Linux у роботі вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1. М. Уэлш. Инсталяция Linux и первые шаги. –М. МГУ, 1999
2. Сopyleft © Eugene Shakhtarin 1999, 2000 (<http://eugene.mplik.ru>). Операционная система Linux - передовая технология для всех.
3. В. Водолазкий. Путь к LINUX. –Л. ЛГУ, 2001
4. Интернет-обзор (http://www.Linux Chainik.html)
5. Ismael Ripoll. Real-Time Linux. - Мультимидийные издания
6. Компьютерный еженедельник UPGRADE #45(83) ноябрь 2002г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

Лабораторна робота № 2.

 

Тема: Файли, каталоги та посилання в ОС Linux

План

1.  Поняття файлу. 

2.  Структура ОС.

3.  Файловий менеджер.

 

Теоретичні відомості 

1. Поняття файлу.  Є   декілька  тлумачень  файлу. Логічно Файл —  це  деякий набір даних, які зберігаються на носіях інформації. Фізично файл — це поіменована ділянка пам'яті ком'ютера, призначена для зберігання даних. Усі об'єкти ОС Linix є файлами. Наприклад, файлами є текстові документи, програми, електронні таблиці, каталоги, а також пристрої вводу-виводу і навіть сама ОС теж є файлом. Одні файли ми лише використовуємо, інші — створюємо. Файл має такі властивості: назву, тип, дату створення, осяг (розмір) та адресу.

Назву файлу дає користувач, її можна змінювати. У ОС Linux розрізняють великі та маленькі  літери  в  назвах  об'єктів.  Наприклад, MyFile.txt  та myfile.txt —  це  назви різних файлів. Тип вказує на те, якою програмою слід опрацьовувати певний файл.

Назву файлу  від  назви типу  розмежовують  крапкою. Отже,  ім'я файлу може мати такий вигляд: назва файлу.назва типу. Наприклад, auth.log, syslog.conf, fileS.tar.

Одним із важливих різновидів файлів є так звані спеціальні (логічні) файли. Це файли, що  відповідають  стандартним  системним (зовнішнім)  пристроям.  Зокрема, клавіатура, миша чи монітор трактуються як спеціальні файли. Принцип роботи системи полягає в тому, що вона звертається до спеціального файлу, зчитує інформацію з  нього  і  передає  керування  драйверу  відповідного  пристрою -  програмі,  яка забезпечує обмін командами та даними між процесором  і цим пристроєм. Наприклад,  якщо  користувач  виконує запит в Інтернеті,  то  запит спочатку  записується у

файл модему, система  зчитує цей файл  і передає керування драйверумодему, який налагоджує  зв'язок  між  самим  модемом  і  процесором  комп'ютера.  Імена  деяких файлів (без типу) стандартних пристроїв наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Файли стандартних  пристроїв 

Назва файлу	Пристрій
TtyN	Консоль N, де N - це число
Mouse	Миша
Audio	Звукова плата
Modem	Модем
TtySN	Послідовний порт з номером N
IpN	Паралельний порт з номером N
HdxN	Жорсткий диск N
FdO	Перший дисковід для  гнучких дисківnull   Порожній пристрій

2. Структура ОС. Ще  одним різновидом файлів є каталоги. Каталог — це файл, у  якому  записана  інформація  про  файли  та  інші  каталоги,  які  містяться  у  ньому.

Каталог, що міститься  у іншому каталозі, називається підкаталогом цього каталогу. Підкаталог  теж може містити  інші каталоги. Назви підкаталогів  відокремлюються один від одного похилою рискою "/", яку називають бекслешем. Кореневим  каталогом (каталогом  найвищого  рівня)  є  каталог /root (інколи позначають  просто /).  Усі  інші  каталоги  є  підкаталогами  кореневого.  Каталогами першого рівня  є  системні  стандартні  каталоги. Деякі назви  системних  каталогів  та їхнє призначення наведемо у табл. 2.

Таблиця 2. Системні каталоги

Ката	Призначення
/	Кореневий каталог
/dev	Містить спеціальні файли (файли пристроїв)
/bin	Містить стандартні програми, які налагоджені на комп'ютері
/etc	Містить  файли  налаштування  завантаження системи
/home	Містить домашні каталоги, у яких у файлах зберігається   документація користувачів   та деякі їхні налаштування
/lib	Містить бібліотеки функцій, які використовують прикладні програми
/mnt	Каталог для створення  точок монтування (тут під'єднують   дисководи,розділи   інших   ОС тощо)
/tmp	Каталог для зберігання тимчасових файлів
/usr	Містить програми, які використовує система
/var	Містить файли,  які постійно змінюються, наприклад,  файли поштових скриньок

 На  комп'ютері   можна  встановити  відразу   декілька  ОС,  Іаприклад, Linux,

Windows, OS/2  тощо.  Кожній  ОС  надається  своя  ділянка  на  твердому  диску,  яка називається  розділом. 5ауважимо, що  в Linux  є можливість  не  тільки  переглядати файли  інших ОС,  але  й  опрацьовувати  їх. Для  цього  відповідні  розділи  інших ОС потрібно  змонтувати (під'єднати)  у  системно-Іу  каталозі /mnt.  Це  виконують за допомогою команди mount,  яка описана  у  додатку. У цей  самиї  каталог монтують (під'єднують)  розділи  для  роботи  з  дискетою (/mnt/floppy)  та CD-диском (/mnt/cdrom).  Роботу  з  дискетою  та CD-диском  розглянемо  наступній  практичній роботі.

Зазвичай  вміст  кореневого  каталогу  доступний  користувачеві  лише  для 

перегляду.  Власні  файли  та  каталоги  користувач  повинен  створювати  у  каталозі /home/<ім'я користувача> (домашній каталог)  або  в його підкаталогах. З огляду на це виникають поняття шляху до файлу (адреси) та повної назви файлу. Шляхом до файлу (адресою) називаються записані через бекслеші (/) назви каталогів від деякого заданого, наприклад, /home, до каталогу, що містить цей файл. Наприклад, нехай на деякому  комп'ютері  у  домашньому  каталозі  є  каталог Stud,  а  в  ньому —  файл  з (короткою) назвою lab.txt. Тоді адреса файлу lab.txt така: /home/Stud/, а повна назва файлу lab.txt -/home/Stud/lab.txt.  Останню  похилу  риску  в  кінці  назви  каталогу ставити не обов'язково. Тут вона означає, що Stud є каталогом.

Зверніть увагу на те, що каталоги в ОС Linux трактуються  як файли, а також на те, що логічні  диски не є об'єктами файлової системи, як в ОС Windows.

Над  файлами  визначені  такі  дії:  створення,  вилучення,  копіювання,

переміщення,  перейменування  тощо.  Крім  цього,  саме  в  ОС Linux  прийнято визначати права доступу для файлів, тобто робити їх доступними лише для читання, лише  для  записування,  читання  чи  записування,  лише  для  виконання  певним користувачем чи членами групи. Усі ці дії можна реалізувати за допомогою команд з  контекстного  меню,  а  права  доступу  регулюються  командою  Властивості. Зауважимо,  що  адміністраторові root  завжди  доступні  файли усіх  користувачів системи.

3. Файловий менеджер. Для спрощення роботи з файлами  призначені файлові 

менеджери  ОС.  У KDE  таким  менеджером  є  програма Konqueror,  її  можна запустити, якщо двічі клацнути на столі, наприклад, на піктограмі каталогу Домівка або  іншого  файлу.  Під  час  запускання  файлового  менеджера  відкриється  вікно, поділене  спеціальним  пеналом  на  дві  частини. Як  і  у  будь-якому  вікні,  зовнішній вигляд  менеджера Konqueror  можна  змінювати,  тобто  налаштовувати  його відповідно  до  своїх  потреб  та  уподобань.  Стандартно  у  лівій  частині  є  дерево каталогів, а у правій - робоче поле активного каталогу. Якщо у лівому полі деякий каталог містить  підкаталоги,  то  біля  його  назви  буде значок "+" (у випадку,  якщо каталог згорнений, закритий) або "—" (каталог розгорнений, відкритий).

Щоб  розгорнути  і  переглянути  вміст  будь-якого  каталогу (зробити  його

активним), потрібно або  клацнути один раз на його значку на дереві у лівій частині вікна,  або  двічі  клацнути  на  піктограмі  потрібного  каталогу  в  правому  вікні,  або ввести повний шлях до папки в адресному рядку.

Копіювати  або  переносити  об'єкти  можна  методом  перетягування  або 

використовуючи  буфер  обміну.  Буфер  обміну —  це  частина  оперативної  пам'яті, куди  копіюють  чи  переміщають (вирізають)  об'єкти  або  їхні  фрагменти  з  метою вставляння їх в інші об'єкти. Для роботи з буфером обміну використовують команди Копіювати (Ctrl + С)  у  буфер, Вирізати (Ctrl + X)  у буфер, Вставити (Ctrl + V)  із буфера. Ці команди є в меню Редагувати чи в контекстних меню об'єктів,  а  також повторені  кнопками  на  пеналі.  Зауважимо, що  під  час  переміщення (вирізання)  в буфер обміну об'єкт вилучається. В ОС Linux є три способи вилучення об'єктів:

•  перемістити (пересунути) в смітник (Delete);

•  вилучити (видалити) (Shift+Delete);

•  знищити (Ctrl+Shift+Delete).

Розглянемо  відмінність  між  цими  методами  вилучення.  Якщо  об'єкт 

переміщується  у  смітник,  то  він не  вилучається з файлової  системи,  а просто перереєстровується  у каталозі,  який  називається Смітник. У такому  випадку  його завжди можна відновити (повернути на попереднє місце).

Під час вилучення  об'єкт з ОС видаляється. Однак  існують спеціальні програми, які дають  змогу відновити вилучений об'єкт у випадку, якщо на його місце не був записаний інший файл. Під  час  знищення  на  місце  об'єкта  записуються  випадкові  дані.  У  такому випадку  відновити  знищений  файл  не  можна жодним  способом.  Цей метод застосовується  для надійної  ліквідації  секретних даних.  Реалізацію  цих способів

розглянемо у ході виконання практичної роботи.

Щоб  виконати  деяку  дію  відразу  над  декількома  об'єктами,  іх  спочатку  треба  об'єднати у групу.

Виокремити (об'єднати  у  групу)  всі  об'єкти  активного  каталогу  можна  за

допомогою комбінації клавіш Ctrl+A. Щоб виокремити об'єкти від першого  до заданого, треба клацнути на першому  об'єкті, натиснути клавішу Shift та, не відпускаючи її, клацнути на заданому об'єкті. Щоб об'єднати у групу розрізнені об'єкти, потрібно натиснути клавішу Ctrl та, не відпускаючи її, почергово вибирати погрібні об'єкти. Щоб  скасувати  виконану  дію,  треба  виконати  команду  Повернути  з  пункту Правка  або скористатися  комбінацією клавіш Ctrl+Z,  або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів. Щоб  створити  текстовий  файл,  потрібно  виконати  команди  з  меню  вікна деякого каталогу: Правка => Створити => Текстовий файл...

Зберегти  створений  у  деякому  редакторі  файл  на  диску  можна екількома

способами:

•  виконавши команди  Файл => Зберегти;

•  скориставшись комбінацією  клавіш Ctrl+S;

•  давши  на  запит  програми,  що  закриває  вікно  документа,

відповідь Так;

•  клацнувши на пеналі на кнопку Зберегти із зображенням дискети.

 

Хід роботи

Лише  чітке  і  послідовне  виконання  усіх  пунктів  дасть  очікувані (правильні) результати роботи.

1. На робочому столі  створіть каталог з назвою  вашого міста. Уконтекстному 

меню  столу  виберіть  пункт  Створити  і  підпункт  Тека.  Перемкніть  алфавіт  на українську мову та введіть назву каталогу. Натисніть на кнопку Гаразд. Зауважимо, що не всі програми Linux коректно підтримують кирилізовані шрифти, тому об'єкти бажано називати латинськими літерами.

2. Перейменуйте створений  каталог на Навчальний.

У  контекстному меню  каталогу  виберіть  пункт Перейменувати  або  виокремте каталог та натисніть клавішу F2. Введіть нову назву та натисніть на клавішу Enter.

3. Відкрийте каталог  Навчальний.

4. Створіть у каталозі  Навчальний каталог з назвою  групи чи класу, наприклад, МЕ-12,10-А тощо.

5. Відкрийте каталог  групи або класу. 

6. Створіть у ньому  особистий каталог і надайте  йому назву — своє прізвище.

7. Відкрийте особистий  каталог. 

8. Увімкніть у вікні Konqueror пенал та адресний рядок.

Скористайтеся командою Параметри з меню.

В особистому каталозі створіть перший текстовий документ. Виконайте  команди меню Правка => Створити => Текстовий файл... => введіть

назву (без розширення) текстового файлу, наприклад, своє ім'я англійською мовою, і натисніть на кнопку Гаразд.

10.  У створений документ  уведіть текст: своє прізвище,  ім'я та по батькові 

українською мовою.Щоб  увести текст, скористайтесь командою контекстного меню файла Відкрити за  допомогою.  Далі  виберіть  один  із  запропонованих  текстових  редакторів: Kate,Kwrite, Редактор текстів, Kword, Emacs. Які редактори вам доступні? Який редактор вибрали ви? Занотуйте назву редактора у звіт.

11.  Збережіть текстовий  документ і закрийте його вікно.

12.  Створіть  другий  текстовий  документ  з  назвою  Моя  адреса  і  текстом  — вашою адресою. 

13. Збережіть в особистому  каталозі файл Моя адреса.

Виконайте  команди  меню Файл =>  Зберегти  як... =>  на  лівій  панелі  виберіть розділ Домашній каталог. На правій панелі активізуйте каталог Навчальний, у ньому — каталог  групи,  а у ньому - Особистий. Далі у поле Адреса уведіть назву файлу Моя адреса та натисніть на кнопку Зберегти.

14. Збережіть файл Моя  адреса ще раз, але тепер  у каталозі Навчальний.

15. Дослідіть властивості  двох текстових файлів, що є  в особистому каталозі.

Щоб властивості постійно висвітлювались на екрані, виконайте  команди Вигляд =>  Режим  перегляду =>  Детальний  вигляд  списком  або  Текстовий  вигляд Перепишіть у звіт властивості двох текстових файлів.

16.  Файл Моя адреса  з каталогу Навчальний зробіть  недоступним для інших