Linux у роботі вчителя

Якщо редагування  файлу потрібно продовжити, то виберіть команду Не виходити і натисніть на клавішу Enter. Для виходу та збереження змін у файлі виберіть команду Так, для виходу без збереження змін — Ні. Вибір потрібної дії можна здійснити за допомогою клавіші Tab.

16. Перейменуйте  файл з вашими особистими даними.

Активізуйте файл та натисніть F6. У першому полі автоматично  зазначається назва файлу, який потрібно перейменувати, а у другому полі слід увести нову назву файлу, після чого натисніть Enter.

17. Скопіюйте  файли з особистого каталогу  в каталог групи.

Перейдіть у  праве вікно та відкрийте у  ньому каталог групи. Поверніться  у ліве вікно і клавішею Insert виокремте потрібні файли. Далі натисніть на F5 та Enter. Повторне натискання на Insert вилучає об'єкт із групи.

18. Створіть  у каталозі групи каталог з  назвою вашого міста.

Зайдіть у каталог  групи => натисніть на F7 => уведіть  назву нового каталогу => Enter.

19. Перенесіть  файли з каталогу групи у  каталог з назвою міста.

Перенесення відбувається так само, як і копіювання, тільки замість клавіші F5 треба натиснути на клавішу F6.

20. Скопіюйте  усі файли з каталогу з назвою  міста у каталог групи.

21. Вилучіть  усі файли з каталогу з назвою  міста.

Зайдіть у цей  каталог => виберіть потрібні => F8.

22. Змініть права  доступу для одного з файлів  з каталогу групи. Виберіть

потрібний файл та виконайте команди Файл => Права  доступу. Зробіть цей файл недоступним для членів вашої групи. Тут літера г означає, що файл доступний лише для читання, літера w — файл доступний для читання та записування (внесення змін). А знак "-" означає, що файл недоступний певним користувачам чи членам групи.

23. Задайте права  доступу для другого файлу.  Опишіть задані права доступу  в звіті.

24. Порівняйте вміст особистого каталогу та каталогу з назвою групи.

На лівій  панелі відкрийте особистий каталог, а на правій — каталог групи.

Виконайте команди  меню: Команди => Порівняти каталоги. Файли, які

відрізняються у цих каталогах, будуть виокремлені  кольором.

25. Відшукайте  файловий менеджер Konqueror. Команди  => Пошук файлу. У

рядку починати з: зазначте кореневий каталог /, а  у рядку назва файлу: уведіть konqueror та натисніть на кнопку Гаразд. Які результати пошуку? Занотуйте їх у звіт.

26. В особистому  каталозі створіть посилання на Konqueror. За результатами

пошуку попереднього пункту відкрийте, наприклад, у лівій  панелі, каталог з файлом konqueror. Виокремте його та виконайте команди Файл => Символічне посилання. Якщо у правій панелі відкритий особистий каталог, то натисніть на клавішу Enter, інакше у полі назви символічного посилання треба буде задати повний шлях до особистого каталогу та назву посилання.

Результати  роботи

За результатами роботи у домашньому каталозі має  бути каталог групи (класу),а у ньому — особистий каталог та ката-t1 з назвою міста і три текстових файли.

Особистий каталог  є містити три файли та два  посилання.

Звіт

Повинні бути відповіді  на питання 5, 13, 23, 25 і всиновок.

Всновок

У цій роботі ми навчилися працювати з дискетами  та CD-рекодерами,

створювати  та використовувати архівні файли, розучили основні правила роботи з файловим менеджером МС.

Контрольні  запитання

І. У якому  каталозі за замовчуванням створюють  точки монтування різних

пристроїв системи?

2 Для чого  необхідно монтувати та демонтувати з'ємні носії інформації?

3. Яким чином  можна відформатувати дискету?

4. Для чого  потрібне архівування даних?

5. Що таке  архів?

6. Як створити  архівний u1092 файл?

7. Як додати  файл до вже існуючого архіву?

8. Яким чином  можна запустити програму МС?

9. З яких елементів  складається вікно програми МС?

10.Як у програмі  МС можна перейти до іншого  вікна?

11.Як зайти  в меню у програмі МС?

12.Які групи  команд містить меню програми  МС?

13.Що можна  зробити за допомогою програми  МС?

14.Для чого  призначений функціональний рядок у МС?

15.Як створити  каталог за допомогою менеджера  МС?

16.Як вилучити  групу об'єктів за допомогою  менеджера МС?

17.Як у програмі  МС перейменувати файл?

18.Як переглянути  вміст файлу за допомогою програми  МС?

19.Як задати  права доступу для деякого файлу за допомогою менеджера МС?

20.Як порівняти  вміст двох каталогів?

21.Як створити  посилання за допомогою програми  МС?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

Лабораторні  роботи № 4-5

Тема: Текстовий режим функціонування в ОС Linux.

План 

1.  Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux.

2.  Сервісні команди  та програми.

3.  Деякі  команди   для  роботи  з  файлами.  Поняття  про  жорсткі   та  символічні посилання.

4.  Архіватори і  редактор текстів. 

5.  Основні команди  для роботи з каталогами.

6.  Права доступу  до файлів і каталогів та  керування ними.

 

Теоретичні відомості 

1.  Текстовий  режим   роботи  користувача  в  ОС Linux.  Досі  розглядалася 

робота  користувача  у  графічній  оболонці  ОС Linux.  Окрім  графічного,  є  ще текстовий  режим (інші  терміни:  режим  терміналу,  консолі)  функціонування  ОС Linux. Багато користувачів, а тим паче спеціалістів, надають йому перевагу. Є низка корисних  програм  та  команд,  які  можуть  функціонувати  або  лише  у  текстовому режимі, або як у текстовому, так і у графічному режимах. Це пов'язано з тим, що із самого початку Linux розроблялась як система, що успадковувала головні риси ОС Unix, яка працює здебільшого у текстовому режимі. Під  текстовим  режимом  розуміють  введення  команд  користувачем  лише  з командного рядка, для чого їх потрібно спочатку набрати на клавіатурі. Прикладом консольної команди  для запуску програми менеджера файлів МС є mc. Розглянемо три варіанти запуску сеансу роботи ОС Linux у текстовому режимі:

•  реєстрація у текстовому режимі (Session — Failsave);

•  використання спеціальних  програм-емуляторів терміналу;

•  переведення на іншу віртуальну консоль.

Щоб запустити текстовий  режим з графічної оболонки, потрібно за допомогою пункту  меню  Виконати  ввести  назву  відповідної програми,  наприклад, xterm, konsole тощо. Програма konsole є стандартною для KDE.

В ОС Linux  реалізована  можливість  одночасної  роботи  на  одному  комп'ютері декількох  користувачів —  це  багатокористувацька  система.  Завдяки  концепції віртуальних консолей користувачам не потрібно кожного разу перереєстровуватись. Для  переходу  на  консоль  з  номером n  слід  натиснути Ctrl + Alt + Fn.  Під  час переходу на іншу консоль користувач автоматично потрапляє у текстовий режим, де необхідно увести свій логін (localhost login) та пароль (Password). Після закінчення сеансу роботи потрібно виконати логоф, увівши команду logout. Для повернення у графічну  оболонку  треба  натиснути Alt + F8.  У текстовому  режимі  можна виконувати  практично  усі  дії,  я  у  графічному.  Однак  для  цього  потрібно  знати відповідні  команди. Оскільки  команд  є  багато  і  їх  усіх  запам'ятати  складно,  варто користуватися  командою man <назва  команди>,  щоб [мати  довідку  про призначення,  синтаксис  та дію тієї  чи  іншої команди. Щоб запустити набрану на клавіатурі  команду необхідно натиснути на  клавішу Enter.  Команда негайно буде виконана. Якщо в тексті команди допущено помилку, система виведе повідомлення: команда  не  знайдена (command not found).  Зауважимо,  що  команди набирають у

командному  рядку,  що  містить  запрошення  системи  у  вигляді  символу „$". Загальний  вигляд команди такий:

<назва команди> <список  опцій> <список параметрів>

Команд  є  багато.  Назва  команди  складається  з  декількох  малих  латинських літер.

Назва опції — це одна літера, перед якою є символ мінус. Опцій у списку може бути 0, 1  або  декілька. Якщо  опцій  декілька,  їх можна  записувати  підряд  з  одним символом  мінус  на  початку.  Команди  можуть  мати  багато  опцій.  Повний  список опцій  для  певної  команди можна  знайти  у  довідниках  або  в help-описах  команди.

Одні й ті ж опції  в різних командах мають різне  призначення.

Параметри,  якщо  вони  є,  наприклад,  назви  файлів,  на  які  поширюється  дія команди, записують через пропуск.

Розглянемо основні  команди ОС Linux.

2. Сервісні команди   та програми. Сервісні  команди   та програми призначені 

для налаштування екрану та параметрів системи. Розглянемо деякі у табл: 1.

Таблиця 1. Сервісні команди та програми

Команд	Дія команди
cal	Відобразити календар дат
me	Запустити менеджер файлів
passwd	Змінити пароль користувача
reboot	Перезавантажити систему
clear	Очистити екран
who	Відобразити  імена  користувачів, які працюють у мережі у цей час
write	Надіслати повідомлення іншим користувачам
date	Вивести на екран або  змінити значення системної
df	Вивести дані про розподіл дискового простору
free	Вивести повідомлення про  розподіл пам'яті;
be	Здійснити перехід у  режим калькулятора

Деякі  команди  мають  параметри.  Наприклад,  команда cal  виведе  на  екран календар за поточний місяць, а саі 2005 — за )5 рік. Тут 2005 є параметром команди саі.

3.  Деякі  команди   для  роботи  з  файлами.  Поняття  про  жорсткі   та 

символічні посилання. Розглянемо у табл. 2 команди роботи з файлами.

Таблиця 2. Команди для роботи з файлами

Назва команди	Дія команди
less або more	Переглянути файл
Cat	Об'єднати декілька файлів в один
Ер	Копіювати файли
Mv	Перейменувати файл
Rm	Вилучити файли
Vi	Викликати текстовий  редактор viln   Утворити посилання
Ls	Вивести детальну інформацію про файли та каталоги
zip, unzip	Архівувати (розархівувати) файли
File	Визначити тип файлу
Lp	Вивести вміст файлу  на принтер

 Розглянемо дію команд:

cр filel file2 — для файлу  filel робить копію з назвою file2;

cр .<шлях призначення>  — копіює усі файли  із  поточного залогу за шляхом 

призначення; cр .<повний шлях  звідки/*.*> — копіює усі  файли  із  зазначеного каталогу в поточний.

Для  копіювання  варто  використовувати  маску  файлів.  Наприклад,  щоб

скопіювати  усі  файли  поточного  каталогу,  назва  яких  починається  з  літери „а",  у підкаталог Stud, треба застосувати  команду ср a*.* Stud.

Кожний файл  в ОС Linux має  свій  ідентифікаційний  номер,  наприклад, 1230, який  називають  індексним  дескриптором,  під  яким  файл  реєструється  у  системі. Отримати  на  екрані  індексні  дескриптори  можна  командою  ls -і.  В  ОС Linux виділяють  два  види  посилань:  жорсткі  та  символічні.  Жорсткі посилання можна створити  лише  в текстовому  режимі  за  допомогою  команди  ln <назва  файлу> <назва  посилання>.  Вони  мають  той  самий  індексний  дескриптор,  що  й  файл.

Отримати список усіх жорстких посилань можна командою ln -і. Система веде облік кількості  жорстких  посилань  на  файл  і  відображає  відповідне  число  в  таблиці детальних властивостей файлу (див. далі).

Посилання,  які  ви  створювали  у  графічній  оболонці,  є  символічними.

Символічне посилання - це окремий короткий файл, який містить адресу того файлу, на який воно вказує. У текстовому режимі символічне посилання можна створити за допомогою команди ln -s <назва файлу> <назва посиланнях>.

Відмінність  між  посиланнями  така:  якщо  файл-оригінал  перемістити  на  інше місце у файловій системі, то його символічні посилання не функціонуватимуть без переналаштування,  а  жорсткі  функціонуватимуть  далі.  Якщо  вилучити  файл-оригінал  із  системи,  то  символічні посилання не функціонуватимуть  зовсім,  а жорсткі будуть. Лічильник обліку жорстких посилань зменшиться на одиницю. Власна назва файлу  трактується  як  його (перше) жорстке  посилання. Отже, файл-оригінал  буде вилучено із системи після вилучення його останнього жорсткого посилання.

4.  Архіватори  і  редактор  текстів.  В  ОС Linux  є  декілька  стандартних

архіваторів: zip (підтримується  також в ОС Dos), tar, cpio тощо. Тут розглядатимемо архіватор zip.

Заархівувати  групу  файлів  можна  так:  zip <повна  назва  архівного  файлу> <файл 1> <файл 2>...<файл n>.

Наприклад,  заархівувати  усі  файли  з  поточного  каталогу  і  розмістити  архів  з назвою myarhiv.zip  у  підкаталозі /Stud  можна  за  допомогою  команди  zip /Stud/myarhiv.

Тут  тип  архівного  файлу  зазначати не обов'язково. Розархівувати файл можна так: unzip <назва архівного файлу>. Щоб  розархівувати  файл  і  розташувати  результати  у  заданому  каталозі, потрібно  виконати  таку  команду:  unzip <назва  архівного  файлу> -d <назва каталогу>.

Наприклад, командою unzip /Stud/myarhiv.zip

файл myarhiv.zip буде розархівований у поточний каталог, а командою

unzip /Stud/myarhiv.zip -d /Stud/Name файли  з  архіву  myarhiv.zip  будуть  розархівовані  у  підкаталог Name  каталогу Stud.

Для  створення  та редагування файлів призначені  текстові редактори. Одним  з найпоширеніших  редакторів,  призначених  для  роботи  у  текстовому  режимі,  є редактор  vi. Щоб  викликати  редактор,  треба  виконати  команду  vi  або  vi <назва файлу>.

Якщо такий файл уже  існує, то він буде відкритий для редагування, інакше буде створено новий файл. Для переміщення у файлі можна використовувати клавіші  із зображенням стрілок, а також клавіші PageUp та PageDown. Щоб перейти з режиму введення  інформації у командний режим, потрібно натиснути на клавішу Esc. Щоб зберегти інформацію, треба увести команду :w або :w <назва файлу>, щоб вийти із редактора — команду :q, щоб вийти без збереження змін — :q! Створити файл за допомогою клавіатури можна також командою cat > <назва файлу>,  наприклад,  cat > text.txt. Тут символ „>"  означає операцію перенаправлення введення  з клавіатури  у відповідний файл.  Закінчують  введення даних за допомогою комбінації клавіш Ctrl+D.

5.  Основні  команди   для  роботи  з  каталогами.  У  текстовому  режимі  над 

каталогами  можна  виконувати  ті  ж  самі  дії,  що  й  у  графічному.  Для  цього призначені команди, наведені у табл. 3.