Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Аналогічна ситуація відбувається й в мультилінійних англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів при варіюванні послідовності читання їхніх сегментів. Так, наприклад, в обмеженому першим абзацом уривкові з англомовного ЕТ персональної ВС професора Мартіна Бола [183] (див. Додаток А.7) міститься низка текстових сегментів, прихованих під гіперпосиланнями University of Wales, Bangor; University of Essex; University of Wales Institute Cardiff; Clinical Linguistics and Phonetics; Taylor and         Francis; LSUHSC.

Варіювання послідовності читання текстових сегментів наведеного ЕТ, прихованих під кожним із цих гіперпосилань, змінює інформаційну насиченість таких сегментів. Так, якщо при сприйнятті електронного тексту відбувається активація всіх гіперпосилань, то комунікативна значущість кожного із сегментів значно зростає за рахунок подання більшої кількості інформації. Якщо активуються лише деякі гіперпосилання, кількість пропонованої інформації стає меншою й комунікативна значущість текстових сегментів знижується.

Ще однією визначальною ознакою електронних текстів досліджуваного типу є їхня поліадресатність. У науковій літературі (див., напр., [74, с. 54]) висловлюються думки про те, що в зв’язку зі збільшенням загальнодоступності комп’ютерів і одночасним спрощенням користування ними люди почали не лише більше писати, а й більше публікувати. Закономірно зросла не            лише загальна кількість писемних текстів, що створюються щоденно,                 а й розширилося коло адресатів у тих текстів, які в докомп’ютерному суспільстві призначалися для чітко запланованої категорії читачів або доволі часто для самого адресанта. Зараз, наприклад, публікування адресантами таких текстів в Інтернеті унеможливлює обмеження кола адресатів якимось іншим чином, окрім використання на своєму сервері пароля, відомого лише цьому колу адресатів. Однак, оскільки така ситуація відбувається доволі рідко,         ЕТ досить спеціалізованого змісту, орієнтовані на конкретне коло        адресатів-спеціалістів у тій чи іншій галузі, членів певної організації, знайомих адресанта тощо, легко можуть потрапити на очі сторонньому читачеві, який випадково набрав електронну адресу, наприклад, тому що вона з’явилася           в списку, виведеному пошуковим сервером. Таким чином, комп’ютерні мережі (частково з причини їхньої технічної недосконалості), на відміну від традиційних засобів масової комунікації – книжок, преси, а також радіо й телебачення, роблять доступ до непризначених для певного адресата текстів не лише простішим, а й інколи неминучим. Зрозуміло, схожа ситуація час від часу виникає й з традиційними інформаційними носіями, наприклад, коли людина шукає книжку на полиці в бібліотеці й знаходить тексти, що не стосуються       її фаху. Проте лише з появою комп’ютера як інструменту накопичення               й передавання інформації контакт із такими першими ліпшими текстами набув насправді масового характеру та фактично став нормою. Суттєву роль у цьому відіграла саме технічна реалізація електронних текстів.

Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів визначаються також і монологічністю (з елементами імпліцитного діалогу). Незважаючи на те, що з формальної точки зору будь-який текст – це монолог, актуалізація на письмі мови адресанта, з позицій прагматики він є діалогом, проте, не адресанта із самим собою, а з потенційним адресатом, точніше, уявним співрозмовником як типовим представником тієї соціально-культурної спільноти, якій адресовано повідомлення [81, с. 142].

Прикладом електронного тексту, що ілюструє монологічність тексту       (з елементами імпліцитного діалогу), є уривок із прихованого під гіперпосиланням Discourse, Knowledge and Ideology [160] англомовного наукового ЕТ                 (див. Додаток Б.4), що міститься на персональній ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2). У свою чергу, гіперпосилання Discourse, Knowledge and Ideology, під яким приховано згаданий уривок, входить до складу ширшого гіперпосилання Unpublished recent work [223]. Елементи імпліцитного діалогу в наведеному монологічному тексті виявляють себе          у використанні особового займенника we: […] in a single paper we can only touch upon a few issues; We shall see that group knowledge may well be ideological […]. За рахунок використання особового займенника we, відбувається не лише відображення ходу думок самого адресанта, а й залучення адресата до наукового пошуку. Іншими словами, адресат викладає матеріал не лише від свого власного імені, а й від імені свого адресата. Містяться в тексті й питальні речення, що акцентують увагу адресата на проблемах, які потребують висвітлення (One of these issues is the question whether all our knowledge is ideological […]; […] what groups typically develop ideologies and which do not?). Подано також і спонукальне речення, яке закликає адресата звернути увагу на принциповому положенні наукового викладу (Notice that I do not propose         to re-establish the old opposition between knowledge and ideology [...]).

Соціальні фактори, зокрема, поширення комп’ютеризації спричинили тенденцію до значної лібералізації викладу наукової за змістом інформації. Така лібералізація, в свою чергу, позначилася на встановленні неформального типу відносин між адресантом й адресатом [81, с. 143]. Такий специфічний, невимушений, а подекуди досить фамільярний стиль стосунків між учасниками комунікації створює враження простоти та зрозумілості в описі складного наукового явища, робить адресата однодумцем адресанта, його   колегою [там само, с. 146].

Внутрішній переорієнтації монологічного за формою викладу на імпліцитний діалог сприяють:

1)     розповідні речення, в яких за допомогою особового займенника you   та присвійного займенника your відбувається виокремлення адресата: Meanwhile, for those of you with whom I am currently collaborating, the database interfaces are here! [184]; For those of you who’d like to know more about me in particular but not necessarily about the items I have highlighted on my pages, this is your link [185];

2)     питальні речення, що звернені безпосередньо до адресата й залучають його до наукового пошуку, полеміки: What is the difference and how do speakers chose between the forms? [186]; So what is the relation between the GQ analysis of NPs and the DRS/FCS type of analysis? [187];

3)     спонукальні речення, в яких адресант інструктує адресата стосовно виконання певних дій чи операцій: If you’ve forgotten your password, contact me! [184]; Since there are so many browsers and operating systems out there, I can’t give specific instructions on how to download them; please refer to your browser’s help system as necessary [188]; Note that the papers listed as “HTML format” are formatted for viewing on the web, and cannot always be reliably saved to your local system [187].

Орієнтація електронних текстів на діалог налаштовує адресата на співпрацю, співпереживання, емоційну близькість з адресантом, що сприяє кращому осмисленню та засвоєнню текстової інформації [81, с. 143].

Щодо варіативності англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, створених за гіпертекстовою моделлю, то їхній багатовимірний смисловий простір дає можливість адресатові обирати різні варіанти читання таких текстів. Адресати, щоразу змінюючи послідовність активації гіперпосилань, можуть впливати на послідовність читання текстових сегментів, прихованих під цими гіперпосиланнями, й отримувати таким чином абсолютно новий електронний текст.

Ознаку варіативності електронних текстів можна простежити на прикладі персональної ВС професора Жиля Фоконьє [179] (див. Додаток А.4). Вона містить гіперпосилання: Cognitive Science 101C; Cognitive Science 260; Professional information; Books; Publications; Blending and Conceptual Integration; Mental Spaces; Cogling; Analogy, Metaphor, and Integration – a series of talks with critical commentaries; Metaphor Center; International Cognitive Linguistics Association; Cognitive Science Home Page. Зміна послідовності активації       будь-якого із цих гіперпосилань впливає на порядок читання текстових сегментів, які з’являються на екрані монітора комп’ютера, й призводить до появи щоразу нового електронного тексту.

Зосереджуючись на варіативності англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, слід відзначити, що вони є принципово незавершеними. Ознака незавершеності є характерною для ЕТ досліджуваного типу завдяки розривові в часі між актами їхнього створення й сприйняття.        В праці [61, с. 76] відзначається, що будь-який електронний текст може бути дописаний, і в результаті творчої роботи самого автора, й за рахунок зовнішніх, чужих текстів, що буде його доповненням, а не зміною чи порушенням структури. Поява нових електронних текстів і посилань розширює інформаційний простір тексту, не порушуючи сутності одиниць й їхніх зв’язків, що є вже наявними, межі його стають умовними. Іншими словами, незавершеність ЕТ уможливлює зміну попередньо зафіксованої інформації шляхом додавання (або прибирання) певної порції інформації в будь-який момент. Завдяки цій властивості автор може змінювати зміст і форму самих ЕТ, або взагалі вилучати такі тексти зі сфери функціонування.

Розглянувши, зокрема, англомовні наукові електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, ми виявили, що на 10 веб-сторінках серед цих електронних текстів зафіксовано незавершені тексти, переважно, наукових статей. Такі тексти пропонуються адресатам із позначкою про те, що вони          є чорновим варіантом, тобто є, по суті, попередніми варіантами наукових текстів. Як наслідок, адресати мають змогу робити зауваження до цих ЕТ. Пропозиція лінгвістів робити зауваження до попередніх варіантів своїх наукових праць надає їм можливість урахувати зроблені зауваження й внести відповідні зміни до цих варіантів.

Так, зокрема, заклик робити зауваження до попередніх варіантів наукових статей дається, наприклад, у таких прихованих під гіперпосиланням Unpublished recent work [223] англомовних ЕТ, представлених на персональній ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2): Elite Discourse and Racism in Latin America [159]; Discourse, Knowledge and Ideology: Reformulating Old Questions [160]; Knowledge and News [161]; Specialized Discourse and Knowledge [162]; On the Analysis of Parliamentary Debates on Immigration [163]. Розміщуючи англомовний електронний текст Elite Discourse and Racism in Latin America, науковець зауважує, що цей текст є четвертим чорновим варіантом наукової статті. Чорновими варіантами є й решта згаданих англомовних електронних текстів. Так, англомовні електронні тексти Discourse, Knowledge and Ideology: Reformulating Old Questions та On the Analysis of Parliamentary Debates on Immigration є другими, а англомовні ЕТ Knowledge and News та Specialized Discourse and Knowledge – першими за рахунком чорновими варіантами наукових статей.

Важливою ознакою англомовних електронних текстів персональних    веб-сторінок лінгвістів, створених за гіпертекстовою моделлю, є їхня інтерактивність, адже читання таких електронних текстів є особливою творчою діяльністю адресата зі створення своїх власних зв’язків і смислів під час сприйняття електронних текстів досліджуваного типу. Інтерактивність      можна простежити, розглянувши, наприклад, англомовний ЕТ персональної ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2). У цьому електронному тексті представлено гіперпосилання Home – Frontpage; Vita        & Publication List; Just Published; Ordering Books; Unpublished recent work; Download older work; Current Projects; Critics & Critics-L List; Teaching/Courses 2003-2004. Залежно від того, яка інформація цікавить адресата, він має змогу творчо осмислити запропоновану в наведеному ЕТ інформацію, встановити свої власні зв’язки та смисли й активувати те чи інше гіперпосилання.

При виявленні визначальних ознак англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів зупинимося також і на специфіці наявного в Інтернеті базового для вербальної комунікації розмежування між усним й писемним мовленням. Однією з особливостей Інтернет-спілкування       з використанням ЕТ є “існування специфічного писемного каналу зв’язку, який дає можливість не лише листування, а й ведення дискусій у реальному часі”  [35, с. 153]. Д.Кристал (див., напр., [96, с. 48]) розглядає електронні тексти як проміжні між писемними й усними. Дж.Торноу називає таку комунікацію “розмова за допомогою письма” [147, с. 1], а Б.Г.Девіс і Дж.П.Бруер – “електронний дискурс” [97, с. 12]. Порівнявши англомовні електронні тексти персональних ВС лінгвістів із писемними й усними, ми виявили, що досліджувані ЕТ як один із засобів комунікації в середовищі Інтернет мають певні особливості. Так, зокрема, “[…] комп’ютерні повідомлення не проговорюються в звичайному розумінні цього слова. Вони не можуть називатися суто розмовними повідомленнями, оскільки учасники спілкування не бачать один одного”       [44, с. 200]. Натомість “[…] писемне мовлення розгортається в просторі свого матеріального носія зліва направо та згори донизу. При письмі є час обдумати, виправити написане. Це можливо завдяки часовому проміжкові між породженням писемного тексту й тим моментом, коли текст реально надійде   до отримувача” [7, с. 65].

Створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів є, по суті, практично схожим на породження писемних текстів з тією різницею, що ЕТ не пишуться від руки чи друкуються за допомогою друкарської машинки, а набираються за допомогою комп’ютерної клавіатури   й відображаються не на папері, а на екрані монітора комп’ютера. Зауважимо, що англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів створюються та сприймаються не в онлайновому режимі, використання якого робило б такі ЕТ схожими на усні, а в оффлайновому режимі. Внаслідок такої ситуації, як це відбувається й з писемними текстами, виникає певний часовий проміжок між породженням і сприйняттям розглядуваних електронних текстів. Уплив усного мовлення на створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів не зафіксовано. Враховуючи викладене вище, відзначимо, що досліджувані ЕТ є різновидом писемного мовлення. Зауважимо також, що англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів мають, порівняно з друкованими писемними текстами, коротший термін існування. В електронному вигляді писемний текст набуває принципово незавершеного й розімкненого характеру. Таким чином, висловлена Д.Кристалом думка про проміжний характер електронних текстів між усними та писемними текстами не може бути сприйнята беззастережно щодо англомовних ЕТ персональних ВС лінгвістів.

1.2. Типологія англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів

За умови виникнення Всесвітньої мережі Інтернет як найсучаснішого засобу комунікації, та, відповідно, появи нового різновиду писемного     мовлення – електронних текстів отримала імпульс необхідність побудови типології електронних текстів, зокрема, англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів. Дослідження різноманітних ЕТ, що містяться на персональних ВС лінгвістів, надає нам змогу запропонувати таку їхню типологію (див. рис. 1.1. на с. 43).

За орієнтацією на адресанта наукові електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів належать до групи й колективних, й індивідуальних текстів. Відзначаючи те, що наукові ЕТ можуть бути колективними, ми маємо на увазі, що серед усього корпусу проаналізованих наукових ЕТ зафіксовано випадки, коли такі тексти створюються не одним автором, а колективом авторів. У свою чергу, інформаційно-довідкові електронні тексти в переважній своїй більшості є індивідуальними текстами.

Прикладом колективного наукового електронного тексту є прихований під гіперпосиланням Popularization Discourse and Knowledge about the Genome [222] уривок з англомовного наукового ЕТ (див. Додаток Б.3) персональної ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2). У свою чергу, гіперпосилання Popularization Discourse and Knowledge about the Genome, під яким приховано цей уривок, входить до складу ширшого гіперпосилання Unpublished recent work [223].