Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 01:20, курс лекций
Історія економіки та економічної думки — вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки………...5
1. Предмет та завдання історії економіки та економічної думки……………..5
2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук……………...5
3. Критерії періодизації економічної історії……………………………………..6
Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій…………………………………………………………………7
1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика………………………………………………………………………8
2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку…...9
3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу……………………10
4. Господарство первісних племен на території України………………………11
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е. )…...13
1. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції……………13
2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму………………………14
3. Розвиток економічної думки античного світу……………………………..16
4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості...18
Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – ХV ст.)………………………………19
1. Становлення та розвиток феодальних відносини в країнах Європи……….19
2. Особливості аграрних відносин в українських землях………………………21
3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки………22
4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях………………………………………………………………………………23
5. Економічна думка періоду середньовіччя……………………………………25
Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)………………26
1. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.26
2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво………………………………….….27
3. Меркантилізм………………………………………………………………….28
4. Особливості розвитку господарства України в ХVІ - ХVІІ ст…………….29
Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).31
1. Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації…………………………………………………………..31
2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії…………………………………….32
3. Економічна система Адама Сміта…………………………………………….35
4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації…………………………………………………………..36
5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму..38
6. Завершальний етап розвитку класичної школи……………………………….39
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)…41
1. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції……………………………………………..41
2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст………………………………………43
3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія………………………………………………………………..44
4. Марксистська економічна теорія……………………………………………...46
5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція………………………48
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)…………………………………………………………………………………..50
1. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит…50
2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів…………………………………………………………………52
3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці………………………………………………………………...54
4. Розвиток політичної економії в Україні……………………………………...54
Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)…………………………………………………………………56
1. Подолання економічних наслідків Першої світової війни та господарський розвиток провідних країн світу в 20 – тих роках………………………………56
2. Світова економічна криза 1929-1933рр. в США, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки………………………………….57
3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки…………………………………………………………………59
4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття…………………….60
5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса……62
Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)…………………………………………………………64
1. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст……………………………………………………
3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки
Наприкінці 30-х років знову проявилися різкі протиріччя між провідними країнами світу, насамперед Німеччиною, Італією, Японією, з одного боку, та США, Англією, Францією, з другого, їхні причини коренилися у намаганні правлячих кіл найбільш розвинутих держав вирішити свої проблеми за рахунок інших.
Сильним дестабілізуючим фактором було існування комуністичного режиму з його ідеєю "світової революції". Тому демократичні держави проводили свою зовнішню політику, прагнучи зіштовхнути два тоталітарних режими: фашистський і комуністичний.
Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, амуніції, бойової техніки тощо стало пріоритетним.
Військові успіхи Німеччини на початковому етапі другої світової війни дали можливість використовувати економічний потенціал завойованих країн. Майже вся Європа працювала для вермахту.
Сполучені Штати Америки не брали участі на початковому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі позиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і переорієнтувати своє господарство на військовий лад.
Англії довелося пережити загрозу гітлерівського вторгнення. Масовим повітряним бомбардуванням піддавались Лондон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста. Були блокованими морські комунікації, окуповано ряд колоній, втрачено значну частину торгового і військово-морського флоту. Промислове виробництво скоротилося на 5%. Різко знизилося виробництво вугілля (на 21%). У легкій промисловості, зокрема бавовняній, спад становив більше ніж 50%, у вовняній — 27%.
Франція, незважаючи на значний економічний потенціал, у роки другої світової війни також зазнала величезних збитків. Через бездіяльність свого уряду, що самовпевнено сподівався на оборонну лінію "Мажино", вона була в червні 1940 р. окупована фашистською Німеччиною.
Єдиною індустріальною країною, яка під час війни пережила справжнє економічне піднесення, були США. Більше того, у Сполучених Штатах було здійснено технологічний прорив, який забезпечив їм лідерство у наступні десятиліття.
Після другої світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих європейських країн шляхом їхньої американізації. Вона мала кілька важливих напрямків: американізація світової валютної системи; вивіз американських товарів, широкомасштабне кредитування, державне і приватне; інвестування відбудовчих процесів; перебудова індустріальних структур, особливо в Німеччині і Японії, під безпосереднім контролем США і, зрештою, розвиток світової торгівлі, де важливу роль у перші повоєнні роки відігравала також Англія.
Наслідком війни і важливим кроком на шляху до відновлення індустріального світового господарства стали міжнародні валютні угоди, підписані у червні 1944 року представниками 44 країн. Підписання цих угод відбулося на валютно-фінансовій конференції у Бреттон-Вудсі. Було вирішено створити Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), вироблено основні правила міжнародних валютних відносин: долар США поряд із золотом повинен був відігравати функцію резервної валюти.
Такій меті повинен був служити план Маршалла — важливий крок на шляху до створення світового ринкового господарства. План Маршалла — це програма відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни шляхом надання їй економічної допомоги з боку США.
План Маршалла позитивно вплинув на відновлення економічного потенціалу та ринкових господарств в країнах Західної Європи. Вже на початку 50-х років було досягнуто довоєнного рівня виробництва.
4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття
Розвиток неокласичної теорії пов’язана з іменем видатного англійського економіста Альфреда Маршалла (1842-1924). А.Маршалл для дослідження економічних явищ широко застосовує математичні методи. Однак він робить це значно обережніше, ніж представники «математичної школи» маржиналізму, хоча сам мав базову математичну освіту. Визнаючи певну обмеженість математичних методів у дослідженні економіки, Маршалл зауважив, що «хороший математичний виклад економічних явищ може виявитись добротною математикою, але поганою економікою».
А. Маршалл досліджував економічну діяльність людей з позицій «чистої теорії» та ідеальної моделі ринкового господарювання на ґрунті «досконалої конкуренції». Особливе місце в теоретичній спадщині А.Маршалла займає теорія ринкової рівноваги. Ринкову рівновагу Маршалл пов'язував із проблемою вільного ціноутворення на ринку досконалої конкуренції. Механізм ціноутворення він характеризував як «єдиний організм рівноважної економіки, який складається із мобільних і інформованих один про одного господарюючих суб'єктів». Ринкова ціна, наголошував Маршалл, формується через взаємодію так званих ціни попиту і ціни пропозиції. Першу визначає гранична корисність, а другу граничні витрати.
Наприкінці XIX ст. з'являється своєрідний варіант (американський) теорії граничної корисності. Автором цієї теорії був професор колумбійського університету Джон Бейтс Кларк (1847-1938). Йому належить авторство так званого закону продуктивності праці і капіталу, який покладено в основу його теорії граничної продуктивності. Саме ця теорія є основною серед теорій Кларка.
Англійський економіст Френсіс Еджуорт (1845-1926) досліджував ймовірні можливості виміру корисності благ, увівши в економічну теорію поняття «кривих байдужості», які, як вже відомо, ілюструють корисність комбінацій (наборів) споживчих благ у поєднанні із грошовим доходом індивіда і широко застосовуються сьогодні в економікс.
Крім того, Еджуорт зробив значний внесок у теорію економічної рівноваги, започаткував індексний метод дослідження, застосувавши кількісні і цінові індекси для економічного аналізу ринкової поведінки господарюючих суб'єктів.
Американський економіст-математик Ірвінг Фішер (1867-1947) вдосконалював методи економіко-математичного аналізу, запропонував комплексний індекс економічних показників, який одержав назву «індекса Фішера». Використовуючи розробки Д. Юма та інших дослідників проблем теорії грошового обігу, І. Фішер у 1946 р. вивів знамените «рівняння обміну»: МV = РQ, де М- грошова маса в обігу, V— швидкість обігу грошей, Р — загальний рівень (індекс) цін в економіці, Q- товарна маса, призначена для реалізації (реальний національний продукт).
Представник кембриджської школи, наступник А. Маршалла, англійський економіст Артур Сесія Пігу (1877-1959) здійснив, по суті, корекцію методології дослідження грошової маси, запровадженої І.Фішером, запропонувавши враховувати мотиви господарюючих суб'єктів на мікрорівні, що зумовлюють їх «схильність до ліквідності» — прагнення відкласти частину грошей у запас у вигляді банківських вкладів або цінних паперів. Тому коректування цін ставиться в залежність (ступеня ліквідності різних елементів грошової маси. А. Пігу займався також проблемами економічної рівноваги традиціях кембриджської школи маржиналізму. Шведський економіст Кнут Віксель (1851—1926) здійснив пробу поєднати теорію граничної корисності австрійської коли з теорією цін математичної школи. Густав Кассель 1846-1945) - інший шведський теоретик - плідно працював д проблемами загальної економічної рівноваги, Монетарну теорію економічного циклу розробив у цей час Ральф Джордж Хоутрі (1879-1975) - представник кембриджської школи. Він вважав, що економічний цикл - це суто грошове явище, зумовлене коливаннями грошового попиту і відповідними Цінами у наданні кредитів. В умовах підйому, на думку Хоутрі, грошовий попит зростає, банки збільшують кредит і полегшують умови його надання зменшують ставку відсотка.
Такі дії банків є результатом зростання цін ділової активності і зростання активності росту і збільшення швидкості обігу грошей. Але з розвитком цього процесу банки починають виявляти все більшу обережність і, остерігаючись розвитку інфляції, підвищують ставку відсотка, обмежують і навіть скорочують кредити, в результаті чого відбувається спад економічної активності.
5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса
Вплив неокласицизму в 20—30 рр. різко зменшився, тому що пережив кризу. Механізм вільної конкуренції не забезпечував подолання протиріч ринкового господарства. Сама практика відчує необхідність втручання держави в господарське життя. У зв'язку з цим гостро постало питання про розробку нової теоретичної концепції, яка обґрунтувала б напрями і методи регулювання економіки з боку держави. За цих умов у 30 рр. ХХ ст. виникає новий напрям в економічній теорії — «регульовна економіка» - засновником якого був Джон Мейнард Кейнс. У подальшому цей напрям і одержав назву кейнсіанство.
Кейнсіанство - напрям в економічній науці, що дає обґрунтування неможливості саморегулювання капіталістичної економіки на макрорівні та необхідності державного втручання в економічні процеси. Вчення Кейнса було своєрідною реакцією на неокласичну школу і маржиналізм, які панували в економічній науці раніше. Кейнс визнав, що капіталізм з його принципами вільної конкуренції вичерпав свої можливості. Він чітко сформулював напрям економічної теорії - теорію державної регульованої економіки. В докейнсіанській економічній теорії, зокрема неокласицизмі, переважав мікроекономічний підхід (аналіз економіки з точки зору окремих господарських одиниць). Умови процвітання окремого господарчого суб'єкта ототожнювалися з умовами зростання та процвітання країни в цілому.
Виникнувши у 30-ті рр., кейнсіанство займало провідні позиції в економічній теорії та політиці провідних країн світу протягом 40-50 рр. XX ст.
На відміну від класиків та неокласиків Кейнс не розглядав капіталізм як систему економічних гармоній. Він говорить про притаманні цьому суспільству недоліки. Основними з них він вважав неповне використання виробничих та трудових ресурсів, кризи, безробіття. Кейнс зробив спробу дослідити причини цих недоліків і розробив конструктивні рекомендації щодо їх усунення. На думку Кейнса, головна причина криз та безробіття - недостатність сукупного попиту. Його недостатність зумовлена дією основного психологічного закону. Згідно з цим законом зі зростанням доходу збільшується і споживання, але не тією мірою, якою збільшується дохід, оскільки зростає: схильність до заощаджень. Це стримує зростання попиту доживання. Тому в центрі теорії Кейнса - проблема факто-й, що визначає величину попиту та його зростання. Досліджуючи цю систему, Кейнс увів такі поняття, як:
схильність до споживання — це частка споживання в національному доході;
схильність до заощадження — визначається частиною доходу, що заощаджується;
схильність до інвестицій - частина національного доходу, яка йде на розширення виробництва;
переваги ліквідності - прагнення перетворити в позичкову форму;
гранична ефективність капіталу - норма прибутку тощо.
З'ясувавши причини, що породжують недоліки капіталістичної системи та фактори, які на них впливають, Кейнс розробив практичні рекомендації щодо їх усунення - економічну програму державного регулювання економіки. На думку Кейнса держава повинна стимулювати підвищення ефективного попиту, передусім інвестиційного, продуктивного, за рахунок бюджетних методів (система державних закупівель і домовленостей), за рахунок заходів щодо підвищення граничної ефективності капіталу і зниження норми відсотка за допомогою помірної інфляції, впровадження пільгової (заохочувальної) для корпорацій системи податків, державного субсидіювання з метою росту виробництва.
Мінілексикон
Версальський договір – мирний договір, підписаний між країнами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 року, який закріпив результати Першої світової війни. Згідно з ним, Німеччина втратила значну частину території й зобов’язувалась сплатити репарації.
Депресія – фаза економічного циклу, яка характеризується глибоким падінням та застоєм у виробництві, високим безробіттям та падінням доходів населеня.
Загальна рівновага –стан економіки, коли досягнуто рівноваги на усіх риках. Вважається, що економіка знаходиться у стані загальної рівноваги, коли неможливо змінити виробництво одного товару, не змінивши ціни на інші товари.
План Дауеса – репараційний план для Німеччини, який був розроблений міжнародним комітетом експертів під головуванням Чарльза Г.Дауеса і затверджений 16 серпня 1924 р. План передбачав заходи по відновленню економіки Німеччини.
План Юнга – репараційний план, названий у честь творця іменем О.Юнга, американського банкіра і затверджений у січні 1930 р. План Юнга передбачав зменшення розмірів щорічних репарацій та платежів (на 20%), ліквідацію всіх форм і видів контролю над економікою і фінансами Німеччини.
План Маршалла – програма відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни шляхом надання їй економічної допомоги з боку США. Ідея створення плану була висунута державним секретарем США Джорджом Кетлеттом Маршаллом (1880—1959 рр.) 5 червня 1947 р. План Маршалла здійснювався з квітня 1948 р. по грудень 1951 р.
Схильність до споживання — величина, яка показує частку видатків на споживання у національному доході.
Часткова рівновага – рівновага між попитом і пропозицією на ринку окремого товару.