Громадські роботи

   Беззаперечною є істина, що ринок праці прямо  залежний від розвитку економіки. Її поступ зумовлює створення додаткових місць праці, на які працевлаштовуються пошуковці роботи, і в такий  спосіб зростає рівень зайнятості населення. І навпаки: згортаються виробництва, вивільняється надлишкова робоча сила, і, як результат, збільшується число безробітних. Безробіття ставить людей у нестандарті ситуації, воно деформує звичний спосіб життя, погіршує фінансове становище, руйнує рівень стабільності. Щонайгірше, багато людей, котрі залишилися без роботи, зазнають морального удару, страждає їхня людська гідність, вони відчувають себе непотрібними суспільству, зайвими у родині і т. д.

   Подолати  психологічний бар’єр у період пошуку місця праці допомагають оплачувані громадські роботи. Цей вид тимчасової зайнятості впродовж багатолітньої історії зазнав трансформацій і структурних змін. Відомо, що ще у стародавні часи у результаті їх проведення зводилися монументальні споруди: будувалися храми, споруджувалися канали та дамби, підносилися кріпосні стіни та ін. Найбільшого поширення громадські роботи набули у ХХ столітті. Добре знаний приклад використання громадських робіт під час подолання наслідків Великої депресії у США. Масштабна програма так званого «Нового курсу», запроваджена у той час президентом Ф. Рузвельтом, допомогла вивести економіку з кризи і врятувати країну від соціальних потрясінь. Пізніший приклад: після об’єднання у Німеччині на громадських роботах у східних землях були зайняті сотні тисяч безробітних.

   Чому  ж в арсеналі заходів активної політики зайнятості тимчасовим роботам відводиться важлива роль? Аргументи досить переконливі. Завдяки їм можна пом’якшити або випередити наслідки безробіття, а попри те – для суспільства виконуються корисні та вкрай необхідні справи.

   Про які ж роботи йдеться? Якщо ще декілька років тому під громадськими роботами розуміли лише некваліфіковану працю  – прибирання лісосмуг, упорядкування  територій, догляд за хворими і одинокими  перестарілими людьми, збирання лікарських рослин та ін., то тепер їхні масштаби значно розширилися. У 2008 році у законодавстві прописана можливість використання на тимчасових роботах праці кваліфікованих робітників і фахівців з вищою освітою. Вони займаються інформаційно-роз’яснювальною роботою серед населення, систематизують архівні документи, ведуть позашкільну профорієнтаційну роботу зі старшокласниками, відновлюють бібліотечні фонди тощо. Ще одне нововведення: до участі у суспільно корисних роботах, що організовуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, можна залучати усіх безробітних, котрі здійснюють пошук роботи через службу зайнятості, а не лише тих, у кого припинена виплата допомоги з безробіття, як було донедавна. Фінансування таких оплачуваних громадських робіт здійснюється у випадках ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, стихійного лиха, екологічної та техногенної катастрофи, що не пов’язані із ризиком для життя, а також у разі звернення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу відповідної ради щодо організації робіт, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам громади, регіону і сприяють їхньому соціальному розвиткові. Чинним законодавством збільшено й термін участі осіб у громадських роботах - сьогодні тимчасова зайнятість може тривати до півроку.

   Зацікавленість  безробітних у громадських роботах  є зрозумілою. Завдяки участі у  них незайняті краяни уникають психологічного стресу, соціальної деградації та дискваліфікації, натомість перед ними постають нові перспективи трудової діяльності. Практично поєднується два в одному: тимчасово працюючи, такі громадяни продовжують перебувати на обліку в центрах зайнятості й разом з особистим консультантом шукати варіанти прийнятної роботи (під час тимчасової зайнятості їм надається для цього відповідний час). З іншого боку – праця на договірній основі дає змогу поліпшити добробут родин безробітних, адже отримують учасники громадських робіт і матеріальне забезпечення у разі безробіття, і чесно зароблені кошти. До слова, оплата праці здійснюється у розмірі, який не менший за законодавчо встановлений мінімум. Окрім цього, на них поширюються державні соціальні гарантії: право на пенсійне забезпечення, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, а період участі у громадських роботах зараховується до загального страхового стажу. Та, мабуть, найважливіший психологічний аспект: адаптація до роботи в колективі, можливість проявити свої професійні та трудові навички, завоювати авторитет і повагу серед співробітників. Факт, що особа не цурається будь-якої роботи, спрацьовує на користь безробітного. Позаяк період виконання громадських робіт вноситься до трудової книжки, цей запис промовисто свідчить, що людина, залишившись без роботи, не була пасивним фігурантом на ринку праці, а, навпаки, прагнула поліпшити свій фінансовий стан і вмотивована до трудової діяльності. Доволі часто участь у громадських роботах стає проміжним етапом до постійної зайнятості. Приміром, торік таким шляхом працевлаштувалися 2639 мешканців Львівщини.

   Які ж принади організації громадських  робіт для працедавців? Передусім, це можливість терміново виконати певні  обсяги робіт без залучення штатного персоналу. До того ж практика організації  тимчасової зайнятості розширює можливість знайти хорошого та потрібного фахівця. Не секрет, що зчаста серед основних вимог до претендентів на роботу домінує одна – бажання трудитися. А під час тимчасової зайнятості працедавець може придивитися до працівника, оцінити його таланти: інтелектуальний потенціал, індивідуальні якості, вміння приймати рішення, здатність працювати в команді та ін. Таким чином оплачувані громадські роботи стають своєрідним випробувальним терміном на шляху до постійної роботи, іноді й на новостворені дотаційні місця.

   Органи  місцевої влади дуже зацікавлені  у проведенні таких робіт. Опріч  того, що зростає рівень доходів  місцевого населення, руками безробітних  наводиться лад у місцях відпочинку, озеленюються території, ремонтуються об’єкти соціальної сфери, впорядковуються місця меморіальних поховань, відновлюються пам’ятки архітектури, ліквідовуються наслідки стихійних лих, здійснюється догляд за хворими у закладах охорони здоров’я та ін. Важко переоцінити соціальну роль тимчасових робіт, адже окрім корисності для тієї чи іншої територіальної громади, кожний їх учасник ще й сплачує всі види податків, збагачуючи таким чином державну казну.

   Ось низка показових прикладів. Торік  близько 100 безробітних львів’ян у  стислі терміни впорядкували територію  Львівського іподрому від наслідків буревію. Майже 380 мешканців Мостиського, Стрийського, Жовківського, Старосамбірського та Яворівського районів прибирали придорожні смуги, розчищали від сміття, намулів і повалених дерев потерпілі від природних катаклізмів поселення. На Миколаївщині учасники громадських робіт наводили порядок після завданих паводком збитків. На благоустрої територій населених пунктів працювали понад 4260 незайнятих громадян, майже 660 краян виконували функції інформаторів щодо порядку отримання житлових субсидій, близько 100 осіб роз’яснювали переваги офіційного оформлення трудових відносин. Загалом торік до тимчасової зайнятості було залучено майже 13,0 тис. безробітних мешканців області. На оплату їхньої праці використано 10796,1 тис. грн, у т. ч. із джерел коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 9122,1 тис., або 84,5 відсотка. Підприємства ж витратили на ці потреби 1478,1 тис. грн, із місцевих бюджетів на заробітну плату учасникам громадських робіт перераховано 18,8 тис. грн.

   Цьогоріч перелік видів оплачуваних громадських робіт в області доповнений. Відтепер наші краяни, котрі бажають трохи підзаробити, будуть також займатися утриманням придорожніх смуг у належному вигляді, споруджувати водопроводи, каналізаційні, газові, залізничні шляхи, виконувати землевпорядні та меліоративні роботи, очищати громадські місця та відпочинкові зони від вторинної сировини. А ще – провадити соціологічні опитування, брати участь у підготовці та проведенні референдумів як місцевого, так і всеукраїнського рівня, збирати покази лічильників витрат води, а також долучатися до іншої суспільно корисної діяльності, що сприяє соціальному розвиткові регіону.

   З огляду на те, що коефіцієнт корисної дії  від організації оплачуваних робіт для суспільства – очевидний, служба зайнятості відкрита до співпраці в цьому напрямі з усіма зацікавленими сторонами соціального партнерства – органами влади усіх рівнів, працедавцями і неурядовими установами.