Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 01:20, курс лекций
Історія економіки та економічної думки — вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки………...5
1. Предмет та завдання історії економіки та економічної думки……………..5
2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук……………...5
3. Критерії періодизації економічної історії……………………………………..6
Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій…………………………………………………………………7
1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика………………………………………………………………………8
2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку…...9
3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу……………………10
4. Господарство первісних племен на території України………………………11
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е. )…...13
1. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції……………13
2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму………………………14
3. Розвиток економічної думки античного світу……………………………..16
4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості...18
Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – ХV ст.)………………………………19
1. Становлення та розвиток феодальних відносини в країнах Європи……….19
2. Особливості аграрних відносин в українських землях………………………21
3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки………22
4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях………………………………………………………………………………23
5. Економічна думка періоду середньовіччя……………………………………25
Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)………………26
1. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.26
2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво………………………………….….27
3. Меркантилізм………………………………………………………………….28
4. Особливості розвитку господарства України в ХVІ - ХVІІ ст…………….29
Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).31
1. Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації…………………………………………………………..31
2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії…………………………………….32
3. Економічна система Адама Сміта…………………………………………….35
4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації…………………………………………………………..36
5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму..38
6. Завершальний етап розвитку класичної школи……………………………….39
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)…41
1. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції……………………………………………..41
2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст………………………………………43
3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія………………………………………………………………..44
4. Марксистська економічна теорія……………………………………………...46
5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція………………………48
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)…………………………………………………………………………………..50
1. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит…50
2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів…………………………………………………………………52
3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці………………………………………………………………...54
4. Розвиток політичної економії в Україні……………………………………...54
Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)…………………………………………………………………56
1. Подолання економічних наслідків Першої світової війни та господарський розвиток провідних країн світу в 20 – тих роках………………………………56
2. Світова економічна криза 1929-1933рр. в США, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки………………………………….57
3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки…………………………………………………………………59
4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття…………………….60
5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса……62
Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)…………………………………………………………64
1. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст……………………………………………………
Сприяла розвитку французької промисловості континентальна блокада, введена в 1806 р. Однак це загальмувало механізацію англійськими машинами.
В період реставрації (1815 - 1830 рр.) і липневої монархії (1830 - 1848 рр.) прискорення механізації і промислового перевороту.
В Німеччині промисловий переворот запізнився. Розпочався в 30-х рр. XIX ст. і закінчився в 50-70-х рр. Причини затримки:
- політична роздробленість;
- панування феодальної системи землеволодіння;
- збереглася цехова система.
Сприяє промисловому перевороту митний союз (1933 р.) Він уніфікував грошовий обіг, сприяв розвитку ринку.
В 30-50 р.р. - суттєві зміни в бавовняній і шовковій галузях.
Успішно розвивалась гірнича промисловість.
За багатьма показниками промислового розвитку Німеччина відставала від Великобританії. В основному переважало дрібне виробництво.
Німеччина залишалась сільськогосподарською країною На її ринках панували англійські промислові товари.
В США промисловий переворот розпочався після англо-американської війни 1812-1815 рр.
Особливості - початок промислового перевороту почався при несформованій мануфактурній промисловості.
В 1860 р. американська бавовняна промисловість за обсягами виробництва займала 2 місце в світі після англійської.
В 20-30 рр. розпочалася масова механізація суконної, мукомольної, спиртової, цукрової і тютюнової галузей. Не вистачало робочої сили, це стимулювало винахідництво.
В основі промислового розвитку була стандартизація виробництва.
В 60-х рр. XIX ст. панує промисловість на півночі США.
США за обсягами промислового виробництва зайняли 2 місце в світі.
60-80 рр. завершення промислового перевороту.
5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму
У першій половині XIX ст. ідеї класиків, передусім А.Сміта розвивають економісти нового етапу в розвитку економічної Думки – Д.Рікардо, Т.Мальтус, Дж.С.Мілль, Н. Сеніор, Ж.-Б. Сей та Ф. Бастіа. І це цілком природно, бо теорія класичної школи - це теорія ринкової економіки зі спробами визначення її економічних законів, а також таких категорій, як цінність, ціна, капітал, зарплата, прибуток, рента тощо; з пропагуванням підприємницької діяльності.
Видатним представником нової хвилі політичної економії в перший половині XIX ст. у Англії був Томас Робертп Мальтус (1766-1834). Він передусім захищає інтереси землевласників. Найбільш відомою його працею є «Дослідження про закон народонаселення у зв'язку з майбутнім удосконаленням суспільства» (1798 р.), а також: «Дослідження про наслідки хлібних законів» (1814); «Теоретичні основи політики: обмеження ввозу іноземного хліба» (1815); «Дослідження про природу і зростання ренти» (1815); «Принципи політекономії»; «Поняття політичної економії» (1827). У всіх працях викладені економічні погляди, які становлять певну теоретичну систему. Основне місце в ній займають його теорії: народонаселення, ренти, реалізації або 3-х осіб.
Одним з найбільш видатних вченим-економістом у першій половині XIX ст. був Жан-Батіст Сей (1767-1832). У своїх працях він розвивав класичні політекономічні ідеї передусім Адама Сміта. Його роботи прискорили і остаточно довершили розклад меркантилізму та фізіократії. Основною працею є: «Трактат політичної економії» (1803). У 1828-1829 рр. Сей опублікував «Повний курс практичної політичної економії» в 6 томах. На думку Сея, політична економія є наукою, що дозволяє пізнати природу багатства, способи його створення, порядок його розподілу та явища, що спричиняють його зникнення. Свою працю він будує за схемою, яка згодом стає стандартною для більшості навчальних посібників з політекономії, а саме ВИРОБНИЦТВО>РОЗПОДІЛ>
Давид Рікардо (1772-1823) - видатний представник класичної політичної економії. Він народився в сім'ї лондонського біржового маклера. Два роки навчався в торговій школі в Амстердамі. Повернувшись до Лондона, допомагає батькові в біржових операціях. Згодом займається біржовими операціями самостійно і нагромаджує значний капітал.
Рікардо не мав систематичної освіти, але сам вивчав математику, фізику, хімію, геологію, теологію, літературу. Певний час він викладав математику, двічі його обирали шерифом, а з 1819 по 1823 р. він був навіть членом англійського парламенту. Рікардо активно працює в парламентських комісіях, часто виступає з промовами з економічних питань. Його перші економічні праці було присвячено проблемам грошового обігу. У 1817 р. було опубліковано його головну працю «Основи політичної економії та оподаткування».
Основне завдання політичної економії Рікардо вбачає у відкритті законів розподілу. Якщо Сміт досліджує природу зростання багатства (тобто економічного зростання), то Рікардо фактором зростання вважає розподіл.
Рікардо, як і Сміт, ототожнює капітал із засобами виробництва. Але якщо Сміт цю категорію пов'язує із капіталістичним способом виробництва, існуванням найманої праці, то Рікардо трактує її позаісторично. У нього все, що бере участь у виробництві, навіть знаряддя первісної людини, стає капіталом. Капітал у нього — нагромаджена праця. А звідси й висновок про правомірність прибутку на капітал. Решта цінності йде на оплату праці.
Рікардо багато уваги приділяв аналізу грошей і грошового обігу. Теорію грошей Рікардо будує на основі своєї теорії цінності. Гроші він розглядає як товар, що має цінність. Основою грошової системи є золото. Цінність золота і срібла, як і будь-якого іншого товару, визначається витратами праці. За даної цінності грошей їхня кількість в обігу залежить від суми товарних цін. Проте використання золота Рікардо вважає дорогим і нерозумним та розробляє проект системи паперового грошового обігу.
Рікардо, на відміну від Сміта, вважав, що становище робітників із розвитком суспільства буде погіршуватися. Цю думку він пояснював тим, що зі зростанням населення і збільшенням потреби у продуктах сільського господарства зростатиме цінність останніх. Грошова заробітна плата якщо й зростатиме, то значно повільніше від зростання цін на продовольчі товари. Отже, реальна заробітна плата буде зменшуватися. Рікардо, солідаризуючись із Мальтусом, зазначає, що робітники не повинні претендувати на більшу частку в суспільному продукті, їхню заробітну плату має регулювати закон попиту й пропозиції. Рікардо виступає проти втручання держави у функціонування ринку праці й наполягає на необхідності скасування законів щодо захисту бідних.
Велика заслуга Рікардо полягає в розробленні теорії порівняльних витрат як основи спеціалізації країн у зовнішній торгівлі. Про причини спеціалізації писав і Сміт, проте Рікардо розробив цю теорію значно ґрунтовніше, побудувавши її на трудовій теорії вартості й наголосивши на національних відмінностях у величині вартості, зумовлених різними витратами праці. Він першим з економістів розробив теорію міжнародної торгівлі і показав, чим вона відрізняється від внутрішньої торгівлі. Якщо внутрішня торгівля розвивається й зумовлюється тенденцією норми прибутку до вирівнювання, то зовнішня –«порівняльними витратами». Ці переваги зумовлені як природними, так і набутими факторами. Рікардо довів, що взаємовигідна торгівля можлива навіть за умов, коли різні країни мають відносні переваги щодо виготовлення тих чи інших товарів.
6. Завершальний етап розвитку класичної школи
Серед найортодоксальніших послідовників Рікардо були Дж. Мілль та Джон Мак-Куллох. Вони не лише визнали його систему, пропагували її, а й застосували для аналізу економічних процесів капіталістичного суспільства.
Дж. Мілль (1773-1836). З його ім'ям пов'язано багато культурних та наукових починань того часу: він був першим із засновників Лондонського університету. Його основні праці, в яких знайшли відображення його економічні погляди, такі: «Історія британської Індії» (1817); «Елементи політичної економії» (1821). У першій праці міститься конкретний економічний аналіз основ капіталістичного господарства, а друга є популяризацією вчення Рікардо.
Певний внесок у розвиток економічної теорії зробив Насао Сеніор (1790-1864) - професор політекономії в Оксфорді. Теорія викладена в його книзі «Політична економія» (1850 р.). Об'єктом дослідження у Сеніора є багатство, яке виступає у вигляді речей, що мають вартість і можуть обмінюватися. Він розрізняє 3 властивості речей: вартість, корисність та обсяг пропозиції. По суті вони визначають цінність багатства. Розглядаючи корисність, Сеніор дає визначення поняття граничної (спадаючої) корисності: «існує межа задоволення потреб, що може дати товар відповідного типу і, більше того, задоволення швидко зменшується задовго до досягнення цієї межі. Два предмети одного типу рідко приносять вдвічі більше задоволення ніж один предмет і ще рідше 10 принесуть вп'ятеро більше задоволення ніж два». Але хоча Сеніор приділяє увагу граничній корисності, його ще не можна вважати засновником теорії граничної корисності. Корисність визначається попитом. Його пропозиція визначається рівнем доступності блага. Обсяг пропозиції залежить від витрат виробництва, які включають два елементи: працю та капітал.
Найбільш відомим послідовником класичної традиції був Джеймс Стюарт Мілль (1806-1873). Його праці були присвячені популярізації вчення класичної школи, узагальненню та упорядкуванню її теоретичних положень. Основною його працею є «Принципи політичної економії» (1848) - ця книга протягом другої половини XIX ст. була основним навчальним посібником для економістів. Вона була своєрідним підсумком розвитку політичної економії першої половини XIX ст. Ця праця складається з 5 книг:
1. Виробництво.
2. Розподіл.
3. Обмін.
4. Вплив суспільного прогресу на виробництво та розподіл.
5. Вплив уряду.
Політичну економію Мілль визначав як науку, «що досліджує закони тих суспільних явищ, які є результатом сумісних дій людства з створення багатства...» Велике значення він надає співвідношенню факторів виробництва – праці та природних ресурсів, а також капіталу.
Мінілексикон
Трудова теорія вартості – основна теорія класичної школи, згідно з якою, вартість товару вимірюється витратами праці на його виробництво.
Концепція економічної людини – теоретична концепція, запропонована А.Смітом, згідно якої в самій природі людини закладено устремління до власної вигоди та схильність до обміну.
«Невидима рука» ринку – закладений, на думку А.Сміта, в основу ринку механізм саморегулювання, який спрямовує людину до мети й використовуючи її егоїстичний інтерес автоматично сприяє досягненню суспільного блага.
Промисловий переворот – процес переходу від мануфактури з її ремісничою технікою до великого машинного виробництва.
Теорія трьох факторів виробництва – теорія запропонована Ж.Б.Сеєм, згідно з якою у створенні вартості товару беруть участь усі три фактори виробництва: праця, капітал, земля, власники яких одержують відповідні доходи у формі зарплати, прибутку, ренти.
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
6. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції.
7. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
8. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія
9. Марксистська економічна теорія.
10. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція.
1. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції
Індустріалізація характеризується:
структурними змінами в економіці;
появою нових і модернізацією старих галузей;
зміною долі галузей в ВВП;
перемогою машинного виробництва в усіх галузях;
змінами в організації і управлінні виробництвом;
монополізацію економіки;
утворенням фінансового капіталу;
зміною енергетичної фази економіки;
електрифікацією виробництва, транспорту, збуту.
В основі індустріалізації лежить цілий ряд технічних винаходів.
Провідними галузями стали:
- виробництво електроенергії;
- хімічна;
- добувна;
- металургійна;
- машинобудівна;
- транспортна промисловість;
- сталеливарна;
- нафтодобувна.
Особливо швидко розвивалось транспортне будівництво і верстатобудування.
У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояснюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про них було сказано у попередній лекції).
В кінці XIX ст. США зайняли перше місце в світі за обсягами промислового виробництва.
Великобританія відстала від США, Німеччини спочатку за темпами, а потім і за абсолютними показниками.
В Німеччині індустріалізація проходить в .останній треті XIX - п. XX ст. Індустріалізація. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусськіи війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.