Соцальна робота з молоддю

Зміст

Вступ

Розділ 1.Сутність і принципи соціальної роботи з молоддю…………

1.1.           Молодь як особлива група ……………………………………………..

1.2.           Соціальна підтримка молоді……………………………………………

1.3.           Реалізація державної молодіжної політики …………………………..

1.4.           Завдання соціальних центрів для молоді………………………………

Розділ 2. Соціальна робота з молоддю у м. Суми …………………….

2.1 Реалізація державної політики ……………………………………………

2.2 Формування національної свідомості молоді…………………………….

2.3 Сприяння вирішенню проблем зайнятості молоді………………………

2.4 Підтримка діяльності молодіжних громадських обьеднань……………

2.5 Підтримка творчої та обдарованої молоді……………………………….

Висновок…………………………………………………………………

Cписок використаних джерел…………………………………………

Вступ

В умовах соціально-економічних і політичних змін, що відбуваються в суспільстві, особливо важко доводиться молоді, з її ще не сталим світоглядом, рухомою системою цінностей. Крах ідеалів, пропонованих молоді, загострили природний юнацький нігілізм. Бездуховність і її результат – споживацький – егоїстичне відношення до життя породжують у багатьох молодих апатію, байдужість до себе і до інших, що загрожує втратою етичного і духовного здоров'я нації.

Через це, увага до молоді, її соціальним проблемам повинна бути різко посилена . Визначення засобів, форм і методів роботи з молоддю знаходиться в прямій залежності від знання економічних, вікових, психологічних і соціальних особливостей даної групи населення, її соціального статусу, проблем і основних тенденцій розвитку молодіжної субкультури в сучасних умовах.

Розділ 1. Сутність і принципи соціальної роботи з молоддю .

1.1. Молодь як особлива група

Молодь – це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, входження в світ дорослих, адаптацію до нього і майбутнього його оновлення.

Межі цієї групи розмиті і рухомі, але звичайно до молоді відносять населення у віці між 14-у і 30-у протягом років.

Нижня вікова межа визначається, зокрема тим, що з 14 років наступає фізична зрілість і відкривається доступ до трудової діяльності. Верхньою межею є вік досягнення трудової і соціальної стабільності (економічна самостійність, професійне самовизначення), створення сім'ї, народження дітей.

Знаходячись на перехідній стадії від світу дитинства до світу дорослих, молоде покоління переживає найважливіший етап в своєму житті – сімейної та поза сімейної   соціалізації.

Соціалізація – це процес становлення особи, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству, соціальній спільності, групі.

Кожній молодій людині необхідно засвоїти вироблені суспільством і різними групами норм цінностей, установки, уявлення і стереотипи.

Технології соціальної роботи з молоддю – важлива частина технологічного арсеналу соціального обслуговування не тільки тому, що проблеми цієї соціально-демографічної категорії населення вельми обширні і важкі, але і тому, що саме молодь визначатиме долю нашої країни в XXI столітті.

Сучасна молодь як соціальна група характеризується деякими особливостями і загальними рисами.

Молодь у віці від 15 до 29 років в середньому від загальної чисельності населення країни складає близько 22-25 %. Зміни в масштабах народжуваності в Україні привели до «постаріння» молоді, тобто зростанню частки 25-29 літніх.

Рівень ре продуктивності молодих сімей (на які доводиться основна маса народжень дітей) невисокий, що, як правило, обумовлено життєвою невлаштованістю, невизначеністю майбутнього, наявністю різних соціальних ризиків. Збільшується кількість жінок-матерів, що не полягають в зареєстрованому браку, значна частина яких знаходиться у віці до 20 років, що відображає тенденцію зниження віку початку статевого життя і зростання дошлюбних вагітностей.

Значне зниження рівня і якості життя більшості молодих українців, наростання соціальної напруженості, що обумовлює виникнення стресів, загострення екологічних проблем, особливо в містах, і інші подібні причини ведуть до зростання числа захворювань, зокрема виникнення епідемій і соціально обумовлених захворювань.

Молодому поколінню починає загрожувати СНІД. За даними наукових досліджень, більше 50 % підлітків страждають на хронічні захворювання (захворюваннями нервової системи і органів чуття, органів кровообігу, кістково-м'язової системи, дихання).

Швидше статеве дозрівання і ранній початок статевого життя привели до появи феномена «підліткове материнство», що негативно відображається на здоров'я, як новонароджених, так і їх матерів. Особливо актуальною є проблема абортів у молоді. Щорічно виробляється до 250-280 тис. переривань вагітності, тобто кожен десятий аборт в країні доводиться на вказану вікову групу.

До чинників, несприятливих для розвитку молоді, відносяться розповсюдження куріння, алкоголізму, наркоманії і токсикоманії. Високими залишаються показники самогубств молодих людей. Прагнення піти від реальних проблем в ілюзорний світ сприяє масовому розповсюдженню алкоголізму і наркоманії серед підлітків. Наркоманія сьогодні стає щонайпотужнішим чинником соціальної дезорганізації, представляючи велику загрозу для нормального функціонування всього суспільного організму. За свідченням фахівців, причини зростання наркоманії певною мірою є результат конфлікту особи і суспільства, який особливо яскраво виявляється в кризі соціалізації. 

Падає кількість молоді серед робітників промисловості, будівництва, транспорту. У зв'язку із змінами, що відбуваються в економіці України, росте частка молоді в невиробничій сфері. Разом з тим відчуження частини молоді від праці, яке характеризується небажанням молодих людей працювати добре і якісно, відсутністю прагнення до професіонально-кваліфікованого і посадового зростання.

Чисельність молоді на селі скоротилася, оскільки молоді люди вважають за краще працювати не у сфері сільськогосподарського виробництва, а на міських підприємствах і в організаціях. Останнім часом багато хто активно кинувся в сферу торгівлі. У зв'язку з цим існує небезпека появи «втраченого покоління» в період переходу до ринку і подальше розширення соціальної бази для поповнення груп ризику, криміналізації і зростання рівня насильства в молодіжному середовищі.

Традиційно до груп ризику відносять осіб без певного місця проживання, що займаються проституцією, алкоголіків, наркоманів.

Упровадження ринкових відносин в нинішніх формах загострило проблему соціальної захищеності молоді у сфері праці. Молоді робітники першими потрапляють під скорочення і поповнюють ряди безробітних.

До числа особливо тривожних тенденцій сучасної ситуації в молодіжній сфері відноситься відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найрозвиненішими країнами; наростаюче падіння престижу загальної і професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність з низьким рівнем освіти і неорієнтованої на продовження навчання; непідготовленість кадрів вищої, професійної і середньої школи до роботи в нових умовах; зниження інтелектуального рівня корпусу аспіранта – майбутнього Української науки, відтік обдарованих хлопців і дівчат з багатьох вузів і з країни.

Економічна реформа загострила серйозні проблеми молоді у сфері побуту. Створення сімей і народження дітей ще більш погіршують матеріальне положення молоді. У особливо складному соціальному і матеріальному положенні опинилися неповні молоді сім'ї і сім'ї з дітьми.

Чинником, що багато в чому визначає образ і стиль життя молодих людей, стає криміналізація і комерціалізація їх дозвілля. Набуває все більш актуального характеру проблема особистої безпеки молодих людей: соціологічні дослідження свідчать, що близько 50 % з них піддавалися коли-небудь фізичному насильству з боку однолітків або дорослих, а 40 % випробовували на собі рукоприкладство батьків.

Насильство як стиль життя все частіше набуває організовані форми в молодіжній сфері. В Україні понад 50 % всіх злочинів скоюється молодими людьми у віці 14-29 років.

Рішення багатоманітних і гострих проблем молоді в Росії можливе лише при реалізації послідовної державної молодіжної політики.

Молодь, як особлива соціальна група постійно знаходиться у фокусі досліджень соціологів, оскільки, саме вона є чуйним індикатором змін, що відбуваються, і визначає в цілому потенціал розвитку суспільства. Від того, наскільки вивчений світ цінностей сучасної молоді, її установки, життєві плани, багато в чому залежить ефективність заходів, що розробляються, у області освіти, у сфері праці і зайнятості. Не зрозумівши суспільства, в якому живе молодь, не зрозуміти самої молоді і її специфічних проблем. Не зрозумівши молоді даного суспільства, не спіткати всіх його, зокрема загальних, суперечностей і проблем, а тим більше, не розкрити майбутнього цього суспільства.

Суспільні проблеми по суті багато в чому беруть свій початок від молоді і в цьому сенсі є молодіжними. Це означає, що дослідження молоді поза суспільством в цілому є абстрактним, неповним і багато в чому безглуздим. На цій підставі будується широко поширена помилка, що жодних особливих проблем молоді не існує, є проблеми суспільства, і їх треба вирішувати. Якщо ми вирішимо проблеми суспільства - вирішимо і проблеми молоді.

Сучасний стан українського суспільства відображає об'єктивну необхідність розглядати молодь, як невід'ємну частину соціальної системи, що виконує особливу роль в процесі розвитку людства. Молодь, як органічна частина суспільства на кожному етапі його розвитку виконує інтеграційні функції, об'єднуючи і розвиваючи досвід попередніх поколінь, сприяючи соціальному прогресу. При цьому важливою функцією молоді є трансформація з минулого в майбутнє культурної і історичної спадщини всього людства в умовах природного розвитку соціальної системи. Таким чином, молодь є рушійною силою процесу розвитку суспільства, потребуючої участі всіх елементів соціальної системи в її формуванні і напрямі процесу розвитку по шляху прогресу.

Молодь необхідно розглядати як самостійну систему усередині загальної соціальної системи, визначаючи внутрішні і зовнішні взаємозв'язки елементів цих систем залежно від конкретних функцій. Оптимальна взаємодія всіх елементів соціальних систем суспільства в цілому неминуче служить цілям позитивного розвитку людства і прогресу.

На порозі XXI в. людство зіткнулося з тим, що світ став дуже складним, складність дуже швидко наростає. Збувається прогноз О.Тоффлера, висловлений ще на початку 1970-х років: "Випустивши на свободу сили новизни, ми штовхаємо людей в обійми незвичного, непередбачуваного. Тим самим піднімаємо проблеми адаптації на новий і небезпечний рівень, бо недовговічність і новизна утворюють вибухову суміш. Жити в прискореному темпі означає випробовувати на собі дію безперервних змін: Неконтрольоване прискорення змін в науці, техніці і соціальному житті підриває сили індивіда, необхідні для ухвалення розумних, компетентних рішень, що стосуються його власної долі". Виявляються межі людських можливостей. Тому проблеми стійкого розвитку неможливо розглядати ніяк інакше, як тільки виходячи зі всіх процесів, які відбуваються з людиною, поколінням, конкретним суспільством і всім людством. На вістрі цих проблем - молодь - особлива частина суспільства, соціальний феномен.

Молодь - це об'єктивне суспільне явище, виступаюче завжди як велика специфічна вікова підгрупа. Молодь - частина суспільства. Одним словом, ключем до пізнання природи молоді є діалектика цілого і частини. Молодь є дзеркалом, в якому відображається та соціальна дійсність, в умовах якої вона живе. Якщо з молодіжного середовища пробиваються порочні втечі, якщо в цьому середовищі з'являються проблеми, то це перш за все <вина> соціального середовища. З молоддю може відбутися тільки те, що вже відбулося з суспільством; молодь, така, яким є суспільство, що виростило її.

Молодь - частина різних класів і соціальних шарів, націй, вона їх продукт і засіб їх відтворення, що припускає соціологічний підхід, тобто розгляд молоді як частини суспільства і, отже, вивчення їх у взаємозв'язку, взаємозалежності, взаємодії; дослідження молоді в статиці (стан в даний, конкретний історичний момент), в динаміці (розвиток в часі, в ході історії, порівняно з минулими молодими поколіннями). При цьому вивчаються, по-перше, психічний, фізичний і соціальний розвиток молоді, по-друге, її положення (статус) і роль в суспільстві з погляду економічних, політичних, соціальних і духовних умов її навчання, праці, побуту, відпочинку, дозвілля, соціального просування і т.п., а також стимулів для її саморозвитку.

Молодь - явище конкретно-історичне, тобто продукт історії і певної культури і в той же час їх рушійна сила і чинник змін, соціальна цінність. Сучасне життя вимагає кардинальної зміни вікової самосвідомості суспільства як наслідки фантастичних змін в економіці і виробництві під впливом науково-технічної революції, зміни стилю і характеру у всіх сферах суспільного життя. Необхідне нове розуміння молоді як самоцінної стадії вікового, духовного і соціального розвитку. Молодість - не службово-підготовча фаза вікового розвитку, як вважалося століттями, а головне джерело сьогоднішніх змін. Правильне розуміння суті молоді, грамотна молодіжна політика - це умова прориву суспільства в майбутнє. Де молодь і грамотна робота з нею - там успіх. Навпаки, дорослість сьогодні нерідко збитковіша, чим молодість, оскільки обтяжена догмами вчорашнього дня, застарілим досвідом, втратою до сприйнятливості нового.

Молодь - свого роду соціальний акумулятор тих трансформацій, які завжди поступово (день за днем, рік за роком) і тому непомітно для загального погляду відбуваються в глибинах суспільного життя, вислизаючи від уваги більшості. Це критичні погляди і настрої відносно існуючої дійсності, нові ідеї і енергія, які особливо потрібні у момент корінних реформ. Як носій величезного інтелектуального потенціалу, особливих здібностей до творчості (підвищені чуттєвість, сприйняття, образність мислення, і т.п.), молодь - прискорювач впровадження в практику нових ідей, ініціатив, нових форм життя, бо за природою вона супротивник консерватизму і застою. Таким чином, молодіжний вік сьогодні - це поняття не стільки демографічне, скільки соціальне і політичне. Цінність молодості в сучасному світі збільшується і у зв'язку з розширенням термінів освіти, професійної підготовки, необхідної в умовах науково-технічної революції. В молодості людина легко набуває основних знань, умінь і навиків. Необхідність безперервної освіти дорослих, періодичного оновлення не тільки знань, але часто і важливих принципових установок професійної діяльності (що легше дається молодим) викликає у людей зрілих і немолодих цілком з'ясовне небажання відповідати новим вимогам.