерних  і телекомунікаційних інформаційних  технологій.

Окрім позитивних моментів можна прогнозувати і небезпечні тенденції:

• весь більший вплив на суспільство засобів масової інформації;
• інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей і організацій;
• існує проблема відбору якісної і достовірної інформації;
• багатьом людям важко адаптуватиметься до середовища інформаційного суспільства. Існує небезпека розриву між "інформаційною елітою" (людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій) і споживачами.

     Ближче  за всіх на шляху до інформаційного суспільства стоять країни з розвиненою інформаційною індустрією, до яких слід віднести США, Японію, Англію, Німеччину, країни Західної Європи. У цих країнах  давно одним з напрямів державної  політики є напрям, пов'язаний з інвестиціями і підтримкою інновацій в інформаційну індустрію, в розвиток комп'ютерних систем і телекомунікацій.

     Діяльність  окремих людей, груп, колективів і  організацій зараз все більшою  мірою починає залежати від їх інформованості і здатності ефективно  використовувати наявну інформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно  провести велику роботу по збору і  переробці інформації, її осмисленню і аналізу. Відшукання раціональних рішень в будь-якій сфері вимагає  обробки великих об'ємів інформації, що часом неможливо без залучення  спеціальних технічних засобів.

Наша мета – прискорити вхід освітніх закладів в інформаційне суспільство за допомогою надання їм нових засобів спілкування, заохотити широке поширення мультимедіа в педагогічній практиці, формуванні критичної маси користувачів, підсилити європейську освіту засобами, властивими інформаційному суспільству, розширюючи культурну і лінгвістичну розмаїтість.

Для досягнення ції  мети пропонується заохочувати взаємозв’язок регіональних і національних мереж навчальних закладів на рівні Співтовариства, стимулювати розвиток і поширення освітнього європейського матеріалу, забезпечити навчання і перепідготовку для вчителів, інформувати про освітні можливості, що дають аудіовізуальне устаткування і мультимедійні продукти.

На міжнародному рівні все зрозуміло – є  мета, виробляються конкретні заходи, є розуміння проблем та розроблені вектори розвитку, але постає питання  – що ж на рівні особистісному, на рівні людини діється щодо даної  проблематики. Дані наведеного опитування свідчать, що в самому загальному плані  люди все ж таки знають про теорію інформаційної демократії – 48% та 41% назвали серед основних рис постінформаційної  цивілізації домінування в суспільстві  інформаційних технологій та збільшення ролі інтелекту відповідно, але лише тільки майже 7 % включили в це поняття  розвинуту сферу послуг, а 3% зовсім не змогли дати жодної відповіді.

     Рекомендації підвищення розвитку інформатизації суспільства щодо України такі:

1. підвищити міжнародну конкурентноздатність країни за рахунок розвитку людського капіталу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці; розширити експортний потенціал України, зокрема ІКТ-індустрії, підвищити обізнаність світу про Україну;
2. суттєво поліпшити життєвий рівень населення завдяки ефективному забезпеченню прав і свобод особистості, наданню кожному рівного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров’я та урядових закладів тощо, створенню нових робочих місць і розширенню можливостей щодо працевлаштування населення, забезпеченню соціального захисту вразливих верств населення та людей з особливими потребами;

     сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, що гарантуватиме надання  громадянам рівних можливостей для  участі в суспільному житті, в доступі до прийняття управлінських рішень органами державної влади. 

Висновки  до розділу.

Особливістю інформатизації суспільства є вплив міжнародних  інформаційних систем. В даний  час вже склалося певне розуміння  того, що інформатизація суспільства  – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в  тому, що домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва  є збір, обробка, передача, використання, продукування інформації, здійснювані  на основі сучасних засобів мікропроцесорної і обчислювальної техніки, а також  різноманітних засобів інформаційної  взаємодії і обміну. Інформатизація суспільства забезпечує: активне  використання інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкарському фонді, що постійно розширюється, в  науковій, виробничій і інших видах  діяльності його членів; інтеграцію інформаційних  технологій з науковими, виробничими; інтелектуалізацію трудової діяльності; високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена  суспільства до джерел достовірної  інформації; візуалізацію інформації, що представляється; істотність використовуваних даних.