Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 01:20, курс лекций
Історія економіки та економічної думки — вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки………...5
1. Предмет та завдання історії економіки та економічної думки……………..5
2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук……………...5
3. Критерії періодизації економічної історії……………………………………..6
Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій…………………………………………………………………7
1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика………………………………………………………………………8
2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку…...9
3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу……………………10
4. Господарство первісних племен на території України………………………11
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е. )…...13
1. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції……………13
2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму………………………14
3. Розвиток економічної думки античного світу……………………………..16
4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості...18
Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – ХV ст.)………………………………19
1. Становлення та розвиток феодальних відносини в країнах Європи……….19
2. Особливості аграрних відносин в українських землях………………………21
3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки………22
4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях………………………………………………………………………………23
5. Економічна думка періоду середньовіччя……………………………………25
Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)………………26
1. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.26
2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво………………………………….….27
3. Меркантилізм………………………………………………………………….28
4. Особливості розвитку господарства України в ХVІ - ХVІІ ст…………….29
Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).31
1. Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації…………………………………………………………..31
2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії…………………………………….32
3. Економічна система Адама Сміта…………………………………………….35
4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації…………………………………………………………..36
5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму..38
6. Завершальний етап розвитку класичної школи……………………………….39
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)…41
1. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції……………………………………………..41
2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст………………………………………43
3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія………………………………………………………………..44
4. Марксистська економічна теорія……………………………………………...46
5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція………………………48
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)…………………………………………………………………………………..50
1. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит…50
2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів…………………………………………………………………52
3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці………………………………………………………………...54
4. Розвиток політичної економії в Україні……………………………………...54
Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)…………………………………………………………………56
1. Подолання економічних наслідків Першої світової війни та господарський розвиток провідних країн світу в 20 – тих роках………………………………56
2. Світова економічна криза 1929-1933рр. в США, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки………………………………….57
3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки…………………………………………………………………59
4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття…………………….60
5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса……62
Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)…………………………………………………………64
1. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст……………………………………………………
Існували два типи мануфактур: розсіяна (децентралізована) і централізована. Централізована утвердилась у XVII ст. Вперше мануфактури виникають в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямках:
торговий капітал підпорядковував виробництво;
виробник ставав і підприємцем і купцем.
Розвиток торгівлі і промисловості створив передумови індустріалізації сільського господарства. Вони формувалися у трьох основних напрямках: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної земельної ренти на капіталістичну, зростання товарності.
Значну роль в процесі генези індустріального суспільства відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566 - 1609 р.р.), Англії (1640 - 1650), Північній Америці (1775 - 1783 р.р.); Франції (1789 - 1794 р.р.)
XVI - XVIII ст. - період завершення становлення національних ринків, їх поширення та зміцнення.
На початку XVIII ст. центром світової торгівлі став Антверпен. З кінця XVI ст. його наступником став Амстердам. З 30-х рр. XVIII ст. перше місце в міжнародній торгівлі посіла Великобританія.
Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. На початку XVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовували векселі, вдосконалилися товарні біржі, зародилася страхова справа.
У XVIII ст. в світі почав панувати англійський фінансовий капітал. В 1694 р. був створений Англійський банк. Характерною ознакою господарств європейських країн був державний борг. Практикувалися примусові позики у населення. Розвивалася податкова система. Застосовувалися прямі й непрямі податки.
Усі ці процеси: географічні відкриття і утворення колоніальної системи; зростання масштабів міжнародної торгівлі і перетворення її на світову; розвиток фінансових операцій та мануфактурного виробництва; буржуазні революції та зміна політичного устрою сприяли процесу первісного нагромадження капіталу в Європі. Розвиток капіталізму потребує двох умов: концентрації засобів виробництва в руках окремих людей та наявності вільної робочої сили.
3. Меркантилізм
Першою течією в економічній науці став меркантилізм. Меркантилізм відображав погляди нової суспільної сили – буржуазії. Проте та обставина, що в той період розвиненим був торговий і фінансовий капітал, а промисловий знаходився в зародковому стані обумовила характерні риси і особливості меркантилізму:
1) Основним об’єктом дослідження меркантилісти вважали сферу обігу. Це дало назву самій течії. Меркантилізм походить від італійського mercante – торговець, купець.
2) Багатство суспільства вони ототожнювали з грошима, золотом та сріблом, а основним джерелом і сферою де створюється багатство вважали торгівлю. Виробництво ж розглядалось як передумова для створення багатства. В цьому полягала відмінність меркантилізму від попередньої економічної думки.
3) Внутрішня торгівля не збільшує кількість золота в країні, а лише передає їх із рук в руки. Тому джерелом багатства меркантилісти вважали зовнішню торгівлю.
4) Оскільки джерелом багатства є зовнішня торгівля, то її баланс повинен бути активним. Держава повинна стимулювати експорт та обмежувати імпорт здійснюючи протекціоністську політику.
5) Аналогічно до своїх попередників, меркантилісти давали рекомендації по раціональній організації та веденні господарської діяльності. Проте, на відміну від них звертались не до проблем окремого господарства, а розглядали усю економіку країни як єдине велике домогосподарство. Такий стиль мислення демонструє макроекономічний підхід, характерний для меркантилізму.
6) Меркантилізм відображав процес зміцнення національних держав, тому для нього характерне звернення до національного, суспільного інтересу. Це відобразилось і в назві нової науки, яку ввів в оборот меркантиліст Антуан Монкретьєн „політична економія” (від грецького politike – мистецтво управління державою та oikonomia – управління домашнім господарством).
7) Політичну економію меркантилісти розуміли як науку про торговий баланс, а її головним завданням було – „багато продавати – мало купувати”. В великій мірі меркантилізм розвивається як теорія державного регулювання.
Меркантилісти внесли значний вклад в розвиток економічного аналізу. Вони приділили увагу конкурентоспроможності національних товарів та впливу на неї витрат виробництва й насамперед заробітної плати. В дусі свого часу вони вважали, що для зменшення витрат потрібно зводити зарплату до мінімуму. Населення повинно бути численним і бідним, оскільки вважалось, що бідний люд схильний до байдиків й лише злидні можуть заставити його працювати. Меркантилісти приділили увагу важливості для економічного розвитку платоспроможного попиту й вказали на негативний вплив на нього заощаджень, які вилучають гроші з обігу. В XVIІІ ст. деякі меркантилісти звертають увагу на те, що бідність населення негативно впливає на платоспроможний попит, а отже гальмує економічний розвиток.
4. Особливості розвитку господарства України в ХVІ - ХVІІ ст.
Економічний розвиток України в XVІ — XVІI ст. був зумовлений її бездержавним статусом, перебуванням українських земель у складі сусідніх держав: Великого князівства Литовського та Польського королівства, а з 1569 р. — Речі Посполитої.
Аграрні відносини в цей час визначалися наближеністю українських земель до країн Центральної та Західної Європи, в яких формувалися нові індустріальні суспільства.
Процес феодалізації земельної власності полягав у розподілі землі та її юридичному закріпленні за власниками. Земельна власність зосереджувалася в основному в руках королів, магнатів, шляхти, церкви, а з середини XVI ст. почало формуватися козацьке землеволодіння.
Значна частина земель була державною чи королівською і об'єднувалась у староства — великі господарські комплекси, які складалися із адміністративно сполучених фільварків і окремих груп поселень. Найбільше землі було сконцентровано в руках магнатів, серед яких виділялися роди Замойських, Потоцьких, Жолкевських, Конецпольських та ін.
Певну роль в господарському житті відігравало шляхетське землеволодіння. У даний період продовжувало зростати церковна-монастирське землеволодіння.
Упродовж XVI ст. виникає і розвивається козацьке землеволодіння. Воно поділялося на маєтки реєстрових і запорозьких козаків. Реєстрові козаки отримували земельні наділи за службу королю, а запорожці, що також були на службі, освоювали степи за дніпровськими порогами. Поступово їхня земельна власність зростає, особливо під час Хмельниччини. Зберігалася тривалий час селянська земельна власність.
У процесі Національно-визвольної революції, яка розпочалася у 1648 р., відбулися величезні зміни у соціально-економічному житті України. Внаслідок селянських повстань і воєнних успіхів Війська Запорізького магнати і значна частина шляхти були змушені залишити Наддніпрянщину. Разом з ними відступав також і державний апарат шляхетської Польщі. У 1652 р. Правобережжя та Лівобережжя остаточно були очищені від польських панів. Феодальне землеволодіння зберігалося за православними монастирями та дрібною шляхтою. Таким чином було ліквідоване велике і середнє землеволодіння на території, підлеглій Війську Запорізькому. У цілому варто зазначити, що Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького внесла кардинальні зміни в аграрні відносини. Було ліквідовано велике магнатське землеволодіння на більшій території сучасної України, знищено панщину. Оформилася і домінувала індивідуально-приватна козацько-селянська власність на землю. Були створені умови для прискореного розвитку аграрних відносин. Проте у складі феодально-кріпосницької Російської імперії економічний розвиток Української держави був позбавлений цих. перспектив.
Земельні відносини другої половини XVII — XVIII ст. розвивалися під визначальним впливом економіки Росії. Знищувалось землеволодіння селян, вони перетворювалися на кріпаків. Козацька старшина добилася зрівняння з російським дворянством і поступово денаціоналізувалася.
Ремесло. Виробничу основу більшості міст складало ремесло — дрібне ручне виробництво промислових товарів. Міський ремісник мав свої знаряддя праці, самостійно вів власне господарство, що базувалося на особистій праці з метою не одержання прибутків, а добування засобів для існування. Міське ремесло, на відміну від сільського, мало професійний характер.
Мануфактури. Початок мануфактурного періоду промисловості в Україні датується по-різному. Початкові форми мануфактури, на думку більшості істориків, виникли ще в першій половині XVI ст. Основою появи мануфактур були селянські та міські промисли і ремесла.
Мінілексикон
Буржуазна революція – революція основною метою якої є знищення феодального ладу або його залишків, встановлення влади буржуазії та створення умов для розвитку капіталізму.
Великі географічні відкриття – сукупність найважливіших географічних відкриттів, зроблених із середини XVI до середини XVII ст. Вони привели до виникнення колоніальної системи західноєвропейських країн.
Мануфактура – підприємство на якому ще використовується ручна, реміснича техніка виробництва, проте уже запроваджено поділ праці.
Первісне нагромадження капіталу – історичний процес примусового відділення засобів виробництва від виробника, зосередження їх в руках небагатьох й перетворення на капітал. Історично у Європі первісне нагромадження капіталу відбувалося у XV – XVIII ст.
Фільварок – велике багатогалузеве товарне господарство, що ґрунтується на використанні праці кріпаків.
Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).
7. Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації.
8. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії.
9. Економічна система Адама Сміта.
10. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації.
11. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму.
12. Завершальний етап розвитку класичної школи.
1. Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації
Раніше всього капіталістична система господарювання починає формуватись у країнах з найбільш розвиненою торгівлею та фінансами, насамперед у Нідерландах. Розвиток капіталістичних відносин та формування класу буржуазії привело до того, що саме в цій країні раніше усього відбулась буржуазна революція (1566 - 1609 рр.), яка здійснила суспільно-політичні перетворення на шляху до ринкової економіки. Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях, які 26 липня 1581 р. проголосили свою повну незалежність (Іспанія визнала незалежність Нідерландів лише у 1609р.)-
На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господарство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, почала втрачати торгову першість на користь Англії, яка переважала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з торгівлі й мореплавства у банківську сферу.
Англійська буржуазна революція (1640-1660 рр.) була першою буржуазною революцією «загальноєвропейського масштабу», яка завдала нищівного удару феодалізму та торувала шлях швидкому розвитку капіталізму.
Економічні передумови англійської буржуазної революції містяться у найгостріших протиріччях між швидким розвитком капіталістичного укладу у промисловості, сільському господарстві, торгівлі і політичному пануванні класу феодалів. За століття (1551-1651 рр.) видобуток вугілля в Англії збільшився у 14 разів. Тут видобувалося 4/5 усього видобутку вугілля в Європі. Видобуток залізної руди — в 3 рази, а свинцю, міді, олова, солі — в 6-8 разів. (У середині XVI ст. експорт сукна став переважати над експортом вовни. У 1614 р. експорт вовни був узагалі заборонений). У XVI ст. у Англії складається загальнонаціональний ринок, створюються торгові компанії (з'явилися ще в XVI ст. Московська (1555 р.), Марокканська (1585 р.), Східна (1579 р.), Левантська (1581 р.), Африканська (1588 р.), Вест-Індська (1600 р.) тощо).
У результаті змін, які відбулися в XVI — першій половині XVII ст. у Англії, нові капіталістичні відносини проникли в усі галузі економіки. Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського зростання.
Англійська буржуазна революція 1640-1660 рр. дала могутній поштовх первісному нагромадженню капіталу, забезпечила повну свободу дій буржуазії та замінила феодальну монархію буржуазною. Після революції в Англії значно зростають темпи розвитку капіталістичного укладу в економіці.
У 1775 р. розпочалася війна за незалежність Сполучених Штатів Америки, економічною основою якої стали гострі протиріччя між фермерською та плантаторською системами господарювання і яка закінчилася перемогою північноамериканських колоній і створенням Сполучених Штатів Америки у 1776 р. Війна одночасно була буржуазною революцією. Вона знищила феодальні маєтки, конфіскувала і розподілила землі прибічників Англії. Було сформовано фонд державних земель на Заході, що створювало сприятливі умови для розвитку фермерства. Революція прискорила розвиток промисловості та торгівлі. Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для її економічного зростання.