Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Для ілюстрації такого алгоритму в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів розглянемо, наприклад, розташований під рубрикою “What's new” уривок з англомовного ЕТ персональної ВС          Девіда Майелла, професора університету провінції Альберта, місто Едмонтон, Канада [165] (див. Додаток А.3). Заощаджуючи місце в просторі монітора, лінгвіст під час створення ЕТ приховує детальнішу інформацію про конференції, в яких він брав участь, під такими гіперпосиланнями: Conference website [173] та Cognition and Literary Interpretation in Practice [174]. Активація кожного з гіперпосилань, зумовлює появу на екрані монітора відповідних дискретних ЕТ.

Сегментованість електронних текстів у поєднанні з технологією гіпертексту, власне, й сприяє створенню так званих мультилінійних текстів, тобто текстів, що складаються з окремих сегментів за відсутності заздалегідь запропонованої адресантом послідовності їхнього читання [74, с. 53]. Аналізований уривок з ЕТ персональної ВС професора Девіда Майелла свідчить про те, що дискретні фрагменти наведеного електронного тексту оснащуються системою пошуку      й доступу до інформації. Складниками такої системи є гіперпосилання, активувавши які, можна викликати появу тексту на екрані монітора комп’ютера. Як правило, “гіперпосилання містять відомості, що виходять        за межі загальновідомого та відповідають рівню інтелектуальних потреб адресата” [1, с. 20].

Основою гіперпосилань і на самих персональних веб-сторінках лінгвістів, і в англомовних електронних текстах цих веб-сторінок є ключові слова або словосполучення, що виділяються за допомогою такого графічного засобу, як підкреслювання з їхнім одночасним виділенням за допомогою кольору. Колір   є центральним компонентом візуального сприйняття будь-якої інформації. “Колір – це константа людського сприйняття, в якій комп’ютерна графіка має найбільшу перевагу (перед графікою природною). Поряд із такими елементами впливу як форма, шрифт, текстура колір належить до базових знань будівельних матеріалів у мультимедійному та веб-дизайні. Ретельно продуманий, оригінальний набір кольорів може стати основою неповторної композиції й це тоді, коли інші аспекти залишаються незмінними” [79, с. 93]. Поза виділеністю, релевантною й для автора, й для читача, слова чи словосполучення в тексті (як правило, підкреслюванням й / або кольором) електронний текст не існує, оскільки таким чином реалізується система зв’язку між його окремими інформаційними одиницями [61, с. 74].

Гіперпосилання, що існують в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, надають змогу читачеві самому генерувати текст, обираючи певну комбінацію гіперпосилань. Іншими словами, послідовність текстових одиниць, що складають англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, є довільною.

У праці [там само, с. 73-74] писемний текст розглядається як матеріальний об’єкт, плоский двохмірний простір, заповнений певними графічними формами. Матеріальний характер книжкового тексту передбачає здійснення низки дій: повернення до вже прочитаного, забігання вперед, пропуск сторінок тощо. Проте послідовність текстових одиниць, що складають писемний текст, є чітко фіксованою: фрагменти друкованого тексту розташовані в певному порядку.

Електронні тексти розпадаються на дискретні фрагменти, пошук яких уможливлюється за допомогою гіперпосилань. Аналогічну структурованість має   й будь-який друкований текст. Так, зокрема, писемний текст поділяється на вірші, розділи, параграфи тощо. Крім цього, друкований текст, книжка мають також певні засоби ідентифікації своїх композиційних елементів й організації доступу до них (зміст чи, наприклад, абеткове розташування статей                    у словниках та енциклопедіях).

У наукових текстах, надрукованих на папері, матеріал викладається          в напрямку від менш важливих фактів до більш важливих – від вступу до закінчення, до висновків тощо. Щодо англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, то в них зафіксовано явище, яке в спеціальній літературі (див., напр., [74, с. 53]) отримало назву “стиль перевернутої піраміди” (“inverted pyramid style”), оскільки “піраміда” перевертається й на початку подається найсуттєвіша інформація, а подальші факти її лише підкріплюють у вигляді аргументів або пояснюють. За такої структури передбачається, що навіть, якщо адресат не побачить решту електронного тексту, його першої частини, яку адресат бачив, буде досить для досягнення основної комунікативної мети адресанта. Якщо ж адресат потребуватиме додаткової інформації, він намагатиметься знайти й прочитати решту електронного тексту.

Порівняємо, наприклад, уривок з англомовного наукового писемного тексту, що міститься в монографії Дебори Шиффрін “Approaches to Discourse” [236, c. 13], з уривком з англомовного наукового електронного тексту “Semiotic aspects of social transformation and learning” [177] персональної ВС Нормана Феарклафа, професора Ланкастерського університету, штат Пенсільванія, США [178] (див. Додаток Б.14). У згаданому уривкові з наукового писемного тексту виклад матеріалу йде в напрямку від часткового до загального: від розкриття на самому початку сутності проблеми, що підлягає описові (My first task in this book is the description of the six different approaches to discourse analysis noted above), через подання інформації про передумови виникнення цієї проблеми (The origin of an approach provides different theoretical and metatheoretical premises that continue to influence assumptions and beliefs about language…)        до зазначення в останньому реченні загального висновку (In short, no methodological preferences are reached in a vacuum: they are all the product of more general beliefs in what constitutes data and what counts as evidence and “proof”). Таким чином, кожне наступне речення в аналізованому уривкові       з наукового писемного тексту, розкриваючи сутність досліджуваної проблеми, підводить читача до загального висновку.

Відповідно, виклад матеріалу в наведеному уривкові з англомовного наукового електронного тексту здійснюється в зворотному напрямку: від загального до часткового: від подання на самому початку загальної інформації (This paper has the character of a theoretical reflection on semiotic aspects of social transformation and learning in response to the empirical research presented in preceding papers) через постановку завдання (So my objective will be to incorporate a view of learning into the version of Critical Discourse Analysis which has been developing in my more recent work (Chouliaraki & Fairclough 1999, Fairclough 2000a, Fairclough 2001, Fairclough forthcoming, Fairclough, Jessop and Sayer forthcoming, Chiapello & Fairclough 2002) до способів вирішення цього завдання (I shall approach the question of learning indirectly, in terms of the more general and in a sense more fundamental question of the ‘performativity’ of texts or, in critical realist terms (Fairclough, Jessop & Sayer forthcoming), their causal effects on non-semiotic elements of the material, social and mental worlds, and the conditions of possibility for the performativity of texts). Таким чином, кожне наступне речення в аналізованому уривкові пояснює процедуру проведення дослідження, розкриваючи сутність поставленої на самому початку проблеми.

Як відзначається у праці [61, с. 80-81], активне використання гіпертексту як форми породження та сприйняття писемного тексту нараховує дещо більше десяти років. Основи гіпертекстових технологій (фрагментарність опису, наявність специфічних засобів пошуку й організації доступу до інформації, встановлення внутрішніх зв’язків між фрагментами загального тексту) використовувалися задовго до виникнення електронних текстів. Відомі традиційні засоби багаторівневої організації інформації в межах лінійного тексту. Наприклад, у навчальних виданнях для цього використовують поділ на розділи, параграфи, подання інформації у вигляді нумерованих переліків, різноманітні виноски, посилання, вказівки типу див., пор., що відсилають до інших фрагментів того самого тексту; головний засіб організації доступу до інформації в словниках й енциклопедіях – абеткове розташування статей. Таким чином, ми бачимо, що довідкова та навчальна література, яка із      самого початку орієнтується на можливість нелінійного, фрагментарного читання, руйнує лінійність як основний принцип побудови тексту. Натомість            (див., напр., [74, с. 53]) для електронних текстів мультилінійність вважається домінуючим принципом їхньої формально-структурної й семантичної організації.

Подання інформації на персональних веб-сторінках лінгвістів передбачає наявність зворотних зв’язків. Наприклад, персональна ВС Жиля Фоконьє, професора Каліфорнійського університету в Сан Дієго [179] (див. Додаток А.4) містить гіперпосилання: Cognitive Science 101C; Cognitive Science 260; Professional information; Books; Publications; Blending and Conceptual Integration; Mental Spaces; Cogling; Analogy, Metaphor, and Integration – a series of talks with critical commentaries; Metaphor Center; International Cognitive Linguistics Association; Cognitive Science Home Page. Завдяки цим гіперпосиланням читач  у будь-який момент може повернутися до попередніх електронних текстів чи перейти до інших.

Натомість книжки дуже обмежені у встановленні таких зв’язків із суто технічних причин. Адже читати писемний текст, дотримуючись вказівок див., пор., досить таки незручно, оскільки ці вказівки передбачають переривання читання й пошук потрібних сторінок, що заважає сприйняттю смислу тексту     в цілому [61, с. 81-82].

Відрізняються електронні та писемні тексти й за обсягом. Членування великих обсягів інформації в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів на невеликі дискретні частини дозволяє значно заощадити місце на екрані монітора комп’ютера, оскільки гіперпосилання, під якими міститься нецікава або непотрібна для користувача інформація, просто не активуються. Таким чином, текст, що з’являється за один раз на екрані монітора, має невеликий обсяг. Натомість обсяг писемних текстів може варіюватися від абзацу до цілого твору, оскільки читач не має можливості прибрати з писемного тексту зайву інформацію.

1.1.2. Визначальні ознаки електронних текстів. Проведений аналіз англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів дозволив нам виявити такі основні їхні істотні ознаки: 1) мультилінійність;      2) дискретність; 3) тематична завершеність сегментів; 4) неієрархічність відношень між сегментами; 5) поліадресатність; 6) монологічність (з елементами імпліцитного діалогу); 7) варіативність; 8) незавершеність; 9) інтерактивність; 10) належність досліджуваних електронних текстів до різновиду писемного мовлення. Зупинимося докладніше на кожній зі згаданих визначальних ознак англомовних ЕТ персональних ВС лінгвістів.

Мультилінійність виявляє себе в здатності електронних текстів складатися з окремих сегментів за відсутності заздалегідь запропонованої адресантом послідовності їхнього читання [74, с. 53]. Будь-які побудовані за гіпертекстовою моделлю англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів мають у своєму складі окремі текстові одиниці, які в комплексі й утворюють єдиний електронний текст. Так, наприклад, для згадуваного вже англомовного ЕТ персональної ВС професора Джорджа Лакоффа [154] (див. Додаток А.1) такими текстовими одиницями є електронні тексти, приховані під відповідними гіперпосиланнями: Linguistics та University of California at Berkeley.

Порівняно невеликий розмір екрана монітора комп’ютера спричинив дискретність англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, тобто їхній розпад на фрагменти, що є самостійними композиційними одиницями. Ознаку дискретності можна простежити на прикладі англомовного інформаційно-довідкового ЕТ (див. Додаток Б.5) персональної ВС професора Девіда Майелла [165]. Наведений електронний текст містить низку тематичних рубрик, тексти яких приховано під відповідними гіперпосиланнями Experience, Forthcoming publications, Publications, Conference papers, Conferences organized, Associations, Citations. Унаслідок активації будь-якого із зазначених гіперпосилань на екрані   монітора комп’ютера з’являється невеликий за обсягом ЕТ відповідної тематичної рубрики. Те, що активація нового гіперпосилання викликає       появу на екрані нового невеликого ЕТ іншої тематичної рубрики, власне,           й є свідченням дискретності англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів.

Мультилінійність англомовних електронних текстів персональних       веб-сторінок лінгвістів передбачає відносну тематичну завершеність кожного із сегментів, а також невживання формальних (лексичних, граматичних) засобів, що вказують на зв’язок окремого сегмента з іншими. Сегмент ЕТ,   який відповідає цим вимогам, отримав назву “когезивно закритого” (cohesively bounded) (див., напр., [119, с. 336]). У праці [99, с. 49] відзначається, що відсутність експліцитних показників зв’язку когезивно закритого сегмента електронного тексту з іншими сегментами цього електронного тексту не обов’язково свідчить про відсутність між ними зв’язку взагалі, оскільки       коло факторів, що забезпечують зв’язність, є значно ширшим за поняття синтаксичного зв’язку. Значення когезивної закритості для досліджуваних ЕТ полягає в тому, що адресат має можливість самостійно складати послідовності інформаційних блоків відповідно до власних цілей. У такій побудові він      “[…] не стикається з проблемою наявності в текстових сегментах, що комбінуються, засобів зв’язку, які ні з чим не співвідносяться й, відповідно, не забезпечують вірність результуючого утворення” [74, с. 53].

Ознаку тематичної завершеності сегментів електронного тексту також ілюструє розглядуваний вище прихований під гіперпосиланням Publications [167] уривок з англомовного інформаційно-довідкового ЕТ (див. Додаток Б.5) персональної ВС професора Девіда Майелла [165]. Цей уривок містить у собі рубрики: Software; Edited Books (sole editor); Chapters in Books; Articles in Refereed Journals; Other Publications. Серед поданого під рубрикою Chapters in Books переліку розділів книжок, написаних науковцем, відзначається, наприклад, розділ “The Project Method in the Literature Classroom” із книжки “Reflective Activities: Helping Students Connect with Texts”, після якого пропонується гіперпосилання online version [168], що надає адресатові змогу ознайомитися з онлайновою версією розділу (див. Додаток Б.31). Те саме стосується й розташованих на наведеній веб-сторінці під рубрикою Articles      in Refereed Journals позицій переліку статей, зокрема, “Electronic Romanticism: The CD” із відповідним гіперпосиланням http://users.ox.ac.uk/~scat0385/rom_cd.html [169] (див. Додаток Б.32), “The Resistance of Reading: Romantic Hypertexts and Pedagogy” із відповідним гіперпосиланням http://users.ox.ac.uk/~scat0385/reading.html [235] (див. Додаток Б.33) тощо. Приховані під згаданими гіперпосиланнями текстові сегменти, не маючи в своєму складі лексичних і граматичних засобів зв’язку, є тематично завершеними й абсолютно незалежними один від одного. Бажання / небажання адресата активувати те чи інше гіперпосилання не перешкоджає сприйняттю всього електронного тексту згаданої веб-сторінки,     а лише впливає на інформаційну насиченість цього тексту.

З мультилінійністю пов’язана ще й така особливість електронних текстів, як вихідна неієрархічність відношень між їхніми сегментами. В праці [74, с. 54] відзначається, що неієрархічність структурування ЕТ означає відсутність протиставлень “передній план – задній план”, “основна інформація – додаткова інформація”, “домінуючий мовленнєвий акт – допоміжний мовленнєвий акт”. Вивчення способів організації текстової інформації на матеріалі лінійних друкованих текстів дозволило виявити низку закономірностей у розташуванні комунікативних блоків, що несуть основну інформацію, з одного боку, та службовими блоками (див., напр., [68, с. 73-77]) – з іншого. Певний фрагмент, наприклад, цитата, який розміщується в різних місцях одного й того самого тексту, сприймається як епіграф, основна теза, ілюстрація, коментар, роз’яснення до тієї чи іншої тези тощо. Таким чином, цей текстовий відрізок, залежно від свого оточення, виконуватиме різноманітні комунікативні функції, а інформація, що міститься в ньому, матиме більшу або меншу комунікативну значущість відносно сусідніх відрізків інформації.