Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Структурними є окремі фрагменти електронних текстів (вузли). Пов’язуючі ланки можуть бути й частиною тексту, й будь-яким знаком          [66, с. 142]. Схема (графічний знак), рисунок, фотографія (іконічний знак) або їхня частина технічно можуть стати джерелом посилань, тобто внаслідок їхньої активації на екрані виникає нове зображення [61, с. 74]. На персональних     веб-сторінках лінгвістів таким знаком є фотографія або будь-яке інше зображення на екрані комп’ютера. Майже на кожній такій персональній        веб-сторінці міститься або фотографія, або гіперпосилання Photo, активація якого дозволяє викликати появу на екрані монітора фотографії того лінгвіста, на чиїй веб-сторінці знаходиться той чи інший читач. За допомогою фотографії адресат отримує додаткову інформацію про цього лінгвіста (наприклад, про його зовнішність, вік тощо), яка не виражена на ВС вербальними засобами. Лінгвісти прагнуть розмістити на своїх персональних ВС не лише власну фотографію, а й фотографії членів своєї родини, які мають, на думку того чи іншого лінгвіста, зацікавити людину, яка потрапила на його персональну ВС. Такі неформальні фотографії можна побачити, наприклад, якщо активувати гіперпосилання Family pictures I carry in my wallet [229] (див. Додаток Б.30)       на персональній ВС Джорджа Пола Лендоу, професора Браунського університету [227] (див. Додаток А.13).

Як відзначається в праці [61, с. 75], здатність англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів бути озвученими, проілюстрованими, в тому числі й зображеннями, що рухаються, змінює традиційне уявлення про текст узагалі. Так, в інформаційному просторі електронних текстів іншим може ставати співвідношення між писемним й озвученим усним текстом, між текстом і не-текстом – різноманітними графічними зображеннями тощо. Тексти та джерела посилань, що дозволяють реалізувати зв’язки всередині простору електронного тексту, а також вийти за його межі, незалежно від їхнього матеріального характеру, оформлюються у вигляді фрагментів єдиного тексту, що має нескінченну множину інтерпретацій.

Досліджувані нами електронні тексти (ЕТ), переважним чином, проте зовсім не обов’язково створюються за моделлю гіпертексту. Існують різні підходи щодо тлумачення та визначення гіпертексту. В праці [144, с. 817] під гіпертекстом мається на увазі спосіб організації інформації, за якого відомості зберігаються у вигляді сітки вузлів, сполучених зв’язками. У свою чергу, система     гіпертексту розглядається (див., напр., [92, с. 25]) як система унікального методу передавання й отримання інформації, семантична сітка, що поєднує текстовий матеріал і механічні процеси.

Ми ж, поділяючи думку Н.В.Коломієць [34, с. 94], розглядаємо гіпертекст як текст, не обмежений лінійним сполученням структурних елементів й який має довільну структуру. Відповідно, в праці [152, с. 121] гіпертекстом вважаються сполучені за допомогою зв’язок тексти, які є сегментами того чи іншого документа. Адресат створює свій текст, обираючи дорогу серед доступних ресурсів. Таким чином, гіпертекст утілює нову форму інтертекстуальності, перетворюючи потенційні сполучення на реальні.

Функція гіпертексту полягає в забезпеченні доступу адресата до інформації, що зберігається в комп’ютері або доставляється ним. У переважній більшості випадків ця інформація не є одним текстом, тобто гіпертекст містить деяку кількість (інколи доволі велику) різноманітних цілих текстів або їхніх окремих сегментів [74, с. 54]. Гіпертекст як множина текстів із відношеннями, що їх пов’язують, характеризується (див., напр., [5, с. 33]) відсутністю стандартної, звичної послідовності його читання. Крім того, гіпертекст також визначається його безкінечністю, нелінійністю, відсутністю авторства й неоднорідністю. Натомість традиційний текст детермінується закінченістю, лінійністю, точним авторством й однорідністю.

Джерелом гіпертексту або, якщо оперувати категоріями теорії комунікації, адресантом може бути й людина (користувач комп’ютера),             й машина (програма, що генерує гіпертекст). Адресатом у гіпертексту завжди   є людина [74, с. 55].

Іншими словами, у первісному розумінні гіпертекст розглядається     (див., напр., [80, с. 65]) як інформаційна (комп’ютерно-підтримувана) технологія організації й сприйняття текстових матеріалів, що поєднує нелінійний, асоціативно-фрагментарний і мережевий принципи репрезентації інформаційного середовища з процедурами вільної навігації за будь-якими нелінійними зв’язками, зафіксованими в цьому середовищі. Такий спосіб організації інтерактивних інформаційних комплексів прийнятий, зокрема,          в системах мультимедіа, котрі складаються з інформаційних середовищ різноманітної природи (текст, звук, анімація, графіка тощо).

У результаті проведеного аналізу англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ми виявили, що їхнє створення за моделлю гіпертексту є надзвичайно поширеним. Воно передбачає наявність      у таких електронних текстах гіперпосилань, під якими подано реалізовані              в електронному середовищі текстові атомарні одиниці, що об’єднуються за допомогою таких гіперпосилань в одне ціле.

Серед усього корпусу веб-сторінок досліджуваного типу електронні тексти 63 таких ВС створені за моделлю гіпертексту. Розглянемо, наприклад, англомовний ЕТ персональної ВС Джорджа Лакоффа, професора Каліфорнійського університету в Берклі, штат Каліфорнія, США [154] (див. Додаток А.1). Наведений ЕТ, маючи в своєму складі гіперпосилання, побудований за принципом гіпертексту. Так, наприклад, частина цього електронного тексту (George Lakoff is Professor of Linguistics at the University of California at Berkeley) об’єднує в собі окремі електронні тексти, що приховуються під відповідними гіперпосиланнями: Linguistics та University of California at Berkeley. Активація згаданих гіперпосилань, власне, й зумовлює появу на екрані монітора комп’ютера відповідних окремих ЕТ, які загалом утворюють єдиний гіпертекст.

Проте, як уже зауважувалося, ЕТ не обов’язково створюються за моделлю гіпертексту. Так, зокрема, електронні тексти 37 персональних веб-сторінок лінгвістів не набувають ознак гіпертексту й мають лінійний характер. Розглянемо, наприклад, уривок із прихованого під гіперпосиланням Publication List & Short Vita [158] англомовного інформаційно-довідкового ЕТ               (див. Додаток Б.1) персональної ВС Тойна ван Дейка, професора Барселонського університету імені Помпеу Фабра, Іспанія [155] (див. Додаток А.2).                        У зазначеному фрагментові гіперпосилання Publication List & Short Vita, під яким приховано текст, у свою чергу, входить до складу ширшого гіперпосилання Vita & Publication List [156]. Цей ЕТ поширюється                       в електронному середовищі, розташовуючись на персональній ВС Тойна ван Дейка. Він не містить у собі жодних гіперпосилань, на відміну від гіпертексту, й набуває вигляду лінійного тексту. Іншими словами, не кожний ЕТ можна ототожнювати з гіпертекстом.

Досліджувані англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів складаються з двох основних комунікативних блоків:                          1) інформаційно-довідкового; 2) наукового. Виокремлення цих блоків відбувається на підставі характеру інформації. Так, зокрема, біографічна інформація визначає англомовні електронні тексти інформаційно-довідкового блоку,          а наукова – англомовні електронні тексти наукового блоку. Ці блоки      властиві майже кожному аналізованому електронному текстові, утворюючи його типову структуру.

В межах ЕТ зафіксовано подальшу градацію двох виділених комунікативних блоків на рубрики, як це відбувається, наприклад, в уривкові    з англомовного ЕТ персональної ВС Віллі ван Піра, професора Мюнхенського університету, Німеччина [180] (див. Додаток А.5). У наведеному уривкові науковий та інформаційно-довідковий комунікативні блоки поділяються на рубрики: Curriculum Vitae; My home country; "Willanelle"; Guided tours (визначають інформаційно-довідковий блок) і рубрики Books; Articles; Papers; Reviews; PALA Conference; Guests; Articles from Students; Papers from Students; Linguistic Approaches to Literature; The REDES Project; Guidelines for preparing  a paper; Guidelines for publication (визначають науковий блок), які розташовуються під відповідними однойменними гіперпосиланнями.

Створення лінгвістами англомовних електронних текстів власних        веб-сторінок відбувається двома способами [61, с. 82-83]: 1) шляхом     переходу від виділеної частини зв’язного завершеного тексту (самостійної інформаційної одиниці) до іншого зв’язного завершеного тексту; 2) у вигляді переліку або списку.

Перший спосіб ілюструє, наприклад, англомовний ЕТ персональної ВС Джеффрі Ліча, професора Ланкастерського університету, штат Пенсільванія, США [181] (див. Додаток А.6). Навігація в цьому електронному тексті відбувається як перехід від виділеної частини (гіперпосилання) одного ЕТ до іншого ЕТ. Саме за допомогою активації гіперпосилань curriculum vitae; http://info.ox.ac.uk/bnc; http://www.comp.lancs.ac.uk/ucrel/projects.html#bnc; http:// www.comp.lancs.ac.uk/ucrel/floblob.html; http://www.comp.lancs.ac.uk/ucrel/projects. html#spaac і здійснюється перехід від виділеного тим чи іншим гіперпосиланням фрагменту згаданого електронного тексту до ще одного ЕТ, що міститься під цим гіперпосиланням.

Щодо другого способу, то він, наприклад, ілюструється англомовним ЕТ персональної ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2). У цьому електронному тексті гіперпосилання Home – Frontpage; Vita & Publication List; Just Published; Ordering Books; Unpublished recent work; Download older work; Current Projects; Critics & Critics-L List; Teaching/Courses 2003-2004 науковець подає у вигляді списку. Такий самий спосіб науковець використовує, створюючи розташований на його персональній ВС англомовний ЕТ, що міститься під гіперпосиланням Vita & Publication List. Так, розміщені в цьому ЕТ гіперпосилання Publication List and Short Vita; Lista de trabajos traducidos en español; One Page Mini-Vita and Selection of books of Teun A. van Dijk; Short Biographical Note; From Text Grammar to Critical Discourse Analysis; De la gramática del texto al análisis crítico del discurso також представлено у вигляді списку. Подаючи в ЕТ власної ВС під гіперпосиланням Ordering Books перелік книжок, які можна замовити через книжковий Інтернет-магазин “Amazon.com”, лінгвіст дотримується аналогічного способу. Так само у вигляді списку подано перелік наукових праць, що міститься в ЕТ згаданої ВС під гіперпосиланням Unpublished recent work тощо.

Однак, варто зауважити, що нами було зафіксовано випадки, коли лінгвісти використовують обидва способи побудови англомовних електронних текстів власних веб-сторінок. Така ситуація відбувається, наприклад,                   в англомовному ЕТ персональної ВС Мартіна Бола, професора Луїзіанського університету в місті Лафейетт, штат Луїзіана, США [183] (див. Додаток А.7).     У наведеному електронному тексті використовуються й перший, і другий способи. Так, зокрема, за допомогою першого способу створюється та частина ЕТ, що міститься під рубрикою Biographical Information. Відповідно,                  з використанням другого способу моделюються частини ЕТ, що містяться під рубриками Favorite Links; Current Projects; Personal Interests.

Незалежно від того, який спосіб використовує той чи інший лінгвіст        у побудові англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок, активація кожного зі згаданих гіперпосилань зумовлює появу на екрані монітора комп’ютера нового електронного тексту.

1.1.1. Природа електронних текстів. Поява англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів як нового об’єкта лінгвістичних досліджень викликала необхідність з’ясувати природу цього типу текстів. Зробити це, власне, можна, порівнявши електронні тексти з писемними.

Вперше проблему з’ясування онтологічних характеристик електронних текстів було сформульовано Г.М.Яворською, яка відзначає, що одна з прикмет електронних текстів “[…] полягає у втраті текстами, що існують                          в електронному вигляді (насамперед, у комп’ютерній мережі Інтернет), основної ознаки друкованої книги – завершеності і незмінності, тобто остаточності […]. В електронному тексті, який завжди можна змінити і який постійно змінюється, авторство […] є часто непевним […]” [82, с. 32-33].

У праці [74, с. 51-52] відзначається, що зіставлення тексту, написаного на екрані монітора, з друкованим чи написаним на папері текстом є вихідним пунктом у дискусії, яка розгорнулася в 90-ті роки ХХ ст. і триває вже більше десяти років. Найчастіше висловлюється думка про те, що комп’ютерна техніка радикально змінила текст як такий, принципи його створення й сприйняття. Приблизно такі слова можна прочитати сьогодні вже в перших абзацах переважної кількості філологічних та культурологічних публікацій про текст       і комп’ютер. Нерідко можна зустріти й радикальніші твердження, що комп’ютер звільнив текст із полону книжки. При цьому мається на увазі, що не лише форма викладу, структура текстів, а й навіть когнітивні процеси, які          є підґрунтям їхнього створення, були б дещо іншими, якби не існувала необхідність розташовувати текст у замкненому просторі аркуша паперу, книжкової сторінки, друкарської полоси та обмежувати обсяг тексту загальним обсягом медіума, наприклад, книжки чи газети. Одна з причин поширеності погляду на електронний текст як на альтернативу друкованому текстові пов’язана з недостатньо послідовним розрізненням між текстом під час комунікації й текстом як результатом фіксації інформації.

Але перш, ніж перейти до з’ясування природи англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, висловимо свою позицію щодо визначення електронного тексту. На нашу думку, ЕТ є таким писемним текстовим утворенням, яке призначене для сприйняття з екрана монітора комп’ютера й для цього перетворене у відповідний цифровий код, розміщене на електронному носії та подане в комп’ютерній мережі.

З одного боку, комп’ютер надає нові можливості (порівняно                       з друкованими засобами) в організації й презентації текстової інформації,         а з іншого – накладає певні обмеження. Для того, щоб правильно написати текст, призначений для читання з екрана монітора комп’ютера, адресантові доводиться враховувати й низку факторів, пов’язаних зі специфікою цього медіума. До таких факторів, у першу чергу, належать проблеми, що виникають при необхідності розташувати в комп’ютері текст, обсяг якого перевищує розмір екрана монітора [там само, с. 52].

Як і книжкова сторінка, екран монітора комп’ютера здатний умістити лише частину англомовного електронного тексту персональної веб-сторінки того чи іншого лінгвіста. Як відзначається в праці [там само, с. 52-53], відрізок        ЕТ, який можна побачити на екрані монітора комп’ютера, на відміну від книжкової сторінки, не є фіксованим і може варіюватися, наприклад, якщо змінюватимуться розміри вікна комп’ютерної програми. Як наслідок, існує ймовірність, що на екрані можна побачити лише частину ЕТ (часто доволі невелику). Цей ефект, відомий під назвою “ефект айсберга”, відіграє при сприйнятті адресатом тексту з екрана монітора комп’ютера важливу (а на думку деяких авторів (див., напр., [150, с. 156-157]), навіть вирішальну) роль     і має враховуватися при плануванні композиції англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів. Виходом із ситуації, що описується, вбачається поділ електронних текстів досліджуваного типу на окремі фрагменти, які повністю вміщуються в просторі монітора, й послідовне пред’явлення їх адресатові.