Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2013 в 23:43, курсовая работа
Метою мого дослідження було краще вивчити операційну систему Linux та створення лабораторних робіт для вивчення її в школах. На мою думку цю систему можна використовувати в роботі вчителя без будь яких перешкод оскільки вона повністю безкоштовна та всі дистрибутиви до неї також.
UNIX - одна з найпопулярніших в світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує і розповсюджує велике число компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для мінікомп'ютерів і мейнфреймів в середині 70-их років, але з тих пір вона виросла в одну з найбільш поширених операційних систем, незважаючи на свій часом, обескураживающий інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ LINUX ……………4
Основні особливості операційної системи LINUX..………………..4
Системні характеристики операційної системи LINUX…………...9
Програмні характеристики операційної системи LINUX………...12
Система “X Window”…….………………………………………….17
Особливості роботи в мережі, та додатки в ОС LINUX ………….19
РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ………………………….21
2.1 Робочий стіл та робота з вікнами в операційній системі LINUX.21
2.2 Файли, каталоги та посилання операційної системи LINUX Хід виконання наведено в Додатку А
2.3 Робота зі з'ємними носіями інформації. Архівування даних. Файловий менеджер МС в ОС Linux. Хід виконання наведено в Додатку Б.
2.4 Текстовий режим функціонування в ОС Linux. Хід виконання наведено в Додатку В.
2.5 Вивчення утіліт для роботи з LINUX. Хід виконання наведено в Додатку Г.
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34
Додаток А. 2.2 Лабораторна робота № 2……………………………………….35
Додаток Б. 2.3 Лабораторна робота № 3………………………………………45
Додаток В. 2.4 Лабораторна робота № 4-5…………………………………….56
Додаток Г. 2.5 Лабораторна робота № 6……………………………………….72
Таблиця 3. Команди для роботи з каталогами
Назва команди |
Дія команди |
Is або dir |
Виводить на екран зміст поточного каталогу |
Chsrp |
Змінює назву групи-власниці файлу |
Cd |
Перехід у каталог |
Mkdir |
Створює новий каталог |
Продовження табл. 3
Pwd |
Відображає повну назву каталогу |
Rrndir |
Вилучає порожній каталог |
Chmod |
Змінює права доступу до файлу |
Chown |
Змінює ім'я власника файлу |
Зауважимо, що команди chown, chsrp доступні лише користувачеві root.
Розглянемо приклади застосування команди cd:
cd <назва каталогу>
— відбудеться перехід у
cd .. — повертає користувача у надкаталог;
cd ../.. — перехід на два рівні (надкаталоги) вгору;
cd / — активізує кореневий каталог.
6. Права доступу до
файлів і каталогів та
Кожний файл чи каталог має власний набір атрибутів щодо прав доступу до нього. Є три основні типи (рівні) Власників, які можуть мати різні права доступу:
1) власник файлу чи каталогу,
2) група, до якої належить власник,
3) усі інші користувачі системи.
Є три головні способи (дії) доступу до файлу та до каталогу: читання (атрибут r), записування (w), виконання (х). Права доступу до файлу чи каталогу треба задавати у зазначеному порядку. Дозвіл на читання файлу означає, що його вміст можна переглядати, а дозвіл на записування — що його вміст можна переглядати та редагувати (змінювати, записувати зміни). Дозвіл на виконання означає, що файл можна запускати на виконання; це стосується програм і сценаріїв. Для каталогу дія читання означає; що його вміст можна переглядати, записування - у ньому можна створювати та вилучати підкаталоги та файли, виконання — стають доступними усі
атрибути прав доступу для підкаталогів чи файлів, які у ньому розміщені.
Щоб з'ясувати усі атрибути файлів та каталогів, треба застосувати команду ls-l <назва каталогу>. Нехай у поточному каталозі є підкаталог Grupa та два файли grl.txt та gr2.txt, власником яких є Petro, який належить до групи користувачів Class.
Після виконання команди ls -l отримаємо такі властивості файлу (можливий результат):
-rw-rw-r- 1 Petro Class 9 Jan 10 12:29 grl.txt
-rw-rw-r» 1 Petro Class 37 Jan 10 20:15 gr2.txt
drwxrwxr-x 1 Petro Class 9 Jan 10 22:29 grl.txt
Розглянемо отриману інформацію. Перший символ кожного рядка вказує на тип обє'кта:
- звичайний файл
d каталог
l символічне посилання
c символічний пристрій
Наступні три групи з трьох символів кожна (наприклад, rw-rw-r-- для файлу grl.txt) означають права доступу до файлу, які належать відповідно власникові (rw- означає, що файл доступний для читання, записування та недоступний для виконання), групі rw-) та усім іншим користувачам (r-). Далі зазначено кількість імен файлу разом з жорсткими посиланнями, імена власника та групи, обсяг, дата і час створення та власна назва файлу.
Визначити чи змінити права доступу для певного файлу чи каталогу можна за допомогою команди chmod. її загальний вигляд такий: chmode <рівень>+ або -<спосіб доступу> <назва >файлу чи каталогу>
Можливі такі рівні:
u власник
g група
o інші
a всі
і такі способи доступу:
r читання
w записування
x виконання Символи "+" чи "-" відповідно вмикають або вимикають спосіб доступу.
Наприклад, розглянемо файл gr2.txt, описаний вище. Він має такі атрибути прав доступу: rw-rw-r--. Змінити (скасувати) право на читання для власника можна командою chmod u-r gr2.txt. Отримаємо такий набір прав: -w-rw-r--.
Заборонити групі та усім іншим переглядати файл можна командою chmod g-r, о-r gr2.txt. Після виконання цієї команди будуть визначені такі права доступу: -w—w----.
Дозволити усім користувачам системи читати файл можна командою chmod a+r gr2.txt. Після її виконання отримаємо такі права: rw-rw-r--.
Хід роботи № 5
1. Після завантаження
ОС перейдіть у текстовий
Увімкніть першу віртуальну консоль Ctrl+Alt+F1.
2. Зареєструйтесь у системі.
Уведіть свій логін та пароль, якщо потрібно.
3. Перегляньте, хто на цей момент працює у мережі.
Зазначимо, що імена користувачів мережі можна отримати командою who. Скільки людей на цей момент зареєстровано у мережі? Запишіть декілька імен у звіт.
4. Отримайте інформацію про себе.
Уведіть команду who am і.
5. Перевірте поточну дату.
Виконайте команду date. Уточніть дату, якщо потрібно.
6. Отримайте інформацію
про розподіл дискового простор
Скільки розділів має ваш комп'ютер? Занотуйте відповідь у звіті.
7. Проаналізуйте розподіл пам'яті на вашому комп'ютері (free).
Занотуйте у звіт кількість загальної, використаної та вільної пам'яті на вашому комп'ютері.
8. Перейдіть у режим калькулятора (be).
9. Обчисліть значення таких виразів: а) 2956 + 8754; б) 345 * 143; в) 193 : 54.
Для виконання обчислень почергово вводьте вирази та натискайте на клавішу Enter. Для обчислення суми використовуйте знак "+", різниці - "-", добутку - "*", ділення -"/". Щоб задати точність обчислень, тобто явно задати, скільки цифр треба відображати після десяткової коми, використовують команду scale = <кількість цифр>. Обчисліть значення третього виразу з точністю дві цифри після коми та п'ять цифр після коми. Занотуйте значення виразів у звіт. Щоб вийти з режиму калькулятора, натисніть на Ctrl + D.
10. Отримайте довідку про роботу калькулятора.
Уведіть команду man be.
11. Виведіть календар за поточний місяць (саl).
12.Виведіть календар за поточний рік.
Уведіть команду саl <номер року>.
13.Дізнайтесь, якого дня випало 1 квітня 1950 року.
Уведіть саl 4 1950. 14.Дізнайтесь, якого дня тижня ви народилися. Формат використаної команди запишіть у звіт.
15.Очистіть екран (clear).
16.Запустіть менеджер файлів МС (mс) і вийдіть з нього.
Для виходу з менеджера натисніть F10, далі виберіть Yes => Enter.
19. Визначте шлях до вашого поточного каталогу (pwd).
Під час реєстрації система автоматично активізує каталог з вашою домівкою. Занотуйте шлях до каталогу домівки у звіт.
20. Перегляньте вміст поточного каталогу (dir).
21. Вилучіть усі файли з поточного каталогу.
Виконайте команду rm. Що у вас не вийшло і чому?
22.Створіть у каталозі домівки каталог Katl.
Виконайте команду mkdir Kat1.
23.Активізуйте (увійдіть у) Katl.
Виконайте команду cd Katl.
24.У Katl створіть каталог Kat2.
25.У Kat2 створіть текстовий файл text.txt.
Активізуйте Kat2 та викличте текстовий редактор командою vi text.txt. Уведіть текст — назву вашого навчального закладу. Для збереження тексту та виходу з текстового редактора почергово натисніть Esc => :w => :q.
27. Перегляньте вміст створеного файлу.
Виконайте одну з команд less text.txt або more text.txt.
28. Вилучіть файл text.txt.
Уведіть команду rm text.txt.
29. Вилучіть Kat2.
Для вилучення каталогу спочатку з нього треба вийти (піднятись на рівень вище). Для цього виконайте команду cd .. Enter. Далі задайте команду rmdir Kat2 і каталог буде вилучено.
30.Вилучіть Katl з домашнього каталогу.
31.Виконайте контрольне завдання.
32.Вийдіть із системи (logout).
Контрольне завдання
У домашньому каталозі створіть дерево каталогів відповідно до наведеного нижче завдання. Створіть каталог про свою країну (Country), у ньому два підкаталоги про столицю (Capital) та своє місто (City). У каталозі Capital створіть два текстових файли: Regions.txt та Nasel.txt. У першому файлі вкажіть кількість обласних центрів країни, а в іншому — населення країни. У каталозі City створіть ще два підкаталоги: один з вашими особистими даними MyKat, інший - з інформацією про ваш обласний центр MainCity. У каталозі MyKat створіть два файли. У першому (adress.txt) запишіть свою адресу, в іншому (school.txt) - в якій
школі ви навчались. У каталозі MainCity створіть файл (info.txt) з довідковою інформацією про ваш обласний центр — назва, рік заснування, кількість населення тощо. Намалюйте дерево створеного вами каталогу у звіті.
Звіт
Повинні бути занотовані відповіді на питання 3, 6, 7, 9, 14, 19, 22 і виконано контрольне завдання.
Хід роботи № 6
1. Увійдіть в ОС Linux у текстовому режимі.
2. Утворіть дерево каталогів, описане в контрольному завданні попередньої
практичної роботи. Якщо воно є, то перейдіть до виконання п. 3.
3. Отримайте інформацію про повний шлях до каталогу Country.
Для цього відкрийте цей каталог командою cd Country та виконайте команду pwd. Занотуйте шлях у звіт.
4. Скопіюйте усі файли з каталогу Capital у каталог Country.
Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду ср *.* <шлях до каталогу Countrvx. У каталозі Country перейменуйте файл Nasel.txt на Nasel2.txt. Поверніться у каталог Country (cd ..) та виконайте команду mv Nasel.txt Nasel2.txt.
6. Ознайомтеся із вмістом каталогу Country.
Виконайте команду ls. Які файли є у цьому каталозі? Занотуйте їхні назви у звіт.
7. Перегляньте вміст файлу Number.txt трьома різними способами,
використовуючи: а) команду more; б) команду less; в) команду cat.
Відповідні команди занотуйте у звіт.
8. Утворіть жорстке посилання на файл adress.txt, який є в підкаталозі MyKat каталогу City.
У каталозі City виконайте команду ln adress.txt padress.
9. Утворіть тепер символічне посилання на файл adress.txt.
Виконайте команду ln -s adress.txt sadress.
10. Перегляньте індексні дескриптори файлів та каталогів поточного каталогу City.
Виконайте команду ls -і. Переконайтесь, що файл adress.txt та посилання
padress мають один і той самий індексний дескриптор.
11. Утворіть ще одне жорстке посилання (padress2) для файлу adress.txt, яке розмістіть у каталозі Country.
12. Відобразіть детальну
інформацію про вміст
Виконайте команду ls -l. Скільки жорстких посилань має файл adress.txt?
13. Передивіться вміст
файлу, використовуючи його
Виконайте команду vi sadress. Допишіть у файл поштовий індекс і телефонний код вашого населеного пункту => Esc => :w=> :q.
14. Вилучіть файл adress.txt.
Виконайте команду rm adress.txt.
15. Ще раз відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City. Скільки тепер жорстких посилань має файл adress.txt?
16. Передивіться файл sadress.
Яку інформацію ви отримали? Занотуйте її у звіт.
17. Вилучіть файл sadress.
18 Заархівуйте усі файли з каталогу Capital. Архівний файл arhiv.zip розташуйте у каталозі Country.
Для цього увійдіть у каталог Capital та виконайте команду zip <шлях до
архівного файлу>/arhiv *.*.
19. Розархівуйте файл arhiv.zip.
Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv.
20. Розархівуйте файл arhiv.zip у каталог MainCity.
Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv -d <шлях до
каталогу MainCity>.
21.Заархівуйте усі файли з MyKat. Архів (arhiv2.zip) розташуйте у каталозі Capital.
22.Розархівуйте arhiv2.zip.
Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду unzip arhiv2.
23.Розархівуйте arhiv2.zip у каталог MainCity.
24.Перемістіть arhiv2.zip у каталог MyKat.
Спочатку скопіюйте цей файл у каталог MyKat, а потім вилучіть його з
каталогу Country.
25.Вилучіть усі файли з каталогу Country.
26.Виведіть на екран детальну інформацію про вміст каталогу Capital.
Зайдіть у цей каталог та уведіть команду ls -l.
27.Об'єднайте файли Number.txt та Nasel.txt у файл info.txt.
Для цього виконайте команду cat Number.txt Nasel.txt > info.txt.
28.Передивіться вміст файлу info.txt.
29.Скасуйте право доступу для читання файлу arhiv.zip для інших користувачів. Для цього виконайте команду chmod o-r arhiv.zip.
30. Скасуйте право доступу для записування для усіх користувачів.
Виконайте команду chmod a-w arhiv.zip.
31.Надайте право доступу для записування для власника та групи.
Виконайте команду chmod u+w,g+w arhiv.zip.
32.Скасуйте право доступу для записування для файлу Number.txt для групи.
Запишіть відповідну команду в звіт.
33.Скасуйте право доступу
для читання для усіх
Запишіть відповідну команду для файлу Number.txt у звіт.
34.Надайте право доступу для читання для власника та групи.
35.Закінчіть роботу. Здайте звіт.
Контрольне завдання
За результатами роботи у домашньому каталозі має бути каталог Country, у якому є два підкаталоги Capital та City. У каталозі Capital має бути чотири файли:
Number.txt, Nasel.txt, ifo.txt та arhiv.zip. Файли Number.txt і arhiv.zip мають мати влаштовані відповідно до ходу роботи права доступу. Каталог Сity повинен містити два підкаталоги: MyKat і MainCity. У MyKat мають бути файли adress.txt, school.txt, padress і rhiv.zip, а у каталозі MainCity — файли info.txt, adress.txt, 2hool.txt, padress, Number.txt, Nasel.txt.
Звіт
Повинні бути занотовані відповіді на питання у пунктах 3, 6, 7, 12, 14, 16, 32,
33, 34 і зроблено контрольне завдання.
Контрольні запитання
1. Що таке текстовий режим роботи в ОС Linux?
2. Як увійти в ОС Linux у текстовому режимі?
3. Як з графічної оболонки перейти на консоль з номером пі
4. Як повернутися у графічну оболонку?
5. Як отримати довідкову інформацію про роботу деякої команди?
6. Наведіть загальний вигляд команди.
7. Які сервісні команди Linux вам відомі?
8. Якою командою
можна переглянути вміст файлу?
9. Яка команда призначена для копіювання об'єктів?
10. Яка команда призначена для вилучення файлів?
11. Як викликати текстовий редактор під час роботи у консолі?
12. За допомогою якої команди можна отримати детальну інформацію про файли та каталоги?
13. Які команди використовують
для архівування та розархіву-